www.wikidata.uk-ua.nina.az

Port Authority Trans Hudson або PATH англ швидкісна підземна залізниця метрополітенівського типу що сполучає Мангеттен ц

Port Authority Trans-Hudson

Port Authority Trans-Hudson або PATH (англ. Port Authority Trans-Hudson) — швидкісна підземна залізниця метрополітенівського типу, що сполучає Мангеттен (центр Нью-Йорку) з містами Гобокен, Джерсі-Сіті, Гаррісон і Ньюарк у штаті Нью-Джерсі.

Port Authority Trans-Hudson (PATH)
Опис
Країна  США
Місто Нью-Йорк
Дата відкриття 25 лютого 1908
Щоденний пасажиропотік 241,725 (2012)
Річний пасажиропотік 93 000 000 ± 50 000 і 90 300 000
Сайт panynj.gov/path
Власник Port Authority of New York and New Jerseyd
Оператор Port Authority of New York and New Jerseyd
Маршрутна мережа
Кількість ліній 4
Кількість станцій 13
Довжина мережі 32,2 км
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Електрифікація 650 V DC railway electrificationd
 Port Authority Trans-Hudson (PATH) у Вікісховищі

Загальні відомості Редагувати

PATH управляється портовою адміністрацією штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі. На деяких станціях PATH є пересадки на станції Нью-Йоркського метрополітену, легкого метро в Ньюарку, швидкісний трамвай Гудзон — Берген та Нью-Джерсі Транзит.

Загальна протяжність ліній PATH 13,8 милі (22,2 км). В систему входять 13 станцій, з яких 6 знаходяться в Мангеттені, а решта в різних містах штату Нью-Джерсі: 4 в Джерсі-Сіті та по одній у містах Хобокен, Харрісон і Ньюарк.

У Мангеттені, Хобокені і і більшій Джерсі-Сіті лінії проходять під землею. Тунелі перетинають русло річки Гудзон по тунелях, що складається з чавунних тюбінгів і побудованим на початку XX століття. Лінія від Джорнал-сквер у Джерсі-Сіті до Ньюарку проходить у відкритих виїмках, на рівні поверхні землі і по естакадах.

За результатами 2012 року, PATH перевозить 262 900 пасажирів на добу.

Незважаючи на те що 65 відсотків колій проходять під землею і зовні система є своєрідним метрополітеном, Федеральна адміністрація залізниць США вважає цю систему залізницею. Цьому система зобов'язана тим, що її наземна ділянка лінії, на захід від Джерсі-Сіті до Ньюарка, донедавна мала гейт із залізничними коліями компанії Амтрак.

Станції і маршрути Редагувати

Карта маршрутів PATH в денний час
Карта маршрутів PATH в нічний час і у свята/вихідні

Від станції Ньюпорт відходять 4 гілки по 4 напрямках. PATH одна з небагатьох транспортних систем у світі, що працюють 24 години на добу. Під час звичайних робочих годин працюють 4 пасажирських маршрути, використовуючи 3 кінцевих у Нью-Джерсі і 2 на Мангеттені. Кожен маршрут на карті позначений певним кольором. Маршрут, відзначений на карті 2-кольоровим пунктиром, працює тільки по вихідних і в неробочий і є комбінацією з маршрутів Хобокен — 33-тя вулиця і Джорнал-сквер — 33-тя вулиця. У робочі години трафік:

  • червоним: Ньюарк — Всесвітній торговий центр[en]
  • зеленим: Хобокен — Всесвітній торговий центр[en]
  • жовтим: Джорнал-сквер — 33-тя вулиця[en]
  • синім: Хобокен — 33-тя вулиця[en]

З 23:00 до 06:00 по буднях, а також цілодобово по вихідних і святах, працюють 2 маршрути:

  • червоним: Ньюарк — Всесвітній торговий центр
  • жовтим та синім: Джорнал-сквер — 33-тя вулиця (через Хобокен)

До 9 квітня 2006 маршрути Хобокен — Всесвітній торговий центр і Джорнал-сквер — 33-тя вулиця працювали по вихідних і святах з 09:00 до 19:30. Це було пов'язано з ремонтними роботами на постійній кінцевій станції Всесвітній торговий центр.

Перспективи розвитку Редагувати

У лютому 2014 Портове управління затвердило план на найближчі 10 років, частина якого присвячена розвитку системи PATH. В цей план входять:

  • Продовження лінії за станцію Ньюарк до аеропорту Ньюарк (точніше, до станції Міжнародний аеропорт Ньюарк Ліберті мережі Нью-Джерсі Транзит, звідки до аеропорту йде монорейка AirTrain Newark.
  • Будівництво нової станції Гаррісон замість нині існуючої. Станція буде обладнана ліфтами для пасажирів з обмеженими можливостями.
  • Реконструкція станції Гров-стріт. На цій станції теж будуть встановлені ліфти.

Рухомий склад Редагувати

У мережі PATH працює 350 вагонів. Існує 5 моделей: PA1, PA2, PA3, PA4 і PA5. З 2011 року використовуються тільки вагони типу PA5.

Характеристики і параметри рухомого складу Редагувати

  • Довжина вагонів — 51 фут (15,5 м).
  • Ширина приблизно 9'-2 3/4 "(2,8 м).
  • Максимальна швидкість 70 миль/год (112 км/год), середня швидкість 55 миль/год (90 км/год).
  • Кожен вагон має 35 сидячих місць. Місця розташовані уздовж кожної зі стінок.

Цікаві факти Редагувати

  • Вагони типу PA1 були побудовані St. Louis Car у 1965 р.
  • Вагони типу PA2 були побудовані в 1966 р. компанією St. Louis Car.
  • Вагони типу PA3 були побудовані в 1972 р. компанією Hawker Siddeley. Ця ж компанія будувала метровагони для Бостона. Тому вони досить схожі.
  • Вагони типу PA4 були побудовані в 1986—1988 рр. компанією Kawasaki Heavy Industries.
  • Вагони типу PA5 побудовані у 2008—2012 рр. компанією Kawasaki Heavy Industries і повністю замінили собою попередні модифікації.

Історія Редагувати

  • Тунелі були спроектовані в 1874 р., але у той час не існувало технологій, що дозволяють реалізувати цей проект.
  • Будівництво почалося в 1890, але було призупинено через брак коштів. У 1900 будівництво відновилося під керівництвом Вільяма Гіббса Макаді, амбітного молодого адвоката, який переїхав у Нью-Йорк зі штату Теннессі.
  • Спочатку ця мережа була приватною компанією Hudson and Manhattan Railway.
  • 25 лютого 1908 була відкрита лінія 19-а вулиця — Хобокен.
  • Станція 19-та вулиця закрита у 1954 році.
  • 10 листопада 1910 р. лінія була продовжена на Мангеттені на північ до 33-ї вулиці, з зупинками на 23-й і 28-й. Станція 28-ма вулиця закрита в 1937 році.
  • У 1909—1912 роки побудовано відгалуження до Джорнал-сквер (Джерсі-Сіті).
  • 19 липня 1909 р. відкрилася станція Ексчейндж-Плейс на південь від Хобокен, прокладений тунель під Гудзоном від станції Ексчейндж-Плейс до Хадсон-Термінал у Манхеттені. Зараз там знаходиться Граунд-Зіро, то місце, де раніше знаходився Всесвітній торговий центр.
  • 2 серпня 1909 р. відкрилася станція Павоні/Ньюпорт між Ексчейндж-Плейс і Хобокені.
  • 6 вересня 1910 р. відкрилася станція Гров-стріт, на захід від Ексчейндж-Плейс.
  • У 1911 році лінія була прокладена на захід фактично до межі міста Ньюарка, правда станції Гаррісон і Ньюарк там побудували значно пізніше.
  • 14 квітня 1912 р. відкрилася кінцева станція Джорнал-сквер. Це перша наземна станція в системі PATH.
  • 20 червня 1937 р. відкриті станції Гаррісон і Ньюарк. Колії продовжені на захід від Джорнал-сквер до залізничного вокзалу Ньюарк.
  • У 1971 році, у зв'язку з будівництвом Всесвітнього торгового центру, знесено будівлю вокзалу Хадсон-Термінал. При цьому колійний розвиток станції залишився без змін, а станція перейменована у Всесвітній торговий центр.

Важкі часи, зміна керівництва і перейменування Редагувати

  • Паралельно тунелю системи PATH, тунель Голланда для автомобілів відкрився в 1927 р., даючи змогу добратися по тому ж маршруту на автомобілі. За цим послідувала Велика депресія, і пасажиропотік на лініях Hudson and Manhattan Railway почав падати. У 1954 транспортна мережа перейшла на дотації. Але у 1958 до 50-річчя мережі був оголошений тендер на нові вагони компанії St. Louis Car. Один із керівників компанії Герман Стічман зауважив, що Портова адміністрація Нью-Йорка і Нью-Джерсі може витіснити поїзда автомобільними тунелями й дорогами.
  • У 1962 Америка раптом відчула, що особистий автомобіль, незважаючи на свої очевидні переваги в мобільності переміщення і комфорт, далеко не завжди є оптимальним видом транспорту стосовно до тих чи інших територіях. До цього часу транспортна мережа Hudson and Manhattan Railway опинилася на межі банкрутства, і Портова адміністрація Нью-Йорка і Нью-Джерсі запропонувала взяти залізницю що збанкрутіла під своє управління. При цьому Портова адміністрація перекупила територію кінцевої станції Хадсон-Термінал для того, щоб побудувати там Всесвітній торговий центр. Хадсон-Термінал був кінцевою підземною станцією.

Після того як уряду штату Нью-Джерсі та Нью-Йорка дозволили цей «перехід», портова адміністрація відкрила своє нове агентство Port Authority Trans-Hudson Corporation. З того часу ця транспортна мережа має назву Port Authority Trans-Hudson. 250 мільйонів доларів пішло на ремонт силових і сигнальних вузлів і реконструкцію мережі транспорту.

Будівництво тунелів Редагувати

Перші тунелі були побудовані без кріплення склепінь (особливо найпівнічніший, на лінії 33-тя стріт — Хобокен). Це пов'язано з тим, що інженер Д'юїтт Хаскинс вважав, ніби ґрунт під річкою досить твердий, щоб витримати несуче навантаження тунелів. Використання цього методу призвело до кількох аварій, внаслідок яких загинуло 20 осіб.

У 1902 році будівництво тунелів було відновлено методом заглибних конструкцій.

В обох місцях розташування тунелів, кожна колія має свій тунель. Це зроблено для кращої вентиляції за принципом поршневого ефекту. Рухомий потяг підштовхує повітря перед ним — до найближчої шахти по ходу руху; одночасно відбувається всмоктування повітря з найближчої до хвоста поїзда шахти. Тунелі на Мангеттені, що ведуть від 9-ї до 33-ї стріт, були побудовані відкритим способом.

Маршрутні вогні Редагувати

Маршрут поїзда можна визначити не тільки за вказівниками, а ще й за маршрутними вогнів, які розташовані на голові, хвості складу, а також над дверима. Світяться вони тим же кольором, що і позначені на карті. Наприклад, зелений вогонь — значить маршрут «ВТЦ — Хобокен».

Плата за проїзд Редагувати

Як у багатьох системах метро, ​​вхід в PATH проводиться через турнікети. Як і в метро Нью-Йорка, турнікети приймають в основному магнітні метро-картки. Деякі турнікети приймають готівку і монети. За даними 2013 плата за проїзд у системі PATH наступна:

Одна поїздка, 2,50 $ Редагувати

  • Готівкою.
  • Метрокартами Нью-Йоркського метрополітену (за кількістю поїздок, не "тимчасовими»).
  • Квиток на одну поїздку (англ. PATH SingleRide), який можна купити у всіх касах-автоматах по всій системі, дійсний 2 години з моменту покупки.

Квиток туди й назад, 5,00 $ Редагувати

  • Метрокартами Нью-Йоркського метрополітену (за кількістю поїздок, не «тимчасовими»).

Квиток на кілька поїздок, без обмежень у часі (англ. PATH QuickCard):

  • На 10 поїздок — 19,00 $.
  • На 20 поїздок — 38,00 $.
  • На 40 поїздок — 76,00 $.

Пасажири старше 65 років платять 1,00 $ за допомогою спеціальних магнітних карток (які їм надсилають поштою) для використання в турнікетах. Така ж система пільг для пенсіонерів і в метрополітені Нью-Йорка.

PATH QuickCard можна купити в Інтернеті, у касах-автоматах Нью-Джерсі транзит, а також у деяких магазинах біля станцій PATH.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 

Ресурси Інтернету Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Port Authority Trans-Hudson
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Port Authority Trans Hudson abo PATH angl Port Authority Trans Hudson shvidkisna pidzemna zaliznicya metropolitenivskogo tipu sho spoluchaye Mangetten centr Nyu Jorku z mistami Goboken Dzhersi Siti Garrison i Nyuark u shtati Nyu Dzhersi Port Authority Trans Hudson PATH OpisKrayina SShAMisto Nyu JorkData vidkrittya 25 lyutogo 1908Shodennij pasazhiropotik 241 725 2012 Richnij pasazhiropotik 93 000 000 50 000 i 90 300 000Sajt panynj gov pathVlasnik Port Authority of New York and New JerseydOperator Port Authority of New York and New JerseydMarshrutna merezhaKilkist linij 4Kilkist stancij 13Dovzhina merezhi 32 2 kmShirina koliyi yevropejska koliya 1435 mm Elektrifikaciya 650 V DC railway electrificationd Port Authority Trans Hudson PATH u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Stanciyi i marshruti 3 Perspektivi rozvitku 4 Ruhomij sklad 4 1 Harakteristiki i parametri ruhomogo skladu 5 Cikavi fakti 6 Istoriya 7 Vazhki chasi zmina kerivnictva i perejmenuvannya 8 Budivnictvo tuneliv 9 Marshrutni vogni 10 Plata za proyizd 10 1 Odna poyizdka 2 50 10 2 Kvitok tudi j nazad 5 00 11 Primitki 12 Resursi InternetuZagalni vidomosti RedaguvatiPATH upravlyayetsya portovoyu administraciyeyu shtativ Nyu Jork i Nyu Dzhersi Na deyakih stanciyah PATH ye peresadki na stanciyi Nyu Jorkskogo metropolitenu legkogo metro v Nyuarku shvidkisnij tramvaj Gudzon Bergen ta Nyu Dzhersi Tranzit Zagalna protyazhnist linij PATH 13 8 mili 22 2 km V sistemu vhodyat 13 stancij z yakih 6 znahodyatsya v Mangetteni a reshta v riznih mistah shtatu Nyu Dzhersi 4 v Dzhersi Siti ta po odnij u mistah Hoboken Harrison i Nyuark U Mangetteni Hobokeni i i bilshij Dzhersi Siti liniyi prohodyat pid zemleyu Tuneli peretinayut ruslo richki Gudzon po tunelyah sho skladayetsya z chavunnih tyubingiv i pobudovanim na pochatku XX stolittya Liniya vid Dzhornal skver u Dzhersi Siti do Nyuarku prohodit u vidkritih viyimkah na rivni poverhni zemli i po estakadah Za rezultatami 2012 roku PATH perevozit 262 900 pasazhiriv na dobu Nezvazhayuchi na te sho 65 vidsotkiv kolij prohodyat pid zemleyu i zovni sistema ye svoyeridnim metropolitenom Federalna administraciya zaliznic SShA vvazhaye cyu sistemu zalizniceyu Comu sistema zobov yazana tim sho yiyi nazemna dilyanka liniyi na zahid vid Dzhersi Siti do Nyuarka donedavna mala gejt iz zaliznichnimi koliyami kompaniyi Amtrak Stanciyi i marshruti Redaguvati nbsp Karta marshrutiv PATH v dennij chas nbsp Karta marshrutiv PATH v nichnij chas i u svyata vihidniVid stanciyi Nyuport vidhodyat 4 gilki po 4 napryamkah PATH odna z nebagatoh transportnih sistem u sviti sho pracyuyut 24 godini na dobu Pid chas zvichajnih robochih godin pracyuyut 4 pasazhirskih marshruti vikoristovuyuchi 3 kincevih u Nyu Dzhersi i 2 na Mangetteni Kozhen marshrut na karti poznachenij pevnim kolorom Marshrut vidznachenij na karti 2 kolorovim punktirom pracyuye tilki po vihidnih i v nerobochij i ye kombinaciyeyu z marshrutiv Hoboken 33 tya vulicya i Dzhornal skver 33 tya vulicya U robochi godini trafik chervonim Nyuark Vsesvitnij torgovij centr en zelenim Hoboken Vsesvitnij torgovij centr en zhovtim Dzhornal skver 33 tya vulicya en sinim Hoboken 33 tya vulicya en Z 23 00 do 06 00 po budnyah a takozh cilodobovo po vihidnih i svyatah pracyuyut 2 marshruti chervonim Nyuark Vsesvitnij torgovij centr zhovtim ta sinim Dzhornal skver 33 tya vulicya cherez Hoboken Do 9 kvitnya 2006 marshruti Hoboken Vsesvitnij torgovij centr i Dzhornal skver 33 tya vulicya pracyuvali po vihidnih i svyatah z 09 00 do 19 30 Ce bulo pov yazano z remontnimi robotami na postijnij kincevij stanciyi Vsesvitnij torgovij centr Perspektivi rozvitku RedaguvatiU lyutomu 2014 Portove upravlinnya zatverdilo plan na najblizhchi 10 rokiv chastina yakogo prisvyachena rozvitku sistemi PATH V cej plan vhodyat Prodovzhennya liniyi za stanciyu Nyuark do aeroportu Nyuark tochnishe do stanciyi Mizhnarodnij aeroport Nyuark Liberti merezhi Nyu Dzhersi Tranzit zvidki do aeroportu jde monorejka AirTrain Newark Budivnictvo novoyi stanciyi Garrison zamist nini isnuyuchoyi Stanciya bude obladnana liftami dlya pasazhiriv z obmezhenimi mozhlivostyami Rekonstrukciya stanciyi Grov strit Na cij stanciyi tezh budut vstanovleni lifti 1 Ruhomij sklad RedaguvatiU merezhi PATH pracyuye 350 vagoniv Isnuye 5 modelej PA1 PA2 PA3 PA4 i PA5 Z 2011 roku vikoristovuyutsya tilki vagoni tipu PA5 Harakteristiki i parametri ruhomogo skladu Redaguvati Dovzhina vagoniv 51 fut 15 5 m Shirina priblizno 9 2 3 4 2 8 m Maksimalna shvidkist 70 mil god 112 km god serednya shvidkist 55 mil god 90 km god Kozhen vagon maye 35 sidyachih misc Miscya roztashovani uzdovzh kozhnoyi zi stinok Cikavi fakti RedaguvatiVagoni tipu PA1 buli pobudovani St Louis Car u 1965 r Vagoni tipu PA2 buli pobudovani v 1966 r kompaniyeyu St Louis Car Vagoni tipu PA3 buli pobudovani v 1972 r kompaniyeyu Hawker Siddeley Cya zh kompaniya buduvala metrovagoni dlya Bostona Tomu voni dosit shozhi Vagoni tipu PA4 buli pobudovani v 1986 1988 rr kompaniyeyu Kawasaki Heavy Industries Vagoni tipu PA5 pobudovani u 2008 2012 rr kompaniyeyu Kawasaki Heavy Industries i povnistyu zaminili soboyu poperedni modifikaciyi Istoriya RedaguvatiTuneli buli sproektovani v 1874 r ale u toj chas ne isnuvalo tehnologij sho dozvolyayut realizuvati cej proekt Budivnictvo pochalosya v 1890 ale bulo prizupineno cherez brak koshtiv U 1900 budivnictvo vidnovilosya pid kerivnictvom Vilyama Gibbsa Makadi ambitnogo molodogo advokata yakij pereyihav u Nyu Jork zi shtatu Tennessi Spochatku cya merezha bula privatnoyu kompaniyeyu Hudson and Manhattan Railway 25 lyutogo 1908 bula vidkrita liniya 19 a vulicya Hoboken Stanciya 19 ta vulicya zakrita u 1954 roci 10 listopada 1910 r liniya bula prodovzhena na Mangetteni na pivnich do 33 yi vulici z zupinkami na 23 j i 28 j Stanciya 28 ma vulicya zakrita v 1937 roci U 1909 1912 roki pobudovano vidgaluzhennya do Dzhornal skver Dzhersi Siti 19 lipnya 1909 r vidkrilasya stanciya Ekschejndzh Plejs na pivden vid Hoboken prokladenij tunel pid Gudzonom vid stanciyi Ekschejndzh Plejs do Hadson Terminal u Manhetteni Zaraz tam znahoditsya Graund Ziro to misce de ranishe znahodivsya Vsesvitnij torgovij centr 2 serpnya 1909 r vidkrilasya stanciya Pavoni Nyuport mizh Ekschejndzh Plejs i Hobokeni 6 veresnya 1910 r vidkrilasya stanciya Grov strit na zahid vid Ekschejndzh Plejs U 1911 roci liniya bula prokladena na zahid faktichno do mezhi mista Nyuarka pravda stanciyi Garrison i Nyuark tam pobuduvali znachno piznishe 14 kvitnya 1912 r vidkrilasya kinceva stanciya Dzhornal skver Ce persha nazemna stanciya v sistemi PATH 20 chervnya 1937 r vidkriti stanciyi Garrison i Nyuark Koliyi prodovzheni na zahid vid Dzhornal skver do zaliznichnogo vokzalu Nyuark U 1971 roci u zv yazku z budivnictvom Vsesvitnogo torgovogo centru zneseno budivlyu vokzalu Hadson Terminal Pri comu kolijnij rozvitok stanciyi zalishivsya bez zmin a stanciya perejmenovana u Vsesvitnij torgovij centr Vazhki chasi zmina kerivnictva i perejmenuvannya RedaguvatiParalelno tunelyu sistemi PATH tunel Gollanda dlya avtomobiliv vidkrivsya v 1927 r dayuchi zmogu dobratisya po tomu zh marshrutu na avtomobili Za cim posliduvala Velika depresiya i pasazhiropotik na liniyah Hudson and Manhattan Railway pochav padati U 1954 transportna merezha perejshla na dotaciyi Ale u 1958 do 50 richchya merezhi buv ogoloshenij tender na novi vagoni kompaniyi St Louis Car Odin iz kerivnikiv kompaniyi German Stichman zauvazhiv sho Portova administraciya Nyu Jorka i Nyu Dzhersi mozhe vitisniti poyizda avtomobilnimi tunelyami j dorogami U 1962 Amerika raptom vidchula sho osobistij avtomobil nezvazhayuchi na svoyi ochevidni perevagi v mobilnosti peremishennya i komfort daleko ne zavzhdi ye optimalnim vidom transportu stosovno do tih chi inshih teritoriyah Do cogo chasu transportna merezha Hudson and Manhattan Railway opinilasya na mezhi bankrutstva i Portova administraciya Nyu Jorka i Nyu Dzhersi zaproponuvala vzyati zaliznicyu sho zbankrutila pid svoye upravlinnya Pri comu Portova administraciya perekupila teritoriyu kincevoyi stanciyi Hadson Terminal dlya togo shob pobuduvati tam Vsesvitnij torgovij centr Hadson Terminal buv kincevoyu pidzemnoyu stanciyeyu Pislya togo yak uryadu shtatu Nyu Dzhersi ta Nyu Jorka dozvolili cej perehid portova administraciya vidkrila svoye nove agentstvo Port Authority Trans Hudson Corporation Z togo chasu cya transportna merezha maye nazvu Port Authority Trans Hudson 250 miljoniv dolariv pishlo na remont silovih i signalnih vuzliv i rekonstrukciyu merezhi transportu Budivnictvo tuneliv RedaguvatiPershi tuneli buli pobudovani bez kriplennya sklepin osoblivo najpivnichnishij na liniyi 33 tya strit Hoboken Ce pov yazano z tim sho inzhener D yuyitt Haskins vvazhav nibi grunt pid richkoyu dosit tverdij shob vitrimati nesuche navantazhennya tuneliv Vikoristannya cogo metodu prizvelo do kilkoh avarij vnaslidok yakih zaginulo 20 osib U 1902 roci budivnictvo tuneliv bulo vidnovleno metodom zaglibnih konstrukcij V oboh miscyah roztashuvannya tuneliv kozhna koliya maye svij tunel Ce zrobleno dlya krashoyi ventilyaciyi za principom porshnevogo efektu Ruhomij potyag pidshtovhuye povitrya pered nim do najblizhchoyi shahti po hodu ruhu odnochasno vidbuvayetsya vsmoktuvannya povitrya z najblizhchoyi do hvosta poyizda shahti Tuneli na Mangetteni sho vedut vid 9 yi do 33 yi strit buli pobudovani vidkritim sposobom Marshrutni vogni RedaguvatiMarshrut poyizda mozhna viznachiti ne tilki za vkazivnikami a she j za marshrutnimi vogniv yaki roztashovani na golovi hvosti skladu a takozh nad dverima Svityatsya voni tim zhe kolorom sho i poznacheni na karti Napriklad zelenij vogon znachit marshrut VTC Hoboken Plata za proyizd RedaguvatiYak u bagatoh sistemah metro vhid v PATH provoditsya cherez turniketi Yak i v metro Nyu Jorka turniketi prijmayut v osnovnomu magnitni metro kartki Deyaki turniketi prijmayut gotivku i moneti Za danimi 2013 plata za proyizd u sistemi PATH nastupna Odna poyizdka 2 50 Redaguvati Gotivkoyu Metrokartami Nyu Jorkskogo metropolitenu za kilkistyu poyizdok ne timchasovimi Kvitok na odnu poyizdku angl PATH SingleRide yakij mozhna kupiti u vsih kasah avtomatah po vsij sistemi dijsnij 2 godini z momentu pokupki Kvitok tudi j nazad 5 00 Redaguvati Metrokartami Nyu Jorkskogo metropolitenu za kilkistyu poyizdok ne timchasovimi Kvitok na kilka poyizdok bez obmezhen u chasi angl PATH QuickCard Na 10 poyizdok 19 00 Na 20 poyizdok 38 00 Na 40 poyizdok 76 00 Pasazhiri starshe 65 rokiv platyat 1 00 za dopomogoyu specialnih magnitnih kartok yaki yim nadsilayut poshtoyu dlya vikoristannya v turniketah Taka zh sistema pilg dlya pensioneriv i v metropoliteni Nyu Jorka PATH QuickCard mozhna kupiti v Interneti u kasah avtomatah Nyu Dzhersi tranzit a takozh u deyakih magazinah bilya stancij PATH Primitki Redaguvati Press Release Article Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 14 listopada 2014 Resursi Internetu RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Port Authority Trans HudsonPATH official site Arhivovano 22 chervnya 2012 u Wayback Machine PATH printable map Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine PATH train schedule and departure information NYCSubway org PATH Hudson amp Manhattan site Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Hudson Terminal Arhivovano 11 chervnya 2012 u Wayback Machine H amp M Powerhouse Arhivovano 20 listopada 2008 u Wayback Machine Illustration of Incidents in Tunnel Construction H amp M R R CO Arhivovano 9 grudnya 2004 u Wayback Machine hudsoncity net Tube Stations Arhivovano 21 veresnya 2016 u Wayback Machine PATH Profile Railfanning org Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine NY1 Story April 11 2007 PATH SmartLink Arhivovano 17 serpnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Port Authority Trans Hudson amp oldid 40369909