? Порфіра | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Porphyra umbilicalis | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Порфі́ра (Porphira) — рід червоних водоростей (Rhodophyta). Ростуть у холодній воді океану в припливній зоні.
Будова Редагувати
Зазвичай це досить великі рослини, слані яких можуть досягати в довжину одного метра, іноді більше. Має тонкі, неправильної форми атласні червоні, пурпурні або коричневі слань з цільними або з рваними краями. Слань гаметофіту являє собою одно- або двошарову пластину, що звужується в нижній частині у стеблинку, що закінчується підошвою із ризоїдами. Основна її функція — прикріплення талома до дна. Талом порфірових у більшості випадків має рожево-червоне забарвлення. Зустрічаються голубуваті або бурі. Червоний колір рослини пояснюється набором пігментів, що міститься у хлоропластах, та накопиченням багрянкового крохмалю, що червоніє при реакції з йодом, якого багато у морській воді.
Життєвий цикл та розмноження Редагувати
Розмножуються порфірові статевим і вегетативним шляхом. У процесі розподілу вегетативних клітин у великій кількості утворюються спермації. Злиття спермаціїв призводить до формування спор. Нові рослини проростають із спор.
Поширення та середовище існування Редагувати
Зустрічається у холодних водах Атлантичного і Тихого океанів.
Види Редагувати
Нараховується близько 70 видів (за іншими даними 25).
Практичне використання Редагувати
У Східній Азії використовуються в їжу. В Японії відомі під назвою «норі», у Кореї — «джім». Їх спеціально вирощують для потреб харчової промисловості. Переважно у сушене листя водоростей загортають рис, що додає йому смаку. Сушені водорості також додають у супи. Пофірові мають багатий набір вітамінів і мікроелементів, зокрема вітаміни B та C. Відома під назвою «водяний хліб». У Європі водорості заготовляють для корму тварин.
Джерела Редагувати
- ↑ Порфіра - рід багатоклітинних червоних водоростей. beaplanet.ru. Процитовано 6 листопада 2015.
- Їстівні водорості. beclan.org. Процитовано 6 листопада 2015.
- Brodie, J.A. and Irvine, L.M. 2003. Seaweeds of the British Isles. Volume 1 Part 3b. The Natural History Museum, London.ISBN 1 898298 87 4
- Morton, O. 1994. Marine Algae of Northern Ireland. Ulster Museum, Belfast. ISBN 0-900761-28-8
- . megasite.in.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 6 листопада 2015.
- Терлецький В. К. Дивовижне у світі рослин // К.: Урожай, 1990. — 208 с. — С. 33