Будинок бакинських ханів (азерб. Bakı xanlarının evi) — архітектурний комплекс в історичному центрі міста Баку — Ічері-шехер, зліва від Шемахинських воріт . До складу комплексу входить п'ять замкнутих дворів .
| Будинок бакинських ханів | |
|---|---|
|
| |
| 40°22′ пн. ш. 49°50′ сх. д. / 40.367° пн. ш. 49.833° сх. д.Координати: 40°22′ пн. ш. 49°50′ сх. д. / 40.367° пн. ш. 49.833° сх. д. | |
| Країна | Азербайджан |
| Розташування | Старе місто (Баку) |
| Тип | будівля |
| Площа | 20 га |
| Стиль | Shirvan-Absheron architectural schoold |
| Статус | Пам'ятка історії та культури національного значення |
| Будинок бакинських ханів Будинок бакинських ханів (Азербайджан) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія ред.
У 1806 році після того як Бакинське ханство було приєднано до Російської імперії в приміщеннях комплексу був розташований російський військовий гарнізон. До недавнього часу тут розташовувалася військова комендатура. В одному з дворів комплексу колись був фруктовий сад з басейном в центрі. Цей сад є єдиним прикладом наявності великого зеленого масиву в середньовічному Баку. Він відомий зі збережених документів . До наших днів зберігся портал і відреставрована маленька мечеть. Біля фортечних стін міста на території комплексу розташована підземна лазня .
У 1980-х роках постало питання про відновлення комплексу. У 1985 — 1986 роках на частини території Будинку бакинських ханів провели археологічні розкопки, в ході яких вдалося виявити водопровід і підземні архітектурні будови, а також велику кількість зразків матеріальної культури . В ході ж реставрації, проведеної організацією «Барпачі» була вщент зруйнована права частина комплексу. У 2008 році, за словами заступника Товариства охорони пам'яток історії та культури Азербайджану Вагіфа Асадова, вже був готовий проект відновлення Будинку бакинських ханів, який знаходився в організації «Azerbarpalahija» . Нині комплекс перебуває в напівзруйнованому стані.
Примітки ред.
- ↑ . Официальный сайт Управления государственного историко-архитектурного заповедника Ичери-Шехер. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 15 вересня 2015.
- ↑ Мамедбеков К. Г. // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. Серия литературы, языка и искусства. — 1984. — № 4. — С. 95.
- Рагимова Р. // 1news.az. — 2008. — Число 16. — 6.