Медвянець новобританський Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Euk

?

Медвянець новобританський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae)
Рід:	*Новобританський медвянець (Vosea)* Gilliard, 1960
Вид:	Медвянець новобританський

Біноміальна назва

Melidectes foersteri
Gilliard, 1960

Синоніми

Melidectes whitemanensis

Посилання

Вікісховище:	Vosea whitemanensis
Віківиди:	Vosea whitemanensis
ITIS:	561064

Медвя́нець новобританський (Vosea whitemanensis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Єдиний представнико монотипового роду Vosea.

Опис ред.

Довжина птаха становить 22,5 см. Дзьоб дуже великий, вигнутий, в 1,5 рази більший за голову. За очима вузька смуга голої шкіри, на крилах гірчично-оливкові плями.

Таксономія ред.

Довгий час вид відносили до роду Медвянець (Melidectes), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованими в 2019 році, вид був переведений до вілновленого родуVosea.

Поширення і екологія ред.

Новобританські медвянці живуть у вологих гірських тропічних лісах на острові Нова Британія в архіпелазі Бісмарка. Зустрічаються на висоті від 1200 до 1800 м над рівнем моря.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція новобританських медвянців становить від 3500 до 18000 птахів. Їм можу хагрожувати знищення природного середовища.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
Gilliard, Thomas (1960). . American Museum Novitates (2001): 1–5. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Friedman, N.R.; Peterson, A.T.; Moyle, R.G.; Joseph, L.; Nyári, A.S. (2019). Ultraconserved elements resolve genus-level relationships in a major Australasian bird radiation (Aves: Meliphagidae). Emu 119 (3): 218–232. doi:10.1080/01584197.2019.1595662.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.

[2] Gilliard, Thomas (1960). . American Museum Novitates (2001): 1–5. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.

[5] Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Friedman, N.R.; Peterson, A.T.; Moyle, R.G.; Joseph, L.; Nyári, A.S. (2019). Ultraconserved elements resolve genus-level relationships in a major Australasian bird radiation (Aves: Meliphagidae). Emu 119 (3): 218–232. doi:10.1080/01584197.2019.1595662.