www.wikidata.uk-ua.nina.az

Sus ahoenobarbus вид тварин із родини свиневих Suidae Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класи

Sus ahoenobarbus

Sus ahoenobarbus — вид тварин із родини свиневих (Suidae).

Морфологічна характеристика Редагувати

Довжина від 1 до 1.6 м, висота близько 1 м і вага до 150 кг. Велике тіло, підтримуване довгими ногами, вкрите рідким пушком різного кольору від червонувато-коричневого до чорного. Самець трохи більший за самку і має невеликі, але помітні бородавки на обличчі. Ніс, верхня губа і підборіддя вкриті рідкими короткими чорними волосками. Над і перед очима є дуже грубе тьмяно-вохрове волосся на більшій частині довжини і чорного кольору біля основи; ця смуга звужується з боків носа, утворюючи лінію, яка проходить під очима, де знову розширюється і поширюється на щоки, до заднього кута нижньої щелепи. Тіло вкрите рідкими чорними волосками. Хвіст досить великий, обставлений чорними волосками, довгими, особливо по середній лінії, і все більше подовжуються, досягаючи кінця, де утворюють справжню сплюснуту китицю. Вуха невеликі, закінчуються гостро, зверху вкриті волосками того ж кольору, що і тіло, всередині майже голі.

Що відрізняє Sus ahoenobarbus від S. barbatus, так це насамперед череп, який у останнього значно витягнутіший. Також у S. ahoenobarbus спостерігається у верхній щелепі з кожного боку — свого роду жолоб, утворений складкою верхньощелепної кістки, яка підіймається; у S. barbatus цеї ознаки немає і верхньощелепна кістка пряма по всій довжині.

Середовище проживання Редагувати

Ендемік фауністичного регіону Палаван на Філіппінах у північно-східній околиці Сундаленду. Вид записаний з головного острова Палаван, а також деяких його найбільших островів-супутників: Балабак, Бугсук, Бусуанга, Калауїт, Корон, Куліон, Думаран, Лінапакан, Панданан. Він також був зафіксований на деяких менших островах поблизу головного острова Палаван, але неясно, чи вони постійно населені. Викопні записи пізнього плейстоцену існують з Кесона на півдні Палавану, а також з Ель-Нідо, північний Палаван, від пізнього плейстоцену до пізнього голоцену.

Вид зареєстрований у суміжних і фрагментованих лісів від рівня моря до гірських лісів на висоті до 1500 метрів над рівнем моря, а також культивованих територій. Вид все ще відносно поширений у віддалених пагорбових лісах у межах гірських хребтів Манталінгахан, Вікторія/Анепахан і Пагданан, на що вказують часті сліди та знаки харчування. Вид зареєстровано з усіх основних типів лісів на Палавані, включаючи вічнозелені та напіввічнозелені гірські, пагорбові й низовинні, ультраосновні, вапнякові та мангрові ліси. Водно-болотні угіддя регулярно відвідуються, особливо ті, що лежать усередині або межують з лісовими ділянками.

Спосіб життя Редагувати

Ймовірно, як і S. barbatus цей вид має дуже різноманітну дієту, яка складається в основному з фруктів і насіння, а також з великої кількості інших речовин, від коренів і грибів до дрібних хребетних тварин і падла. Дорослі самці, як правило, поодинокі, але самиці й молодь харчуються матріархальними сімейними групами, які іноді збираються, утворюючи більші стада. Пік сезону розмноження збігається з переходом від цвітіння до розвитку перших плодів у лісі. Після спарювання самиця будує тимчасове гніздо серед рослинності, в якому народжує від 3 до 11 дитинчат після періоду вагітності, який триває від 90 до 120 днів. Від тижня до десяти днів гніздом користуватимуться лише мати та її дитинчата.

Використання Редагувати

На вид локально полюють задля їжі.

Загрози й охорона Редагувати

Палаванська бородата свиня (Sus ahoenobarbus) є основною мішенню для полювання, як для прожиття, так і для торгівлі м'ясом дичини. Іноді також торгують живими дикими поросятами. Непідтвердженою загрозою є гібридизація з домашніми свинями, які часто вільно бродять у місцях проживання диких свиней.

Цей вид юридично захищений законодавством про захист дикої природи Філіппін, включаючи цілий набір законодавчих актів, що стосуються регіону Палаван. Проте імплементація такого законодавства, як правило, недостатньо виконується в більшості областей, включаючи деякі визначені «заповідні території».

Примітки Редагувати

  1. National Research Council. Little-known Asian animals with a promising economic future. — The Minerva Group, Inc, 2002. (англ.)
  2. Sus ahoenobarbus. Synopsis of Philippine Mammals. Field Museum. Процитовано 21.03.2022.  (англ.)
  3. ↑ Huet J. Sur deux nouvelles espèces de sangliers // Le Naturaliste : journal des échanges et des nouvelles. — 1888. — Вип. 2.
  4. ↑ Meijaard, E. & Widmann, P. (2017). . The IUCN. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 21.03.2022.  (англ.)
  5. Oliver, W. L. (Ed.). Pigs, peccaries, and hippos: status survey and conservation action plan. — IUCN, 1993. — Т. 19. — 202 с. — ISBN 2831701414. (англ.)


Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sus ahoenobarbus vid tvarin iz rodini svinevih Suidae Sus ahoenobarbusOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Svinevi Suidae Pidrodina SuinaeRid Svinya Sus Vid S ahoenobarbusBinomialna nazvaSus ahoenobarbusHuet 1888 Zmist 1 Morfologichna harakteristika 2 Seredovishe prozhivannya 3 Sposib zhittya 4 Vikoristannya 5 Zagrozi j ohorona 6 PrimitkiMorfologichna harakteristika Redaguvati nbsp Dovzhina vid 1 do 1 6 m visota blizko 1 m i vaga do 150 kg 1 Velike tilo pidtrimuvane dovgimi nogami vkrite ridkim pushkom riznogo koloru vid chervonuvato korichnevogo do chornogo Samec trohi bilshij za samku i maye neveliki ale pomitni borodavki na oblichchi 2 Nis verhnya guba i pidboriddya vkriti ridkimi korotkimi chornimi voloskami Nad i pered ochima ye duzhe grube tmyano vohrove volossya na bilshij chastini dovzhini i chornogo koloru bilya osnovi cya smuga zvuzhuyetsya z bokiv nosa utvoryuyuchi liniyu yaka prohodit pid ochima de znovu rozshiryuyetsya i poshiryuyetsya na shoki do zadnogo kuta nizhnoyi shelepi Tilo vkrite ridkimi chornimi voloskami Hvist dosit velikij obstavlenij chornimi voloskami dovgimi osoblivo po serednij liniyi i vse bilshe podovzhuyutsya dosyagayuchi kincya de utvoryuyut spravzhnyu splyusnutu kiticyu Vuha neveliki zakinchuyutsya gostro zverhu vkriti voloskami togo zh koloru sho i tilo vseredini majzhe goli 3 Sho vidriznyaye Sus ahoenobarbus vid S barbatus tak ce nasampered cherep yakij u ostannogo znachno vityagnutishij Takozh u S ahoenobarbus sposterigayetsya u verhnij shelepi z kozhnogo boku svogo rodu zholob utvorenij skladkoyu verhnoshelepnoyi kistki yaka pidijmayetsya u S barbatus ceyi oznaki nemaye i verhnoshelepna kistka pryama po vsij dovzhini 3 Seredovishe prozhivannya RedaguvatiEndemik faunistichnogo regionu Palavan na Filippinah u pivnichno shidnij okolici Sundalendu Vid zapisanij z golovnogo ostrova Palavan a takozh deyakih jogo najbilshih ostroviv suputnikiv Balabak Bugsuk Busuanga Kalauyit Koron Kulion Dumaran Linapakan Pandanan Vin takozh buv zafiksovanij na deyakih menshih ostrovah poblizu golovnogo ostrova Palavan ale neyasno chi voni postijno naseleni Vikopni zapisi piznogo plejstocenu isnuyut z Kesona na pivdni Palavanu a takozh z El Nido pivnichnij Palavan vid piznogo plejstocenu do piznogo golocenu 4 Vid zareyestrovanij u sumizhnih i fragmentovanih lisiv vid rivnya morya do girskih lisiv na visoti do 1500 metriv nad rivnem morya a takozh kultivovanih teritorij Vid vse she vidnosno poshirenij u viddalenih pagorbovih lisah u mezhah girskih hrebtiv Mantalingahan Viktoriya Anepahan i Pagdanan na sho vkazuyut chasti slidi ta znaki harchuvannya Vid zareyestrovano z usih osnovnih tipiv lisiv na Palavani vklyuchayuchi vichnozeleni ta napivvichnozeleni girski pagorbovi j nizovinni ultraosnovni vapnyakovi ta mangrovi lisi Vodno bolotni ugiddya regulyarno vidviduyutsya osoblivo ti sho lezhat useredini abo mezhuyut z lisovimi dilyankami 4 Sposib zhittya RedaguvatiJmovirno yak i S barbatus cej vid maye duzhe riznomanitnu diyetu yaka skladayetsya v osnovnomu z fruktiv i nasinnya a takozh z velikoyi kilkosti inshih rechovin vid koreniv i gribiv do dribnih hrebetnih tvarin i padla Dorosli samci yak pravilo poodinoki ale samici j molod harchuyutsya matriarhalnimi simejnimi grupami yaki inodi zbirayutsya utvoryuyuchi bilshi stada Pik sezonu rozmnozhennya zbigayetsya z perehodom vid cvitinnya do rozvitku pershih plodiv u lisi Pislya sparyuvannya samicya buduye timchasove gnizdo sered roslinnosti v yakomu narodzhuye vid 3 do 11 ditinchat pislya periodu vagitnosti yakij trivaye vid 90 do 120 dniv Vid tizhnya do desyati dniv gnizdom koristuvatimutsya lishe mati ta yiyi ditinchata 5 Vikoristannya RedaguvatiNa vid lokalno polyuyut zadlya yizhi 4 Zagrozi j ohorona RedaguvatiPalavanska borodata svinya Sus ahoenobarbus ye osnovnoyu mishennyu dlya polyuvannya yak dlya prozhittya tak i dlya torgivli m yasom dichini Inodi takozh torguyut zhivimi dikimi porosyatami Nepidtverdzhenoyu zagrozoyu ye gibridizaciya z domashnimi svinyami yaki chasto vilno brodyat u miscyah prozhivannya dikih svinej 4 Cej vid yuridichno zahishenij zakonodavstvom pro zahist dikoyi prirodi Filippin vklyuchayuchi cilij nabir zakonodavchih aktiv sho stosuyutsya regionu Palavan Prote implementaciya takogo zakonodavstva yak pravilo nedostatno vikonuyetsya v bilshosti oblastej vklyuchayuchi deyaki viznacheni zapovidni teritoriyi 4 Primitki Redaguvati National Research Council Little known Asian animals with a promising economic future The Minerva Group Inc 2002 angl Sus ahoenobarbus Synopsis of Philippine Mammals Field Museum Procitovano 21 03 2022 angl a b Huet J Sur deux nouvelles especes de sangliers Le Naturaliste journal des echanges et des nouvelles 1888 Vip 2 a b v g d Meijaard E amp Widmann P 2017 Sus ahoenobarbus The IUCN Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 21 03 2022 angl Oliver W L Ed Pigs peccaries and hippos status survey and conservation action plan IUCN 1993 T 19 202 s ISBN 2831701414 angl nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sus ahoenobarbus amp oldid 35739368