Аполло́н (лат. Apollo) — один з олімпійських богів, покровитель музики, віщування і лікування. Син Зевса й Лето, брат Артеміди, Ліка, батько Асклепія та Мілета, вчитель Орфея.
Аполлон | |
---|---|
Аполлон | |
Давньогрецький і давньоримський сонцеликий бог. Покровитель лікування, віщування, музики. Поводир хору муз | |
Божество в | давньогрецька релігія |
Значення імені | Сонцесяйний |
Місцевість | Стародавня Греція |
Заняття | драконовбивця |
Батько | Зевс |
Мати | Лето |
Брати/сестри | Артеміда |
Діти | Асклепій, Лік, Мілет |
Свята на честь | |
Пов'язані персонажі | Орфей |
Пов'язані події | Іліада |
Атрибути | Лавр, лук, ліра |
Частина від | Олімпійські боги і d |
Персонаж твору | Альцеста, d, d і Іліада |
Медіафайли у Вікісховищі |
Аполлон у міфах
Походження й дитинство
Аполлон був позашлюбним сином Зевса від німфи Лето. Під час любовних ігор Зевс перетворився на перепела, а Лето — на перепілку. Ревнива Зевсова дружина Гера послала змія Піфона, щоб він переслідував Лето по всьому світу. Німфа знайшла прихисток на піднятому Геєю острові Ортігія, що поблизу Делоса, де народила Артеміду, яка відразу ж, щойно народившись, допомогла матері перебратися через вузьку протоку, і там, на Делосі, між оливою і фініковою пальмою, після дев'яти днів перейм Лето народила Аполлона.
Аполлон народився семимісячним. Феміда годувала його нектаром і амбросією, а молодий бог швидко ріс. Наприкінці четвертого дня він захотів отримати лук і стріли, які йому дав Гефест. Покинувши Делос, Аполлон попрямував на гору Парнас, де ховався Піфон, і зумів поранити його стрілами, Піфон втік до Дельфійського оракула матері-Землі Геї, однак Аполлон вирушив слідом і знищив чудовисько на краю священної безодні. Мати-Земля поскаржилася Зевсу, що Аполлон посмів здійснити вбивство в її святилищі. Зевс послав Аполлона в Темпейську долину, щоб отримати очищення від вбивства, а також заснувати Піфійські ігри на честь знищеного ним Піфона. Однак, Аполлон не дослухався Зевса і замість того в супроводі Артеміди вирушив до Егіалеї, а потім на острів Крит, де цар Карманор виконав належну церемонію очищення.
Навчання
Повернувшись до Греції, Аполлон розшукав Пана — козлоногого бога, і вмовив його навчити мистецтву прорікання. Після цього Аполлон захопив Дельфійський оракул, залишивши у себе на службі його жрицю Піфію. Лето з Артемідою прибули туди для виконання обрядів, та спокій порушив велетень Титій, що хотів заволодіти Лето. Аполлон з Артемідою обстріляли зухвальця стрілами та вбили. Велетня за його злочин в Тартарі було суворо покарано — його було прибито до землі, а двоє шулік вічно рвали його печінку.
За якийсь час по тому Афіна викинула свою флейту, оскільки граючи на ній виглядала кумедно й інші богині насміхалися з неї. Флейту підібрав Марсій, а люди, слухаючи його музику, казали, що він грає краще, ніж Аполлон на арфі. Почувши це, Аполлон викликав Марсія на змагання. Суддями там стали музи, котрі визнали гру обох однаково майстерною. Аполлон призначив друге змагання з умовою, що вони гратимуть, перевернувши свої інструменти та співаючи одночасно. Марсій погодився, не подумавши, що не міг зробити цього з флейтою. Ставши переможцем, Аполлон здер з супротивника шкіру і повісив її на дереві біля річки, що отримала відтоді назву Марсій.
Після того бог Пан кинув Аполлону виклик позмагатися в музиці з ним. Аполлон виграв і став загальновизнаним богом музики, що грає на семиструнній кіфарі на всіх бенкетах інших богів. Також йому було доручено оберігати стада й отари, але згодом цей обов'язок перейняв Гермес.
Відносини із чоловіками
З Аполлоном пов'язаний і міф про спартанського царевича Гіакінта. У нього закохався співак Фамірід — перший з людей, котрий загорівся пристрастю до представника своєї статі. Аполлону також сподобався Гіакінт і він зганьбив суперника. Підслухавши, як той хвалиться, що в співах може перевершити муз, Аполлон повідомив їм про це, і музи позбавили Фаміріда зору, голосу і вміння грати на кіфарі. Однак потяг до Гіакінта раптом відчув Зефір, і в ньому виникли такі ж ревнощі до Аполлона. Коли Аполлон навчав царевича метати диск, Зефір спрямував диск юнакові в голову та вбив його. З його крові виросла квітка гіацинт. Після цього Аполлон став у всьому дотримуватися поміркованості та навіть зумів навернути до пристойності муз, ставши їх очільником.
Ще одним коханцем Аполлона був Кипарис, нащадок Геракла. Аполлон подарував йому прирученого оленя як компаньйона, але Кипарис випадково вбив його. Кипарис був настільки засмучений його смертю, що попросив Аполлона, щоб його сльози завжди падали. Аполлон задовольнив це прохання, перетворивши його на кипарис, названого його іменем, яке, як кажуть, є деревом смутку, оскільки сік утворює краплі, як сльози на стовбурі.
Адмет, цар Фер, також був коханцем Аполлона. Під час свого заслання, яке тривало або один рік, або дев'ять років, Аполлон служив Адмету у скотарстві. Розвиваючи пристрасть до короля, він випасав і годував худобу, а корови породили телят-близнюків. Він робив сир і подавав його Адмету. Коли Адмет хотів одружитися із принцесою Альцестіс, Аполлон надав їм колісницю, яку тягнув лев та кабан, яких він приручив. Це задовольнило батька Альцестіс, і він дозволив Адмету одружитися з дочкою. Далі Аполлон врятував царя від гніву Артеміди, а також переконав Мойр один раз відкласти смерть Адмета.
Бранхус, що був пастухом, одного разу натрапив на Аполлона в лісі. Захоплений красою бога, він поцілував Аполлона. Аполлон вимагав його уваги та, бажаючи нагородити його, дарував йому пророчі навички. Його нащадки, Бранхідеси, стали впливовим кланом пророків.
Інші коханці:
- Гелен або Єлен, син Пріама і троянський принц, був коханцем Аполлона та отримав від нього лук зі слонової кістки, з якого він згодом поранив Ахілла в руку;
- Іполит (не син Тесея);
- Гіменей, бог шлюбних гімнів;
- [en];
- [en], вбивця дракона.
Відносини із жінками
Аполлон, як кажуть, був коханцем усіх дев'яти муз, і, не маючи змоги вибрати одну з них, вирішив залишитися нелюбом.
Хоча Аполлон вирішив не одружуватися, в нього були діти й від німф, і від смертних жінок. Серед них відомі Фтія, яка народила йому Дора і його братів, муза Талія, у якої від нього народилися корибанти, а також Короніда, яка народила йому Асклепія, Арія, сином якої був Мілет, і Кирена — мати Арістея.
Він також спокусив німфу Дріопу, перетворившись на змія. Вона народила йому Амфіса, який заснував місто Ета і побудував храм на честь свого батька, в якому Дріопа залишалася жрицею.
Але не всі любовні пригоди Аполлона завершувалися успішно. Одного разу він спробував вкрасти Марпессу в її чоловіка Ідаса, але вона не зрадила чоловікові. Іншим разом він погнався за гірською німфою Дафною, яка була жрицею Геї і дочкою бога річки Пенея в Фессалії. Коли він наздогнав її, Гея перенесла дочку на Крит, де Дафна стала відома під ім'ям Пасіфаї. На її місці Гея залишила лаврове дерево, з листя якого Аполлон в пошуках розрад зробив вінок. Свого суперника Левкіппа, що також був закоханий у Дафну, Аполлон погубив. Коли Левкіпп переодягнувся дівчиною і приєднався до Дафни в горах, Аполлон порадив німфам скупатися оголеними та тим самим переконатися, що серед них немає чоловіків. Обман Левкіппа був тут же розкритий і німфи розірвали його на шматки.
Кирена була фесалійською принцесою, яку любив Аполлон. На її честь він побудував місто Кирена і зробив її правителькою. Пізніше їй було надано довголіття Аполлоном, який перетворив її на німфу. У пари було два сини — Арістей, як було сказано вище, та Ідмон.
Евадна була дочкою Посейдона від німфи. Коханка Аполлона. Вона народила йому сина, Яма. Під час пологів Аполлон послав Ілітію, богиню пологів, щоб допомогти їй.
Ройо, принцеса острова Наксос, була тією, кого любив Аполлон. З любові до неї Аполлон перетворив своїх сестер на богинь. На острові Делос вона народила Аполлону сина, на ім'я Аній. Не бажаючи заводити дитину, вона довірила немовля Аполлону і пішла. Аполлон виховав дитину самостійно.
Орея, донька Посейдона. Закохалася в Аполлона, коли він і Посейдон служили троянському цареві Лаомедонту. Вона народила Аполлону сина, якого Аполлон назвав Ілеєм. Ілей був дуже дорогим Аполлону.
Теру, дочку Філаса, діву, прекрасну, як місячні промені, любив сяйливий Аполлон, і вона любила його у відповідь. За їхнім союзом вона стала матір'ю Херона, якого славили як «приборкувача коней». Пізніше він збудував місто Херонею.
Тірія була матір'ю Кікна. Аполлон перетворив і матір, і сина на лебедів, коли вони стрибнули в озеро і намагалися здійснити самогубство.
Гекаба була дружиною троянського царя Пріама, а в Аполлона був син від неї, на ім'я Троїл. Оракул пророкував, що Троя не буде переможена доти, доки Троїл досягне віку двадцяти років. Він був вбитий Ахіллом, і Аполлон помстився за смерть, убивши Ахілла.
Короніда була донькою Флегія. Бувши вагітною Асклепієм, Короніда закохалась в Ісхія, сина Елата, і спала із ним. Коли Аполлон дізнався про її невірність завдяки пророчим силам, він послав свою сестру Артеміду вбити Короніду. Аполлон врятував дитину, розрізавши відкрите черево Короніди і дав немовля Хірону.
У п'єсі Евріпіда «Іон», Аполлон народив Іона від Креуси, дружини Ксута. Він використовував свої сили, щоб приховати її вагітність від батька. Пізніше, коли Креуса залишила Іона на вірну смерть у дикій природі, Аполлон попросив Гермеса врятувати дитину і привезти її до Дельфійського оракула, де його виховала жриця.
Культ Аполлона
У культі Аполлона виразно збереглися сліди первісних релігійних вірувань: фетишизму й тотемізму. У глибоку давнину Аполлона шанували в постаті барана. З культурним та господарським розвитком стародавньої Греції характер Аполлона як бога змінюється. Він стає богом музики, проводирем муз, дістає від Гермеса кіфару. Згодом Аполлон набуває дару насилати хвороби й виліковувати їх (звідки назва Аполлон Сотер — «рятівник»), провіщає майбутнє або виявляє свою волю через оракула. Греки вірили, що за наказом Зевса Аполлон мусив пасти худобу Лаомедонта за те, що хотів помститися Громовержцеві за смерть свого сина Асклепія. Тому Аполлон був також захисником пастухів і охоронцем худоби, яку оберігав від вовків і всякої пошесті (Аполлон Лікоктонос — «винищувач вовків»). Крім того, Аполлон — будівник, засновник міст, оборонець тих, що переселяються на нові місця і в далекі колонії.
Деякі вчені вважають, що первісно Аполлон був суто дорійським божеством з центром культу в Дельфах. На думку більшості дослідників, культ Аполлона прийшов з Малої Азії, доказом чого є такі факти: у Троянській війні Аполлон був на боці троянців; у Малій Азії на його честь споруджено кілька храмів, де ім'я Аполлона виводять від кореня слова зі значенням «двері», оскільки первісно це нібито був бог дверей, який охороняв родину від нещастя (Аполлон Тірайрос — Аполлон Дверний). Пізніше Аполлона ототожнювали з Геліосом, хоч у давньому епосі та в грецькій міфології Геліос виступає як окреме божество. На честь Аполлона — бога сонця встановлено хліборобські святкування: таргелії — свято літа, коли приносили в жертву гекатомбу (сто тварин) і співали хвальні пісні — пеани; піанепсії — свято осені на честь збирання врожаю тощо.
Аполлона шанували як божественного воїна-стрільця (Аполлон Гекеболос), який вражав злочинців несхибними стрілами. Головні центри культу Аполлона — острів Делос, де раз на чотири роки проходили — ігри за участю представників усіх грецьких полісів; Дельфи з основним святилищем Аполлона. Славились оракулами Патара в Лікії, Дідіми біля Мілету, Фіви, Кларос біля Колофона, Аби в Фокіді та інші грецькі міста. Із грецьких колоній в Італії культ Аполлона поширився в Римській імперії. Уже 430 р. до н. е. в Римі спорудили храм Аполлона, а 212 р. до н. е. було встановлено ігри на його честь.
Імператор Август спорудив на честь Аполлона два храми: один на бойовищі коло міста Актія, а другий — поблизу Палатинського пагорба; встановив актійські й вікові ігри, а також оголосив Аполлона своїм патроном. Атрибутами Аполлона були лук і стріли, кіфара (ліра), вуж, костур, лебідь, яструб, крук, , лавр тощо.
Образ в мистецтві
Грецькі скульптори зображували Аполлона в образі вродливого, високого, стрункого юнака з довгим волоссям, з луком або лірою в руках, інколи з вовком біля ніг. В елліністичну добу він зображувався оголеним юнаком, що грає на кіфарі. Статуї Аполлона роботи славетних давньогрецьких митців Скопаса, , Праксітеля дійшли до нас у римських копіях. Найвідоміші скульптури: Аполлон Бельведерський, Аполлон Мусагет, Аполлон, який грає на лірі (Ватиканський музей), Аполлон з ящіркою, Аполлон Савроктонос (Римський музей). До образу Аполлона зверталися видатні майстри живопису: Рафаель, Пуссен, Тінторетто, Перуцці, Доменікіно, Рубенс, Делакруа, Роден та ін. У музиці відомі такі твори, як кантата Баха «Змагання між Аполлоном та Паном», опери Моцарта «Аполлон і Гіацинт», «Святкування Аполлона» Глюка, балет «Аполлон Мусагет» Ігоря Стравинського.
Вплив на культуру
- У переносному значенні ім'я Аполлона вживається як синонім слова «мистецтво», а також для позначення ідеалу чоловічої вроди.
- Клубово-гребінні борозни, добре помітні в чоловіків при розвинутій мускулатурі, мають неофіційну назву «пояса Аполлона».
Див. також
Примітки
- Гесіод, Теогонія 918; Аполлодор I.4.1; Аристофан. Птахи 870; Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія III. 73.
- Гомерівський гімн до Аполлона Делоського 14 і далі, Гігін, Міфи 140; Еліан. Строкаті оповіді V.4; Фукідід III. 104; Страбон X. 5. 5.
- Гігін. Міфи 140; Аполлодор I.4.1; Гомерівський гімн до Аполлона Піфійського 162—174; Схолії до Аполлонія Родоського II.706.
- Еліан. Строкаті оповіді III.1; Плутарх. Грецькі питання 12, Чому оракули мовчать 15; Павсаній II.7.7;Х. 16.3.
- Аполлодор I. 4; Павсаній II. 30. 3, і X. 6. 5; Плутарх. Грецькі питання 12; Гігін. Міфи 55; Гомер. Одіссея XI. 576 і далі; Піндар. Піфійські оди IV. 90.
- Діодор Сицилійський III. 58-59; Гігін. Міфи 165; Аполлодор I. 4. 2; Пліній. Природня історія XVI. 89.
- Гігін. Міфи 191; Гомер. Іліада I. 603.
- Гомер. Іліада II. 595—600; Лукіан. Размови богів 14; Аполлодор I. 3. 3; Павсаній III. 1. 3.
- Гомер. Іліада I. 603—604.
- Каллімах. Гімн Аполлону
- Псевдоаполлодор. Біблотека III 10.4
- Песевдополлодор. Бібліотека 1.9.15
- Гігін. Оповіді 50-51
- Pepin, Ronald E. (2008). The Vatican mythographers (вид. 1st ed). New York: Fordham University Press. ISBN . OCLC 794702340.
- Птолемей Гефестіон. Нова книга історії, книга 4 (узагальнена Фотієм, міріобіблос 190)
- Нонн. Діонісіака 11.258; 19.181
- Фотій. Бібліотека витягів
- Плутарх. Життя Нума 4.5
- Антоній Лібераліс. Метаморфози 23
- Плутарх. Життя Нума 4.5; порівняйте з Гігін. Поетична астрономія 2.14
- Аполлодор I. 7. 6; I. 3. 4; III. 10. 3; IIL 1. 2; Павсаній X. 17.3.
- Антонін Ліберал 32; Стефан Візантійський під словом Dryope; Овідий. Метаморфози IX. 325 і далі
- Аполлодор I. 7. 9; Плутарх. Агад 9; Гігін. Міфи 203.
- Павсаній VIII. 20. 2; Парфеній. Любовні історії 15; Цеп. Схолії до Лікофрона 6.
- Гесіод. Каталог жінок, фрагмент 83
- Павсаній. Опис Еллади 9
- Антонін. Бібліотека 12
- Стесіхор. Фрагмент 108
Література
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
- Аполлон (Феб) [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 44-45. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollo n lat Apollo odin z olimpijskih bogiv pokrovitel muziki vishuvannya i likuvannya Sin Zevsa j Leto brat Artemidi Lika batko Asklepiya ta Mileta vchitel Orfeya ApollonApollonDavnogreckij i davnorimskij soncelikij bog Pokrovitel likuvannya vishuvannya muziki Povodir horu muzBozhestvo v davnogrecka religiyaZnachennya imeni SoncesyajnijMiscevist Starodavnya GreciyaZanyattya drakonovbivcyaBatko ZevsMati LetoBrati sestri ArtemidaDiti Asklepij Lik MiletSvyata na chestPov yazani personazhi OrfejPov yazani podiyi IliadaAtributi Lavr luk liraChastina vid Olimpijski bogi i dPersonazh tvoru Alcesta d d i Iliada Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Apollon znachennya Apollon u mifahApollon pokrovitel muziki Suchasna skulpturaPohodzhennya j ditinstvo Apollon buv pozashlyubnim sinom Zevsa vid nimfi Leto Pid chas lyubovnih igor Zevs peretvorivsya na perepela a Leto na perepilku Revniva Zevsova druzhina Gera poslala zmiya Pifona shob vin peresliduvav Leto po vsomu svitu Nimfa znajshla prihistok na pidnyatomu Geyeyu ostrovi Ortigiya sho poblizu Delosa de narodila Artemidu yaka vidrazu zh shojno narodivshis dopomogla materi perebratisya cherez vuzku protoku i tam na Delosi mizh olivoyu i finikovoyu palmoyu pislya dev yati dniv perejm Leto narodila Apollona Apollon narodivsya semimisyachnim Femida goduvala jogo nektarom i ambrosiyeyu a molodij bog shvidko ris Naprikinci chetvertogo dnya vin zahotiv otrimati luk i strili yaki jomu dav Gefest Pokinuvshi Delos Apollon popryamuvav na goru Parnas de hovavsya Pifon i zumiv poraniti jogo strilami Pifon vtik do Delfijskogo orakula materi Zemli Geyi odnak Apollon virushiv slidom i znishiv chudovisko na krayu svyashennoyi bezodni Mati Zemlya poskarzhilasya Zevsu sho Apollon posmiv zdijsniti vbivstvo v yiyi svyatilishi Zevs poslav Apollona v Tempejsku dolinu shob otrimati ochishennya vid vbivstva a takozh zasnuvati Pifijski igri na chest znishenogo nim Pifona Odnak Apollon ne dosluhavsya Zevsa i zamist togo v suprovodi Artemidi virushiv do Egialeyi a potim na ostriv Krit de car Karmanor vikonav nalezhnu ceremoniyu ochishennya Navchannya Povernuvshis do Greciyi Apollon rozshukav Pana kozlonogogo boga i vmoviv jogo navchiti mistectvu prorikannya Pislya cogo Apollon zahopiv Delfijskij orakul zalishivshi u sebe na sluzhbi jogo zhricyu Pifiyu Leto z Artemidoyu pribuli tudi dlya vikonannya obryadiv ta spokij porushiv veleten Titij sho hotiv zavoloditi Leto Apollon z Artemidoyu obstrilyali zuhvalcya strilami ta vbili Veletnya za jogo zlochin v Tartari bulo suvoro pokarano jogo bulo pribito do zemli a dvoye shulik vichno rvali jogo pechinku Za yakijs chas po tomu Afina vikinula svoyu flejtu oskilki grayuchi na nij viglyadala kumedno j inshi bogini nasmihalisya z neyi Flejtu pidibrav Marsij a lyudi sluhayuchi jogo muziku kazali sho vin graye krashe nizh Apollon na arfi Pochuvshi ce Apollon viklikav Marsiya na zmagannya Suddyami tam stali muzi kotri viznali gru oboh odnakovo majsternoyu Apollon priznachiv druge zmagannya z umovoyu sho voni gratimut perevernuvshi svoyi instrumenti ta spivayuchi odnochasno Marsij pogodivsya ne podumavshi sho ne mig zrobiti cogo z flejtoyu Stavshi peremozhcem Apollon zder z suprotivnika shkiru i povisiv yiyi na derevi bilya richki sho otrimala vidtodi nazvu Marsij Pislya togo bog Pan kinuv Apollonu viklik pozmagatisya v muzici z nim Apollon vigrav i stav zagalnoviznanim bogom muziki sho graye na semistrunnij kifari na vsih benketah inshih bogiv Takozh jomu bulo dorucheno oberigati stada j otari ale zgodom cej obov yazok perejnyav Germes Vidnosini iz cholovikami Z Apollonom pov yazanij i mif pro spartanskogo carevicha Giakinta U nogo zakohavsya spivak Famirid pershij z lyudej kotrij zagorivsya pristrastyu do predstavnika svoyeyi stati Apollonu takozh spodobavsya Giakint i vin zganbiv supernika Pidsluhavshi yak toj hvalitsya sho v spivah mozhe perevershiti muz Apollon povidomiv yim pro ce i muzi pozbavili Famirida zoru golosu i vminnya grati na kifari Odnak potyag do Giakinta raptom vidchuv Zefir i v nomu vinikli taki zh revnoshi do Apollona Koli Apollon navchav carevicha metati disk Zefir spryamuvav disk yunakovi v golovu ta vbiv jogo Z jogo krovi virosla kvitka giacint Pislya cogo Apollon stav u vsomu dotrimuvatisya pomirkovanosti ta navit zumiv navernuti do pristojnosti muz stavshi yih ochilnikom She odnim kohancem Apollona buv Kiparis nashadok Gerakla Apollon podaruvav jomu priruchenogo olenya yak kompanjona ale Kiparis vipadkovo vbiv jogo Kiparis buv nastilki zasmuchenij jogo smertyu sho poprosiv Apollona shob jogo slozi zavzhdi padali Apollon zadovolniv ce prohannya peretvorivshi jogo na kiparis nazvanogo jogo imenem yake yak kazhut ye derevom smutku oskilki sik utvoryuye krapli yak slozi na stovburi Admet car Fer takozh buv kohancem Apollona Pid chas svogo zaslannya yake trivalo abo odin rik abo dev yat rokiv Apollon sluzhiv Admetu u skotarstvi Rozvivayuchi pristrast do korolya vin vipasav i goduvav hudobu a korovi porodili telyat bliznyukiv Vin robiv sir i podavav jogo Admetu Koli Admet hotiv odruzhitisya iz princesoyu Alcestis Apollon nadav yim kolisnicyu yaku tyagnuv lev ta kaban yakih vin priruchiv Ce zadovolnilo batka Alcestis i vin dozvoliv Admetu odruzhitisya z dochkoyu Dali Apollon vryatuvav carya vid gnivu Artemidi a takozh perekonav Mojr odin raz vidklasti smert Admeta Branhus sho buv pastuhom odnogo razu natrapiv na Apollona v lisi Zahoplenij krasoyu boga vin pociluvav Apollona Apollon vimagav jogo uvagi ta bazhayuchi nagoroditi jogo daruvav jomu prorochi navichki Jogo nashadki Branhidesi stali vplivovim klanom prorokiv Inshi kohanci Adonis Atimnius abo Atimnij inakshe vidomij yak kohanec Sarpedona Gelen abo Yelen sin Priama i troyanskij princ buv kohancem Apollona ta otrimav vid nogo luk zi slonovoyi kistki z yakogo vin zgodom poraniv Ahilla v ruku Ipolit ne sin Teseya Gimenej bog shlyubnih gimniv en en vbivcya drakona Vidnosini iz zhinkami Apollon yak kazhut buv kohancem usih dev yati muz i ne mayuchi zmogi vibrati odnu z nih virishiv zalishitisya nelyubom Hocha Apollon virishiv ne odruzhuvatisya v nogo buli diti j vid nimf i vid smertnih zhinok Sered nih vidomi Ftiya yaka narodila jomu Dora i jogo brativ muza Taliya u yakoyi vid nogo narodilisya koribanti a takozh Koronida yaka narodila jomu Asklepiya Ariya sinom yakoyi buv Milet i Kirena mati Aristeya Vin takozh spokusiv nimfu Driopu peretvorivshis na zmiya Vona narodila jomu Amfisa yakij zasnuvav misto Eta i pobuduvav hram na chest svogo batka v yakomu Driopa zalishalasya zhriceyu Ale ne vsi lyubovni prigodi Apollona zavershuvalisya uspishno Odnogo razu vin sprobuvav vkrasti Marpessu v yiyi cholovika Idasa ale vona ne zradila cholovikovi Inshim razom vin pognavsya za girskoyu nimfoyu Dafnoyu yaka bula zhriceyu Geyi i dochkoyu boga richki Peneya v Fessaliyi Koli vin nazdognav yiyi Geya perenesla dochku na Krit de Dafna stala vidoma pid im yam Pasifayi Na yiyi misci Geya zalishila lavrove derevo z listya yakogo Apollon v poshukah rozrad zrobiv vinok Svogo supernika Levkippa sho takozh buv zakohanij u Dafnu Apollon pogubiv Koli Levkipp pereodyagnuvsya divchinoyu i priyednavsya do Dafni v gorah Apollon poradiv nimfam skupatisya ogolenimi ta tim samim perekonatisya sho sered nih nemaye cholovikiv Obman Levkippa buv tut zhe rozkritij i nimfi rozirvali jogo na shmatki Kirena bula fesalijskoyu princesoyu yaku lyubiv Apollon Na yiyi chest vin pobuduvav misto Kirena i zrobiv yiyi pravitelkoyu Piznishe yij bulo nadano dovgolittya Apollonom yakij peretvoriv yiyi na nimfu U pari bulo dva sini Aristej yak bulo skazano vishe ta Idmon Evadna bula dochkoyu Posejdona vid nimfi Kohanka Apollona Vona narodila jomu sina Yama Pid chas pologiv Apollon poslav Ilitiyu boginyu pologiv shob dopomogti yij Rojo princesa ostrova Naksos bula tiyeyu kogo lyubiv Apollon Z lyubovi do neyi Apollon peretvoriv svoyih sester na bogin Na ostrovi Delos vona narodila Apollonu sina na im ya Anij Ne bazhayuchi zavoditi ditinu vona dovirila nemovlya Apollonu i pishla Apollon vihovav ditinu samostijno Oreya donka Posejdona Zakohalasya v Apollona koli vin i Posejdon sluzhili troyanskomu carevi Laomedontu Vona narodila Apollonu sina yakogo Apollon nazvav Ileyem Ilej buv duzhe dorogim Apollonu Teru dochku Filasa divu prekrasnu yak misyachni promeni lyubiv syajlivij Apollon i vona lyubila jogo u vidpovid Za yihnim soyuzom vona stala matir yu Herona yakogo slavili yak priborkuvacha konej Piznishe vin zbuduvav misto Heroneyu Tiriya bula matir yu Kikna Apollon peretvoriv i matir i sina na lebediv koli voni stribnuli v ozero i namagalisya zdijsniti samogubstvo Gekaba bula druzhinoyu troyanskogo carya Priama a v Apollona buv sin vid neyi na im ya Troyil Orakul prorokuvav sho Troya ne bude peremozhena doti doki Troyil dosyagne viku dvadcyati rokiv Vin buv vbitij Ahillom i Apollon pomstivsya za smert ubivshi Ahilla Koronida bula donkoyu Flegiya Buvshi vagitnoyu Asklepiyem Koronida zakohalas v Ishiya sina Elata i spala iz nim Koli Apollon diznavsya pro yiyi nevirnist zavdyaki prorochim silam vin poslav svoyu sestru Artemidu vbiti Koronidu Apollon vryatuvav ditinu rozrizavshi vidkrite cherevo Koronidi i dav nemovlya Hironu U p yesi Evripida Ion Apollon narodiv Iona vid Kreusi druzhini Ksuta Vin vikoristovuvav svoyi sili shob prihovati yiyi vagitnist vid batka Piznishe koli Kreusa zalishila Iona na virnu smert u dikij prirodi Apollon poprosiv Germesa vryatuvati ditinu i privezti yiyi do Delfijskogo orakula de jogo vihovala zhricya Kult ApollonaApollon z liroyu suchasna skulptura v Aranhuesi Ispaniya U kulti Apollona virazno zbereglisya slidi pervisnih religijnih viruvan fetishizmu j totemizmu U gliboku davninu Apollona shanuvali v postati barana Z kulturnim ta gospodarskim rozvitkom starodavnoyi Greciyi harakter Apollona yak boga zminyuyetsya Vin staye bogom muziki provodirem muz distaye vid Germesa kifaru Zgodom Apollon nabuvaye daru nasilati hvorobi j vilikovuvati yih zvidki nazva Apollon Soter ryativnik provishaye majbutnye abo viyavlyaye svoyu volyu cherez orakula Greki virili sho za nakazom Zevsa Apollon musiv pasti hudobu Laomedonta za te sho hotiv pomstitisya Gromoverzhcevi za smert svogo sina Asklepiya Tomu Apollon buv takozh zahisnikom pastuhiv i ohoroncem hudobi yaku oberigav vid vovkiv i vsyakoyi poshesti Apollon Likoktonos vinishuvach vovkiv Krim togo Apollon budivnik zasnovnik mist oboronec tih sho pereselyayutsya na novi miscya i v daleki koloniyi Deyaki vcheni vvazhayut sho pervisno Apollon buv suto dorijskim bozhestvom z centrom kultu v Delfah Na dumku bilshosti doslidnikiv kult Apollona prijshov z Maloyi Aziyi dokazom chogo ye taki fakti u Troyanskij vijni Apollon buv na boci troyanciv u Malij Aziyi na jogo chest sporudzheno kilka hramiv de im ya Apollona vivodyat vid korenya slova zi znachennyam dveri oskilki pervisno ce nibito buv bog dverej yakij ohoronyav rodinu vid neshastya Apollon Tirajros Apollon Dvernij Piznishe Apollona ototozhnyuvali z Geliosom hoch u davnomu eposi ta v greckij mifologiyi Gelios vistupaye yak okreme bozhestvo Na chest Apollona boga soncya vstanovleno hliborobski svyatkuvannya targeliyi svyato lita koli prinosili v zhertvu gekatombu sto tvarin i spivali hvalni pisni peani pianepsiyi svyato oseni na chest zbirannya vrozhayu tosho Apollona shanuvali yak bozhestvennogo voyina strilcya Apollon Gekebolos yakij vrazhav zlochinciv neshibnimi strilami Golovni centri kultu Apollona ostriv Delos de raz na chotiri roki prohodili igri za uchastyu predstavnikiv usih greckih polisiv Delfi z osnovnim svyatilishem Apollona Slavilis orakulami Patara v Likiyi Didimi bilya Miletu Fivi Klaros bilya Kolofona Abi v Fokidi ta inshi grecki mista Iz greckih kolonij v Italiyi kult Apollona poshirivsya v Rimskij imperiyi Uzhe 430 r do n e v Rimi sporudili hram Apollona a 212 r do n e bulo vstanovleno igri na jogo chest Imperator Avgust sporudiv na chest Apollona dva hrami odin na bojovishi kolo mista Aktiya a drugij poblizu Palatinskogo pagorba vstanoviv aktijski j vikovi igri a takozh ogolosiv Apollona svoyim patronom Atributami Apollona buli luk i strili kifara lira vuzh kostur lebid yastrub kruk lavr tosho Obraz v mistectviGrecki skulptori zobrazhuvali Apollona v obrazi vrodlivogo visokogo strunkogo yunaka z dovgim volossyam z lukom abo liroyu v rukah inkoli z vovkom bilya nig V ellinistichnu dobu vin zobrazhuvavsya ogolenim yunakom sho graye na kifari Statuyi Apollona roboti slavetnih davnogreckih mitciv Skopasa Praksitelya dijshli do nas u rimskih kopiyah Najvidomishi skulpturi Apollon Belvederskij Apollon Musaget Apollon yakij graye na liri Vatikanskij muzej Apollon z yashirkoyu Apollon Savroktonos Rimskij muzej Do obrazu Apollona zvertalisya vidatni majstri zhivopisu Rafael Pussen Tintoretto Perucci Domenikino Rubens Delakrua Roden ta in U muzici vidomi taki tvori yak kantata Baha Zmagannya mizh Apollonom ta Panom operi Mocarta Apollon i Giacint Svyatkuvannya Apollona Glyuka balet Apollon Musaget Igorya Stravinskogo Vpliv na kulturuU perenosnomu znachenni im ya Apollona vzhivayetsya yak sinonim slova mistectvo a takozh dlya poznachennya idealu cholovichoyi vrodi Klubovo grebinni borozni dobre pomitni v cholovikiv pri rozvinutij muskulaturi mayut neoficijnu nazvu poyasa Apollona Div takozhApollion ta SmintejPrimitkiGesiod Teogoniya 918 Apollodor I 4 1 Aristofan Ptahi 870 Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya III 73 Gomerivskij gimn do Apollona Deloskogo 14 i dali Gigin Mifi 140 Elian Strokati opovidi V 4 Fukidid III 104 Strabon X 5 5 Gigin Mifi 140 Apollodor I 4 1 Gomerivskij gimn do Apollona Pifijskogo 162 174 Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo II 706 Elian Strokati opovidi III 1 Plutarh Grecki pitannya 12 Chomu orakuli movchat 15 Pavsanij II 7 7 H 16 3 Apollodor I 4 Pavsanij II 30 3 i X 6 5 Plutarh Grecki pitannya 12 Gigin Mifi 55 Gomer Odisseya XI 576 i dali Pindar Pifijski odi IV 90 Diodor Sicilijskij III 58 59 Gigin Mifi 165 Apollodor I 4 2 Plinij Prirodnya istoriya XVI 89 Gigin Mifi 191 Gomer Iliada I 603 Gomer Iliada II 595 600 Lukian Razmovi bogiv 14 Apollodor I 3 3 Pavsanij III 1 3 Gomer Iliada I 603 604 Kallimah Gimn Apollonu Psevdoapollodor Bibloteka III 10 4 Pesevdopollodor Biblioteka 1 9 15 Gigin Opovidi 50 51 Pepin Ronald E 2008 The Vatican mythographers vid 1st ed New York Fordham University Press ISBN 978 0 8232 4862 9 OCLC 794702340 Ptolemej Gefestion Nova kniga istoriyi kniga 4 uzagalnena Fotiyem miriobiblos 190 Nonn Dionisiaka 11 258 19 181 Fotij Biblioteka vityagiv Plutarh Zhittya Numa 4 5 Antonij Liberalis Metamorfozi 23 Plutarh Zhittya Numa 4 5 porivnyajte z Gigin Poetichna astronomiya 2 14 Apollodor I 7 6 I 3 4 III 10 3 IIL 1 2 Pavsanij X 17 3 Antonin Liberal 32 Stefan Vizantijskij pid slovom Dryope Ovidij Metamorfozi IX 325 i dali Apollodor I 7 9 Plutarh Agad 9 Gigin Mifi 203 Pavsanij VIII 20 2 Parfenij Lyubovni istoriyi 15 Cep Sholiyi do Likofrona 6 Gesiod Katalog zhinok fragment 83 Pavsanij Opis Elladi 9 Antonin Biblioteka 12 Stesihor Fragment 108LiteraturaSlovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad Kozovik I Ya Ponomariv O D Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312s Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s Apollon Feb 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 44 45 1000 ekz