Robot Operating System ROS операційна система роботів або операційна система Робот вільна операційна система для програм

Robot Operating System (ROS; операційна система роботів або операційна система «Робот») — вільна операційна система для програмування роботів, створена в лабораторії штучного інтелекту Стенфордського університету, і перетворена в повноцінний продукт компанією Willow Garage^[en].

Robot Operating System
логотип ROS версії Kinetic Kame
Симуляція штовхання візка у RVIZ
Тип	роботехнічне ПЗ^[en], ОС, бібліотека
Автор	Willow Garage^[en] Stanford Artificial Intelligence Laboratory^[en]
Розробники	Willow Garage^d і Stanford Artificial Intelligence Laboratory^d
Перший випуск	2007; 16 років тому (2007)
Стабільний випуск	Kinetic Kame (23 травня, 2016; 7 років тому (2016-05-23))
Версії	Noetic Ninjemys (23 травня 2020)
Операційна система	Linux
Мова програмування	C++ і Python
Стан розробки	активна
Ліцензія	Ліцензія BSD
Репозиторій	github.com/ros2
Вебсайт	ros.org
Robot Operating System у Вікісховищі

ROS-пакети ред.

ROS містить багато реалізацій алгоритмів та функцій робототехніки. Вони організовані в «пакети». Багато пакетів включені до складу дистрибутивів ROS, тоді як інші можуть бути розроблені сторонніми розробниками та розповсюджуватись наприклад на Github. Існує список таких пакетів.

Перспективним напрямом реалізації ROS є її інтеграція зі службою поширення даних DDS для групового управління кількома роботами.

ROS-M ред.

Версія ROS для тактичних безекіпажних платформ (англ. Robotic Operating System - Military) розробляється фахівцями U.S. Army Combat Capabilities Development Command (CCDC) Ground Vehicle Systems Center (GVSC) (колишній Центр досліджень, розробок та інженерінгу бронетанкової техніки США (TARDEC)).

Примітки ред.

. Wiki.ros.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2015.
http://wiki.ros.org/noetic
Форд, 2016, с. 27.
. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
Слюсар, В.І. (2020). . // XIII науково-практична конференція “Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення”. – Київ: ВІТІ. - 3 – 4 грудня 2020. с. 249 – 250. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.
Слюсар, В.І. (2019). . Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 – 128. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25 березня 2020.

Література ред.

Форд, Мартін (2016). Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття. Київ: Наш Формат. с. 400. ISBN 978-617-7279-73-9.

Посилання ред.

Сайт конференції ROS World 2020 [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про програмне забезпечення.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Wiki.ros.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2015.

[[http://wiki.ros.org/noetic_http://wiki.ros.org/noetic]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://wiki.ros.org/noetic

[FOOTNOTEФорд201627-3] Форд, 2016, с. 27.

[4] . Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.

[ROS_M-5] Слюсар, В.І. (2020). . // XIII науково-практична конференція “Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційних систем та мереж спеціального призначення”. – Київ: ВІТІ. - 3 – 4 грудня 2020. с. 249 – 250. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.

[CCDC-6] Слюсар, В.І. (2019). . Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 – 128. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 25 березня 2020.