www.wikidata.uk-ua.nina.az

USS Langley CV 1 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Langley У Вікіпедії є статті про інші значення

USS Langley (CV-1)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Langley.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Jupiter.

Ленглі (англ. CV-1 Langley) — перший авіаносець США. Єдиний представник свого класу

Ленглі
Служба
Тип/клас авіаносець
Держава прапора
Корабельня Mare Island Naval Shipyard, Вальєхо, Каліфорнія
Спущено на воду 24.08.1912
Введено в експлуатацію 07.04.1913 («Юпітер»)
22.03.1922 («Ленглі»)
Виведений зі складу флоту 27.02.1942 (потоплений)
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 11 500 тон (стандартна)
15 150 тон (повна)
Довжина 165,2 м
Ширина 19,9 м
Осадка 6,3 м
Бронювання відсутнє
Технічні дані
Потужність 6 500 к.с.
Швидкість 15 вузлів
Екіпаж 468 чоловік
Озброєння
Артилерія 4 127-мм гармати,
2 кулемети
Авіація У 1924 році:
12 винищувачів TS,
12 розвідників UO,
6 гідролітаків

У 1933 році:
15 винищувачів F4B,
15 розвідників SU

Конструкція Редагувати

Історія створення Редагувати

Вугільник «Юпітер», 16 жовтня 1913 року

Був побудований та розпочав службу в американському флоті як вугільник «Юпітер» (англ. USS Jupiter (AC-3)). В липні 1919 року з'явився проєкт його перебудови у гладкопалубний авіаносець. Корабель був невеликим та тихохідним, але мав просторі трюми та турбоелектричну силову установку, що давала змогу йому рухатись повним ходом як вперед, так і назад. Можливість зміни орієнтації «ніс-корма» вважалась тоді досить корисною. Припускалось, що при частковому пошкодженні палуби авіаносець зможе піднімати та приймати літаки, розвертаючись кормою проти вітру чи за вітром.

Перебудова проводилась на верфі ВМФ у Норфолку з березня 1920 року. Через 2 роки авіаносець увійшов до складу флоту під назвою «Ленглі» (місце першого польоту братів Райт).

Корпус та силова установка практично не зазнали змін. В колишнього вугільника зрізали всю надбудову вище верхньої палуби та встановили на пілерсах прямокутну дерев'яну злітну палубу розміром 162,7×19,5 м. Простір між нею та верхньою палубою можна було назвати ангаром, проте відкритим з обох бортів. Для підйому літаків служив один ліфт. Машини зберігались у напіврозібраному вигляді і лише на злітній палубі здійснювалось повне складання. Багато місця під палубою займали ремонтні майстерні, склади запасних частин та робоче приміщення з двома тритонними мостовими кранами, які піднімали з трюмів гідроплани та доставляли їх до підйомників. У вантажних трюмах розмістили цистерни для бензину та погреби боєзапасу.

Політна палуба була обладнана двома пневматичними катапультами, розташованими спереду та ззаду. Вони були здатні розганяти літаки масою 2800 кг до швидкості 74 км/г та призначались для старту гідролітаків. Літаки з колісним шасі злітали з розбігу без будь-яких пристосувань. Система посадки подібна до англійської на «Ф'юріосі», що складалась з натягнутих вздовж палуби тросів, що зчеплялись з посадоковими гаками на шасі літака та перешкоджали його заносу. Американці додали до цього систему поперечних тросів, які за допомогою підвішених до їх кінців снарядних ящиків, наповнених піском, гальмували літак.

Як експериментальний корабель, «Ленглі» використовувався для вирішення різноманітних технічних задач, з якими раніше суднобудівники не стикались. Так, спочатку авіаносець обладнали однією димовою трубою, але через сильне задимлення політної палуби довелось знайти інше рішення: два димоходи вивели під політною палубою в дві короткі труби, що виступали за лівий борт і лише трохи підвищувались над нею. Під час запуску та прийому літаків ці труби повертали вниз та випускали дим до поверхні води. На палубі не було ніяких надбудов, навіть мостик знаходився під нею, в задній частині напівбака. Тільки під час переходів піднімались дві телескопічні щогли. Була навіть така курйозна конструкція, як приміщення для поштових голубів, яких випускали пілоти літаків.

Озброєння Редагувати

Корабель ніколи не модернізувався, тому «Ленглі» так і не отримав зенітної артилерії. Його основною зброєю була авіація. Початково корабель проєктувався для авіагрупи у 8 машин, з часом можливості виросли до 42 літаків, хоча штатна кількість не перевищувала 30 літаків. Запас авіаційного озброєння включав 2275 авіабомб та 24 торпеди.

У 1925 році розглядався проєкт аналогічної перебудови близнюка «Юпітера» — вугільника «Нептун», проте він не був реалізований.

Бойове застосування Редагувати

«Ленглі» після переобладнання в авіатранспорт, 1938 р.

Після вступу у стрій авіаносець до 1931 року служив у Тихоокеанському флоті. Після переведення в Атлантику використовувався головним чином для випробовування нових літаків та підготовки особового складу морської авіації. У 1937 році «Ленглі» вже вважався застарілим, що зумовило його переобладнання в гідроавіаносець AV-3. Це дало необхідний тоннаж в квоті на авіаносці в рамках Вашингтонського морського договору для побудови авіаносця «Восп». Передню третину палуби демонтували для розміщення кранів, якими піднімали гідролітаки з поверхні води.

На момент початку Другої світової війни «Ленглі» перебував в порту Кавіте на Філіппінах. 8 грудня 1939 року він вирушив в Балікпанан на Борнео, а потім в Дарвін, куди прибув 1 січня 1942 року. До 11 січня 1942 року він разом з австралійськими ВПС брав участь у протичовновому патрулюванні Дарвіна.

У лютому 1942 року, коли почались бої за Голландську Ост-Індію, голландський адмірал Гелфріх домігся від союзників, щоб літаки, відправлені на Цейлон на борту «Ленглі», були переадресовані на Яву. В цей рейс корабель вирушив як звичайний авіатранспорт. На його палубі розміщувались 27 винищувачів P-40.

27 лютого 1942 року, під час переходу на Чілачап (о. Ява), японські літаки помітили авіаносець та есмінці супроводу за 100 миль від Яви. В атаці, що розпочалась незабаром, в корабель влучили 5 авіабомб. На кораблі виникла пожежа, зайнявся бензин, а гасити його не було чим, оскільки система пожежогасіння вийшла з ладу. Через чотири години, знявши з авіаносця екіпаж, есмінці добили його артилерійським вогнем.

Література Редагувати

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Langley (CV-1)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Langley U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Jupiter Lengli angl CV 1 Langley pershij avianosec SShA Yedinij predstavnik svogo klasuLengliSluzhbaTip klas avianosecDerzhava praporaKorabelnya Mare Island Naval Shipyard Valyeho KaliforniyaSpusheno na vodu 24 08 1912Vvedeno v ekspluataciyu 07 04 1913 Yupiter 22 03 1922 Lengli Vivedenij zi skladu flotu 27 02 1942 potoplenij IdentifikaciyaParametriTonnazh 11 500 ton standartna 15 150 ton povna Dovzhina 165 2 mShirina 19 9 mOsadka 6 3 mBronyuvannya vidsutnyeTehnichni daniPotuzhnist 6 500 k s Shvidkist 15 vuzlivEkipazh 468 cholovikOzbroyennyaArtileriya 4 127 mm garmati 2 kulemetiAviaciya U 1924 roci 12 vinishuvachiv TS 12 rozvidnikiv UO 6 gidrolitakiv U 1933 roci 15 vinishuvachiv F4B 15 rozvidnikiv SU Zmist 1 Konstrukciya 1 1 Istoriya stvorennya 1 2 Ozbroyennya 2 Bojove zastosuvannya 3 Literatura 4 Div takozh 5 PosilannyaKonstrukciya RedaguvatiIstoriya stvorennya Redaguvati nbsp Vugilnik Yupiter 16 zhovtnya 1913 rokuBuv pobudovanij ta rozpochav sluzhbu v amerikanskomu floti yak vugilnik Yupiter angl USS Jupiter AC 3 V lipni 1919 roku z yavivsya proyekt jogo perebudovi u gladkopalubnij avianosec Korabel buv nevelikim ta tihohidnim ale mav prostori tryumi ta turboelektrichnu silovu ustanovku sho davala zmogu jomu ruhatis povnim hodom yak vpered tak i nazad Mozhlivist zmini oriyentaciyi nis korma vvazhalas todi dosit korisnoyu Pripuskalos sho pri chastkovomu poshkodzhenni palubi avianosec zmozhe pidnimati ta prijmati litaki rozvertayuchis kormoyu proti vitru chi za vitrom Perebudova provodilas na verfi VMF u Norfolku z bereznya 1920 roku Cherez 2 roki avianosec uvijshov do skladu flotu pid nazvoyu Lengli misce pershogo polotu brativ Rajt Korpus ta silova ustanovka praktichno ne zaznali zmin V kolishnogo vugilnika zrizali vsyu nadbudovu vishe verhnoyi palubi ta vstanovili na pilersah pryamokutnu derev yanu zlitnu palubu rozmirom 162 7 19 5 m Prostir mizh neyu ta verhnoyu paluboyu mozhna bulo nazvati angarom prote vidkritim z oboh bortiv Dlya pidjomu litakiv sluzhiv odin lift Mashini zberigalis u napivrozibranomu viglyadi i lishe na zlitnij palubi zdijsnyuvalos povne skladannya Bagato miscya pid paluboyu zajmali remontni majsterni skladi zapasnih chastin ta roboche primishennya z dvoma tritonnimi mostovimi kranami yaki pidnimali z tryumiv gidroplani ta dostavlyali yih do pidjomnikiv U vantazhnih tryumah rozmistili cisterni dlya benzinu ta pogrebi boyezapasu Politna paluba bula obladnana dvoma pnevmatichnimi katapultami roztashovanimi speredu ta zzadu Voni buli zdatni rozganyati litaki masoyu 2800 kg do shvidkosti 74 km g ta priznachalis dlya startu gidrolitakiv Litaki z kolisnim shasi zlitali z rozbigu bez bud yakih pristosuvan Sistema posadki podibna do anglijskoyi na F yuriosi sho skladalas z natyagnutih vzdovzh palubi trosiv sho zcheplyalis z posadokovimi gakami na shasi litaka ta pereshkodzhali jogo zanosu Amerikanci dodali do cogo sistemu poperechnih trosiv yaki za dopomogoyu pidvishenih do yih kinciv snaryadnih yashikiv napovnenih piskom galmuvali litak Yak eksperimentalnij korabel Lengli vikoristovuvavsya dlya virishennya riznomanitnih tehnichnih zadach z yakimi ranishe sudnobudivniki ne stikalis Tak spochatku avianosec obladnali odniyeyu dimovoyu truboyu ale cherez silne zadimlennya politnoyi palubi dovelos znajti inshe rishennya dva dimohodi viveli pid politnoyu paluboyu v dvi korotki trubi sho vistupali za livij bort i lishe trohi pidvishuvalis nad neyu Pid chas zapusku ta prijomu litakiv ci trubi povertali vniz ta vipuskali dim do poverhni vodi Na palubi ne bulo niyakih nadbudov navit mostik znahodivsya pid neyu v zadnij chastini napivbaka Tilki pid chas perehodiv pidnimalis dvi teleskopichni shogli Bula navit taka kurjozna konstrukciya yak primishennya dlya poshtovih golubiv yakih vipuskali piloti litakiv Ozbroyennya Redaguvati Korabel nikoli ne modernizuvavsya tomu Lengli tak i ne otrimav zenitnoyi artileriyi Jogo osnovnoyu zbroyeyu bula aviaciya Pochatkovo korabel proyektuvavsya dlya aviagrupi u 8 mashin z chasom mozhlivosti virosli do 42 litakiv hocha shtatna kilkist ne perevishuvala 30 litakiv Zapas aviacijnogo ozbroyennya vklyuchav 2275 aviabomb ta 24 torpedi U 1925 roci rozglyadavsya proyekt analogichnoyi perebudovi bliznyuka Yupitera vugilnika Neptun prote vin ne buv realizovanij Bojove zastosuvannya Redaguvati nbsp Lengli pislya pereobladnannya v aviatransport 1938 r Pislya vstupu u strij avianosec do 1931 roku sluzhiv u Tihookeanskomu floti Pislya perevedennya v Atlantiku vikoristovuvavsya golovnim chinom dlya viprobovuvannya novih litakiv ta pidgotovki osobovogo skladu morskoyi aviaciyi U 1937 roci Lengli vzhe vvazhavsya zastarilim sho zumovilo jogo pereobladnannya v gidroavianosec AV 3 Ce dalo neobhidnij tonnazh v kvoti na avianosci v ramkah Vashingtonskogo morskogo dogovoru dlya pobudovi avianoscya Vosp Perednyu tretinu palubi demontuvali dlya rozmishennya kraniv yakimi pidnimali gidrolitaki z poverhni vodi Na moment pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Lengli perebuvav v portu Kavite na Filippinah 8 grudnya 1939 roku vin virushiv v Balikpanan na Borneo a potim v Darvin kudi pribuv 1 sichnya 1942 roku Do 11 sichnya 1942 roku vin razom z avstralijskimi VPS brav uchast u protichovnovomu patrulyuvanni Darvina U lyutomu 1942 roku koli pochalis boyi za Gollandsku Ost Indiyu gollandskij admiral Gelfrih domigsya vid soyuznikiv shob litaki vidpravleni na Cejlon na bortu Lengli buli pereadresovani na Yavu V cej rejs korabel virushiv yak zvichajnij aviatransport Na jogo palubi rozmishuvalis 27 vinishuvachiv P 40 27 lyutogo 1942 roku pid chas perehodu na Chilachap o Yava yaponski litaki pomitili avianosec ta esminci suprovodu za 100 mil vid Yavi V ataci sho rozpochalas nezabarom v korabel vluchili 5 aviabomb Na korabli vinikla pozhezha zajnyavsya benzin a gasiti jogo ne bulo chim oskilki sistema pozhezhogasinnya vijshla z ladu Cherez chotiri godini znyavshi z avianoscya ekipazh esminci dobili jogo artilerijskim vognem Literatura RedaguvatiEnciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s Div takozh RedaguvatiSpisok avianosciv SShAPosilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu USS Langley CV 1 Fotogalereya Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine na navsource org Otrimano z https uk wikipedia org w index php title USS Langley CV 1 amp oldid 40395243