Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2019) |
Гуго Коллонтай гербу (укр. Якір) (пол. Hugo Kołłątaj; 1 квітня 1750, (Дедеркали) — 28 лютого 1812, Варшава) — польський релігійний діяч, політик, просвітник. (Коронний підканцлер) з 1791, (Великий литовський референдар) з 1786.
Гуго Коллонтай Hugo Kołłątaj | |
---|---|
пол. Hugo Kołłątaj | |
Юзеф Пешка. Гуго Коллонтай. 1812. | |
Народився | 1 квітня 1750 (Великі Дедеркали), тепер (Шумський район), Тернопільська область, Україна |
Помер | 28 лютого 1812 (61 рік) Варшава |
Поховання | (Повонзківський цвинтар)[1] |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | політик, письменник, філософ, історик, викладач університету, католицький священник, географ, антрополог |
Відомий завдяки | польський політик, освітній діяч |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Науковий ступінь | доктор богослов'я |
Знання мов | польська[2] |
Заклад | Ягеллонський університет |
Членство | (Варшавське товариство друзів науки) |
Титул | коронний підканцлер |
Посада | d[3] і (підканцлер коронний)[5] |
Партія | d |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Q63531935? |
Батько | d |
Мати | d |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
|
Біографія
З походження шляхтич.
Початкову освіту здобував у (Пінчеві), згодом навчався в Краківській Академії, доктор філософії (1768). В 1770—1774 роках продовжив освіту у Відні й Римі, здобув ступені доктора права і теології, висвячений на (ксьондза).
Повернувшись до Речі Посполитої, обійняв посаду краківського (каноніка). Був душпастирем у Піньчуві та (де написав проект (Конституції 3 травня)). Брав участь в роботі і , став автором плану розбудови національного шкільництва. В 1777—1780 роках реформував Краківську Академію, запровадивши викладання природничих наук і польської літератури та забезпечивши можливість здобуття освіти студентам, містянам за походженням. Реформа торкнулася також господарських справ Академії. Таким чином, Коллонтай подбав про поживний ґрунт для зростання нових прогресивних ідей. У 1782 — 1786 роках виконував функції ректора.
В часи (Чотирирічного Сейму) був одним з найактивніших діячів (пол. Stronnictwo Patriotyczne). В політичній роботі До Станіслава Малаховського[…] кілька листів Аноніма виклав план реформування держави, втілений у Конституції 3 травня.
Перебравшись у 1778 році до Варшави, згуртував довкола себе товариство видатних публіцистів, так звану , в якій, зокрема, брали участь і . Один з авторів (Конституції 3 травня). Після ухвалення Конституції обійняв посаду коронного підканцлера (1791). Один із засновників . У 1786 році нагороджений (Орденом Св. Станіслава). У 1791 році став кавалером (Ордену Білого Орла).
В часі (польсько-російської війни), на зборах 23 липня 1792 підтримав рішення короля (Станіслава Августа Понятовського) щодо приєднання до (Торговицької конфедерації), а після встановлення нового уряду, від 1792 року, знаходився у Дрездені.
Був організатором і учасником повстання під проводом (Т. Костюшка), входив до складу , опікувався фінансами. Відзначався радикалізмом своїх суспільних і політичних поглядів. Напередодні поразки повстання під проводом Т. Костюшка 4 листопада 1794 Гуго Коллонтай таємно покидає Варшаву і подається на еміграцію.
6 грудня 1794 заарештований австрійською владою в (Радимні), дорогою до (Венеції). Запроторений до в'язниці у Перемишлі, де перебував до 1802 року.
З 1802 року Гуго Коллонтай замешкав у селі (Тетильківці) на (Волині), де спільно з (Тадеушем Чацьким) прислужився до створення (Кременецького ліцею). Став значно консервативнішим у своїх політичних й суспільних поглядах.
В 1807 заарештований російською владою і засланий до Москви. Причиною стали симпатії Гуго Коллонтая до політики французького імператора Наполеона, зокрема листи.
Як публіцист цікавився передусім наукою, освітою і педагогікою. Його тексти лягли в основу Конституції 3 травня, зачіпали питання суспільности і влади. Стверджував:
- спадкову монархію
- скасування (liberum veto)
- загальне оподаткування
- зменшення впливів (магнатерії)
- розширення прав містян
- селянську вольницю (заміну (панщини) на чинш)
Останні роки життя провів у (Варшавському герцогстві). Помер самотнім і збіднілим після важкої хвороби. Похований у Варшаві на (цвинтарі «Повонзках»), але урна з серцем перевезена до костьолу у (в тій місцевості знаходився двір його брата ).
Праці
Автор багатьох публіцистичних творів, зокрема:
- Listy Anonima (1788-89)
- Prawo polityczne narodu polskiego (1790)
- O ustanowieniu i upadku Konstytucji 3 Maja
- Uwagi nad tą częścią ziemi polskiej, która od Traktatu Tylżyckiego zwać poczęto Księstwem Warszawskim (1808)
- Stan oświecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III
- Porządek filozoficzno-moralny (1810)
- Naukowe podstawy polityki.
- Miasta i mieszczanie ( у PBI)
- Rozbiór krytyczny zasad historii o początkach rodu ludzkiego, czyli racjonalistycznie pojęty wstęp do historii (1810) ( електронна версія у PBI)
Вшанування
Вулиця у Львові (тепер (вулиця Менцинського)), вулиця в Тернополі, меморіальна дошка в селі Великі Дедеркали, меморіальний зал Кременецького обласного гуманітарного педагогічного інституту.
Примітки
- http://www.uj.edu.pl/documents/10172/30ba9fc6-3eca-49ff-8ae0-cc084c2ab226
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. (J. Wolff) — Kraków: 1885. — С. 310.
- (St. Ptaszycki) Dzieje rodów litewskich jako materyał do archeologii historycznéj // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — 1887. — С. 530.
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — (Kórnik): Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 114. — 220 с. —
Джерела та література
- (Ададуров В). «Наполеоніда» на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття. — Львів, 2007.
- (Гуцал П). Коллонтай Гуго [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 454. — .
- Кралюк П. «Білі плями» в історії української філософії. — Луцьк, 2007. — .
- Роллє М. Афіни Волинські: Нарис з історії освіти у Польщі. — К., 2007.
- Татаркевич Владислав. Історія філософії. — Львів, 1999. — Т. 3. — .
- Janik Michał. Hugo Kołłątaj. — Lwów, 1913.
- Listy Hugona Kołłątaja pisane z emigracyi w r. 1792,1793 i 1794 [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]: dwa tomy w jednym zebrał Lucyan Siemieński. — Poznań, 1872.
- Pasztor Maria. Hugo Kołłątaj na Sejmie Wielkim w latach 1791—1792. — Warszawa, 1991.
- Tokarz W. Ostatnie liata Hugona Kołłątaja (1794—1812). — Kraków, 1905. — T. 1, T.2.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет