Virtual Studio Technology (укр. віртуальна студійна технологія, скорочено VST) — стандарт плагінів звукових ефектів та програмних синтезаторів, запроваджений в 1996 р. фірмою Steinberg.
Робота з VST-інструментами (VSTi), здійснюється через так звану програму-хост (англ. host), наприклад секвенсер, в середовищі якого запускається плагін. До найвідоміших програм-хостів належать такі програми як Ableton Live, Cubase, FL Studio, Reaper та Sonar. VST-плаґіни можна підключити і до несумісних з цим стандартом програм, використовуючи спеціальні адаптери. Наприклад існують VST-RTAS адаптери, що уможливлюють підключення VST-плаґінів до програми Pro Tools або VST-AU адаптери, що уможливлюють підключення VST-плаґінів до Logic Pro, яка працює під Mac OS X.
Інструменти VST мають, як правило, власний інтерфейс, що включає різноманітні контролери подібні до контролерів апаратних синтезаторів, якими музикант може керувати в реальному часі.
Політика Steinberg, спрямована на видачу безкоштовних ліцензій фірмам на використання технології VST своїх розробках стала причиною того, що цей стандарт став основним на ринку музичного програмного забезпечення.
В 1999 була впроваджена нова версія технології, що позначається як VST 2.0.
Різновиди ред.
При наявності відповідного апаратного забезпечення та драйверів, а саме звукової карти що підтримує протокол ASIO, VST-плаґіни можуть використовуватися у реальному часі. ASIO обходить повільніші засоби Windows', забезпечуючи меншу затримку. Існує три 3 типи VST плаґінів:
Посилання ред.
- Офіційна сторінка Steinberg [ 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Польська сторінка присвячена віртуальним інструментам [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.]