Аякський залізорудний басейн — розташований в Казахстані, біля станції Тобол. Відомий з 90-х років XIX століття.
| Аякський залізорудний басейн рос. Аякский [железорудный] бассейн | |
| Тип | басейн корисної копалини |
|---|---|
| Континент | Азія |
| Країна | Казахстан |
| Площа | 2500 км² |
| Корисні копалини Азії Геологія Азії Гірнича промисловість Азії |
Характеристика ред.
Протяжність басейну з зах. на сх. — понад 60 км, а з півн. на півд. — понад 50 км, площа поширення рудного пласта 2500 км², потужність 2-9 м. Бас. належить до групи осадових мор. родовищ, що сформувалися на молодій епігерцинській платформі. Рудний пласт, складений оолітовими лептохлорит-сидеритовими рудами, добре витриманий по простяганню і потужності, розташований горизонтально або слабкохвилясто із загальним помірним схилом на сх. і півн.-сх. бокситу і вогнетривких глин.
Головні рудні мінерали заліза: лептохлорит, сидерит, гідрогетит; рідше зустрічаються глауконіт, кварц і пірит.
Розвідані запаси бл. {{1,7 млрд т, заздалегідь оцінені — 5 млрд т (1980).
Технологія розробки ред.
Придатний для відкритої розробки.
Для розвіданих запасів сер. потужність рудного пласта 4,35 м, потужність розкриву — до 40 м (сер. 22 м).
Джерела ред.
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Білецький В. С., колектив авторів АЯКСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 654. — ISBN 978-966-7804-14-5