www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія гірничої справи в Європі історія розвідки видобування і первинної переробки корисних копалин в Європі Історія гі

Історія гірничої справи в Європі

Історія гірничої справи в Європі — історія розвідки, видобування і первинної переробки корисних копалин в Європі.

Історія гірництва за Г. Агріколою.
Шахтарська лампа.
Вугільні промисли.
«De Re Metallica»

Ретроспективний аналіз гірничої справи дозволяє відзначити такі основні віхи її розвитку. 7 тис. р. до н. е. і раніше — добування нерудної сировини, 7—5 тис. до н. е. — початок видобутку кольорових металів — міді, золота, олова, стибію, ІХ—ХУІІІ ст. до н. е. — початок видобутку руд заліза, антична доба і сер. віки — початок розробки покладів вугілля та нафти, в XX ст. — радіоактивних мінералів. Якщо брати технології видобутку, то найдавніші — відкритим та шахтним способом, з І тис. до н. е. з'являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. XX ст. — розробка родовищ на морському і океанічному дні.

Антична доба ред.

В античному світі (стародавні Греція та Рим) головним фактором розвитку виробничих сил було широке застосування нового металу — заліза. Масштаби гірничих робіт досягли великих розмірів і охоплюють, крім родов. заліза, родов. руд міді (Кіпр), золота (о-ви Сіфнос і Тасос, Фракія), срібла (Лавріонські копальні, Сіфнос, Македонія, Лідія та ін.). З розвитком феодальних відносин відбувалися значні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Тут формуються гірничі райони, міста рудокопів (Фрайберг, Гарц, Мансфельд, Тироль, Богемія, Шварцвальд та інше …).

Картина поступового освоєння людством мінеральних ресурсів планети (в тому числі і на теренах Європи) спочатку відкривається з міфів і народних епосів («Пісня про нібелунгів», «Золоте руно»), продовжується у історичних та релігійних працях й спеціальних природознавчих (гірничо-металургійних) трактатах. Так, у «Пісні про Гільгамеша» (кінець ІІІ — початок ІІ тис. до Р. Х.) зустрічаються згадки про золото, срібло, палаци і будинки з каміння і цегли, в тому числі випаленої. У давньоіндійському епосі («Магабхарата», «Маркандет-Пурана» та інш.) є багато посилань на золото, олово, залізо, перли та інші мінеральні копалини. У Біблії згадуються близько двох десятків мінералів. Тіт Лукрецій Кар, римський поет І ст. до Р. Х., у своїй філософсько-пізнавальній поемі «Про природу речей» підкреслює важливість відкриття і розробки родовищ металів у загальній історії людства. Пліній (Гай Пліній Секунд, 23 або 24 — 79 р. по Р. Х.) подає ґрунтовну картину розвитку гірництва античності у 33-й і 34-й книгах своєї «Природничої історії» — енциклопедії знань античності. Страбон (64/63 р. до Р. Х. — 23/24 р. по Р. Х.) у своїй «Географії» (17 книг) описав досвід гірничої справи в країнах світу часів античності. «Батько історії» Геродот багаторазово звертається в своїх описах країн до гірничої справи, яку розвивали ті чи інші народи.

Середні віки ред.

Одним із пам'ятників європейської і світової історії середніх віків є твір Георгія Аґріколи (1494 −1555, справжнє ім'я — Георг Бауер) «Про гірничу справу і металургію» в дванадцяти книгах. Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Роки життя та діяльності Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини. Праця Аґріколи протягом двох віків була основним посібником для всіх рудокопів.

Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з'являються тільки в античний час, у XVI—XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII—XIX ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини XX ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації гірничих робіт. В кінці XX ст. щорічно з надр Землі видобувалося бл. 120 млрд т. гірничої маси і бл. 25 млрд т корисних копалин.

Докладних даних про перші кроки людини у використанні вугілля нема. Однак люди стародавніх часів, безумовно, зустрічались з ним, про що свідчать історичні документи. Старогрецькі філософи Арістотель та Теофраст у своїх працях, які були написані за чотири століття до нашої ери, згадують про горюче каміння, яке «самоопорожнюється» при горінні. Є деякі свідчення, одержані на основі археологічних пошуків, про знайомство з викопним вугіллям племен, що мешкали на території півдня України в Х—ХІ століттях. Жителі прибережних районів Британських островів протягом багатьох віків збирали так зване «морське вугілля», викинуте хвилями моря на берег. Шматки «морського вугілля» рибалки використовували для опалювання своїх жител. Але то були поодинокі приклади, які не дають можливості говорити про великий інтерес людини до вугілля.

У зв'язку з поширенням потреб на залізо уже в середньовіччі виникли труднощі з добуванням у необхідних обсягах деревного вугілля, яке використовувалося для виплавки металів. По мірі знищення лісів викопне вугілля починає відігравати все більше значення в промисловості. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку створилися в Англії. Саме тут наприкінці XVII ст. почали будувати вугільні шахти (копальні). Починаючи з цього часу вугілля починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом — транспорту.

Див. також ред.

Література ред.

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  2. Georgius Agricola: De re metallica libri XII. Basel 1556 () — перша наукова праця з гірництва
  3. Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах (главах) / Под ред. Шухардина С. В.. — М.: Недра, 1986.
  4. Гайко Г. І., Білецький В. С. Ілюстрована історія гірництва (Монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 456 с. Формат А4.
  6. Історія гірництва: основні хронологічні віхи / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Форум гірників–2007 : матеріали міжнар. конф. — Дніпропетровськ, 2007. — Ч. 1. — С. 37–41.
  7. Володимир Білецький, Геннадій Гайко. Історія гірництва як складова цивілізаційного поступу // У кн. «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність». — Вип. 21: Scripta manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича. — Львів, 2012. — С. 123—130.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія гірничої справи в Європі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Istoriya girnichoyi spravi v Yevropi istoriya rozvidki vidobuvannya i pervinnoyi pererobki korisnih kopalin v Yevropi Istoriya girnictva za G Agrikoloyu Shahtarska lampa Vugilni promisli De Re Metallica Retrospektivnij analiz girnichoyi spravi dozvolyaye vidznachiti taki osnovni vihi yiyi rozvitku 7 tis r do n e i ranishe dobuvannya nerudnoyi sirovini 7 5 tis do n e pochatok vidobutku kolorovih metaliv midi zolota olova stibiyu IH HUIII st do n e pochatok vidobutku rud zaliza antichna doba i ser viki pochatok rozrobki pokladiv vugillya ta nafti v XX st radioaktivnih mineraliv Yaksho brati tehnologiyi vidobutku to najdavnishi vidkritim ta shahtnim sposobom z I tis do n e z yavlyayetsya sverdlovinna girnicha tehnologiya a z 50 h rr XX st rozrobka rodovish na morskomu i okeanichnomu dni Zmist 1 Antichna doba 2 Seredni viki 3 Div takozh 4 LiteraturaAntichna doba red V antichnomu sviti starodavni Greciya ta Rim golovnim faktorom rozvitku virobnichih sil bulo shiroke zastosuvannya novogo metalu zaliza Masshtabi girnichih robit dosyagli velikih rozmiriv i ohoplyuyut krim rodov zaliza rodov rud midi Kipr zolota o vi Sifnos i Tasos Frakiya sribla Lavrionski kopalni Sifnos Makedoniya Lidiya ta in Z rozvitkom feodalnih vidnosin vidbuvalisya znachni zrushennya v rozvitku girnichoyi spravi Yevropi Zakavkazzya Serednoyi Aziyi Visokogo rivnya girnicha sprava dosyagla v seredni viki v Centralnij Yevropi Chehiya Saksoniya Franciya Tut formuyutsya girnichi rajoni mista rudokopiv Frajberg Garc Mansfeld Tirol Bogemiya Shvarcvald ta inshe Kartina postupovogo osvoyennya lyudstvom mineralnih resursiv planeti v tomu chisli i na terenah Yevropi spochatku vidkrivayetsya z mifiv i narodnih eposiv Pisnya pro nibelungiv Zolote runo prodovzhuyetsya u istorichnih ta religijnih pracyah j specialnih prirodoznavchih girnicho metalurgijnih traktatah Tak u Pisni pro Gilgamesha kinec III pochatok II tis do R H zustrichayutsya zgadki pro zoloto sriblo palaci i budinki z kaminnya i cegli v tomu chisli vipalenoyi U davnoindijskomu eposi Magabharata Markandet Purana ta insh ye bagato posilan na zoloto olovo zalizo perli ta inshi mineralni kopalini U Bibliyi zgaduyutsya blizko dvoh desyatkiv mineraliv Tit Lukrecij Kar rimskij poet I st do R H u svoyij filosofsko piznavalnij poemi Pro prirodu rechej pidkreslyuye vazhlivist vidkrittya i rozrobki rodovish metaliv u zagalnij istoriyi lyudstva Plinij Gaj Plinij Sekund 23 abo 24 79 r po R H podaye gruntovnu kartinu rozvitku girnictva antichnosti u 33 j i 34 j knigah svoyeyi Prirodnichoyi istoriyi enciklopediyi znan antichnosti Strabon 64 63 r do R H 23 24 r po R H u svoyij Geografiyi 17 knig opisav dosvid girnichoyi spravi v krayinah svitu chasiv antichnosti Batko istoriyi Gerodot bagatorazovo zvertayetsya v svoyih opisah krayin do girnichoyi spravi yaku rozvivali ti chi inshi narodi Seredni viki red Odnim iz pam yatnikiv yevropejskoyi i svitovoyi istoriyi serednih vikiv ye tvir Georgiya Agrikoli 1494 1555 spravzhnye im ya Georg Bauer Pro girnichu spravu i metalurgiyu v dvanadcyati knigah Ce persha enciklopediya girnichoyi spravi i metalurgiyi yaka pidvela pidsumok vsomu dosvidu lyudstva po vidobuvannyu rudi ta plavci metaliv azh do XVI st Roki zhittya ta diyalnosti Agrikoli nalezhat do epohi Vidrodzhennya koli v ryadi krayin Yevropi pochali skladatisya kapitalistichni vidnosini Pracya Agrikoli protyagom dvoh vikiv bula osnovnim posibnikom dlya vsih rudokopiv Sho stosuyetsya mehanizaciyi girnichih robit to pershi mashini ta mehanizmi z yavlyayutsya tilki v antichnij chas u XVI XVII st voni suttyevo vdoskonalyuyutsya a v XVIII XIX st obladnuyutsya avtonomnim privodom Z drugoyi polovini XX st pochinayetsya period kompleksnoyi mehanizaciyi a v ostanni desyatilittya avtomatizaciyi girnichih robit V kinci XX st shorichno z nadr Zemli vidobuvalosya bl 120 mlrd t girnichoyi masi i bl 25 mlrd t korisnih kopalin Dokladnih danih pro pershi kroki lyudini u vikoristanni vugillya nema Odnak lyudi starodavnih chasiv bezumovno zustrichalis z nim pro sho svidchat istorichni dokumenti Starogrecki filosofi Aristotel ta Teofrast u svoyih pracyah yaki buli napisani za chotiri stolittya do nashoyi eri zgaduyut pro goryuche kaminnya yake samooporozhnyuyetsya pri gorinni Ye deyaki svidchennya oderzhani na osnovi arheologichnih poshukiv pro znajomstvo z vikopnim vugillyam plemen sho meshkali na teritoriyi pivdnya Ukrayini v H HI stolittyah Zhiteli priberezhnih rajoniv Britanskih ostroviv protyagom bagatoh vikiv zbirali tak zvane morske vugillya vikinute hvilyami morya na bereg Shmatki morskogo vugillya ribalki vikoristovuvali dlya opalyuvannya svoyih zhitel Ale to buli poodinoki prikladi yaki ne dayut mozhlivosti govoriti pro velikij interes lyudini do vugillya U zv yazku z poshirennyam potreb na zalizo uzhe v serednovichchi vinikli trudnoshi z dobuvannyam u neobhidnih obsyagah derevnogo vugillya yake vikoristovuvalosya dlya viplavki metaliv Po miri znishennya lisiv vikopne vugillya pochinaye vidigravati vse bilshe znachennya v promislovosti Osoblivo spriyatlivi umovi dlya vuglevidobutku stvorilisya v Angliyi Same tut naprikinci XVII st pochali buduvati vugilni shahti kopalni Pochinayuchi z cogo chasu vugillya pochinayut aktivno vidobuvati i zastosovuvati dlya potreb promislovosti a zgodom transportu Div takozh red Rozrobka koshtovnih metaliv u serednovichnij Yevropi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv v okremih krayinah Kategoriya Istoriya osvoyennya mineralnih resursivLiteratura red Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Georgius Agricola De re metallica libri XII Basel 1556 Digitalisat der 2 Ausgabe 1561 persha naukova pracya z girnictva Agrikola G O gornom dele i metallurgii v dvenadcati knigah glavah Pod red Shuhardina S V M Nedra 1986 Gajko G I Bileckij V S Ilyustrovana istoriya girnictva Monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 456 s Format A4 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Istoriya girnictva osnovni hronologichni vihi V S Bileckij G I Gajko Forum girnikiv 2007 materiali mizhnar konf Dnipropetrovsk 2007 Ch 1 S 37 41 Volodimir Bileckij Gennadij Gajko Istoriya girnictva yak skladova civilizacijnogo postupu U kn Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 21 Scripta manent Yuvilejnij zbirnik na poshanu Bogdana Yakimovicha Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2012 S 123 130 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya girnichoyi spravi v Yevropi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya girnichoyi spravi v Yevropi amp oldid 37481958