SN 1006 — наднова зоря у сузір'ї Вовка, яка утворилася у 1006 році. Знаходиться на відстані 6850 світлових років від Землі.
SN 1006 | |
Каталожний код | SN 1006, SN 1006A, SN 1016, SNR G327.6+14.6, SNR G327.6+14.5, 1ES 1500-41.5, MRC 1459-417, XSS J15031-4149, PKS 1459-41, AJG 37, 4U 1458-41, 3U 1439-39, 2U 1440-39, MSH 14-4-15, PKS 1459-419 і PKS J1502-4205 |
---|---|
Дата відкриття (винаходу) | 1006 |
Сузір'я | Центавр |
Спектральний клас | SNIa |
Епоха | J2000.0 |
Пряме піднесення | 3,937 радіан |
Схилення | −1 радіан |
SN 1006 у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Вперше вибух наднової SN 1006 спостерігали 1 травня 1006 року китайські і арабські астрономи. Подія згадувалася китайцями в «Історії династії Сун», де було вказане точне місце на небосхилі. Зоря світила так яскраво, що вночі завдяки цьому світлу були добре помітні предмети, а вдень від її світла падала тінь.
Арабський астроном Алі ібн Рідван[en], перебуваючи в Єгипті, відзначав:
Нова зірка була дископодібної форми та у 2,5—3 рази яскравіша за Венеру. Небо помітно посвітлішало через світло зорі. Інтенсивність її світла трохи перевершувала чверть інтенсивності місячного |
.
Ченці монастиря Святого Галла, що розташований на території сучасної Швейцарії, незалежно від інших астрономів теж спостерігали цю подію:
Дивним чином вона то стискалася в розмірах, то розпливалася, а іноді зовсім гасла. Зоря знаходилася на небосхилі близько 3-х місяців у найпівденнішій частині неба за межами сузір'їв видимих на небі. |
Зараз газопилова хмара, що залишилася після вибуху наднової, простягається на відстань 60 світлових років, представляючи собою залишки зорі типу білий карлик. Колись цей білий карлик був частиною подвійної зоряної системи. Він силою своєї гравітації перетягував речовину із зорі-компаньйона. Накопичився надлишок маси, який, зрештою, запустив термоядерну реакцію, що знищила карликову зорю. При вибуху виділилась величезна кількість енергії, близько 1051 ерг.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ SIMBAD Astronomical Database
- VizieR
- Schure K. M., Bell A. R. Cosmic ray acceleration in young supernova remnants // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2013. — Vol. 435. — P. 1174–1185. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STT1371 — arXiv:1307.6575
- ↑ Wright A., Otrupcek R. Parkes Catalog, 1990, Australia telescope national facility — 1990. — Т. -1. — С. 0.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SN 1006 |
- Green D. A., Stephenson F. R. Historical supernovae. The bright SN of AD 1006 = Исторические сверхновые. Яркая сверхновая 1006 года // In Supernovae and Gamma-Ray Bursters. — Berlin, Heidelberg : Springer, 2003. — ISBN 978-3-540-45863-0. — DOI: .
- Cause of Supernova SN 1006 Revealed [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (27 Sept 2012 @ Universitat de Barcelona)
- (PowerPoint)
- National Optical Observatory Press Release for March 2003 [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Simulation of SN 1006 as it appeared in the southern sky at midnight, May 1, 1006 [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Ancient Rock Art Depicts Exploding Star Space.com report, June 6, 2006 [ 23 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Experts question «supernova» rock art, Sky & Telescope Report, June 7, 2006 [ 12 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Entry for supernova remnant of SN 1006 [ 10 січня 2011 у Wayback Machine.] from the Galactic Supernova Remnant Catalogue
- X-ray image of supernova remnant of SN 1006 [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.], as seen with the Chandra X-ray Observatory
- Ancient rock art may depict exploding star [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Astronomy Picture of the Day (APOD) [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.], March 17, 2003
- Astronomy Picture of the Day (APOD) [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.], July 4, 2008
- SN 1006 у WikiSky: DSS2, SDSS, GALEX, IRAS, Hydrogen α, X-Ray, Astrophoto, Sky Map, Статті і зображення
Координати: 15г 02м 08с, −41° 57′ 00″