? Голуб пуруровошиїй | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пурпуровошиїй голуб (Крайст-Черч, Барбадос) | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| Patagioenas squamosa Bonnaterre, 1792 | ||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||
| Columba squamosa Bonnaterre, 1792 | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Го́луб пуруровошиїй (Patagioenas squamosa) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Карибах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 38-41 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Виду притаманний статевий диморфізм, голова і груди дещо світліші, мають пурпуровий відтінок, пера на шиї і потилиці мають пурпурові края. Дзьоб червонуватий, на кінці світліший. Лапи темно-червоні. Навколо очей червоні або оранжеві кільця, навколо них є плями голої червонуватої або жовтуватої шкіри.
Поширення і екологія ред.
Пурпуровошиї голуби мешкають на Великих Антильських островах (за винятком Ямайки) та на Малих Антильських островах. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, місцями, зокрема на Барбадосі, в більш сухих і відкритих тропічних лісах, часто трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Пурпуровошиї голуби ведуть переважно деревний, осілий спосіб життя. Вони живляться різноманітними плодами, ягодами і насінням, а також листям, бутонами і дрібними равликами. Розмножуються протягом всього року, початок гніздування залежить від доступності їжі. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці одне яйце. Інкубаційний період триває 17-18 днів, пташенята покидають гніздо через 21-23 дні після вилуплення.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Patagioenas squamosa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 лютого 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 лютого 2022.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Evans, P.G.H. (1990). Birds of the Eastern Caribbean. London: Macmillan Education Ltd.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |