Ребрик звичайний, гармала звичайна (Peganum harmala) — вид рослин родини золотухові (Nitrariaceae), поширений у пд. Європі, пн. Африці, західній та центральній Азії.
| Ребрик звичайний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Золотухові (Nitrariaceae) |
| Рід: | Ребрик (Peganum) |
| Вид: | Ребрик звичайний (P. harmala) |
| Біноміальна назва | |
| Peganum harmala |
Опис ред.
Трав'яниста багаторічна рослина 20–70 см заввишки. Рослина висхідна, сильно розгалужена від основи, гола. Коріння до 2 см в діам. Листя чергуються; пластини яйцеподібні, поділені на 3–5 від лінійних до ланцетно-лінійних часток; частки 1–3.5 х 1.5–3 мм. Квіти напроти листя на верхівкових частинах гілок. Чашолистків 5, розділені на лінійні частки, 1.5–2 см, іноді тільки розділені на верхівці. Пелюстків 5, жовтувато-білі, зворотнояйцеподібно-довгасті, 15–20 × 6–9 мм. Тичинок 15. Коробочка куляста, зверху злегка сплюснута, чітко 3-стулкова, 6–10 мм в діаметрі. Насіння темно-коричневого кольору, злегка вигнуте, 3-х кутні.
Поширення ред.
Європа: Молдова, Україна, пд.-зх. Росія, Болгарія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Іспанія; Африка: Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс, Мавританія; Азія: Китай, Монголія, Пакистан, Афганістан, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Кувейт, Саудівська Аравія. Зростає в основному в пустелях, напівпустелях і степах.
В Україні зростає в пустельних степах на вигонах, по засмічених місцях — у Степу (півд. р-ни) і Криму (у степовій, передгірській частинах і на ПБК) звичайний; місцями утворює зарості. Лікарська, фарбувальна, інсектицидна. Входить у список регіонально рідкісних рослин Запорізької області.
Використання ред.
Через алкалоїд, що міститься у всій рослині, екстракти з неї є найстарішими фітохімічними речовинами, які використовуються як галюциногени та лікарські засоби.
Галерея ред.
Джерела ред.
- Peganum harmala // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 219. (рос.)(укр.)
- ↑ . efloras.org. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 23.02.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23.02.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 23.02.2018. (англ.)
Посилання ред.
- Гармала звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 99. — ISBN 5-88500-055-7.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |