Аспр або аспра (від грец. ἄσπρος, дослівно — «білий», утвореного від (пізньолат). asper) — поширина назва номіналу дрібних монет з різним вмістом срібла, що карбувались у піздній Візантійській імперії та в деяких країнах, що постали на її територіях.
Аспр | |||
---|---|---|---|
|
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9iL2I0L0FsZXhpdXNfSV9hc3Byb25fdHJhY2h5c19CSV8xMzMyOTUuanBnLzIyMHB4LUFsZXhpdXNfSV9hc3Byb25fdHJhY2h5c19CSV8xMzMyOTUuanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8yLzJiL1RyYXBlenVudC1fTWFudWVsX0kuXy1fTSVDMyVCQ256a2FiaW5ldHQlMkNfQmVybGluXy1fNTUzMDUwMy5qcGcvMjIwcHgtVHJhcGV6dW50LV9NYW51ZWxfSS5fLV9NJUMzJUJDbnprYWJpbmV0dCUyQ19CZXJsaW5fLV81NTMwNTAzLmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9iL2IwL09yaGFuX0dhemlfQWslQzMlQTdlLmpwZy8yMjBweC1Pcmhhbl9HYXppX0FrJUMzJUE3ZS5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi84Lzg0L09uZV9laWdodGhfc3RhdnJhdG9uJTJDXzE0NDgtMTQ1MyUyQ19Db25zdGFudGlub3BsZS5qcGcvMjIwcHgtT25lX2VpZ2h0aF9zdGF2cmF0b24lMkNfMTQ0OC0xNDUzJTJDX0NvbnN0YW50aW5vcGxlLmpwZw==.jpg)
Використання терміну аспр або аспра зустрічаються по відношенню до таких типів дрібних срібних монет:
- двох типів візантійських монет (аспрон), які вперше були емітовані імператором (Олексієм I Комніним) в 1092 році та перебували в обігу до другої половини XIII ст.;
- візантійської монети дукатопулон (1/8 (ставратона)), що з'явилась наприкінці XIV століття;
- срібної монети, що карбувались у (Трапезундської імперії) в 1204—1461 роках;
- срібної монети лицарів ордену Святого Іоанна ((госпітальєрів)), що карбувались ними на (Родосі) в XV—XVI століттітях (родоський денаро);
- срібної монети вагою близько 1,1 г. (Генуезької Газарії), що карбувались у XIV—XV століттях (до (захоплення Кафи) османами), відомої в італійському обліку як cafiati та baricati. На (аверсі) монет було вміщено зображення веж генуезької фортеці, назву міста та ініціали місцевого генуезького консула латинською мовою. На (реверсі) — (тамга) (золотоординських), а з 1454 року кримських ханів, а також ім'я і титул правлячого хана арабською мовою;
- монети, викарбованої в 1481 році у венеційсько-генуезькій колонії (Тана), розташованій в гирлі Дону на Азовському морі.
- дрібної срібної монети Османської імперії та (Кримського ханства) ((акче)), що карбувались з XIV по XVIII століття і в деяких європейських джерелах також називались аспра чи аспрон. Вперше монети вагою 1,2 г зі срібла 900-ї проби були викарбовані султаном (Орханом I) у 1328—29 роках, в подальшому вміст срібла в османській аспрі нухильно падав. Згадка про османську аспру устрічається у писемних джерелах західно-українських земель XVI—XVII століття. У середині XVI століття аспр дорівнював 2/3 (польського гроша) або 2 угорським (денаріям), а 1627 аспр становив 0,7 польського гроша. Аспр використовувалися для проведення розрахунків між купцями, що займалися торгівлею з країнами Сходу.
У рахункових книгах XV століття венеційського купця-банкіра Джакомо Бадоера перелічено кілька міст і губернаторств, які карбували аспри, зокрема (Трапезунд), (Кафа), (Самсун), (Тана) та (Родос).
Див. також
- (Аспрон)
- (Потроник)
Примітки
- Аспр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аспр (дата звернення: 5.02.2024).
- Cecile Morrison, "Coin Usage and Exchange Rates in Badoer's Libro dei Conti ", Dumbarton Oaks Papers , 55 (2001), pp. 217—245
Джерела
- Юргевич В. О монетах генуэзских, находимых в России // Записки Одесского общества истории и древностей. 1872. Вып. 8;
- Ретовский О. Генуэзско-татарские монеты города Каффы // Известия Таврической ученой архивной комиссии. 1897. №27; 1899. №29; 1902. №32;
- Зубко А. Монети генуезьких колоній Криму в міжнародній торгівлі XIV–XV ст. // Вісник київського національного університету імені Т. Шевченка. Історія. Вип. 91–93. К., 2007;
- Гірік С. Монетна справа Кримського ханату: огляд історіографії // Українська орієнталістика. Вип. 6. К., 2012;
- Турмис Н. Ґенуезько-кримські аспри та ґірейські акче в грошовому обігу українських земель Великого князівства Литовського другої половини XV – поч. XVI ст. у світлі історіографії // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. Львів, 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет