Асфоделові — до (2009) року родина (Asphodelaceae, (Juss.) (1789)), нині підродина (Asphodeloideae, (Burnett) 1835) родини ксантореєвих ((Xanthorrhoeaceae)) (однодольних) рослин (порядку) (холодкоцвіті) (Asparagales).
Асфоделові | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | (Однодольні) ((Monocotyledon)) |
Порядок: | (Холодкоцвіті) ((Asparagales)) |
Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) (Juss.), 1789 |
Вікісховище: Asphodelaceae |
Систематика
Рослини з цієї родини різні систематики включали до родини (лілійних) (Liliaceae (Juss.)) або . За систематикою, запропонованою (А. Л. Тахтаджяном) (1987), до родини асфоделевих належить близько 50 родів і понад 1 400 видів, з яких представники 15 родів і майже 500 видів належать до (сукулентів). Це насамперед великі за об'ємом роди (алое), (гавортія), (ґастерія) тощо. До цієї ж групи належать і п'ять родів, які є міжродовими (гібридами), такі як (ґастролея) та (ґастергавортія).
Поширення
Поширені переважно у (Старому Світі), зустрічаються в Австралії та Новій Зеландії, але основна частина родів зосереджена у (Південній Африці).
Зустрічаються в природних умовах і на території України. Три види: (Золотень жовтий), (Еремур показний), (Еремур кримський) занесені до (Червоної книги України).
Біологічна характеристика
Асфоделові (багаторічні трави), (чагарники), (чагарнички), іноді дерева, які мають поверхневу (кореневу систему). Зустрічаються листкові сукуленти з суцільними, більш-менш м'ясистими, стеблообгортними (листками), зібраними в (розетку). (Квіти) трубчасті, складаються з 6 (пелюсток), зібраних по 3 у двох колах, 6 (тичинок) і однієї (маточки), 3 плодолистиків — на високих (квітконосах), зібрані в (китиці). (Квітконіжки) — з (оцвітинами), які мають вигляд папероподібних трикутних листочків білуватого, коричнюватого або зеленуватого кольору, з обов'язковою середньою лінією. Квітконіжки в процесі (цвітіння) і здійснюють оберт майже на 180° відносно квітконоса. Плоди — сухі тригранні (коробочки), які розтріскуються по швах.
Догляд та утримання сукулентних форм асфоделевих
У культурі рослини невибагливі. Тримають їх на світлому місці, притінюють від прямого сонячного проміння. Найбільш тіньовитривалими рослинами є ґастерії, найсвітлолюбнішими — алое з сизо-зеленими або блакитнувато-зеленими листками. Землесуміш поживна, водопроникна, з домішками великозернистого (піску), і (керамзиту). В (період спокою) (в умовах України з жовтня по березень) тримають при температурі близько 15 °C і обмеженому поливі. Пересаджують рослини кожні 2-3 роки, тому що в період спокою в них відмирає значна частина кореневої системи. Висаджують у низькі широкі ємності, оскільки вони мають поверхневу кореневу систему.
Розмножують (насінням) і (вегетативно) — дочірніми розетками, відрізкми (стебла), окремі роди — листковими (живцями).
У колекції (Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна) станом на 2000 рік були представлені рослини родини асфоделових з 7 родів і майже 180 видів, (різновидів), міжвидових і міжродових гібридів.
Примітки
- Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Гайдаржи М. М. Колекція сукулентних рослин родини Асфоделові і методичні аспекти її комплектування // (Вісник Київського університету). Біологія. 2000. Вип. 30. С. 54-56.
Джерела
- , , (Гайдаржи М. М.), (Кактуси та інші сукулентні рослини). — К. : , 2003. — 110 с. — .
- (Гайдаржи М. М.), , Сукулентні рослини. — К. — 2002. — 46 с.
- http://delta-intkey.com/angio/www/asphodel.htm [ 3 січня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
- Asphodelaceae на Desert-tropicals [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- («Germplasm Resources Information Network») (GRIN) (Міністерства сільського господарства США) (англ.)
- Asphodelaceae на PlantSystematics.org
- (М. Гайдаржи). Соматичні зміни у сукулентних рослин родини Asphodelaceae Juss. в онтогенезі та філогенезі // (Вісник Львівського університету. Серія біологічна). 2004. Вип. 36. С. 101—107 [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- М. Н. Гайдаржи (05.05.2011). . Украинский сайт о кактусах и кактусоводах. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 24.12.2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет