Окружна Управа Буковини (нім. K. k. Bukowiner Kreisamt) — виконавчий орган влади на Буковині часів Габсбурзької монархії.
Створення ред.
Створена 1 листопада 1786 р. згідно з указом цісаря Йосифа ІІ від 6 серпня 1786 р. в зв’язку з включенням Буковинського округу до складу Королівства Галичини та Володимирії. Була вищим адміністративним органом Буковинського округу.
Галицьке Губернаторство ред.
Вищим державним органом управління Буковиною з часу її входження до складу Королівства Галичини та Володимирії стало Галицьке губернаторство (нім. K. k. Galizische Statthalterei) у Львові на чолі з Губернатором (нім. Gouverneur). Буковинська окружна управа, будучи виконавчим органом Губернаторства, йому безпосередньо підпорядковувалась і звітувала перед ним. Водночас в структурі Губернаторства було утворено спеціальний підрозділ - Галицьку губернську управу у справах Буковини (нім. K. k. Galizische Statthalterei (Angelegenheiten der Bukowina)).
До основних функцій Губернаторства входило: загальні питання організації австрійської державної влади на території Галичини і Буковини, створення державного апарату управління, охорона громадського порядку, контроль за промисловістю, торгівлею, сільським господарством, шляхами сполучення, оподаткуванням, школами, діяльністю адміністративних установ, управління справами римо-католицької та греко-католицької церков, а в межах існуючого порядку і православної, питання дислокації та постачання військових частин і проведення рекрутського набору, еміграції, паспортного режиму, правовідносини єврейського населення, врегулювання прикордонних і митних питань. Підпорядковувалась безпосередньо Галицькій надвірній канцелярії.
Організація Буковинської окружної управи ред.
Останнім Головою Військової Адміністрації Буковини був Генерал Карл фон Енценберг, який водночас став і першим керівником Буковинського округу.
Органом управління Буковинського округу була Буковинська окружна управа (нім. K. k. Bukowiner Kreisamt). Керував Управою - Окружний староста, якого разом з комісарами призначав особисто Цісар, а решту чиновників – окружний староста самостійно. За 63 роки існування Буковинського округа змінилося 11 окружних старост.
До складу Окружної Управи Буковини входили:
— окружний Староста;
— 1 заступник окружного Старости;
— 4 окружних комісара (штатна чисельність залежала від кількості повітів);
— 1 окружний драгун;
— 2 окружних канцеляриста (окружний секретар та окружний реєстрант);
— 1 окружний інженер;
— 2 писаря;
— 12 податкових комісарів;
— 5 хірургів (1 окружний, 4 повітових) та ін.
Структурних частин не було. Усі функції виконувалися окружним Старостою і підпорядкованими йому окружними комісарами.
На поч. ХІХ ст. почало активно розвиватись Управління будівництва. В 1802 р. розпочав свою роботу Інспекторат з державного майна. Після формування митної служби розпочав роботу Митний інспекторат.
Окружній управі підпорядковувалися повітові та міські управи. Повітові управи (нім. K. k Bezirkshauptmannschaften) очолювали повітові старости.
До основних функцій Окружної Управи Буковини входило: зміцнення державного ладу, спостереження за настроєм населення, придушення виступів та агітації, направлених проти держави та її соціального ладу, розгляд конфліктів між землевласниками і селянами з питань виконання феодальних повинностей, землеволодіння й землекористування. У компетенцію управи входило оподаткування населення та підприємств, забезпечення дотримання законів з торгівлі, промисловості та ремесел, проведення заходів боротьби з епідеміями та епізоотіями, відкриття карантинних таборів, контроль за діяльністю шкіл, будівництвом та утриманням доріг і державних споруд, нагляд за цехами, дотримання контакту з військовою владою, розквартирування і забезпечування військових частин, проведення рекрутського набору, контроль за церковним життям, питання колонізації краю, надання пільг колоністам, розслідування причин еміграції і боротьба з нею, охорона кордонів.
Влада міста Чернівці ред.
Створена в 1775 році Військової адміністрації Буковини продовжувала діяти Чернівецька міська управа, яка знаходилась у безпосередньому підпорядкуванні Буковинської окружної управи. На підставі декрету Надвірної канцелярії від 29 жовтня 1829 р., 2 вересня 1832 р. Чернівецьку міську управу реорганізували в Чернівецький міський магістрат нім. Magistrat der k. k. Hauptstadt Czernowitz.
Судові органи ред.
15 листопада 1787 р. відповідно до цісарського патенту було створено Карний суд Буковини. До цього карні справи розглядались дистриктними аудиторіатами та органами місцевої влади. Дворянський суд в Чернівцях був створений на підставі цісарського декрету від 22 лютого 1804 р. і цим же декретом об’єднаний з Чернівецьким дистриктним і карним судом. Розглядав скарги селян та землевласників, незалежно від вартості позову, в тому числі й ті, що раніше розглядались місцевими органами влади і з 1804 р. вів крайову табулу, яка з 1791 р. знаходилась при Чернівецькому дистриктному суді. Фактично дворянський суд припинив своє існування 16 жовтня 1826 р., об’єднавшись з карним і дистриктними судами. В Сучаві діяв Сучвський дистриктний суд.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Державний архів Чернівецької області, Путівник, Том 1, Фонди дорадянського періоду/За ред. Д.Жмундуляка, Київ-Чернівці, 2006.