Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.
Радехівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Львівської області | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Львівської області | ||||
Код КОАТУУ: | 4623900000 | ||||
Утворений: | 1965 року | ||||
Населення: | ▼ 47 119 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1144 км² | ||||
Густота: | 41.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3255 | ||||
Поштові індекси: | 80200-80271 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Радехів | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 69 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Климочко Марія Степанівна | ||||
Голова РДА: | Рудницький Степан Віталійович | ||||
Вебсторінка: | Радехівська районна державна адміністрація Радехівська районна рада | ||||
Адреса: | 80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Радехівський район у Вікісховищі |
Географія
Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.
Сокальський район | Волинська область (Горохівський район) | |
Червоноград | ||
Кам'янка-Бузький район | Буський район | Бродівський район |
Площа району становила 1144 км².
Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.
Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.
Ґрунти . У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.
Пам'ятки природи
- Заповідне урочище «Грицеволя»,
- Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво
- Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво
- Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво
- Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська
Історія
Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.
У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.
У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.
У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.
На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.
З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.
17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.
13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі..
У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані . Адміністративний центр — місто Радехів.
Економіка
На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.
На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:
- ТзОВ «Радехів-цукор»,
- ЗАТ «Галичина»,
- та спиртзаводи,
- та торфобрикетні заводи,
- ДП Радехівське лісомисливське господарство.
- ТзОВ «Мебель-сервіс»
- Барс ЛТД
У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.
Транспорт
Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога». Часто через це відбуваються акції протесту.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 24 788 | 5346 | 3891 | 7414 | 5176 | 2784 | 177 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 27 647 | 5167 | 3551 | 7261 | 6050 | 5103 | 515 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад району станом на 2001 р.:
національність | кількість осіб | % |
---|---|---|
українці | 52 112 | 99,38 |
росіяни | 218 | 0,42 |
білоруси | 26 | 0,05 |
поляки | 22 | 0,04 |
молдовани | 13 | 0,02 |
інші | 47 | 0,09 |
не вказали | 1 | … |
всього | 52 439 | 100 |
Пам'ятки
Пам'ятки архітектури
- c.Павлів, Філіальний костел (1914)
- с.Йосипівка. костел (1846)
- Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
- Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
- Церква з каплицею, с. Нестаничі
- Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
- Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
- Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
- Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
- Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка
Відомі люди
- У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці».
- Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
- У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
- Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.
- Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
- Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
- В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
- Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського.
- У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька.
- В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 462/2019-рп «Про призначення С.Рудницького головою Радехівської районної державної адміністрації Львівської області»
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2013. Процитовано 3 березня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Радехівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ТСН Дорога Червоноград-Радехів
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 22 січня 2023.
- . www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радехівський район |
- Радехівський район // Львівська обласна державна адміністрація [ 22 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Радехівський район // Карпати [ 27 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- І. Гілевич. Стан і перспективи історико-краєзнавчих досліджень на Радехівщині
Література
- Надбужанщина = The Buh river Region of Western Ukraine: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Іст.-мемуарний зб. / Редкол.: М. Мартенюк (гол.ред.), Н. Олійник, А. Демусь та ін. — Нью-Йорк та ін.: Об'єднання Надбужанців, 1986—1989. — (Укр. архів / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Т. 41, 47).
- Т. 1. — 1986. — 960 с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radehivskij rajon kolishnij rajon Ukrayini na pivnichnomu shodi Lvivskoyi oblasti Radehivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Lvivskoyi oblastiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivskoyi oblastiKod KOATUU 4623900000Utvorenij 1965 rokuNaselennya 47 119 na 1 01 2019 Plosha 1144 km Gustota 41 2 osib km Tel kod 380 3255Poshtovi indeksi 80200 80271Naseleni punkti ta radiRajonnij centr RadehivMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 31Mista 1Smt 1Sela 69Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Klimochko Mariya StepanivnaGolova RDA Rudnickij Stepan VitalijovichVebstorinka Radehivska rajonna derzhavna administraciya Radehivska rajonna radaAdresa 80200 Lvivska obl Radehivskij r n m Radehiv pr Vidrodzhennya 3MapaRadehivskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon roztashovanij u pivnichnij chastini Lvivskoyi oblasti mezhuye z Kam yanko Buzkim Sokalskim Brodivskim Buskim rajonami ta Gorohivskim rajonom Volinskoyi oblasti a takozh z m Chervonograd Rajon v sogodnishnih mezhah utvorenij v 1965 roci Sokalskij rajon Volinska oblast Gorohivskij rajon ChervonogradKam yanka Buzkij rajon Buskij rajon Brodivskij rajon Plosha rajonu stanovila 1144 km Teritoriyu rajonu peretinayut shosejni shlyahi Lviv Luck Brodi Chervonograd Radehiv Berestechko Vuzlove Busk Sokal Stoyaniv zaliznichni koliyi Lviv Kovel Lviv Sankt Peterburg Relyef rivninnij Najbilshi richki Zahidnij Bug z pritokami Bilostokom ta Holoyivkoyu i Stir z pritokami Berezivkoyu Radostavkoyu Sudilivkoyu Grunti U dolinah pritok Zahidnogo Bugu i Stiru veliki torf yani masivi V zahidnij chastini rajonu zalyagayut pokladi kam yanogo vugillya Veliku chastinu teritoriyi majzhe 25 vidsotkiv zajmayut lisi perevazhno sosnovi dubovi V okolici sela Nestanichi rostut karlikovi dubi Pam yatki prirodi Zapovidne urochishe Gricevolya Zagalnozoologichnij zakaznik Pukachiv Radehivske lisnictvo Zapovidne urochishe Toporiv Nivicke lisnictvo Lisovij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Lopatinskij Lopatinske lisnictvo Grupa iz 22 stolitnih yaseniv u m Radehovi vul VitkivskaIstoriyaNinishnya teritoriya Radehivskogo rajonu u XII stolitti vhodila do tak zvanogo Belzkogo knyazivstva yake utvorilosya blizko 1170 roku Vono nalezhalo spochatku Volodimir Volinskomu a potim Galicko Volinskomu knyazivstvu Belz buv odnim iz velikih mist na zahodi Volinskogo knyazivstva Arhitekturna kompoziciya na v yizdi do rajonu 2009 rik U sivu davninu z dalekogo pivdnya cherez Radehivshinu perejshla orda tatar hana Batiya pryamuyuchi na Volodimir Tatarska navala ta spustoshennya ciyeyi teritoriyi privela do velikogo golodu sho bulo prichinoyu tririchnoyi epidemiyi podibna zh tragediya povtorilasya i v 1314 roci Ob yednane v kinci 12 stolittya Galicko Volinske knyazivstvo zmicnivshis ekonomichno i politichno stalo silnim postom na zahodi ruskih zemel proti natisku nimeckih ugorskih polskih ta litovskih feodaliv zavojovnikiv U sivu davninu syudi z dalekogo pivdnya cherez Busk Stoyaniv ta Sokal shirokoyu dorogoyu tak zvanim chornim shlyahom prohodili karavani kupciv torgovciv U drugij polovini XIX stolittya Radehivska latifundiya perejshla do sim yi grafa Badeni yakij odruzhivsya z dochkoyu Mira Badeni rahuvavsya somim iz desyati najbagatshih magnativ Galichini Vin buv namisnikom cisarya v Galichini Na zgadku pro skasuvannya panshini v seli Pavlovi pobudovanij 4 oh metrovij pam yatnik obelisk yakogo nagaduye davnyu Yegipetsku piramidu z datoyu 1851 rik Z drugoyi polovini XIX stolittya diye tovaristvo Prosvita yake stavilo sobi za metu vidstoyuvati ukrayinsku movu ta kulturu vid posyagan avstro ugorskoyi ta moskovskoyi vladi polskih shovinistiv Vidomo sho pershi chitalni Prosviti isnuvali v selah Radehivshini u 80 ih rokah XIX stolittya 17 sichnya 1940 roku utvoreno Radehivskij rajon zi gmin Radehivskogo povitu miskoyi gmini Radehiv ta silskih gmin Radehiv Stoyaniv Holoyiv i Novij Vitkiv 13 veresnya 1940 r do skladu Radehivskogo rajonu peredano shidnu chastinu Shevchenkivskogo rajonu z selami Gogoliv Korchin Pozdimir Radvanci Rozzhaliv ta Yastrubichi U 1962 roci do skladu rajonu uvijshov Lopatinskij rajon 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Stanislavchicku silradu Radehivskogo rajonu do skladu Brodivskogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Radehivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu 1 selishnu radu ta 31 silskih rad yaki ob yednuyut 71 naselenij punkt i pidporyadkovani Administrativnij centr misto Radehiv EkonomikaNa teritoriyi rajonu narahovuyetsya 36 silskogospodarskih pidpriyemstv 59 fermerskih gospodarstv Virobnichij napryamok gospodarstv tvarinnicko buryakivnichij z rozvinutim zernovim gospodarstvom Na teritoriyi rajonu diye 15 promislovih pidpriyemstv Najbilshi iz nih TzOV Radehiv cukor ZAT Galichina ta spirtzavodi ta torfobriketni zavodi DP Radehivske lisomislivske gospodarstvo TzOV Mebel servis Bars LTD U rajoni zareyestrovano ponad 150 sub yektiv malogo pidpriyemnictva TransportVidomij vkraj poganim stanom navit centralnih dorig zokrema N17 stanom na 2010 i roki V 2015 16rr dorogu N17 vidremontuvali Zokrema vidtinok kolis dorogi T 1410 Chervonograd Radehiv nazvali Chechenska doroga Chasto cherez ce vidbuvayutsya akciyi protestu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 24 788 5346 3891 7414 5176 2784 177Zhinki 27 647 5167 3551 7261 6050 5103 515Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki177 85 515 222 80 84 567 471 75 79 1272 958 70 74 1568 1133 65 69 1696 1222 60 64 1733 976 55 59 1258 1352 50 54 1464 1626 45 49 1595 2013 40 44 2017 1799 35 39 1772 1888 30 34 1681 1714 25 29 1791 1892 20 24 1690 1999 15 20 1861 2084 10 14 1973 1847 5 9 1741 1415 0 4 1453 Nacionalnij sklad rajonu stanom na 2001 r nacionalnist kilkist osib ukrayinci 52 112 99 38rosiyani 218 0 42bilorusi 26 0 05polyaki 22 0 04moldovani 13 0 02inshi 47 0 09ne vkazali 1 vsogo 52 439 100Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Radehivskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Radehivskogo rajonu ta Pam yatki monumentalnogo mistectva Radehivskogo rajonu Pam yatki arhitekturi c Pavliv Filialnij kostel 1914 s Josipivka kostel 1846 Cerkva Pokrova Bogorodici z dzviniceyu 1724 r derev yana s Vuzlove Kostel Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi 1772 r smt Lopatin Cerkva z kapliceyu s Nestanichi Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1738 r derev yana s Novij Vitkiv rajon Starij Vitkiv Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici z dzviniceyu 1738 r derev yana s Oglyadiv Cerkva Sv Duha 1727 r z dzviniceyu 1786 r derev yana s Polove Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici z dzviniceyu 1700 r derev yana s Radvanci Cerkva Simeona Stovpnika 1700 r s Sushno Cerkva Presvyatoyi Trijci 1760 r z dzviniceyu 1721 r derev yana s Trijcya Kosteli v selah Sushno Stoyaniv JosipivkaVidomi lyudiU 1838 roci v seli Nestanichah zhiv i sluzhiv parohom Markiyan Shashkevich vidatnij ukrayinskij poet demokrat i prosvititel Vin buv najdiyalnishim uchasnikom Ruskoyi trijci Vprodovzh 1846 1848 rr u Nestanichah zhiv Ivan Vagilevich pobratim M Shashkevicha U Novomu Vitkovi narodivsya opernij spivak svitovoyi slavi Oleksandr Mishuga Mishuga zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu stvoriv svoyu vokalnu shkolu Pohovanij u ridnomu seli Selo Bariliv sho na Radehivshini batkivshina golovnokomanduvacha Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Mirona Tarnavskogo Vihidcem iz sela Krivogo ye Stepan Mudrik odin z organizatoriv zagoniv UPA na Radehivshini soratnik S Banderi chlen centralnogo provodu OUN v diaspori Vihidcem iz Nemilova buv Stepan Smal Stockij Vin buv profesorom Cherniveckogo universitetu V 1917 roci stav golovoyu bojovoyi upravi sichovih strilciv potim poslom ZUNR u Prazi V 1885 1886 rokah u Rudenku vchitelyuvala Ulyana Kravchenko ukrayinska pismennicya Selo Oglyadiv misce narodzhennya Osipa Vasilovicha Turyanskogo Sin bidnogo tesli zakinchiv Videnskij universitet stav visokoosvichenoyu lyudinoyu Avtor povisti Poza mezhami bolyu romanu Sin zemli komediyi Rabi V comu seli neodnorazovo buvav majbutnij kerivnik UPA R Shuhevich z rodini svyashenika Berezinskogo U roki svoyeyi yunosti v mistechku Lopatini zhila ukrayinska hudozhnicya Olena Kulchicka V Oglyadovi narodivsya sin golovnogo komandira UPA Geroj Ukrayini Yurij Shuhevich PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 5 grudnya 2019 roku 462 2019 rp Pro priznachennya S Rudnickogo golovoyu Radehivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Lvivskoyi oblasti Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 serpnya 2013 Procitovano 3 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 5 listopada 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Radehivskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2015 TSN Doroga Chervonograd Radehiv Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Lvivska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Procitovano 22 sichnya 2023 www ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 3 lipnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radehivskij rajonRadehivskij rajon Lvivska oblasna derzhavna administraciya 22 sichnya 2010 u Wayback Machine Radehivskij rajon Karpati 27 veresnya 2010 u Wayback Machine I Gilevich Stan i perspektivi istoriko krayeznavchih doslidzhen na RadehivshiniLiteraturaNadbuzhanshina The Buh river Region of Western Ukraine Sokalshina Belzchina Radehivshina Kaminechchina Holmshina i Pidlyashshya Ist memuarnij zb Redkol M Martenyuk gol red N Olijnik A Demus ta in Nyu Jork ta in Ob yednannya Nadbuzhanciv 1986 1989 Ukr arhiv Naukove T vo im T Shevchenka T 41 47 T 1 1986 960 s il