www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біскайська затока Біска йська зато ка ісп Golfo de Vizcaya фр Golfe de Gascogne частина Атлантичного океану розташована

Біскайська затока

Біска́йська зато́ка (ісп. Golfo de Vizcaya, фр. Golfe de Gascogne) — частина Атлантичного океану, розташована на північ від Іспанії і на захід від Франції. Тягнеться від Галісії до Бретані. Середня глибина — 1750 м; максимальна глибина — 4750-4800 м.

Біскайська затока
ісп. Golfo de Vizcaya
фр. golfe de Gascogne
названо на честь Біская і Гасконь
45°30′ пн. ш. 4°24′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 4.400° зх. д. / 45.500; -4.400Координати: 45°30′ пн. ш. 4°24′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 4.400° зх. д. / 45.500; -4.400
Частина від Північна Атлантика
складники Cantabrian Sead
Прибережні країни  Франція і  Іспанія
Площа 223 000 км² км²
Середня глибина 4735 м
Вливаються
  • rivière d'Ételd, Lea Riverd, Artibaid, Вілен, Seudred, Oria[d], Terd, Uhabiad, Untxind, Escudo Riverd, Pont-l'Abbé riverd, Луара, Bidasoad, Sajad, Devad і Naviad
    • ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic 2359
    GeoNames 2960858
    У проєкті OpenStreetMap r11229814  ·R
    Біскайська затока
    Біскайська затока (Франція)
     Біскайська затока у Вікісховищі

    Назви

    Біскайська затока.
    Узбережжя Біскайської затоки — острів Гастелугаче (Країна Басків, Іспанія)
    • Біскайська затока (ісп. Golfo de Vizcaya; баск. Bizkaiko golkoa) — іспанська назва від імені Біскаї.
    • Галлекське море (лат. Mare Gallaecum) — римська назва за іменем галлеків.
    • Гасконська затока (фр. golfe de Gascogne; окс. golf de Gasconha) — французька назва від Гасконь.
    • Кантабрійська затока (лат. Sinus Cantabrorum, Sinus Cantabricus) — римська назва за іменем кантабрів.

    Географія

    Частина континентального шельфу простирається далеко в затоку, закінчуючись мілинами в багатьох місцях. Припливи до 6,7 м. Головними річками, що впадають в затоку, є Луара, Адур, а також Дордонь і Гаронна, що разом утворюють естуарій Жиронда.

    Рибальство (сардини, камбала), устричний промисел. Основні порти — Бордо, Брест, Сен-Назер, Ла-Рошель, Рошфор (Франція), Сан-Себастьян, Більбао, Сантандер, Хіхон та Авілес (Іспанія).

    Курорти та центри морського туризму: Ла-Боль-Ескублак, Сен-Жан-де-Люз та Біарриц (Франція).

    Назва затоки походить від баскської провінції Біская.

    Межі

    Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Біскайської затоки наступним чином:

    • лінія, що з'єднує мис Ортегаль (43°46′ пн. ш. 7°52′ зх. д. / 43.767° пн. ш. 7.867° зх. д. / 43.767; -7.867) та мис Пенмарш (47°48′ пн. ш. 4°22′ зх. д. / 47.800° пн. ш. 4.367° зх. д. / 47.800; -4.367).

    Південна частина зветься Кантабарійське море.

    Клімат

    Північна частина акваторії затоки лежить в помірному кліматичному поясі, центральна і південна — в субтропічному. Над переважною частиною затоки увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку ясна спокійна погода; взимку мінлива й дощова. Біскайська затока відома найгіршою погодою в Атлантиці, великі шторми проходять переважно в зимові місяці.

    Біологія

    Узбережжя Басків уздовж Біскайської затоки)
    Пляж у Біарриці (Північна Країна Басків, Франція)

    Акваторія моря лежить в екорегіоні південноєвропейського атлантичного шельфу бореальної атлантичної морської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до атлантичної області бореальної зони.

    Фауна

    Біскайська затока є одним з найважливіших місць проживання морських ссавців. У водах затоки можна зустріти такі види китоподібних: смугач фінвал, малий полосатик, кашалот, дельфін білобокий, Stenella coeruleoalba, афаліна звичайна, Grampus griseus, гринда звичайна, справжній дзьоборил, ременезуб атлантичний, пляшконіс високочолий.

    Історія

    Південна частина затоки, яка іспанською має назву «Mar Cantábrico» (Кантабарійське море) і простягається від мису Естака-де-Барес до дельти річки Адур, отримала свою назву від давньоримського Sinus Cantabrorum (затока кантабрів) у I ст. до н. е., а також, Mare Gallaecum (море галлеків). На деяких середньовічних картах, Біскайська затока позначається як El Mar del los Vascos (море Басків).

    Протягом сторіч Біскайська затока була місцем багатьох відомих морських битв. 1592 року іспанці перемогли англійський флот у Битві в Біскайській затоці. Біскайська кампанія червня 1795 року складалась з серії маневрів та двох битв між англійським Флотом Каналу і французьким Атлантичним флотом поблизу південного берега Бретані на другому році Французьких революційних війн. Військовий корабель «USS Californian 1900» затонув у затоці, підірвавшись на підводній міні 22 червня 1918 р. У 1920 році корабель «SS Afrique» затонув після втрати руху та дрейфу на риф під час шторму; загинуло 575 людей. У часи Другої світової війни, 28 грудня 1943 року відбулась Битва в Біскайській затоці між англійськими легкими крейсерами «HMS Glasgow (C21)» і «HMS Enterprise (D52)» та групою німецьких есмінців і міноносців, як частина операції Стоунволл. Німецька субмарина U-667 затонула 25 серпня 1944 на позиції 46°00′ пн. ш. 01°30′ зх. д. / 46.000° пн. ш. 1.500° зх. д. / 46.000; -1.500, коли потрапила на міну; всі моряки загинули.

    12 квітня 1970 року в затоці затонув радянський підводний човен К-8 в результаті пожежі, яка пошкодила його атомні реактори. Спроба врятувати човен провалилась, загинуло 40 моряків та було втрачено чотири торпеди з ядерним зарядом. З огляду на великі глибини (4572 метри нижче рівня моря), спроби підняти човен не робились.

    Примітки

    1. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2010. 
    2. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    3. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    4. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
    5. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
    6. (PDF). Euskomedia.org. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 17 липня 2015. 
    7. . History.navy.mil. Архів оригіналу за 24 грудня 2004. Процитовано 17 липня 2015. 

    Джерела

    Посилання

    • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біскайська затока
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Biska jska zato ka isp Golfo de Vizcaya fr Golfe de Gascogne chastina Atlantichnogo okeanu roztashovana na pivnich vid Ispaniyi i na zahid vid Franciyi Tyagnetsya vid Galisiyi do Bretani Serednya glibina 1750 m maksimalna glibina 4750 4800 m Biskajska zatokaisp Golfo de Vizcaya fr golfe de Gascogne nazvano na chest Biskaya i Gaskon45 30 pn sh 4 24 zh d 45 500 pn sh 4 400 zh d 45 500 4 400 Koordinati 45 30 pn sh 4 24 zh d 45 500 pn sh 4 400 zh d 45 500 4 400Chastina vid Pivnichna Atlantikaskladniki Cantabrian SeadPriberezhni krayini Franciya i IspaniyaPlosha 223 000 km km Serednya glibina 4735 mVlivayutsya riviere d Eteld Lea Riverd Artibaid Vilen Seudred Oria d Terd Uhabiad Untxind Escudo Riverd Pont l Abbe riverd Luara Bidasoad Sajad Devad i Naviadidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 2359GeoNames 2960858U proyekti OpenStreetMap r11229814 RBiskajska zatokaBiskajska zatoka Franciya Biskajska zatoka u Vikishovishi Zmist 1 Nazvi 2 Geografiya 3 Mezhi 4 Klimat 5 Biologiya 5 1 Fauna 6 Istoriya 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaNazvi Redaguvati Biskajska zatoka Uzberezhzhya Biskajskoyi zatoki ostriv Gastelugache Krayina Baskiv Ispaniya Biskajska zatoka isp Golfo de Vizcaya bask Bizkaiko golkoa ispanska nazva vid imeni Biskayi Gallekske more lat Mare Gallaecum rimska nazva za imenem gallekiv Gaskonska zatoka fr golfe de Gascogne oks golf de Gasconha francuzka nazva vid Gaskon Kantabrijska zatoka lat Sinus Cantabrorum Sinus Cantabricus rimska nazva za imenem kantabriv Geografiya RedaguvatiChastina kontinentalnogo shelfu prostirayetsya daleko v zatoku zakinchuyuchis milinami v bagatoh miscyah Priplivi do 6 7 m Golovnimi richkami sho vpadayut v zatoku ye Luara Adur a takozh Dordon i Garonna sho razom utvoryuyut estuarij Zhironda Ribalstvo sardini kambala ustrichnij promisel Osnovni porti Bordo Brest Sen Nazer La Roshel Roshfor Franciya San Sebastyan Bilbao Santander Hihon ta Aviles Ispaniya Kurorti ta centri morskogo turizmu La Bol Eskublak Sen Zhan de Lyuz ta Biarric Franciya Nazva zatoki pohodit vid baskskoyi provinciyi Biskaya Mezhi RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Biskajskoyi zatoki nastupnim chinom 1 liniya sho z yednuye mis Ortegal 43 46 pn sh 7 52 zh d 43 767 pn sh 7 867 zh d 43 767 7 867 ta mis Penmarsh 47 48 pn sh 4 22 zh d 47 800 pn sh 4 367 zh d 47 800 4 367 Pivdenna chastina zvetsya Kantabarijske more Klimat RedaguvatiPivnichna chastina akvatoriyi zatoki lezhit v pomirnomu klimatichnomu poyasi centralna i pivdenna v subtropichnomu 2 Nad perevazhnoyu chastinoyu zatoki uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya dostatnye Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi 3 Na pivdni vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Vlitku yasna spokijna pogoda vzimku minliva j doshova 3 Biskajska zatoka vidoma najgirshoyu pogodoyu v Atlantici veliki shtormi prohodyat perevazhno v zimovi misyaci Biologiya Redaguvati Uzberezhzhya Baskiv uzdovzh Biskajskoyi zatoki Plyazh u Biarrici Pivnichna Krayina Baskiv Franciya Akvatoriya morya lezhit v ekoregioni pivdennoyevropejskogo atlantichnogo shelfu borealnoyi atlantichnoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 4 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do atlantichnoyi oblasti borealnoyi zoni 5 Fauna Redaguvati Biskajska zatoka ye odnim z najvazhlivishih misc prozhivannya morskih ssavciv U vodah zatoki mozhna zustriti taki vidi kitopodibnih smugach finval malij polosatik kashalot delfin bilobokij Stenella coeruleoalba afalina zvichajna Grampus griseus grinda zvichajna spravzhnij dzoboril remenezub atlantichnij plyashkonis visokocholij Istoriya RedaguvatiPivdenna chastina zatoki yaka ispanskoyu maye nazvu Mar Cantabrico Kantabarijske more i prostyagayetsya vid misu Estaka de Bares do delti richki Adur otrimala svoyu nazvu vid davnorimskogo Sinus Cantabrorum zatoka kantabriv u I st do n e a takozh Mare Gallaecum more gallekiv Na deyakih serednovichnih kartah Biskajska zatoka poznachayetsya yak El Mar del los Vascos more Baskiv 6 Protyagom storich Biskajska zatoka bula miscem bagatoh vidomih morskih bitv 1592 roku ispanci peremogli anglijskij flot u Bitvi v Biskajskij zatoci Biskajska kampaniya chervnya 1795 roku skladalas z seriyi manevriv ta dvoh bitv mizh anglijskim Flotom Kanalu i francuzkim Atlantichnim flotom poblizu pivdennogo berega Bretani na drugomu roci Francuzkih revolyucijnih vijn Vijskovij korabel USS Californian 1900 zatonuv u zatoci pidirvavshis na pidvodnij mini 22 chervnya 1918 r 7 U 1920 roci korabel SS Afrique zatonuv pislya vtrati ruhu ta drejfu na rif pid chas shtormu zaginulo 575 lyudej U chasi Drugoyi svitovoyi vijni 28 grudnya 1943 roku vidbulas Bitva v Biskajskij zatoci mizh anglijskimi legkimi krejserami HMS Glasgow C21 i HMS Enterprise D52 ta grupoyu nimeckih esminciv i minonosciv yak chastina operaciyi Stounvoll Nimecka submarina U 667 zatonula 25 serpnya 1944 na poziciyi 46 00 pn sh 01 30 zh d 46 000 pn sh 1 500 zh d 46 000 1 500 koli potrapila na minu vsi moryaki zaginuli 12 kvitnya 1970 roku v zatoci zatonuv radyanskij pidvodnij choven K 8 v rezultati pozhezhi yaka poshkodila jogo atomni reaktori Sproba vryatuvati choven provalilas zaginulo 40 moryakiv ta bulo vtracheno chotiri torpedi z yadernim zaryadom Z oglyadu na veliki glibini 4572 metri nizhche rivnya morya sprobi pidnyati choven ne robilis Primitki Redaguvati Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 El mar de los vascos II del Golfo de Vizcaya al Mediterraneo PDF Euskomedia org Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2015 USS Californian 1918 1918 History navy mil Arhiv originalu za 24 grudnya 2004 Procitovano 17 lipnya 2015 Dzherela RedaguvatiBay of Biscay BAY EUROPE Arhivovano 21 grudnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Biskajskij zaliv Arhivovano 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine BSEPosilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biskajska zatoka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Biskajska zatoka amp oldid 37750349