Корнель Уєйський | ||||
---|---|---|---|---|
Kornel Ujejski | ||||
Ім'я при народженні | Корнель Уєйський | |||
Народився | 12 вересня 1823 с. Берем'яни, нині Чортківський район | |||
Помер | 19 вересня 1897 (74 роки) с. Павлів, нині Радехівський район | |||
Поховання | с. Павлів | |||
Громадянство | Австро-Угорська імперія | |||
Національність | поляк | |||
Діяльність | поет, публіцист, громадський діяч | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | польська | |||
Роки активності | 1831-1897 | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | лірика | |||
Членство | d | |||
Партія | d | |||
Рід | Q106580427? | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Корнель Уєйський у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Корнель Уєйський з Рупнева (пол. Kornel Ujejski; 12 вересня 1823, с. Берем'яни, нині Бучацький район — 19 вересня 1897, с. Павлів, нині Радехівський район) — польський поет-романтик, публіцист, громадський діяч. Його часто називають «останнім великим поетом романтизму» та найвідомішим польським поетом Східної Галичини.
Був автором релігійно-месіанської та візіонерської лірики, стилізованої під молитви та біблійні псалми. У ній висловлював ідеї, сформовані під впливом культового польського містика , — ірраціональну, глибоко закорінену в християнську етику віру в спасіння польського народу в умовах поразок чергових національних повстань і внутрішніх незгод.
Біографія
Народився 12 вересня 1823 року в с. Берем'яни, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна (тоді Чортківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) в заможній шляхетській сім'ї. Дитинство Корнеля минуло на мальовничих берегах Стрипи та Дністра.
Навчався з 1831 року в Бучачі — у школі та гімназії при Василіянському монастирі. За деякими твердженнями, також у Крем'янці та у Бережанській гімназії.
1839 року — батьки Корнеля відмовилися від свого маєтку в Берем'янах на користь оренди маєтку села Давидів біля Львова, набутого від ордену домініканців. Згодом переїхав до Львова, де навчався у Львівському університеті; познайомився з відомими літераторами Лешком Дунін-Борковським і Вінцентом Полем, наблизився до літературного середовища Оссолінеуму.
1844 року — опублікував свої перші вірші у «Деннику паризьких мод [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]», який видавав кравецький майстер Томаш Кульчицький. Цей часопис поряд із зразками моделей одягу друкував твори львівських літераторів. Того ж року разом із кузином Віктором Віснєвським виїхав до Варшави, де познайомився з тамтешніми письменниками та митцями.
1845 року — у пресі з'явився його вірш «Гусла Єремії», у якому виголошувалася програма служіння пригнобленому народу. Перейнятий патріотичними ідеями, долучився до конспіративної діяльності. Брав участь у підготовці польсько-шляхетського повстання 1846.
1845 року — Уєйські набули у власність села Любша, Виспа i Мельна (нині Рогатинський район). Поет оселився в с. Любша.
Перші поезії Уєйського були зібрані в збірці «Пісні Соломона» (1846).
У 1847–1848 роках — відвідав Брюссель і Париж. У Парижі відвідує лекції у Сорбонні та Коллеж де Франс. Зустрівся з польськими емігрантами: істориком Йоахімом Лелевелем (Брюссель), поетами Адамом Міцкевичем, Юліушем Словацьким і Юзефом Богданом Залеським, композитором Фридериком Шопеном (Париж).
Тоді ж опублікував написані давніше патріотичну поему «Марафон» і поетичний томик «Скарги Єремії» (1847), навіяний подіями 1846 року в Західній Галичині.
В лютому 1848 року брав участь у революційних подіях в Парижі. Дізнавшись про революції в Берліні та Відні, у травні повернувся до Галичини. Брав участь у листопадовому повстанні 1848 у Львові.
У Галичині випускає у світ збірки поезій «Квіти без пахощів» (рання творчість 1840–1845, надруковане 1848), «Зів'яле листя» (1849), «Біблійні мелодії» (1852), пише поеми «Похорон Костюшка», «Звістка про Адама Міцкевича».
Популярність серед читачів здобув у другій половині ХІХ ст. саме завдяки своїм патріотичним поезіям. Найвідомішою з них став хорал «З димом пожеж», написаний під враженням від невдалої спроби шляхетського повстання 1846 року, яке обернулося кривавою селянською різаниною шляхти в Західній Галичині. Згодом цей хорал став неофіційним гімном січневого повстання, проханням до Бога про ласку та волю для потерпаючого народу.
У Львові Уєйський мешкав тривалий час в будинку Бандінеллі на площі Ринок, 2, де також містилася книгарня . Після одруження Корнеля, у 1850 році, з графинею Генрикою з Коморовських, подружжя переїхало до маєтку в селі Зубра (до складу маєтку також входили села Сихів та Пасіки-Зубрицькі) під Львовом, який у 1858 році — маґістрат Львова надав Уєйському у оренду. Пізніше подружжя переїхало до іншого маєтку у селі Павлів на Червоноградщині. У 1851 році подружжя Уєйських стали фундаторами побудови в селі кам'яного хреста, в пам'ять скасування панщини у 1848 році в Галичині, який зберігся й донині.
1856—1860 роках — опублікував цикл статей «Листи з-під Львова», у якому затаврував національне ренегатство і реакційний аристократизм.
Темі співчуття до простого народу присвячено твори зі збірки «Поезії» (1866) — «Завіяна хата» і «В найми».
У Львові Уєйські, які мали двох синів — Кордіана та Романа, мешкали в малому палацику родин Коморовських та Ґостковських на вул. Францисканській (нині — вул. Короленка, 5). Цей одноповерховий палацик збудували для родини Коморовських в середині XIX століття у стилі класицизму (перебудований у 1891 році за проєктом ). В центрі головного фасаду височіє мансарда з півкруглим балконом, завершена трикутним фронтоном. Фасад прикрашають ліпні арабески та рослинні орнаменти над вікнами та балконом.
1858—1880 роках — Корнель Уєйський орендував маєток у с. Зубра, до якого належали також Сихів і Пасіки Зубрицькі.
Брав участь у польських патріотичних урочистостях, зокрема, виголосив патріотичну промову під час похорону Артура Ґроттґера на Личаківському цвинтарі (1868).
1868 року — за вірші з циклу «До москалів», присвячені російським офіцерам, які підтримали польське січневе повстання 1863 року, австрійська влада почала проти Уєйського судовий процес (був засуджений до 8 днів арешту та грошового штрафу).
1877—1878 роках — був депутатом австрійського парламенту (Райхсрату), виступав проти реакційної групи «станьчиків».
1880 року — через стан здоров'я відмовився від господарювання в маєтку Зубра і переїхав до Львова.
Від 1881 року мешкав у Томашівцях, маєтку сина Кордіана.
Останні роки поет провів у Павлові (нині — Червоноградський район, Львівська область]], тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія), маєтку другого сина, Романа. Похований на місцевому цвинтарі — згідно із заповітом:
Хочу тут, між вами, на цьому цвинтарі спочити |
У Павлові залишилося багато пам'яток, пов'язаних із поетом:
- парк — брав участь у садінні;
- церква — збудована його коштом;
- кам'яний обеліск у пам'ять про скасування в Галичині панщини, споруджений його коштом у 1851 році.
Творча спадщина
Автор поетичних збірок: «Маратон» (1844), «Скарги Єремії» (1846, мала сильний вплив на польське суспільство), «Квіти без пахощів» (1848), «Зів'яле листя» (1849), «Біблійні мелодії» (1852), «Пояснення Шопена» (1857) та інші.
У багатьох віршах (зокрема, «Пісня про зерно», «Три струни», «Завіяна хата», «За службою») змальовував важке становище селянства, висловлював свою любов до нього, закликав українців до спільної боротьби з поляками за визволення від поневолення (вірш «Марш Польщі»):
Плече в плече, ти, Ляше, ти, Русине сердечний – у бій! |
Повні зібрання творів видані у Санкт-Петербурзі (1857) та Лецпцизі (1866).
Вшанування пам'яті
Вулиці, площі
У Львові від 1893 року існувала вулиця Корнеля Уєйського, яку у 1946 році перейменовано на честь українського письменника та громадського діяча Миколи Устияновича.
Пам'ятки монументального мистецтва
На початку жовтня 1897 року Львівська міська Рада одноголосно прийняла пропозицію свого члена Мархвіцького розпочати роботи над спорудженням пам'ятника Корнелю Уєйському. Тоді ж було сформовано Комітет зі спорудження пам'ятника, а його головою обрано Ґодзіміра Малаховського. 7 листопада 1897 року відбулося перше засідання, де було прийнято відозву до містян щодо збору пожертв на побудову пам'ятника, а саме прохання щодо збору пожертв було оприлюднено в пресі 3 жовтня 1898 року. 25 жовтня 1900 року львівська міська Рада вирішила встановити монумент на вулиці Академічній, навпроти міського казино (нині — проспект Шевченка 13), а 2 січня 1901 року було запрошено скульптора Антона Попеля для виконання цих робіт.
15 лютого 1901 року у Комітеті зі спорудження пам'ятника розглянули питання зовнішнього вигляду монумента. На розгляд Комітету було подано три гіпсових моделі та креслення (малюнки) майбутнього пам'ятника, один з яких прийняли за остаточний. Також було вирішено для вилиття бюста поета використати бронзу, а під постамент — світлий граніт з чорними плямами. Висота погрудя 1,2 м, а загальна всього монумента близько 4,5 м. Планувалося спорудити цей пам'ятник до вересня 1901 року.
До кінця квітня Антон Попель закінчив бюст у глині. При липленні за зразок він мав бюст поета роботи Філіппі та декілька світлин. 2 травня 1901 року у майстерні Антона Попеля Комітет зі спорудження пам'ятника схвалив модель пам'ятника до виконання бронзового відливу. До 15 листопада Антон Попель зобов'язався завершити свою роботу над пам'ятником. В середині липня 1901 року надіслав форму, зняту з моделі бюста, до фабрики Круппа у Відні, де пам'ятник відлили у бронзі. У майстерні Пер'є розпочали роботу над гранітними частинами пам'ятника, які повинні були скласти цоколь монумента. Урочисте відкриття пам'ятника було заплановано на кінець листопада 1901 року.
На засіданні від 25 вересня 1901 року Комітет зі спорудження пам'ятника створив спеціальну комісію для укладання написів на цоколі пам'ятника. 28 вересня комісія вирішила викарбувати на фронтоні монумента напис «KORNEL UJEJSKI», а зі зворотнього боку — рядки з вірша поета «Gdy umiera» («Колись конаючи»): «Narodzie mój — bądź szczęśliwy» («Народе мій — будь щасливим»), а під ним напис дрібними літерами: «K. Ujejski».
До 9 листопада 1901 року різб'ярська майстерня Пер'є закінчила роботу над цоколем пам'ятника, а 13 листопада на нього поставили бронзовий бюст поета. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 8 грудня 1901 року.
Пам'ятник демонтований у 1946 році. У 1950 році пам'ятник був переданий Польщі та до 1956 року знаходився у варшавському парку Вілянув разом з іншими пам'ятниками та меморіальними таблицями, вивезеними з колишніх Східних Кресів Польщі. 27 листопада 1956 р. пам'ятник був перевезений до Щеціна. Офіційне відкриття пам'ятника на новому місці відбулося, після його реставрації, 9 грудня 2006 року, тобто у 105-ту річницю відкриття цього пам'ятника у Львові. Нині Пам'ятник Корнелю Уєйському стоїть у Щеціні на площі Перемоги (пол. Plac Zwycięstwa).
Пропам'ятні, меморіальні таблиці
У Львові збереглася пам'ятна таблиця на пошану Корнеля Уєйського, виготовлена на кошти ремісничого товариства «Зірка» (пол. «Gwiazda») та встановлена у 1901 році в церкві Св. Андрія Первозванного.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Adamiec M. Kornel Ujejski [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- Корнель Уєйський
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860—2006 / Lwow na fotografii… с. 148
- Мельник I., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 200—201ю
- Мельник I., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова…с. 202
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці… — С. 195.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
Джерела
- Корнель Уєйський (1823—1897) // Антологія польської поезії. Т. 1. / Перекл. з польськ. Упоряд. В. Вєдіної. Передм. Я. Івашкевича. — К.: Дніпро, 1979. — 463 с.
- Котлобулатова І. П. Львів на фотографії. 1860—2006 = Lwów na fotografii: альбом / Ірина Котлобулатова; пол. пер. А. Отко. — Львів : Центр Європи, 2006. — 311 с. — 1000 прим. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — .
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 67—85. — .
- Уєйський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ujejski K. Wiersze różne. — Przemyśl: Księgarnia Jelenia i Langa, 1883. — 203 s. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнель Уєйський |
- Уєйський Корнель (1823—1897) // Тернопільська обласна бібліотека для молоді[недоступне посилання з липня 2019]
- Piotr Czartoryski-Sziler. Wielcy zapomniani. Kornel Ujejski — piewca narodowy [ 5 травня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Marek Adamiec. Kornel Ujejski [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- Корнель Уєйський у Вікіджерелах (пол.)
- Kornel Ujejski. Wiersze różne (пол.)
- Ewidencja pomników, akcentów rzeźbiarskich, tablic i miejsc pamięci [ 12 лютого 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- (пол.)
- Ujejski Kornel — wiersze i opowiadania [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Kornel Ujejski z Rupniewa h. Drużyna (ID: 11.1.1215) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Старый Львов. Проспект Шевченко [ 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Uyejskij Ukrcenter Primitki Kornel UyejskijKornel UjejskiIm ya pri narodzhenni Kornel UyejskijNarodivsya 12 veresnya 1823 1823 09 12 s Berem yani nini Chortkivskij rajonPomer 19 veresnya 1897 1897 09 19 74 roki s Pavliv nini Radehivskij rajonPohovannya s PavlivGromadyanstvo Avstro Ugorska imperiyaNacionalnist polyakDiyalnist poet publicist gromadskij diyachSfera roboti literaturaAlma mater LNU im I FrankaMova tvoriv polskaRoki aktivnosti 1831 1897Napryamok romantizmZhanr lirikaChlenstvo dPartiya dRid Q106580427 Nagorodi Virtuti Militari Sribnij Hrest Kornel Uyejskij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Kornel Uyejskij z Rupneva pol Kornel Ujejski 12 veresnya 1823 s Berem yani nini Buchackij rajon 19 veresnya 1897 s Pavliv nini Radehivskij rajon polskij poet romantik publicist gromadskij diyach Jogo chasto nazivayut ostannim velikim poetom romantizmu ta najvidomishim polskim poetom Shidnoyi Galichini Buv avtorom religijno mesianskoyi ta vizionerskoyi liriki stilizovanoyi pid molitvi ta biblijni psalmi U nij vislovlyuvav ideyi sformovani pid vplivom kultovogo polskogo mistika irracionalnu gliboko zakorinenu v hristiyansku etiku viru v spasinnya polskogo narodu v umovah porazok chergovih nacionalnih povstan i vnutrishnih nezgod BiografiyaNarodivsya 12 veresnya 1823 roku v s Berem yani nini Buchackij rajon Ternopilska oblast Ukrayina todi Chortkivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya v zamozhnij shlyahetskij sim yi Ditinstvo Kornelya minulo na malovnichih beregah Stripi ta Dnistra Navchavsya z 1831 roku v Buchachi u shkoli ta gimnaziyi pri Vasiliyanskomu monastiri Za deyakimi tverdzhennyami takozh u Krem yanci ta u Berezhanskij gimnaziyi 1839 roku batki Kornelya vidmovilisya vid svogo mayetku v Berem yanah na korist orendi mayetku sela Davidiv bilya Lvova nabutogo vid ordenu dominikanciv Zgodom pereyihav do Lvova de navchavsya u Lvivskomu universiteti poznajomivsya z vidomimi literatorami Leshkom Dunin Borkovskim i Vincentom Polem nablizivsya do literaturnogo seredovisha Ossolineumu 1844 roku opublikuvav svoyi pershi virshi u Denniku parizkih mod 14 grudnya 2014 u Wayback Machine yakij vidavav kraveckij majster Tomash Kulchickij Cej chasopis poryad iz zrazkami modelej odyagu drukuvav tvori lvivskih literatoriv Togo zh roku razom iz kuzinom Viktorom Visnyevskim viyihav do Varshavi de poznajomivsya z tamteshnimi pismennikami ta mitcyami 1845 roku u presi z yavivsya jogo virsh Gusla Yeremiyi u yakomu vigoloshuvalasya programa sluzhinnya prignoblenomu narodu Perejnyatij patriotichnimi ideyami doluchivsya do konspirativnoyi diyalnosti Brav uchast u pidgotovci polsko shlyahetskogo povstannya 1846 1845 roku Uyejski nabuli u vlasnist sela Lyubsha Vispa i Melna nini Rogatinskij rajon Poet oselivsya v s Lyubsha Pershi poeziyi Uyejskogo buli zibrani v zbirci Pisni Solomona 1846 U 1847 1848 rokah vidvidav Bryussel i Parizh U Parizhi vidviduye lekciyi u Sorbonni ta Kollezh de Frans Zustrivsya z polskimi emigrantami istorikom Joahimom Lelevelem Bryussel poetami Adamom Mickevichem Yuliushem Slovackim i Yuzefom Bogdanom Zaleskim kompozitorom Friderikom Shopenom Parizh Todi zh opublikuvav napisani davnishe patriotichnu poemu Marafon i poetichnij tomik Skargi Yeremiyi 1847 naviyanij podiyami 1846 roku v Zahidnij Galichini V lyutomu 1848 roku brav uchast u revolyucijnih podiyah v Parizhi Diznavshis pro revolyuciyi v Berlini ta Vidni u travni povernuvsya do Galichini Brav uchast u listopadovomu povstanni 1848 u Lvovi U Galichini vipuskaye u svit zbirki poezij Kviti bez pahoshiv rannya tvorchist 1840 1845 nadrukovane 1848 Ziv yale listya 1849 Biblijni melodiyi 1852 pishe poemi Pohoron Kostyushka Zvistka pro Adama Mickevicha Populyarnist sered chitachiv zdobuv u drugij polovini HIH st same zavdyaki svoyim patriotichnim poeziyam Najvidomishoyu z nih stav horal Z dimom pozhezh napisanij pid vrazhennyam vid nevdaloyi sprobi shlyahetskogo povstannya 1846 roku yake obernulosya krivavoyu selyanskoyu rizaninoyu shlyahti v Zahidnij Galichini Zgodom cej horal stav neoficijnim gimnom sichnevogo povstannya prohannyam do Boga pro lasku ta volyu dlya poterpayuchogo narodu U Lvovi Uyejskij meshkav trivalij chas v budinku Bandinelli na ploshi Rinok 2 de takozh mistilasya knigarnya Pislya odruzhennya Kornelya u 1850 roci z grafineyu Genrikoyu z Komorovskih podruzhzhya pereyihalo do mayetku v seli Zubra do skladu mayetku takozh vhodili sela Sihiv ta Pasiki Zubricki pid Lvovom yakij u 1858 roci magistrat Lvova nadav Uyejskomu u orendu Piznishe podruzhzhya pereyihalo do inshogo mayetku u seli Pavliv na Chervonogradshini U 1851 roci podruzhzhya Uyejskih stali fundatorami pobudovi v seli kam yanogo hresta v pam yat skasuvannya panshini u 1848 roci v Galichini yakij zberigsya j donini 1856 1860 rokah opublikuvav cikl statej Listi z pid Lvova u yakomu zatavruvav nacionalne renegatstvo i reakcijnij aristokratizm Pam yatnik Kornelyu Uyejskomu u Lvovi na vul Akademichnij u Lvovi navproti kolishnogo miskogo kazino Temi spivchuttya do prostogo narodu prisvyacheno tvori zi zbirki Poeziyi 1866 Zaviyana hata i V najmi Villa Komorovskih po vul Franciskanskij u Lvovi de u 1866 roci meshkala rodina Uyejskih U Lvovi Uyejski yaki mali dvoh siniv Kordiana ta Romana meshkali v malomu palaciku rodin Komorovskih ta Gostkovskih na vul Franciskanskij nini vul Korolenka 5 Cej odnopoverhovij palacik zbuduvali dlya rodini Komorovskih v seredini XIX stolittya u stili klasicizmu perebudovanij u 1891 roci za proyektom V centri golovnogo fasadu visochiye mansarda z pivkruglim balkonom zavershena trikutnim frontonom Fasad prikrashayut lipni arabeski ta roslinni ornamenti nad viknami ta balkonom 1858 1880 rokah Kornel Uyejskij orenduvav mayetok u s Zubra do yakogo nalezhali takozh Sihiv i Pasiki Zubricki Brav uchast u polskih patriotichnih urochistostyah zokrema vigolosiv patriotichnu promovu pid chas pohoronu Artura Grottgera na Lichakivskomu cvintari 1868 1868 roku za virshi z ciklu Do moskaliv prisvyacheni rosijskim oficeram yaki pidtrimali polske sichneve povstannya 1863 roku avstrijska vlada pochala proti Uyejskogo sudovij proces buv zasudzhenij do 8 dniv areshtu ta groshovogo shtrafu 1877 1878 rokah buv deputatom avstrijskogo parlamentu Rajhsratu vistupav proti reakcijnoyi grupi stanchikiv 1880 roku cherez stan zdorov ya vidmovivsya vid gospodaryuvannya v mayetku Zubra i pereyihav do Lvova Vid 1881 roku meshkav u Tomashivcyah mayetku sina Kordiana Ostanni roki poet proviv u Pavlovi nini Chervonogradskij rajon Lvivska oblast todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya mayetku drugogo sina Romana Pohovanij na miscevomu cvintari zgidno iz zapovitom Hochu tut mizh vami na comu cvintari spochiti U Pavlovi zalishilosya bagato pam yatok pov yazanih iz poetom park brav uchast u sadinni cerkva zbudovana jogo koshtom kam yanij obelisk u pam yat pro skasuvannya v Galichini panshini sporudzhenij jogo koshtom u 1851 roci Tvorcha spadshinaPam yatnik Kornelyu Uyejskomu na novomu misci u Shecini Avtor poetichnih zbirok Maraton 1844 Skargi Yeremiyi 1846 mala silnij vpliv na polske suspilstvo Kviti bez pahoshiv 1848 Ziv yale listya 1849 Biblijni melodiyi 1852 Poyasnennya Shopena 1857 ta inshi U bagatoh virshah zokrema Pisnya pro zerno Tri struni Zaviyana hata Za sluzhboyu zmalovuvav vazhke stanovishe selyanstva vislovlyuvav svoyu lyubov do nogo zaklikav ukrayinciv do spilnoyi borotbi z polyakami za vizvolennya vid ponevolennya virsh Marsh Polshi Pleche v pleche ti Lyashe ti Rusine serdechnij u bij Povni zibrannya tvoriv vidani u Sankt Peterburzi 1857 ta Lecpcizi 1866 Vshanuvannya pam yatiVulici ploshi U Lvovi vid 1893 roku isnuvala vulicya Kornelya Uyejskogo yaku u 1946 roci perejmenovano na chest ukrayinskogo pismennika ta gromadskogo diyacha Mikoli Ustiyanovicha Pam yatki monumentalnogo mistectva Pam yatnik Kornelyu Uyejskomu na novomu misci u Shecini na ploshi Peremogi Pam yatna tablicya na chest Uyejskogo u kosteli Bernardiniv u Lvovi Na pochatku zhovtnya 1897 roku Lvivska miska Rada odnogolosno prijnyala propoziciyu svogo chlena Marhvickogo rozpochati roboti nad sporudzhennyam pam yatnika Kornelyu Uyejskomu Todi zh bulo sformovano Komitet zi sporudzhennya pam yatnika a jogo golovoyu obrano Godzimira Malahovskogo 7 listopada 1897 roku vidbulosya pershe zasidannya de bulo prijnyato vidozvu do mistyan shodo zboru pozhertv na pobudovu pam yatnika a same prohannya shodo zboru pozhertv bulo oprilyudneno v presi 3 zhovtnya 1898 roku 25 zhovtnya 1900 roku lvivska miska Rada virishila vstanoviti monument na vulici Akademichnij navproti miskogo kazino nini prospekt Shevchenka 13 a 2 sichnya 1901 roku bulo zaprosheno skulptora Antona Popelya dlya vikonannya cih robit 15 lyutogo 1901 roku u Komiteti zi sporudzhennya pam yatnika rozglyanuli pitannya zovnishnogo viglyadu monumenta Na rozglyad Komitetu bulo podano tri gipsovih modeli ta kreslennya malyunki majbutnogo pam yatnika odin z yakih prijnyali za ostatochnij Takozh bulo virisheno dlya vilittya byusta poeta vikoristati bronzu a pid postament svitlij granit z chornimi plyamami Visota pogrudya 1 2 m a zagalna vsogo monumenta blizko 4 5 m Planuvalosya sporuditi cej pam yatnik do veresnya 1901 roku Do kincya kvitnya Anton Popel zakinchiv byust u glini Pri liplenni za zrazok vin mav byust poeta roboti Filippi ta dekilka svitlin 2 travnya 1901 roku u majsterni Antona Popelya Komitet zi sporudzhennya pam yatnika shvaliv model pam yatnika do vikonannya bronzovogo vidlivu Do 15 listopada Anton Popel zobov yazavsya zavershiti svoyu robotu nad pam yatnikom V seredini lipnya 1901 roku nadislav formu znyatu z modeli byusta do fabriki Kruppa u Vidni de pam yatnik vidlili u bronzi U majsterni Per ye rozpochali robotu nad granitnimi chastinami pam yatnika yaki povinni buli sklasti cokol monumenta Urochiste vidkrittya pam yatnika bulo zaplanovano na kinec listopada 1901 roku Na zasidanni vid 25 veresnya 1901 roku Komitet zi sporudzhennya pam yatnika stvoriv specialnu komisiyu dlya ukladannya napisiv na cokoli pam yatnika 28 veresnya komisiya virishila vikarbuvati na frontoni monumenta napis KORNEL UJEJSKI a zi zvorotnogo boku ryadki z virsha poeta Gdy umiera Kolis konayuchi Narodzie moj badz szczesliwy Narode mij bud shaslivim a pid nim napis dribnimi literami K Ujejski Do 9 listopada 1901 roku rizb yarska majsternya Per ye zakinchila robotu nad cokolem pam yatnika a 13 listopada na nogo postavili bronzovij byust poeta Urochiste vidkrittya pam yatnika vidbulosya 8 grudnya 1901 roku Pam yatnik demontovanij u 1946 roci U 1950 roci pam yatnik buv peredanij Polshi ta do 1956 roku znahodivsya u varshavskomu parku Vilyanuv razom z inshimi pam yatnikami ta memorialnimi tablicyami vivezenimi z kolishnih Shidnih Kresiv Polshi 27 listopada 1956 r pam yatnik buv perevezenij do Shecina Oficijne vidkrittya pam yatnika na novomu misci vidbulosya pislya jogo restavraciyi 9 grudnya 2006 roku tobto u 105 tu richnicyu vidkrittya cogo pam yatnika u Lvovi Nini Pam yatnik Kornelyu Uyejskomu stoyit u Shecini na ploshi Peremogi pol Plac Zwyciestwa Propam yatni memorialni tablici U Lvovi zbereglasya pam yatna tablicya na poshanu Kornelya Uyejskogo vigotovlena na koshti remisnichogo tovaristva Zirka pol Gwiazda ta vstanovlena u 1901 roci v cerkvi Sv Andriya Pervozvannogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Adamiec M Kornel Ujejski 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine pol angl Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2015 Kornel Uyejskij Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 Kotlobulatova I Lviv na fotografiyi 1860 2006 Lwow na fotografii s 148 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova S 200 201yu Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova s 202 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici S 195 Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 DzherelaKornel Uyejskij 1823 1897 Antologiya polskoyi poeziyi T 1 Perekl z polsk Uporyad V Vyedinoyi Peredm Ya Ivashkevicha K Dnipro 1979 463 s Kotlobulatova I P Lviv na fotografiyi 1860 2006 Lwow na fotografii albom Irina Kotlobulatova pol per A Otko Lviv Centr Yevropi 2006 311 s 1000 prim ISBN 978 966 7022 90 7 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 128 s ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 390 s ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 67 85 ISBN 978 617 629 077 3 Uyejskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ujejski K Wiersze rozne Przemysl Ksiegarnia Jelenia i Langa 1883 203 s pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kornel Uyejskij Uyejskij Kornel 1823 1897 Ternopilska oblasna biblioteka dlya molodi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Piotr Czartoryski Sziler Wielcy zapomniani Kornel Ujejski piewca narodowy 5 travnya 2014 u Wayback Machine pol Marek Adamiec Kornel Ujejski 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine pol angl Kornel Uyejskij u Vikidzherelah pol Kornel Ujejski Wiersze rozne pol Ewidencja pomnikow akcentow rzezbiarskich tablic i miejsc pamieci 12 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol pol Ujejski Kornel wiersze i opowiadania 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol Kornel Ujejski z Rupniewa h Druzyna ID 11 1 1215 24 veresnya 2015 u Wayback Machine pol Staryj Lvov Prospekt Shevchenko 12 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros