? Папуга-червонодзьоб буруйський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tanygnathus gramineus (Gmelin, JF, 1788) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus gramineus J.F. Gmelin, 1788 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
Папу́га-червонодзьо́б буруйський (Tanygnathus gramineus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Індонезії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 40-42 см. Забарвлення переважно зелене, лоб і верхня частина голови блакитнувато-сірі. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Першорядні махові і покривні пера блакитнувато-зелені. Хвіст зелений з чорним кінчиком, нижня сторона хвоста жовтувата. Дзьоб у самців червоний, у самиць світло-сірий. Очі жовті, лапи сірі.
Поширення і екологія ред.
Буруйські папуги-червонодзьоби є ендеміками острова Буру в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, на висоті від 600 до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням і горіхами. Імовірно, ведуть частково нічний спосіб життя. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2-3 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція буруйських папуг-червонодзьобів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Tanygnathus gramineus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le grand perroquet vert à tête bleue. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 122–274.
- Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin). 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 338.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.
- Siebers, H.C. (1930). У Dammerman, K.W. Fauna Buruana: Aves (German). 7 (Suppl.). Instituts Scientifiques de Buitenzorg. с. 165–303 [262].
- Robson, Craig (2013). A daytime sighting of the Black-lored Parrot Tanygnathus gramineus. BirdingAsia: 52–53.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |