? Зозулин льон | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зозулин льон звичайний (Polytrichum commune) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
| дивитись текст | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
Зозулин льон або політрих (Polytrichum) — рід мохів родини політрихових (Polytrichaceae). Це один з найбільших родів родини, що налічує близько 100 видів. Поширений переважно у холодних і помірних областях земної кулі. В Україні росте 8 видів. Найрозповсюдженіший вид — зозулин льон звичайний (Polytrichum commune), зустрічається досить часто у вогких лісах.
Опис ред.
Має пряме, нерозгалужене коричнево-зелене стебло заввишки від 15–20 до 40 см, на якому спірально розташовується вузьке зелене листя. Зозулин льон фіксується в ґрунті ризоїдами, що поглинають воду з розчиненими в ній мінеральними солями, а в хлоропластах листя проходить процес фотосинтезу. Росте угрупуваннями у вологих місцях. Окрема рослина складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритим спіральними виростами (листками). У верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, у нижній — жовто-бурі (тому що в умовах недостатньої освітленості хлорофіл руйнується). При основі нижньої частини стебла помітні волосоподібні відростки. Це — ризоїди.
Стебло зозулиного льону вкрите шкіркою, під якою розміщений шар механічної тканини, а під нею — маса клітин основної, що займає більшу частину стебла.
Види ред.
Деякі види:
|
|
|
|
Примітки ред.
- М.М. Мусієнко, Ю.Г. Вервес, П.С. Славний, П.Г. Балан, М.Ф. Войцехівський. (2002). Біологія: Підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. Генеза. с. 208 с. ISBN 966-504-209-2.
- ↑ Polytrichum, USDA PLANTS
- ↑ BLWG Verspreidingsatlas Mossen online (in Dutch)
Джерела ред.
- Ресурси сайту collectedpapers.com.ua - Політрих звичайний. Зозулин льон. POLYTRICHUM COMMUNE L. [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.7: Застаўка — Кантата / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: Белэн, 1999. — 608 с.: іл. — ISBN 985-11-0279-2