| U-385 | |
|---|---|
| Під прапором | Третій рейх |
| Спуск на воду | 8 липня 1942 року |
| Виведений зі складу флоту | 11 серпня 1944 року |
| Сучасний статус | затоплений |
| Проєкт | |
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів |
| Робоча глибина занурення | 100 м |
| Гранична глибина занурення | 220 м |
| Екіпаж | 44 осіб |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м |
| Висота | 9,6 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м |
| Водотоннажність надводна | 769 т |
| Озброєння | |
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата |
| Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-385 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни.
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Howaldtswerke AG» у Кілі 16 травня 1941 року під заводським номером 16, спущений на воду 8 липня 1942 року, 29 серпня 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив то складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ганс-Гвідо Валентінер.
Човен зробив 2 бойових походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 11 серпня 1944 року у Біскайській затоці північно-західніше Ла-Рошель (46°16′ пн. ш. 02°45′ зх. д. / 46.267° пн. ш. 2.750° зх. д.) глибинними бомбами британського шлюпа «Старлінг» і австралійського летючого човна «Сандерленд». 1 член екіпажу загинув, 42 врятовані.
| Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |