Vala — об'єктно-орієнтована мова програмування, призначена для прикладного і системного програмування на основі бібліотек GLib Object System (GObject) робочого середовища GNOME/GTK+. Мова була розроблена Юргом Біллетером (Jürg Billeter) і Раффаеле Сандріні (Raffaele Sandrini).
| Vala | |
|---|---|
| Парадигма | багато-парадигмове: імперативне, структурне, об'єктно-орієнтоване програмування |
| Дата появи | 2006 |
| Розробник | Jürg Billeter, Raffaele Sandrini |
| Останній реліз | |
| Система типізації | строга статична |
| Під впливом від | C, C++, Java, C Sharp, D і Boo |
| Мова реалізації | Vala |
| Операційна система | крос-платформова програма |
| Ліцензія | LGPL 2.1+ |
| Звичайні розширення файлів | .vala або .vapi |
| Репозиторій вихідного коду | gitlab.gnome.org/GNOME/vala.git github.com/GNOME/vala.git |
| Вебсайт | live.gnome.org/Vala |
| Vala у Вікісховищі |
Основні особливості Редагувати
Vala за своїм синтаксисом подібна до C# і повністю реалізує об'єктно-орієнтований підхід. Підтримуються інтроспекція, прибирання сміття, засноване на підрахунку посилань, лямбда-функції, концепція сигналів і слотів, подібна використовуваній у Qt, але реалізована на рівні мови, рядкові типи, зрізи масивів, оператор переліку елементів колекції foreach(), делегати, замикання, інтерфейси, властивості та винятки.
Особливість системи розробки полягає в тому, що програма на Vala транслюється в програму мовою C, яка в свою чергу компілюється у виконуваний код цільової платформи зі стандартними бібліотеками C, Glib і GTK+ та виконується зі швидкістю скомпільованої в об'єктний код цільової платформи програми C. Завдяки такому підходу відкомпільований код на Vala бінарно сумісний з системними бібліотеками, написаними на C. Для підключення сторонніх бібліотек до програм на мові Vala використовуються спеціальні vapi-файли, в яких описується інтерфейс бібліотеки. Для багатьох бібліотек вже існують vapi-файли, що входять до дистрибутиву компілятора Vala. Крім того, є vapi-файли для бібліотек, підтримувані сторонніми користувачами, поки не включені у штатне постачання.
Існують неофіційні збірки компілятора для ОС Windows, підтримувані сторонніми розробниками.
Причини створення Редагувати
Мова Vala була створена для ефективної розробки на платформі GNOME складних прикладних і системних програм з графічним інтерфейсом користувача, що базується на стандартній бібліотеці GTK+, із застосуванням сучасних мовних засобів і технік програмування.
Об'єктно-орієнтовані мови Java і C# надають програмісту досить можливостей, але їхні програми виконуються у віртуальних машинах, що робить неможливим пряме звернення до них з бінарного коду мовою C, як і використання в таких програмах системних низькорівневих бібліотек, таких як GObject. Тому ці мови, як і будь-які інші, які виконують байт-код в віртуальних машинах, не можуть бути прийняті в рамках платформи GNOME. Керовані програми мають також обмеження у швидкодії, що є критичним для роботи деяких програм (наприклад, системних), які повинні виконуватися в бінарному коді (ABI). Це і стало причиною появи мови Vala.
Приклади коду Редагувати
Приклад № 1 Редагувати
Проста програма «Hello World»
int main () { print ("Hello World\n"); return 0; } Приклад № 2 Редагувати
Програма «Hello World», що демонструє об'єктно-орієнтований підхід
using GLib; class Sample : Object { void run () { stdout.printf ("Hello World\n"); } static int main (string[] args) { var sample = new Sample (); sample.run (); return 0; } } Приклад № 3 Редагувати
Це приклад використання GTK+ для створення GUI програм мовою Vala:
using Gtk; int main (string[] args) { Gtk.init (ref args); var window = new Window (); window.title = "Hello, World!"; window.border_width = 10; window.window_position = WindowPosition.CENTER; window.set_default_size (350, 70); window.destroy.connect (Gtk.main_quit); var label = new Label ("Hello, World!"); window.add (label); window.show_all(); Gtk.main(); return 0; } Інтегровані середовища розробки Редагувати
Такі інтегровані середовища розробки підтримують мову Vala
Приклади програмного забезпечення на Vala Редагувати
Виноски Редагувати
- The vala Open Source Project on Open Hub: Languages Page — 2006.
- Bindings Status (англійською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
- External Bindings (англійською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
Посилання Редагувати
- The Vala Programming Language, on GNOME Live! (англійською). 23 августа 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 16 августа 2011.
- Val(a)IDE официальная среда разработки для Vala (англійською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2012.
- Benchmark of Vala versus C# and C (англійською). 9 марта 2008. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2 мая 2009.
- http://valadoc.org/ (англійською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
- Снастин, Алексей (27 января 2010). Обзор языка программирования Vala. Часть 1: Общие свойства и характеристики языка Vala (російською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
- Часть 2. Объектно-ориентированное программирование на языке Vala (російською). 4 февраля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
- Часть 3. Расширенные возможности языка Vala (російською). 9 февраля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
- Что такое Vala (російською). 23 июля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 31 июля 2010.
- Руководство по Vala (незаконченный перевод) (російською). Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 17 августа 2010.
- (англійською). 16 августа 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 16 августа 2011.
- Поддержка подключения библиотек написанных на C (англійською). 7 сентября 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 17 сентября 2011.