www.wikidata.uk-ua.nina.az

PBSUCCESS Опера ція організоване ЦРУ 6 військове вторгнення в Гватемалу в 1954 році з метою повалення лівого президента

PBSUCCESS

Опера́ція PBSUCCESS — організоване ЦРУ військове вторгнення в Гватемалу в 1954 році з метою повалення лівого президента Хакобо Арбенса. В ході вторгнення літаки найманців ЦРУ завдали авіаударів містам Гватемали. 27 червня 1954 року президент Арбенса був змушений піти у відставку, його замінив правий проамериканський полковник Кастільйо Армас, який почав проводити репресивну політику.

Вторгнення у Гватемалу
Операція PBSUCCESS
Холодна війна
Дата: 18 — 27 червня 1954
Місце: Гватемала
Результат: державний переворот
Сторони
армія К. Армаса
за підтримки:
США
Нікарагуа 		збройні сили Гватемали
Командувачі
Кастильйо Армас Хакобо Арбенс
Військові сили
~ 480—500 латиноамерианських найомників
20 найомників із США
4 винищувачі F-47N
2 літаки C-47
Втрати
3 винищувачі F-47N 1 літак AT-6

1 літак AT-11B

Передумови ред.

Після перемоги Гватемальської революції 1944 року, уряд Гватемали прагнув проводити незалежну від США політику, здійснивши ряд соціально-економічних реформ і перетворень. В рамках цього курсу уряд Гватемали:

  • в 1947 році прийняв Трудовий кодекс, а в 1948 році — закон про соціальне страхування;
  • прийняв закон про захист національних ресурсів (нафти і вугілля);
  • відмовився посилати гватемальських військовослужбовців для участі в корейській війні;
  • дозволив створення і діяльність масових громадських організацій:
  • дозволив діяльність Гватемальської партії праці;
  • розпочав будівництво шосе Гватемала — порт Санто-Томас як залізниці, що належала компанії «Юнайтед фрут» (що було прямою загрозою для корпорації, яка використала монополію на перевезення вантажів для встановлення високих транспортних тарифів і отримання надприбутків).

Правління США було стурбоване політикою уряду Гватемали, розглядаючи її як прояв комуністичного впливу в Латинській Америці. У 1951 році президентом Гватемали був обраний Хакобо Арбенса. У США вважали, що Арбенса налаштований прорадянськи.

17 червня 1952 року уряд Х. Арбенса прийняв декрет № 900 про проведення аграрної реформи, відповідно до якого передбачалася можливість націоналізації земель сільськогосподарського призначення. У цей час найбільшим власником земель сільськогосподарського призначення в країні була американська компанія «United Fruit Company» (400 тис. акрів, в тому числі 175 тис. акрів необроблюваних земель).

У березні 1953 року уряд Гватемали націоналізував 219 159 акрів необроблюваних земель «United Fruit», виплативши компанії компенсацію в розмірі 627 572 кетсалів, а в лютому 1954 року — ще 173 190 акрів земель, виплативши компанії компенсацію в розмірі 557 542 кетсалів. Таким чином, уряд здійснив викуп земель компанії за ціною 2,86 долара США за акр, в той час, як відповідно до інвентарних книгах компанії «Юнайтед Фрут» їх вартість становила лише 1,48 долара за акр. Низька вартість пояснювалася тим, що згідно з договором 1901 року землі були передані в оренду на 99 років на пільгових умовах і звільнялися майже від усіх податків.

Представники «Юнайтед Фрут» протестували. Попри те, що реформа не зачіпала інтереси приватної власності, а націоналізація землі здійснювалася за викуп, керівництво компанії й уряд США негативно відреагували на сам факт націоналізації американської власності. 20 квітня 1954 року держдепартамент США офіційно зажадав від Гватемали компенсації для «Юнайтед Фрут» в розмірі 15,855 млн доларів «У зв'язку з експропріацією землі компанії» (замість запропонованих 594 тисяч дол.). 24 травня 1954 року уряд Гватемали відхилив ці вимоги.

Спроба збройного перевороту в березні 1953 року ред.

В кінці березня 1953 року отримавши підтримку від компанії «Юнайтед Фрут», посольства США у Гватемалі й посольства Нікарагуа у Гватемалі, полковник К. Армас з групою найманців спробував вчинити переворот, але збройний виступ було придушено, а сам К. Армас 28 березня 1953 року втік в Гондурас.

Дипломатичний тиск ред.

США організували масштабну «інформаційну війну» і вжили вагомих заходів для міжнародної ізоляції уряду Гватемали.

14 жовтня 1953 року держдепартамент США офіційно засудив діяльність уряду Гватемали

Також, уряд США ввів економічні санкції відносно Гватемали.

У 1954 році держдепартамент США опублікував т. зв. «Білу книгу» з метою дискредитувати уряд Гватемали та позбавити його міжнародної підтримки, а також дати теоретичне обґрунтування вторгненню.

У підготовці «Білої книги» брав участь співробітник компанії «Юнайтед фрут», фахівець в області реклами й пропаганди Едвард Л. Бернейз. При підготовці «Білої книги» були використані матеріали «доповіді про становище у Гватемалі» компанії «Юнайтед Фрут».

Американський посол в Аргентині С. Бред виступив із заявою, що правління Гватемали нібито надало секретні бази для радянських підводних човнів.

14 березня 1954 року на X Міжнародній конференції американських держав була прийнята «резолюція № 93» («Декларація солідарності про збереження політичної цілісності американських держав в умовах втручання міжнародного комунізму»), спрямована проти уряду Гватемали. Представник Гватемали проголосував проти запропонованого США проєкту резолюції, представники Мексики та Аргентини при голосуванні утрималися. Резолюція № 93 була прийнята під сильним тиском з боку США, не дивлячись на небажання більшості латиноамериканських урядів, представники кількох держав Латинської Америки в ході обговорення внесеного урядом США проєкту «резолюції № 93» демонстрували відкриту опозицію. В ході обговорення «резолюції № 93», проти внесеного США проєкту резолюції виступали представники Гватемали, Болівії, Бразилії й Мексики.


14 травня 1954 року Аллен Даллес заявив, що Гватемала «знаходиться на порозі розв'язання агресивної війни».

15 травня 1954 року на пресконференції за участю іноземних журналістів представник держдепартаменту США звинуватив уряд Гватемали в таємному постачанні зброї в сусідні країни.

Після початку агресії 20 червня 1954 року уряд Гватемали звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням «втрутитися, щоб зупинити агресію, вчинену урядами Гондурасу і Нікарагуа за підбурювання певних іноземних компаній». Представник Франції запропонував проєкт резолюції, в якій містилася вимога «негайно припинити всі дії, які можуть привести до кровопролиття».

Надалі, представник США в ООН Генрі Кебот Лодж зробив значні зусилля, щоб під різними приводами затягнути винесення на розгляд РБ ООН звернення уряду Гватемали. 25 червня 1954 року на засіданні Ради Безпеки ООН щодо становища у Гватемалі Лодж наполіг на тому, щоб розгляд цього питання проходив без присутності представника Гватемали, а також зажадав передати розгляд даного питання Організації американських держав. За розгляд звернення уряду Гватемали голосували представники СРСР, Лівану, Данії та Новій Зеландії; проти — США, Бразилія, Колумбія, Туреччина і Тайвань; утрималися Англія і Франція. В результаті, з перевагою в один голос резолюція не була прийнята.

Підготовка до операції ред.

Підготовка до військової операції розпочалася в червні 1951 року. У Маямі (штат Флорида, США) був створений оперативний штаб «Лінкольн», який очолив кадровий співробітник ЦРУ, полковник Альберт Ханей.

9 вересня 1952 року ЦРУ США затвердило перший варіант плану військового перевороту (Operation PBFORTUNE).

У 1975 році після того, як з документів був знятий гриф секретності, стало відомо, що відповідальним за розробку плану операції був Френк Гарднер Візнер — заступник директора ЦРУ з планування. А восени 1953 року в Вашингтоні була створена додаткова група фахівців, відповідальна за координацію дій урядових органів і спецслужб США проти Гватемали, керівником якої був призначений кадровий співробітник ЦРУ Трейсі Барнс, а відповідальним за політичні акції — Говард Хант.

На території Гондурасу сформували «Антикомуністична урядова хунта», до складу якої увійшли Кастільйо Армас, Карлос Салазар, Домінгос Гойсолеа, Луїс Баладерам і Луїс Коронадо Лір.

Полковник ВПС Гватемали Кастільйо Армас (пройшов в минулому дворічне навчання в командно-штабному коледжі армії США в Форт-Лівенуерті, штат Канзас) приступив до створення найманої армії на території Гондурасу.

У вишколі найманої армії Армаса брали безпосередню участь полковник армії США Карл Страдер і кадровий співробітник ЦРУ США, полковник Розерфорд. Крім того, після початку бойових дій в червні 1954 року кореспондент видання «The New York Times» зафіксував присутність «в рядах повстанських військ» ще одного громадянина США, на ім'я Джозеф Рендон, який раніше, в роки Другої Світової війни був агентом американського бюро стратегічної інформації[ru] у Гватемалі.

На вербування і навчання особового складу Армас отримував з США близько 150 тис. доларів в місяць. З США надходило озброєння, техніка та інше військове спорядження (кілька бойових літаків P-47 і транспортних літаків C-47; авіабомби; вантажівки; стрілецька зброя і боєприпаси; вибухівка; радіоапаратура; намети й уніформа). Тільки перша партія стрілецької зброї (гвинтівки, пістолети, кулемети) і боєприпасів для армії Армаса, поставлена з США, становила 50 тонн.

Солдати сформованої «Армії Визволення» («El Ejército de Liberación») були умундировані в американську військову форму, озброєні американською зброєю й отримували оплату в розмірі 10 доларів в день. Крім того, в кінці 1953 року в склад армії Армаса були прийняті американські громадяни (десять пілотів і десять бортмеханіків), які отримували оплату в розмірі 500 доларів на місяць.

Підготовка вторгнення не залишилася непоміченою: 20 січня 1954 року уряд Гватемали виступив з офіційною заявою про підготовку інтервенції у Гватемалу. На пресконференції за участю іноземних журналістів були пред'явлені 200 фотографій (на декількох був зафіксований процес навантаження зброї у вантажівки людьми К. Армаса біля будівлі посольства США в Тегусігальпі); речові докази (в тому числі зразок листівки й плакат, які закликали «добровольців» вступати в армію Армаса) і документи (в тому числі перехоплений лист Армаса до армії Нікарагуа диктатору Анастасіо Сомоси від 20 вересня 1953, в тексті якого було згадка про допомогу, отриманої від «північного уряду»).

Для ведення радіопропаганди на території Гватемали, в місті Копан ЦРУ США створило «неофіційну» радіостанцію «Голос Визволення» («Voz de la liberación») на території Гондурасу. Роботу радіостанції забезпечували три кадрових співробітники ЦРУ США (Девід Філліпс, «Бред» і «Петер»), а також троє громадян Гватемали. 1 травня 1954 року радіостанція вперше вийшла в ефір. Крім того, було організовано видання антиурядової газети «El combate».

У квітні 1954 року працівниками ЦРУ США була завершена операція «Broadfrost», метою якої було формування військово-повітряних сил К. Армаса — в цілому, з США надійшло три «стерильних» транспортні літаки C-47, один літак Cessna-140, один літак Cessna-180, один нічний винищувач P-38M «Night Lightning» і одна PBY «Каталіна».

На початку травня 1954 року було закрито три консульства Гватемали в Гондурасі, розташовані в населених пунктах Копан, Пуерто-Кортес і Сан-Педро-Сула. Згодом, ці поселення стали центрами зосередження сил найманців Армаса: в місті Копан був розміщений штаб сил вторгнення, порт Пуерто-Кортес став місцем підготовки морського десанту, в Сан-Педро-Сула була розгорнута тилова база постачання.

Військове вторгнення ред.

29 січня 1954 року влада Гватемали зробила офіційну заяву про підготовку проти країни збройної агресії. Після переговорів з представниками кількох західних країн, які відмовили в постачанні зброї, уряд Гватемали уклав угоду з урядом Чехословаччини про придбання партії трофейної німецької зброї часів Другої Світової війни, яка була відвантажена на судно «Альфхем» («Alfhem»).

20 травня 1954 року диверсанти зробили спробу підірвати поїзд, який прямував від порту Пуерто-Барріос до столиці, проте заряд динаміту спрацював не повністю і поїзд отримав незначні пошкодження. У перестрілці загинув 1 і були поранені 3 солдати гватемальської армії, ними був застрелений 1 диверсант. 21 травня на цій же залізничній лінії запобігли ще одній диверсії.

21 травня 1954 року літак C-47, яким керували громадяни США Джеррі Деларм і Карлос Чізмен, з'явився над столицею і скинув понад 100 тис. листівок антиурядового змісту.

24 травня 1954 року бойові кораблі ВМФ США встановили блокаду узбережжя Гватемали «з метою перешкодити постачанню озброєння в країну» (Operation HARDROCK BAKER).

26 травня і 7 червня 1954 року літаки без розпізнавальних знаків скинули листівки з закликом до повалення уряду Х. Арбенса;

4 червня 1954 командувач військово-повітряними силами країни, полковник Рудольфо Мендоса Асурдіо на приватному літаку перелетів до Армасу. Він повідомив відомості про стан і дислокації національних ВПС, передав Армасові план розгортання ВПС Гватемали й інші секретні документи. Ця обставина істотно ускладнила протидію авіаудару. Разом з ним в цьому ж літаку до Армасу прибув громадянин США, майор Ferdinand Schupp — шеф військово-повітряної місії США у Гватемалі.

13 червня 1954 року літак P-38M скинув листівки, в цей же день з Маямі прибули три «стерильних» винищувача F-47N.

14 червня 1954 року літак без розпізнавальних знаків порушив повітряний простір Гватемали та скинув зброю і боєприпаси для місцевих прихильників К. Армаса.

17 червня 1954 року Рада національної безпеки США ухвалила рішення про початок військової операції. В цей же день на території Сальвадору, в околицях міста Санта-Ана місцеві поліціянти роззброїли один із загонів К. Армаса, який повинен був перейти кордон з Гватемалою та атакувати місто Хутьяпа. Сальвадорські поліціянти помістили затриманих під варту (на наступний день після втручання ЦРУ вони були випущені), а також конфіскували вантажівку і вся зброя бойовиків (21 автомат, гвинтівки, гранати і боєприпаси), яке не було повернуто, внаслідок чого загін не взяв участь в наступі, що почався на наступний день, і не зумів виконати місію.

Вранці 18 червня 1954 року п'ять загонів найманців перейшли гватемальський кордон: перша колона атакувала селища Бананера і Моралес, друга просувалася Ескіпулас, ще одне угрупування захопило прикордонний пост Ель-Флоридо, в якому були розстріляні керівники селянських спілок і члени комітету з проведення аграрної реформи (підрозділи урядових військ Гватемали в цей час були відведені від лінії кордону вглиб країни, щоб не дати приводу для провокації). Одночасно з наступом наземних сил, винищувач F-47N атакував президентський палац, форт Матаморос і залізничний вокзал. Вилетів на перехоплення штурмовик AT-6 урядових ВПС, який пілотував лейтенант Хуан Карлос Кастільйо Радо, розбився в результаті технічної несправності.

Радіостанція ЦРУ з Гондурасу заглушила урядове радіо Гватемали і почала кампанію дезінформації про перевагу сил наступу. Представник Гватемали в ООН звинуватив американських льотчиків в бомбардуванні, США заперечували ці звинувачення.

Вранці 19 червня 1954 року літак Cessna-180, яким керували громадяни США Деларм і Чізмен, зробив розвідувальний виліт над містом Пуерто-Барріос, під час якого місто бомбили ручними гранатами. В цей же день здійснив виліт літак C-47, який був пошкоджений вогнем з землі, проте екіпаж зумів здійснити вимушену посадку в Манагуа. В цей же день ввечері літак F-47N, яким керував Деларм скинув бомби на залізничний міст в Гуалапе й обстріляв аеродром Ла Аурора (в результаті авіаудару на землі був спалений транспортний літак AT-11B урядових ВПС).

20 червня 1954 року бомбардуванню з повітря був підданий головний порт країни — Сан-Хосе, а основні сили армії Армаса захопили Ескіпулас. В цей же день ще один загін заколотників атакував селище Гуала, яке обороняли лейтенант і 30 солдатів гватемальської армії, бій за це селище тривав 36 годин, але в результаті нападники були розгромлені й відступили.

21 червня 1954 року в районі Сан-Хосе і Пуерто-Барріос були зроблені спроби висадити морські десанти (20 чол.), а в районі Часперіно був скинутий авіадесант з 10 осіб. Одночасно, загін найманців зі 150 чол. почав наступ на Пуерто-Барріос зі сходу. В результаті, атака на Пуерто-Барріос була відбита урядовими силами, захисники міста захопили зброю, 20 полонених (з них, 11 були громадянами Гондурасу й 1 — громадянином Сальвадора) і корабель найманців «Сієста-де-Трухільо» («Siesta-de-Trujillo») під прапором Гондурасу з вантажем озброєння і боєприпасів. В цей же день літак F-47N обстріляв залізничну станцію і залізничний міст в районі Сакапа, але був підбитий вогнем з землі, здійснив вимушену посадку на території Гондурасу і надалі був списаним.

22 червня 1954 року винищувач F-47 заколотників помилково скинув дві бомби на місто Сан-Педро-де-Копан (на території Гондурасу, у 8 милях від кордону з Гватемалою).

В урядових і військових колах більшість схилялася до капітуляції, у зв'язку з чим армія найманців спочатку практично не зустрічала опору.

Після боїв при Гуалане і при Моралесі, де агресори зазнавали великих втрат та вже більше не намагалися наступати й відійшли до вихідних позицій, а в разі переслідування переходили кордон і переховувалися на території Гондурасу. Також, Армас не зміг перенести свою штаб-квартиру на гватемальську територію, і його штаб продовжував залишатися в Копані. Там же знаходилася радіостанція, яка підтримувала постійний зв'язок з посольством США у Гватемалі.

Єдиним ефективним засобом, що залишився в розпорядженні Армаса була авіація, яка тепер розглядалася як головна військова сила: літаки американського виробництва, керовані льотчиками США, не зустрічаючи опору, з польоту бомбили та обстрілювали столицю країни й інші міста Гватемали. При цьому, найманці так і не зуміли створити бази для літаків на території Гватемали, всі авіаудари проводилися з Нікарагуа і Гондурасу. Дії авіації завдавали шкоди, викликали панічні настрої серед населення, але без просування наземних військ забезпечити успіх військової операції було неможливо.

22 червня 1954 року в Білому Домі відбулася нарада. Аллен Даллес повідомив президенту США Дуайту Ейзенхауеру про прохання від К. Армаса надати йому додаткові літаки (винищувачі P-51 і три бомбардувальники B-26). Даллес повідомив, що шанси Армаса без використання авіації «приблизно дорівнюють нулю». 24 червня 1954 роки два додаткових літаків P-47 були направлені для Армаса з військової бази Ньюарк (штат Нью-Джерсі).

23 червня Армас розмістив штаб своєї армії в прикордонному місті Ескіпулас, на відстані шести миль від кордону з Гондурасом.

24 червня 1954 року в селищі Бананера найманці розстріляли 12 працівників профспілки робітників «Юнайтед фрут». В цей же день було опубліковано офіційне комюніке командування гватемальської армії, в якому повідомлялося про результати боїв в районі Пуерто-Барріос і Чикімула: урядові сили захопили полонених, стрілецька зброя (автомати й кулемети), кілька вантажівок, засоби зв'язку та інше військове спорядження, а загони інтервентів зазнали втрат убитими та пораненими.

25 червня почалися бомбардування столиці. В цей же день вогнем із землі був підбитий F-47N, який зумів здійснити аварійну посадку в Лас-Мерседес.

26 червня 1954 року урядові сили відбили спробу одного з загонів К. Армаса наступу на містечко Іпала. В цей же день літак заколотників скинув дві 100-фунтові авіабомби на центр столиці (в результаті бомбардування було зруйновано будівлю церкви) і обстріляв з кулемета поїзд в районі Ельхікаро (в результаті обстрілу було вбито сім чоловік).

27 червня 1954 року бунтівниками був здійснений авіаналіт на місто Сакапа — два літаки скинули на місто тридцять 100-фунтових авіабомб, що спричинило численні жертви серед мирного населення. В цей же день ще один літак скинув бомби на столицю, в результаті загинули дві жінки. Проте, як повідомило командування гватемальської армії, до вечора 27 червня 1954 року загони К. Армаса були відкинуті за лінію кордону, і за винятком району Чикімула (де тривала перестрілка), бойові дії припинилися. В кінцевому підсумку, в районі міста Чикімула найманці зуміли перемогти сили оборони (загін з кількох дюжин селян, озброєних мисливськими рушницями) і розстріляли захоплених в полон (пізніше, тіла розстріляних там селян пред'явили як жертв комуністичного режиму).

27 червня 1954 року в порту Сан-Хосе літак заколотників атакував і потопив британське торгове судно з вантажем бавовни й кави.

27 червня Арбенс подав у відставку, підкорившись ультиматуму вищих офіцерів, які заздалегідь узгодили свої дії з представниками американських спецслужб. Президент передав свої повноваження командувачеві збройними силами країни, полковнику Карлосу Енріке Діас. Він був вимушений поступитися, проте висунув дві вимоги: перша — будуть поважатися життя і свобода всіх громадян; друге — армія не складе зброї й продовжить боротьбу до повного вигнання загарбників. На засіданні, де в повному складі був присутній кабінет міністрів, офіцери, які стали зрадниками, дали присягу виконати обидві вимоги. Був підписаний акт, в якому зафіксували це зобов'язання. Діас заявив, що буде продовжувати боротьбу проти найманців.

Завершення перевороту ред.

28 червня 1954 року посол США у Гватемалі в ультимативній формі зажадав відставки президента Арбенса і його заміни на К. Армаса. Водночас підрозділ морської піхоти США було перекинуто з Пуерто-Рико в район Ямайки й отримав наказ підготуватися до висадки у гватемальському порту Пуерто-Барріос в разі, якщо спроба силового зсуву Х. Арбенса Гватемальськими військовими колами виявиться неуспішною.

Діас відкинув вимогу американського посла Періфуа розстріляти о 24 годині «всі прокомуністичні елементи». Крім того, всупереч очікуванням американського посла він зробив заяву по радіо, в якому закликав народ «сприяти виконанню патріотичних завдань, що стоять перед Гватемалою, щоб зберегти її демократичні й соціальні завоювання». Бомбардування столиці поновилися з новою силою. Одним з головних об'єктів став форт Матаморос — пункт розташування військ Діаса. Торкаючись підготовленого Періфуа падіння Діаса, американський журнал «Time» 12 липня 1955 року писав: «Кастільо Армас був переконаний в тому, що за Діасом насправді стоїть Арбенс, і тому вирішив продовжувати бойові дії, піддавши бомбардуванню форт Матаморос у Гватемалі-Ситі. Періфуа гаряче схвалив цей крок».

29 червня Діаса відсторонили від справ група проамериканські налаштованих офіцерів. Ось подробиці цього акту: Періфуа з кольтом 38-го калібру в кобурі на поясі приходить до генерального штабу, де зустрічається з Діасом. Поки той сперечався з якимись військовими, Періфуа, поправляючи свою зброю, неспокійно чекав доти, поки розмова досягла гостроти. У цей момент через парадні двері в приміщення генерального штабу увійшов полковник Е. Монсон разом з двома офіцерами. Чи не промовляючи ні слова, вони попрямували до кабінету, де Діас запекло вів суперечку, і виразно оголили свою зброю. Без зайвих церемоній Діаса в супроводі одного солдата вивели в найближчі двері. Незабаром Монсон знову з'явився. «Мій колега вирішив піти у відставку, — пояснив він, — і тепер я займаю його місце».

29 червня 1954 року Монсон оголосив амністію «всім антикомуністам, заарештованим режимом Арбенса». В цей же день він підписав наказ про заборону діяльності Гватемальської партії праці.

Водночас Монсон вступив в конфлікт з Армасом, оскільки був упевнений, що допомога, надана їм американцям не буде забута і він зможе зайняти провідне місце в хунті. Однак Армас не збирався поступатися владою. Поведінка Армаса було такою разючою, що Монсон перервав переговори й вирішив повернутися в столицю. Дізнавшись про провал переговорів, на які він покладав великі надії, Періфуа 1 липня 1954 року вилетів в Сан-Сальвадор, де велися переговори, там він продиктував Монсонові і Армасові умови, на яких вони повинні були укласти угоду. В результаті була створена військова хунта з 5 осіб на чолі з Монсоном, до якої перейшла вся повнота влади. У національну армію були включені найманці.

3 липня 1954 року Армас з групою прихильників на літаку, наданому США прибув на столичний аеродром і урочисто ступив у столицю. Через деякий час він став головою хунти, а потім, усунувши своїх суперників (Монсона, підполковника Х. Л. Круса, М. Дюбуа і майора Є. Оліво), проголосив себе президентом країни.

4 листопада 1954 року Армас став «конституційним» президентом (за відсутності чинної конституції). Першими, хто визнав новий уряд Гватемали, були США.

Репресії ред.

30 червня 1954 року Монсон підписав наказ про арешт всіх членів Гватемальської партії праці, будівлю Центрального комітету партії зайняли солдати. В цей же день оголосили про розпуск Загальної конфедерації праці.

Армас розгорнув в країні масові репресії, був оголошений арешт чотирьох тисяч осіб, які підозрювалися в «комуністичній діяльності». Під цим приводом почалися вбивства активістів профспілкового руху та інших громадських організацій.

  • 17 липня 1954 року Всесвітня федерація профспілок заявила протест у зв'язку з розстрілом 45 профспілкових керівників (серед яких були всі організатори страйку на бананових плантаціях компанії «Юнайтед фрут»). Федерація жінок Бразилії заявила протест генеральному секретарю ООН після того, як була вбита секретар союзу жінок Гватемали Аїда Годой Деверас.

19 липня 1954 року в країні був створений «Національний комітет захисту від комунізму» («Comite de Defensa Nacional contra el Comunismo»), наділений широкими правами, а 24 серпня 1954 року — прийнято закон про боротьбу з комунізмом (Ley Preventiva Penal Contra el Comunismo).

Комітет проводив засідання за закритими дверима і мав право оголосити будь-якого громадянина комуністом без права оскарження. Люди, взяті комітетом на облік, могли довільно піддаватися арештам на строк до шести місяців, їм заборонялося мати радіоприймачі й працювати в державних, муніципальних і громадських установах. У наступні чотири місяці влада зареєструвала 72 тисячі осіб, які були оголошені комуністами або симпатизували їм. Чиновник комітету заявив про намір зареєструвати близько 200 тис. чоловік.

В результаті, вже до 19 липня 1954 року понад 900 прихильників Арбенса (в тому числі й члени уряду) були змушені переховуватися на території дев'яти посольств і дипломатичних представництв, розміщених в столиці Гватемали. Надалі, протягом перших трьох місяців правління Армаса, дипломатичні представництва «були немов переповнена божевільня», вони були заповнені охочими виїхати з країни й отримати політичний притулок. Еміграція не припинялася і в подальшому, крім того, багато прихильників Арбенса покидали країну, перетинаючи кордони з сусідніми державами.

Прихильники Х. Арбенса в уряді, військовослужбовці й поліціянти, які брали участь в бойових діях проти армії Армаса, були звільнені зі служби, багатьох репресували. 9 жовтня 1954 року уряд Армаса зажадав від п'яти латиноамериканських держав видати в порядку екстрадиції Х. Арбенса і 15 членів його уряду; в червні 1955 року по рішенню суду були розстріляні два поліціянтів.

Наслідки перевороту ред.

Президент Армас практично повністю ліквідував соціально-економічні перетворення, здійснені в період 1944—1954 рр.:

  • було скасовано Конституцію 1945 року (замість неї був введений т. зв. «Політичний статут»);
  • був переглянутий Трудовий кодекс 1947, права робітників і профспілок були істотно скорочені;
  • була ліквідована аграрна реформа:
  • були відновлені чинні до 1944 року привілеї для американських компаній.
  • був прийнятий закон про нафту, що передавав виняткові права на розробку нафтових родовищ американським нафтовим компаніям.

Нова влада усунула неписьменних від участі у виборах: близько 70 % населення країни, майже всі індіанці, були позбавлені виборчих прав.

Посольство США передало Армасу списки на 62 тис. «неблагонадійних» жителів Гватемали, а також зажадало вилучити з бібліотек країни «марксистську літературу».

Довгостроковим результатом цих дій стала громадянська війна у Гватемалі, яка тривала 36 років, забрала 200 000 життів мирного населення і поширилася на сусідні країни.

Пропагандистська кампанія в США ред.

Після перевороту, в американських засобах масової інформації була розгорнута інформаційно-пропагандистська кампанія, спрямована на обґрунтування і виправдання подій, що відбулися.

  • у випуску «Нью-Йорк Таймс» від 11 липня 1954 року відомості про отримання К. Армасом допомоги з США оголошувалися «бездоказовими твердженнями», а «події у Гватемалі» пропонували вважати наслідком «внутрішніх проблем комунізму» ;
  • «Ньюсуїк» писав про те, що США діяли «відповідно до букви закону» і уряд Арбенса «скинули гватемальці» .

У міру розсекречення архівів ЦРУ стало зрозуміло, що твердження США про вплив СРСР на Арбенса не мали під собою ніяких підстав, кампанія не мала великого успіху і в 1960-х роках: думка про відсутність у Гватемалі «руки Москви» була широко поширена у світі до і після перевороту, не дивлячись на зусилля США «Операція PBHISTORY»[en].

ЦРУ настільки прагнуло показати, що події у Гватемалі керувалися з Москви, що після перевороту організувало спеціальну операцію під кодовою назвою «Операція PBHISTORY»[en] зі збору у Гватемалі документів, які повинні були довести світові, що соціальні перетворення у Гватемалі були інспіровані СРСР і продемонструвати зв'язок гватемальських комуністів з Москвою. Результати були вкрай невтішними: після перегляду 500 000 документів і відбору 150 000, не тільки не вдалося набрати матеріалу для запланованого до видання тому, але й опублікована брошура не зацікавила пресу через відсутність сенсацій. Група, яка відповідала за операцію, запропонувала для залучення уваги до публікації інсценувати напад «комуністів» на штаб-квартиру PBHISTORY у Гватемалі; інсценування було скасовано, оскільки було визнано, що неминуче залучення до неї великого числа гватемальців було занадто ризикованим.

Контакти та зв'язку «Юнайтед фрут» і уряду США ред.

Річард Біссел, колишній спеціальний помічник директора Центрального розвідувального управління, заявив, що немає ніяких підстав вважати, що бажання допомогти «Юнайтед фрут» грало якусь істотну роль в ухваленні рішення. Один з керівників операції, агент ЦРУ Говард Хант вважав, що лобіювання інтересів «Юнайтед фрут» було одним з ключових факторів поряд з міркуваннями безпеки.

  • держсекретар США Джон Фостер Даллес був одним з компаньйонів нью-йоркської юридичної контори «Саллівен і Кромвелл», яка тривалий час вела справи компанії «Юнайтед фрут»; при цьому, в 1930-і роки Дж. Ф. Даллес був автором кількох проєктів нерівноправних угод з урядом Гватемали для компанії «Юнайтед фрут»; • помічник держсекретаря США Джон М. Кебот, один з послідовних прихильників проведення операції, був представником сім'ї великих акціонерів компанії «Юнайтед фрут»; • представник США в ООН, Генрі Кебот Лодж, один з послідовних прихильників проведення операції, був представником сім'ї великих акціонерів компанії «Юнайтед фрут»; • міністр торгівлі США Сінклер Уікс, один з прихильників введення торгово-економічних санкцій проти Гватемали, був пов'язаний з компанією «Юнайтед фрут» діловими інтересами; • кілька сенаторів, які виступали за введення санкцій відносно Гватемали, були великими акціонерами компанії «Юнайтед фрут»; • найбільш послідовними прибічниками запровадження санкцій проти Гватемали були сенатори від штату Флорида і від штату Массачусетс, на території яких розташовувалися підприємства компанії «Юнайтед фрут».

Колишній директор ЦРУ, заступник державного секретаря США Волтер Беделл Сміт в 1954 році звільнився з держслужби й зайняв пост члена ради директорів «Юнайтед фрут компані».

Подальші події ред.

У 1997 році ЦРУ США розсекретило частину документів, присвячених проведенню операції у Гватемалі (1400 сторінок тексту і 300 записів з пропагандистськими передачами).

У 2011 році президент Гватемали визнав, що підготовлений за участю ЦРУ 57 років тому військовий переворот був актом агресії проти уряду країни й найбільшим злочином проти її населення. Було також визнано, що президент Хакобо Арбенса не був «ставлеником Москви» і «таємним комуністом».

У культурі й мистецтві ред.

  • «Джоанна Аларіка» — повість Юрія Слепухіна.
  • Wolfgang Schreyer. Das grüne Ungeheuer. Berlin-Ost, 1959 — політичний трилер, белетризований опис подій перевороту у Гватемалі.
  • Karl Heinz Poppe. Bananenkrieg. Reinbek, 1960 — західнонімецький роман, белетризований опис подій перевороту у Гватемалі.
  • «Das grüne Ungeheuer» (НДР, DEFA, 1962) — п'ятисерійний фільм, присвячений перевороту в Гватемалі.
  • «Славна перемога», 1954.— картина Дієго Рив'єри.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. «According to the recollections of several U.S. officials, Nicaraguan President Somoza approached Colonel Neil Mara, Assistant Military Aide to President Truman, in early July 1952 with a plan to overthrow Arbenz. Mara's report convinced Truman, who immediately authorized CIA action without informing the Department of State»
    Foreign relations of the United States, 1952—1954 Retrospective Volume, Guatemala, document 11 [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Гильермо Ториэльо Гарридо. Гватемала: революция и контрреволюция. М., «Прогресс», 1983. стр.38-39
  3. ↑ М. Жирохов. Гватемальский «успех» ЦРУ // «Крылья Родины», № 3-4, 2012. стр.120-128
  4. ↑ Р. Эрнест Дюпюи, Тревор Н. Дюпюи. Всемирная история войн (в 4-х тт.). Книга 4 (1925—1997). СПб., М., «Полигон — АСТ», 1998. стр.701
  5. Max Hilaire. International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere. Martinus Nijhoff Publishers, 1997. p.36
  6. ↑ Константин Сапожников. «Банановый занавес» вокруг Гватемалы приподнимается? [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.] // «Латинская Америка», № 10, 2007
  7. ↑ Уайз Д., Росс Т. Невидимое правительство [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат, 1965.
    David Wise & Thomas B. Ross, The Invisible Government, Random House, New York, 1964.
  8. ↑ Guatemala // The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Macropaedia. Vol.15. Chicago, 1994. pp.680-685
  9. ↑ «Реформа не затрагивала интересов частной собственности, а национализация земли производилась за выкуп. Тем не менее, руководство „United Fruit“ и правительство США негативно отреагировали на сам факт национализации американской собственности и потребовали в ультимативной форме выплаты компенсации»
    Гватемальская революция 1944—1954 // Большая Российская Энциклопедия / редколл., гл.ред. Ю. С. Осипов. т.6. М., 2006. стр.455-456
  10. ↑ Ф. М. Сергеев. Если сорвать маску… Центральное разведывательное управление США как оно есть. М., Политиздат, 1983. стр.71
  11. Э. М. Борисов. Вулканы гнева: очерки о Гватемале. М., «Мысль», 1988. стр.104
  12. Ley de Reforma Agraria. Decreto numero 900. Guatemala, 1952
  13. Гильермо Ториэльо Гарридо. Гватемала: революция и контрреволюция. М., «Прогресс», 1983. стр.19,29
  14. Max Hilaire. International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere. Martinus Nijhoff Publishers, 1997. p.26
  15. Max Hilaire. International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere. Martinus Nijhoff Publishers, 1997. p.26
  16. Гильермо Ториэльо Гарридо. Гватемала: революция и контрреволюция. М., «Прогресс», 1983. стр.23-24
  17. Square Deal Wanted [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.] // Time, May. 03, 1954
  18. ↑ Всемирная история (в 12 тт.) / ред. Р. Ф. Иванов. том 12. М., «Мысль», 1979. стр.471-472
  19. Walter La Feber. Inevitable Revolutions: The United States in Central America. Norton Press. 1993. pp. 116—117.
  20. Вчера Вьетнам, Лаос, Кампучия. Сегодня Гренада, Ливан. Завтра… Преступления американского империализма продолжаются. / сост. Д. М. Погоржельский. М., Политиздат, 1985. стр.300-301
  21. С. С. Сергеев. Тотальный шпионаж. М., Воениздат, 1984. стр.137
  22. Л. Камынин. Под знаком обостряющихся противоречий. К итогам X панамериканской конференции // «Известия», № 81 (11460) от 6 апреля 1954. стр.3
  23. John G. Dreier. The Organisation of American States and the Hemisphere Crisis. New York, 1962. page 52
  24. «The New York Times» от 17 марта 1954
  25. ↑ Ф. М. Сергеев. Если сорвать маску… Центральное разведывательное управление США как оно есть. М., Политиздат, 1983. стр.88
  26. Л. Камынин. Вооружённая агрессия против Гватемалы. // «Известия», № 146 (11525) от 22 июня 1954. стр.4
  27. США срывают обсуждение жалобы Гватемалы // «Известия», № 151 (11530) от 27 июня 1954. стр.6
  28. ↑ С. А. Гонионский. Очерки новейшей истории стран Латинской Америки. М., «Просвещение», 1964. стр.146
  29. Congressional Record, vol.121. Part 24 94th Congress, 1st session 30. October 1975, page 31024
  30. С. С. Сергеев. Тотальный шпионаж. М., Воениздат, 1984. стр.138
  31. Американская вооружённая агрессия в Гватемале // «Известия», № 147 (11526) от 23 июня 1954. стр.4
  32. ↑ Dwight E. Eisenhower. The White House Years. Mandate for Change, 1953—1956. London. Heinemann, 1963. page 424
  33. . Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 1 грудня 2020. 
  34. D. Phillips. The Night Watch. New York, 1977. pp.34-35
  35. La Democracia Amenzanada. El Caso de Guatemala. Guatemala, Febrero de 1954
  36. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.310
  37. ↑ С. А. Гонионский. Очерки новейшей истории стран Латинской Америки. М., «Просвещение», 1964. стр.149
  38. U.S. ex-officer join Guatemalan in flight // «The New York Times» от 8 июня 1954. стр.1
  39. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.310-311
  40. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.326-327
  41. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.327
  42. Новое обращение Гватемалы в Совет Безопасности // «Известия», № 148 (11527) от 24 июня 1954. стр.4
  43. ↑ Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.340
  44. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.332
  45. ↑ Интервенты бомбят мирное население // «Известия», № 151 (11530) от 27 июня 1954. стр.6
  46. Гватемала дает отпор интервентам // «Известия», № 148 (11527) от 24 июня 1954. стр.4
  47. Коммюнике командования гватемальской армией // «Известия», № 152 (11531) от 29 июня 1954. стр.4
  48. Piero Gleijeses. Shattered Hope — The Guatemalan Revolution and the United States, 1944—1954. Princeton University Press, 1992. стр.333-334
  49. Norman A. Bayley. Latin America in World Politics. New Jersey, 1967. page 97
  50. К событиям в Гватемале // «Известия», № 153 (11532) от 30 июня 1954. стр.4
  51. Всемирная история (в 12 тт.) / ред. Р. Ф. Иванов. том 12. М., «Мысль», 1979. стр.471-472
  52. К событиям в Гватемале // «Известия», № 154 (11533) от 1 июля 1954. стр.4
  53. Против кровавого террора в Гватемале // «Известия», № 181 (11560) от 1 августа 1954. стр.4
  54. Уайз Д., Росс Т. Невидимое правительство [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат, 1965. David Wise & Thomas B. Ross, The Invisible Government, Random House, New York, 1964.
  55. The Hemisphere: Insane Asylum [ 8 червня 2013 у Wayback Machine.] // «Time» от 19 июля 1954 года
  56. Guatemala: Midnight Exile [ 8 червня 2013 у Wayback Machine.] // «Time» от 20 сентября 1954 года
  57. Ex-aids of Arbenz flock to Costarica // «The New York Times» от 18 декабря 1955 года
  58. Guatemala accuses 16; extradition of exiles in five countries is requested // «The New York Times» от 9 октября 1954
  59. . Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 1 грудня 2020. 
  60. ↑ Латинская Америка: энциклопедический справочник (в 2-х тт.) / гл. ред. В. В. Вольский. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1979. стр.444-453
  61. ↑ Уберто Альварадо Арельяно. Раздумья. Избранные статьи и материалы. М., «Прогресс», 1979. стр.66-67
  62. «Правительственная хунта берет на себя осуществление исполнительной и законодательной власти и будет устанавливать, редактировать, провозглашать, аннулировать и толковать законы»
    Б. М. Мерин. Революция и контрреволюция в Латинской Америке. М., Политиздат, 1977. стр.64
  63. Латинская Америка: энциклопедический справочник (в 2-х тт.) / гл. ред. В. В. Вольский. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1979. стр.444-453
  64. Э. М. Борисов. Вулканы гнева: очерки о Гватемале. М., «Мысль», 1988. стр.122
  65. Daniel S. Margolies. A Companion to Harry S. Truman [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.]. John Wiley & Sons, 2012. С. 461. (англ.)
  66. Milton Brackersan. The Lessons of the Guatemalan Struggle; The overturn meets only part of the problem of communism. We must convince the Latin Americans that our way of life is superior to that of the Communists. Lessons of the Guatemalan Struggle [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «The New York Times» от 11 июля 1954
  67. «The Price of Prestige» [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.] Newsweek, 1954
  68. Sjoerd de Vries Lentsch. Cold War Blinders. How the CIA's ‘Cold War Tunnel Vision’ clouded American Judgment on Guatemala in 1954 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. // History Master Thesis. Амстердамский университет, 2014.
  69. Crisis in Central America on PBS Frontline // «Нью-Йорк Таймс» от 9 апреля 1985 года
  70. , (англ.)
  71. CNN Cold War — Interviews: Howard Hunt [ 2007-11-06 у Wayback Machine.], (англ.)
  72. В. Кудрявцев. США готовят интервенцию против Гватемалы // «Известия», № 126 (11505) от 29 мая 1954. стр.4
  73. Залесский К. А. М., 2004
  74. «Brian Latell, director of the C.I.A.'s Center for the Study of Intelligence, said in an interview today that some, although not all, of the Guatemala files would shortly be made public at the National Archives. Some 1,400 pages of C.I.A. operational records — the first concerning a covert operation that the agency has ever voluntarily made public — are to be made available, along with 300 tapes of propaganda broadcasts» Tim Weiner. C.I.A.'s openness derided as a 'Snow Job' [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «The New York Times» от 20 мая 1997, p. A16
  75. Президент Гватемалы извинился за переворот 1954 года [ 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // «LENTA.RU» от 21 октября 2011
  76. . Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 1 грудня 2020. 
  77. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020. 

Література ред.

  • ООН. Генеральна Асамблея. Дев'ята сесія. Доповідь Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй за період з 16 липня 1953 по 15 червня 1954.
  • Народ Гватемали й «Юнайтед фрут компані». М., 1954.
  • Arévalo JJ Guatemala; la democracia y el imperio. Mexico, 1954.
  • Cardoza y Aragon L. La revolución guatemalteca. Mexico, 1955.
  • Гільєрмо Торіельо Гаррідо. Битва за Гватемалу (пер. З ісп.). М., 1956.
  • Х. Діас-Россотто. Характер гватемальської революції. М., 1962.
  • César Augusto Silva Girón. La Batalla de Gualán, junio de 1 954. Ciudad Guatemala, 1977—163 стор.
  • Guillermo Torriello Garrido. Tras la cortina de banana. Mexico, 1976.
  • А. І. Кубишкін. Гватемальська революція 1944—1954 років. Саратов, вид-во Саратовського державного університету, 1987—144 стор.
  • Max Holland. Operation PBHISTORY: The Aftermath of SUCCESS. // International Journal of Intelligence and CounterIntelligence. Vol. 17, Iss. 2, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Opera ciya PBSUCCESS organizovane CRU 6 vijskove vtorgnennya v Gvatemalu v 1954 roci z metoyu povalennya livogo prezidenta Hakobo Arbensa V hodi vtorgnennya litaki najmanciv CRU zavdali aviaudariv mistam Gvatemali 27 chervnya 1954 roku prezident Arbensa buv zmushenij piti u vidstavku jogo zaminiv pravij proamerikanskij polkovnik Kastiljo Armas yakij pochav provoditi represivnu politiku 7 8 Vtorgnennya u Gvatemalu Operaciya PBSUCCESSHolodna vijnaData 18 27 chervnya 1954Misce GvatemalaRezultat derzhavnij perevorotStoroniarmiya K Armasa za pidtrimki SShA Nikaragua 1 zbrojni sili GvatemaliKomanduvachiKastiljo Armas Hakobo ArbensVijskovi sili 480 500 latinoamerianskih najomnikiv 20 najomnikiv iz SShA 2 3 4 vinishuvachi F 47N 4 2 litaki C 47 4 Vtrati3 vinishuvachi F 47N 5 1 litak AT 6 3 1 litak AT 11B 3 Zmist 1 Peredumovi 2 Sproba zbrojnogo perevorotu v berezni 1953 roku 3 Diplomatichnij tisk 4 Pidgotovka do operaciyi 5 Vijskove vtorgnennya 6 Zavershennya perevorotu 7 Represiyi 8 Naslidki perevorotu 9 Propagandistska kampaniya v SShA 10 Kontakti ta zv yazku Yunajted frut i uryadu SShA 11 Podalshi podiyi 12 U kulturi j mistectvi 13 Div takozh 14 Primitki 15 LiteraturaPeredumovi red Pislya peremogi Gvatemalskoyi revolyuciyi 1944 roku 9 uryad Gvatemali pragnuv provoditi nezalezhnu vid SShA politiku zdijsnivshi ryad socialno ekonomichnih reform i peretvoren 8 V ramkah cogo kursu uryad Gvatemali v 1947 roci prijnyav Trudovij kodeks a v 1948 roci zakon pro socialne strahuvannya 9 prijnyav zakon pro zahist nacionalnih resursiv nafti i vugillya 10 vidmovivsya posilati gvatemalskih vijskovosluzhbovciv dlya uchasti v korejskij vijni dozvoliv stvorennya i diyalnist masovih gromadskih organizacij Zagalno konfederaciyi praci nacionalnoyi profspilki sho poyednuvav 100 tis promislovih i silskogospodarskih robitnikiv 10 neavtoritetne dzherelo Nacionalnoyi konfederaciyi selyan ob yednuvala 200 tis selyan dozvoliv diyalnist Gvatemalskoyi partiyi praci 10 rozpochav budivnictvo shose Gvatemala port Santo Tomas yak zaliznici sho nalezhala kompaniyi Yunajted frut sho bulo pryamoyu zagrozoyu dlya korporaciyi yaka vikoristala monopoliyu na perevezennya vantazhiv dlya vstanovlennya visokih transportnih tarifiv i otrimannya nadpributkiv 11 Pravlinnya SShA bulo sturbovane politikoyu uryadu Gvatemali rozglyadayuchi yiyi yak proyav komunistichnogo vplivu v Latinskij Americi U 1951 roci prezidentom Gvatemali buv obranij Hakobo Arbensa U SShA vvazhali sho Arbensa nalashtovanij proradyanski 17 chervnya 1952 roku uryad H Arbensa prijnyav dekret 900 pro provedennya agrarnoyi reformi 12 vidpovidno do yakogo peredbachalasya mozhlivist nacionalizaciyi zemel silskogospodarskogo priznachennya U cej chas najbilshim vlasnikom zemel silskogospodarskogo priznachennya v krayini bula amerikanska kompaniya United Fruit Company 400 tis akriv v tomu chisli 175 tis akriv neobroblyuvanih zemel 13 U berezni 1953 roku uryad Gvatemali nacionalizuvav 219 159 akriv neobroblyuvanih zemel United Fruit viplativshi kompaniyi kompensaciyu v rozmiri 627 572 ketsaliv a v lyutomu 1954 roku she 173 190 akriv zemel viplativshi kompaniyi kompensaciyu v rozmiri 557 542 ketsaliv Takim chinom uryad zdijsniv vikup zemel kompaniyi za cinoyu 2 86 dolara SShA za akr v toj chas yak vidpovidno do inventarnih knigah kompaniyi Yunajted Frut yih vartist stanovila lishe 1 48 dolara za akr Nizka vartist poyasnyuvalasya tim sho zgidno z dogovorom 1901 roku zemli buli peredani v orendu na 99 rokiv na pilgovih umovah i zvilnyalisya majzhe vid usih podatkiv 14 Predstavniki Yunajted Frut protestuvali 15 16 Popri te sho reforma ne zachipala interesi privatnoyi vlasnosti a nacionalizaciya zemli zdijsnyuvalasya za vikup kerivnictvo kompaniyi j uryad SShA negativno vidreaguvali na sam fakt nacionalizaciyi amerikanskoyi vlasnosti 9 20 kvitnya 1954 roku derzhdepartament SShA oficijno zazhadav vid Gvatemali kompensaciyi dlya Yunajted Frut v rozmiri 15 855 mln dolariv U zv yazku z ekspropriaciyeyu zemli kompaniyi zamist zaproponovanih 594 tisyach dol 24 travnya 1954 roku uryad Gvatemali vidhiliv ci vimogi 17 Sproba zbrojnogo perevorotu v berezni 1953 roku red V kinci bereznya 1953 roku otrimavshi pidtrimku vid kompaniyi Yunajted Frut posolstva SShA u Gvatemali j posolstva Nikaragua u Gvatemali polkovnik K Armas z grupoyu najmanciv sprobuvav vchiniti perevorot ale zbrojnij vistup bulo pridusheno a sam K Armas 28 bereznya 1953 roku vtik v Gonduras 18 Diplomatichnij tisk red SShA organizuvali masshtabnu informacijnu vijnu i vzhili vagomih zahodiv dlya mizhnarodnoyi izolyaciyi uryadu Gvatemali 14 zhovtnya 1953 roku derzhdepartament SShA oficijno zasudiv diyalnist uryadu GvatemaliTakozh uryad SShA vviv ekonomichni sankciyi vidnosno Gvatemali 19 U 1954 roci derzhdepartament SShA opublikuvav t zv Bilu knigu z metoyu diskredituvati uryad Gvatemali ta pozbaviti jogo mizhnarodnoyi pidtrimki a takozh dati teoretichne obgruntuvannya vtorgnennyu U pidgotovci Biloyi knigi brav uchast spivrobitnik kompaniyi Yunajted frut fahivec v oblasti reklami j propagandi Edvard L Bernejz Pri pidgotovci Biloyi knigi buli vikoristani materiali dopovidi pro stanovishe u Gvatemali kompaniyi Yunajted Frut 20 Amerikanskij posol v Argentini S Bred vistupiv iz zayavoyu sho pravlinnya Gvatemali nibito nadalo sekretni bazi dlya radyanskih pidvodnih chovniv 21 14 bereznya 1954 roku na X Mizhnarodnij konferenciyi amerikanskih derzhav bula prijnyata rezolyuciya 93 Deklaraciya solidarnosti pro zberezhennya politichnoyi cilisnosti amerikanskih derzhav v umovah vtruchannya mizhnarodnogo komunizmu spryamovana proti uryadu Gvatemali Predstavnik Gvatemali progolosuvav proti zaproponovanogo SShA proyektu rezolyuciyi predstavniki Meksiki ta Argentini pri golosuvanni utrimalisya 22 Rezolyuciya 93 bula prijnyata pid silnim tiskom z boku SShA ne divlyachis na nebazhannya bilshosti latinoamerikanskih uryadiv predstavniki kilkoh derzhav Latinskoyi Ameriki v hodi obgovorennya vnesenogo uryadom SShA proyektu rezolyuciyi 93 demonstruvali vidkritu opoziciyu 23 V hodi obgovorennya rezolyuciyi 93 proti vnesenogo SShA proyektu rezolyuciyi vistupali predstavniki Gvatemali Boliviyi Braziliyi j Meksiki 24 14 travnya 1954 roku Allen Dalles zayaviv sho Gvatemala znahoditsya na porozi rozv yazannya agresivnoyi vijni 25 15 travnya 1954 roku na preskonferenciyi za uchastyu inozemnih zhurnalistiv predstavnik derzhdepartamentu SShA zvinuvativ uryad Gvatemali v tayemnomu postachanni zbroyi v susidni krayini 25 Pislya pochatku agresiyi 20 chervnya 1954 roku uryad Gvatemali zvernuvsya do Radi Bezpeki OON z prohannyam vtrutitisya shob zupiniti agresiyu vchinenu uryadami Gondurasu i Nikaragua za pidburyuvannya pevnih inozemnih kompanij Predstavnik Franciyi zaproponuvav proyekt rezolyuciyi v yakij mistilasya vimoga negajno pripiniti vsi diyi yaki mozhut privesti do krovoprolittya 26 Nadali predstavnik SShA v OON Genri Kebot Lodzh zrobiv znachni zusillya shob pid riznimi privodami zatyagnuti vinesennya na rozglyad RB OON zvernennya uryadu Gvatemali 25 chervnya 1954 roku na zasidanni Radi Bezpeki OON shodo stanovisha u Gvatemali Lodzh napolig na tomu shob rozglyad cogo pitannya prohodiv bez prisutnosti predstavnika Gvatemali a takozh zazhadav peredati rozglyad danogo pitannya Organizaciyi amerikanskih derzhav Za rozglyad zvernennya uryadu Gvatemali golosuvali predstavniki SRSR Livanu Daniyi ta Novij Zelandiyi proti SShA Braziliya Kolumbiya Turechchina i Tajvan utrimalisya Angliya i Franciya V rezultati z perevagoyu v odin golos rezolyuciya ne bula prijnyata 27 Pidgotovka do operaciyi red Pidgotovka do vijskovoyi operaciyi rozpochalasya v chervni 1951 roku 28 U Mayami shtat Florida SShA buv stvorenij operativnij shtab Linkoln yakij ocholiv kadrovij spivrobitnik CRU polkovnik Albert Hanej 3 9 veresnya 1952 roku CRU SShA zatverdilo pershij variant planu vijskovogo perevorotu Operation PBFORTUNE U 1975 roci pislya togo yak z dokumentiv buv znyatij grif sekretnosti stalo vidomo sho vidpovidalnim za rozrobku planu operaciyi buv Frenk Gardner Vizner zastupnik direktora CRU z planuvannya A voseni 1953 roku v Vashingtoni bula stvorena dodatkova grupa fahivciv vidpovidalna za koordinaciyu dij uryadovih organiv i specsluzhb SShA proti Gvatemali kerivnikom yakoyi buv priznachenij kadrovij spivrobitnik CRU Trejsi Barns a vidpovidalnim za politichni akciyi Govard Hant 29 Na teritoriyi Gondurasu sformuvali Antikomunistichna uryadova hunta do skladu yakoyi uvijshli Kastiljo Armas Karlos Salazar Domingos Gojsolea Luyis Baladeram i Luyis Koronado Lir Polkovnik VPS Gvatemali Kastiljo Armas projshov v minulomu dvorichne navchannya v komandno shtabnomu koledzhi armiyi SShA v Fort Livenuerti shtat Kanzas 7 pristupiv do stvorennya najmanoyi armiyi na teritoriyi Gondurasu U vishkoli najmanoyi armiyi Armasa brali bezposerednyu uchast polkovnik armiyi SShA Karl Strader i kadrovij spivrobitnik CRU SShA polkovnik Rozerford 30 Krim togo pislya pochatku bojovih dij v chervni 1954 roku korespondent vidannya The New York Times zafiksuvav prisutnist v ryadah povstanskih vijsk she odnogo gromadyanina SShA na im ya Dzhozef Rendon yakij ranishe v roki Drugoyi Svitovoyi vijni buv agentom amerikanskogo byuro strategichnoyi informaciyi ru u Gvatemali 31 Na verbuvannya i navchannya osobovogo skladu Armas otrimuvav z SShA blizko 150 tis dolariv v misyac Z SShA nadhodilo ozbroyennya tehnika ta inshe vijskove sporyadzhennya kilka bojovih litakiv P 47 i transportnih litakiv C 47 aviabombi vantazhivki strilecka zbroya i boyepripasi vibuhivka radioaparatura nameti j uniforma 2 Tilki persha partiya strileckoyi zbroyi gvintivki pistoleti kulemeti i boyepripasiv dlya armiyi Armasa postavlena z SShA stanovila 50 tonn 32 Soldati sformovanoyi Armiyi Vizvolennya El Ejercito de Liberacion 33 buli umundirovani v amerikansku vijskovu formu ozbroyeni amerikanskoyu zbroyeyu j otrimuvali oplatu v rozmiri 10 dolariv v den 28 Krim togo v kinci 1953 roku v sklad armiyi Armasa buli prijnyati amerikanski gromadyani desyat pilotiv i desyat bortmehanikiv yaki otrimuvali oplatu v rozmiri 500 dolariv na misyac 2 Pidgotovka vtorgnennya ne zalishilasya nepomichenoyu 20 sichnya 1954 roku uryad Gvatemali vistupiv z oficijnoyu zayavoyu pro pidgotovku intervenciyi u Gvatemalu Na preskonferenciyi za uchastyu inozemnih zhurnalistiv buli pred yavleni 200 fotografij na dekilkoh buv zafiksovanij proces navantazhennya zbroyi u vantazhivki lyudmi K Armasa bilya budivli posolstva SShA v Tegusigalpi rechovi dokazi v tomu chisli zrazok listivki j plakat yaki zaklikali dobrovolciv vstupati v armiyu Armasa i dokumenti v tomu chisli perehoplenij list Armasa do armiyi Nikaragua diktatoru Anastasio Somosi vid 20 veresnya 1953 v teksti yakogo bulo zgadka pro dopomogu otrimanoyi vid pivnichnogo uryadu Dlya vedennya radiopropagandi na teritoriyi Gvatemali v misti Kopan CRU SShA stvorilo neoficijnu radiostanciyu Golos Vizvolennya Voz de la liberacion na teritoriyi Gondurasu Robotu radiostanciyi zabezpechuvali tri kadrovih spivrobitniki CRU SShA Devid Fillips Bred i Peter a takozh troye gromadyan Gvatemali 1 travnya 1954 roku radiostanciya vpershe vijshla v efir 34 Krim togo bulo organizovano vidannya antiuryadovoyi gazeti El combate U kvitni 1954 roku pracivnikami CRU SShA bula zavershena operaciya Broadfrost metoyu yakoyi bulo formuvannya vijskovo povitryanih sil K Armasa v cilomu z SShA nadijshlo tri sterilnih transportni litaki C 47 odin litak Cessna 140 odin litak Cessna 180 odin nichnij vinishuvach P 38M Night Lightning i odna PBY Katalina 3 Na pochatku travnya 1954 roku bulo zakrito tri konsulstva Gvatemali v Gondurasi roztashovani v naselenih punktah Kopan Puerto Kortes i San Pedro Sula Zgodom ci poselennya stali centrami zoseredzhennya sil najmanciv Armasa v misti Kopan buv rozmishenij shtab sil vtorgnennya port Puerto Kortes stav miscem pidgotovki morskogo desantu v San Pedro Sula bula rozgornuta tilova baza postachannya Vijskove vtorgnennya red 29 sichnya 1954 roku vlada Gvatemali zrobila oficijnu zayavu pro pidgotovku proti krayini zbrojnoyi agresiyi 35 Pislya peregovoriv z predstavnikami kilkoh zahidnih krayin yaki vidmovili v postachanni zbroyi uryad Gvatemali uklav ugodu z uryadom Chehoslovachchini pro pridbannya partiyi trofejnoyi nimeckoyi zbroyi chasiv Drugoyi Svitovoyi vijni yaka bula vidvantazhena na sudno Alfhem Alfhem 20 travnya 1954 roku diversanti zrobili sprobu pidirvati poyizd yakij pryamuvav vid portu Puerto Barrios do stolici prote zaryad dinamitu spracyuvav ne povnistyu i poyizd otrimav neznachni poshkodzhennya U perestrilci zaginuv 1 i buli poraneni 3 soldati gvatemalskoyi armiyi nimi buv zastrelenij 1 diversant 21 travnya na cij zhe zaliznichnij liniyi zapobigli she odnij diversiyi 36 21 travnya 1954 roku litak C 47 yakim keruvali gromadyani SShA Dzherri Delarm i Karlos Chizmen z yavivsya nad stoliceyu i skinuv ponad 100 tis listivok antiuryadovogo zmistu 3 24 travnya 1954 roku bojovi korabli VMF SShA vstanovili blokadu uzberezhzhya Gvatemali z metoyu pereshkoditi postachannyu ozbroyennya v krayinu Operation HARDROCK BAKER 26 travnya i 7 chervnya 1954 roku litaki bez rozpiznavalnih znakiv skinuli listivki z zaklikom do povalennya uryadu H Arbensa 37 4 chervnya 1954 komanduvach vijskovo povitryanimi silami krayini polkovnik Rudolfo Mendosa Asurdio na privatnomu litaku pereletiv do Armasu Vin povidomiv vidomosti pro stan i dislokaciyi nacionalnih VPS peredav Armasovi plan rozgortannya VPS Gvatemali j inshi sekretni dokumenti Cya obstavina istotno uskladnila protidiyu aviaudaru 3 Razom z nim v comu zh litaku do Armasu pribuv gromadyanin SShA major Ferdinand Schupp 38 shef vijskovo povitryanoyi misiyi SShA u Gvatemali 39 13 chervnya 1954 roku litak P 38M skinuv listivki v cej zhe den z Mayami pribuli tri sterilnih vinishuvacha F 47N 3 14 chervnya 1954 roku litak bez rozpiznavalnih znakiv porushiv povitryanij prostir Gvatemali ta skinuv zbroyu i boyepripasi dlya miscevih prihilnikiv K Armasa 37 17 chervnya 1954 roku Rada nacionalnoyi bezpeki SShA uhvalila rishennya pro pochatok vijskovoyi operaciyi 9 V cej zhe den na teritoriyi Salvadoru v okolicyah mista Santa Ana miscevi policiyanti rozzbroyili odin iz zagoniv K Armasa yakij povinen buv perejti kordon z Gvatemaloyu ta atakuvati misto Hutyapa Salvadorski policiyanti pomistili zatrimanih pid vartu na nastupnij den pislya vtruchannya CRU voni buli vipusheni a takozh konfiskuvali vantazhivku i vsya zbroya bojovikiv 21 avtomat gvintivki granati i boyepripasi yake ne bulo povernuto vnaslidok chogo zagin ne vzyav uchast v nastupi sho pochavsya na nastupnij den i ne zumiv vikonati misiyu 3 Vranci 18 chervnya 1954 roku p yat zagoniv najmanciv perejshli gvatemalskij kordon persha kolona atakuvala selisha Bananera i Morales druga prosuvalasya Eskipulas she odne ugrupuvannya zahopilo prikordonnij post El Florido v yakomu buli rozstrilyani kerivniki selyanskih spilok i chleni komitetu z provedennya agrarnoyi reformi pidrozdili uryadovih vijsk Gvatemali v cej chas buli vidvedeni vid liniyi kordonu vglib krayini shob ne dati privodu dlya provokaciyi 37 Odnochasno z nastupom nazemnih sil vinishuvach F 47N atakuvav prezidentskij palac fort Matamoros i zaliznichnij vokzal Viletiv na perehoplennya shturmovik AT 6 uryadovih VPS yakij pilotuvav lejtenant Huan Karlos Kastiljo Rado rozbivsya v rezultati tehnichnoyi nespravnosti 3 Radiostanciya CRU z Gondurasu zaglushila uryadove radio Gvatemali i pochala kampaniyu dezinformaciyi pro perevagu sil nastupu Predstavnik Gvatemali v OON zvinuvativ amerikanskih lotchikiv v bombarduvanni SShA zaperechuvali ci zvinuvachennya 7 Vranci 19 chervnya 1954 roku litak Cessna 180 yakim keruvali gromadyani SShA Delarm i Chizmen zrobiv rozviduvalnij vilit nad mistom Puerto Barrios pid chas yakogo misto bombili ruchnimi granatami V cej zhe den zdijsniv vilit litak C 47 yakij buv poshkodzhenij vognem z zemli prote ekipazh zumiv zdijsniti vimushenu posadku v Managua V cej zhe den vvecheri litak F 47N yakim keruvav Delarm skinuv bombi na zaliznichnij mist v Gualape j obstrilyav aerodrom La Aurora v rezultati aviaudaru na zemli buv spalenij transportnij litak AT 11B uryadovih VPS 3 20 chervnya 1954 roku bombarduvannyu z povitrya buv piddanij golovnij port krayini San Hose a osnovni sili armiyi Armasa zahopili Eskipulas V cej zhe den she odin zagin zakolotnikiv atakuvav selishe Guala yake oboronyali lejtenant i 30 soldativ gvatemalskoyi armiyi bij za ce selishe trivav 36 godin ale v rezultati napadniki buli rozgromleni j vidstupili 40 21 chervnya 1954 roku v rajoni San Hose i Puerto Barrios buli zrobleni sprobi visaditi morski desanti 20 chol a v rajoni Chasperino buv skinutij aviadesant z 10 osib Odnochasno zagin najmanciv zi 150 chol pochav nastup na Puerto Barrios zi shodu V rezultati ataka na Puerto Barrios bula vidbita uryadovimi silami zahisniki mista zahopili zbroyu 20 polonenih z nih 11 buli gromadyanami Gondurasu j 1 gromadyaninom Salvadora 41 i korabel najmanciv Siyesta de Truhilo Siesta de Trujillo pid praporom Gondurasu z vantazhem ozbroyennya i boyepripasiv V cej zhe den litak F 47N obstrilyav zaliznichnu stanciyu i zaliznichnij mist v rajoni Sakapa 42 ale buv pidbitij vognem z zemli zdijsniv vimushenu posadku na teritoriyi Gondurasu i nadali buv spisanim 3 22 chervnya 1954 roku vinishuvach F 47 zakolotnikiv pomilkovo skinuv dvi bombi na misto San Pedro de Kopan na teritoriyi Gondurasu u 8 milyah vid kordonu z Gvatemaloyu 43 V uryadovih i vijskovih kolah bilshist shilyalasya do kapitulyaciyi u zv yazku z chim armiya najmanciv spochatku praktichno ne zustrichala oporu 6 Pislya boyiv pri Gualane i pri Moralesi de agresori zaznavali velikih vtrat ta vzhe bilshe ne namagalisya nastupati j vidijshli do vihidnih pozicij a v razi peresliduvannya perehodili kordon i perehovuvalisya na teritoriyi Gondurasu Takozh Armas ne zmig perenesti svoyu shtab kvartiru na gvatemalsku teritoriyu i jogo shtab prodovzhuvav zalishatisya v Kopani Tam zhe znahodilasya radiostanciya yaka pidtrimuvala postijnij zv yazok z posolstvom SShA u Gvatemali Yedinim efektivnim zasobom sho zalishivsya v rozporyadzhenni Armasa bula aviaciya yaka teper rozglyadalasya yak golovna vijskova sila litaki amerikanskogo virobnictva kerovani lotchikami SShA ne zustrichayuchi oporu z polotu bombili ta obstrilyuvali stolicyu krayini j inshi mista Gvatemali Pri comu najmanci tak i ne zumili stvoriti bazi dlya litakiv na teritoriyi Gvatemali vsi aviaudari provodilisya z Nikaragua i Gondurasu Diyi aviaciyi zavdavali shkodi viklikali panichni nastroyi sered naselennya ale bez prosuvannya nazemnih vijsk zabezpechiti uspih vijskovoyi operaciyi bulo nemozhlivo 22 chervnya 1954 roku v Bilomu Domi vidbulasya narada Allen Dalles povidomiv prezidentu SShA Duajtu Ejzenhaueru pro prohannya vid K Armasa nadati jomu dodatkovi litaki vinishuvachi P 51 i tri bombarduvalniki B 26 Dalles povidomiv sho shansi Armasa bez vikoristannya aviaciyi priblizno dorivnyuyut nulyu 24 chervnya 1954 roki dva dodatkovih litakiv P 47 buli napravleni dlya Armasa z vijskovoyi bazi Nyuark shtat Nyu Dzhersi 32 23 chervnya Armas rozmistiv shtab svoyeyi armiyi v prikordonnomu misti Eskipulas na vidstani shesti mil vid kordonu z Gondurasom 44 24 chervnya 1954 roku v selishi Bananera najmanci rozstrilyali 12 pracivnikiv profspilki robitnikiv Yunajted frut 45 V cej zhe den bulo opublikovano oficijne komyunike komanduvannya gvatemalskoyi armiyi v yakomu povidomlyalosya pro rezultati boyiv v rajoni Puerto Barrios i Chikimula uryadovi sili zahopili polonenih strilecka zbroya avtomati j kulemeti kilka vantazhivok zasobi zv yazku ta inshe vijskove sporyadzhennya a zagoni interventiv zaznali vtrat ubitimi ta poranenimi 46 25 chervnya pochalisya bombarduvannya stolici V cej zhe den vognem iz zemli buv pidbitij F 47N yakij zumiv zdijsniti avarijnu posadku v Las Mersedes 3 26 chervnya 1954 roku uryadovi sili vidbili sprobu odnogo z zagoniv K Armasa nastupu na mistechko Ipala 3 V cej zhe den litak zakolotnikiv skinuv dvi 100 funtovi aviabombi na centr stolici v rezultati bombarduvannya bulo zrujnovano budivlyu cerkvi i obstrilyav z kulemeta poyizd v rajoni Elhikaro v rezultati obstrilu bulo vbito sim cholovik 45 27 chervnya 1954 roku buntivnikami buv zdijsnenij avianalit na misto Sakapa dva litaki skinuli na misto tridcyat 100 funtovih aviabomb sho sprichinilo chislenni zhertvi sered mirnogo naselennya V cej zhe den she odin litak skinuv bombi na stolicyu v rezultati zaginuli dvi zhinki Prote yak povidomilo komanduvannya gvatemalskoyi armiyi do vechora 27 chervnya 1954 roku zagoni K Armasa buli vidkinuti za liniyu kordonu i za vinyatkom rajonu Chikimula de trivala perestrilka bojovi diyi pripinilisya 47 V kincevomu pidsumku v rajoni mista Chikimula najmanci zumili peremogti sili oboroni zagin z kilkoh dyuzhin selyan ozbroyenih mislivskimi rushnicyami i rozstrilyali zahoplenih v polon piznishe tila rozstrilyanih tam selyan pred yavili yak zhertv komunistichnogo rezhimu 48 27 chervnya 1954 roku v portu San Hose litak zakolotnikiv atakuvav i potopiv britanske torgove sudno z vantazhem bavovni j kavi 43 27 chervnya Arbens podav u vidstavku pidkorivshis ultimatumu vishih oficeriv yaki zazdalegid uzgodili svoyi diyi z predstavnikami amerikanskih specsluzhb Prezident peredav svoyi povnovazhennya komanduvachevi zbrojnimi silami krayini polkovniku Karlosu Enrike Dias Vin buv vimushenij postupitisya prote visunuv dvi vimogi persha budut povazhatisya zhittya i svoboda vsih gromadyan druge armiya ne sklade zbroyi j prodovzhit borotbu do povnogo vignannya zagarbnikiv Na zasidanni de v povnomu skladi buv prisutnij kabinet ministriv oficeri yaki stali zradnikami dali prisyagu vikonati obidvi vimogi Buv pidpisanij akt v yakomu zafiksuvali ce zobov yazannya Dias zayaviv sho bude prodovzhuvati borotbu proti najmanciv Zavershennya perevorotu red 28 chervnya 1954 roku posol SShA u Gvatemali v ultimativnij formi zazhadav vidstavki prezidenta Arbensa i jogo zamini na K Armasa 18 Vodnochas pidrozdil morskoyi pihoti SShA bulo perekinuto z Puerto Riko v rajon Yamajki j otrimav nakaz pidgotuvatisya do visadki u gvatemalskomu portu Puerto Barrios v razi yaksho sproba silovogo zsuvu H Arbensa Gvatemalskimi vijskovimi kolami viyavitsya neuspishnoyu 49 Dias vidkinuv vimogu amerikanskogo posla Perifua rozstrilyati o 24 godini vsi prokomunistichni elementi Krim togo vsuperech ochikuvannyam amerikanskogo posla vin zrobiv zayavu po radio v yakomu zaklikav narod spriyati vikonannyu patriotichnih zavdan sho stoyat pered Gvatemaloyu shob zberegti yiyi demokratichni j socialni zavoyuvannya Bombarduvannya stolici ponovilisya z novoyu siloyu Odnim z golovnih ob yektiv stav fort Matamoros punkt roztashuvannya vijsk Diasa Torkayuchis pidgotovlenogo Perifua padinnya Diasa amerikanskij zhurnal Time 12 lipnya 1955 roku pisav Kastilo Armas buv perekonanij v tomu sho za Diasom naspravdi stoyit Arbens i tomu virishiv prodovzhuvati bojovi diyi piddavshi bombarduvannyu fort Matamoros u Gvatemali Siti Perifua garyache shvaliv cej krok 29 chervnya Diasa vidstoronili vid sprav grupa proamerikanski nalashtovanih oficeriv Os podrobici cogo aktu Perifua z koltom 38 go kalibru v koburi na poyasi prihodit do generalnogo shtabu de zustrichayetsya z Diasom Poki toj sperechavsya z yakimis vijskovimi Perifua popravlyayuchi svoyu zbroyu nespokijno chekav doti poki rozmova dosyagla gostroti U cej moment cherez paradni dveri v primishennya generalnogo shtabu uvijshov polkovnik E Monson razom z dvoma oficerami Chi ne promovlyayuchi ni slova voni popryamuvali do kabinetu de Dias zapeklo viv superechku i virazno ogolili svoyu zbroyu Bez zajvih ceremonij Diasa v suprovodi odnogo soldata viveli v najblizhchi dveri Nezabarom Monson znovu z yavivsya Mij kolega virishiv piti u vidstavku poyasniv vin i teper ya zajmayu jogo misce 29 chervnya 1954 roku Monson ogolosiv amnistiyu vsim antikomunistam zaareshtovanim rezhimom Arbensa V cej zhe den vin pidpisav nakaz pro zaboronu diyalnosti Gvatemalskoyi partiyi praci 50 Vodnochas Monson vstupiv v konflikt z Armasom oskilki buv upevnenij sho dopomoga nadana yim amerikancyam ne bude zabuta i vin zmozhe zajnyati providne misce v hunti Odnak Armas ne zbiravsya postupatisya vladoyu Povedinka Armasa bulo takoyu razyuchoyu sho Monson perervav peregovori j virishiv povernutisya v stolicyu Diznavshis pro proval peregovoriv na yaki vin pokladav veliki nadiyi Perifua 1 lipnya 1954 roku viletiv v San Salvador de velisya peregovori tam vin prodiktuvav Monsonovi i Armasovi umovi na yakih voni povinni buli uklasti ugodu V rezultati bula stvorena vijskova hunta z 5 osib na choli z Monsonom do yakoyi perejshla vsya povnota vladi U nacionalnu armiyu buli vklyucheni najmanci 3 lipnya 1954 roku Armas z grupoyu prihilnikiv na litaku nadanomu SShA 51 pribuv na stolichnij aerodrom i urochisto stupiv u stolicyu Cherez deyakij chas vin stav golovoyu hunti a potim usunuvshi svoyih supernikiv Monsona pidpolkovnika H L Krusa M Dyubua i majora Ye Olivo progolosiv sebe prezidentom krayini 4 listopada 1954 roku Armas stav konstitucijnim prezidentom za vidsutnosti chinnoyi konstituciyi Pershimi hto viznav novij uryad Gvatemali buli SShA Represiyi red 30 chervnya 1954 roku Monson pidpisav nakaz pro aresht vsih chleniv Gvatemalskoyi partiyi praci budivlyu Centralnogo komitetu partiyi zajnyali soldati V cej zhe den ogolosili pro rozpusk Zagalnoyi konfederaciyi praci 52 Armas rozgornuv v krayini masovi represiyi buv ogoloshenij aresht chotiroh tisyach osib yaki pidozryuvalisya v komunistichnij diyalnosti Pid cim privodom pochalisya vbivstva aktivistiv profspilkovogo ruhu ta inshih gromadskih organizacij 17 lipnya 1954 roku Vsesvitnya federaciya profspilok zayavila protest u zv yazku z rozstrilom 45 profspilkovih kerivnikiv sered yakih buli vsi organizatori strajku na bananovih plantaciyah kompaniyi Yunajted frut Federaciya zhinok Braziliyi zayavila protest generalnomu sekretaryu OON pislya togo yak bula vbita sekretar soyuzu zhinok Gvatemali Ayida Godoj Deveras 53 19 lipnya 1954 roku v krayini buv stvorenij Nacionalnij komitet zahistu vid komunizmu Comite de Defensa Nacional contra el Comunismo nadilenij shirokimi pravami a 24 serpnya 1954 roku prijnyato zakon pro borotbu z komunizmom Ley Preventiva Penal Contra el Comunismo Komitet provodiv zasidannya za zakritimi dverima i mav pravo ogolositi bud yakogo gromadyanina komunistom bez prava oskarzhennya Lyudi vzyati komitetom na oblik mogli dovilno piddavatisya areshtam na strok do shesti misyaciv yim zaboronyalosya mati radioprijmachi j pracyuvati v derzhavnih municipalnih i gromadskih ustanovah U nastupni chotiri misyaci vlada zareyestruvala 72 tisyachi osib yaki buli ogolosheni komunistami abo simpatizuvali yim Chinovnik komitetu zayaviv pro namir zareyestruvati blizko 200 tis cholovik 54 V rezultati vzhe do 19 lipnya 1954 roku ponad 900 prihilnikiv Arbensa v tomu chisli j chleni uryadu buli zmusheni perehovuvatisya na teritoriyi dev yati posolstv i diplomatichnih predstavnictv rozmishenih v stolici Gvatemali 55 Nadali protyagom pershih troh misyaciv pravlinnya Armasa diplomatichni predstavnictva buli nemov perepovnena bozhevilnya voni buli zapovneni ohochimi viyihati z krayini j otrimati politichnij pritulok 56 Emigraciya ne pripinyalasya i v podalshomu krim togo bagato prihilnikiv Arbensa pokidali krayinu peretinayuchi kordoni z susidnimi derzhavami 57 Prihilniki H Arbensa v uryadi vijskovosluzhbovci j policiyanti yaki brali uchast v bojovih diyah proti armiyi Armasa buli zvilneni zi sluzhbi bagatoh represuvali 9 zhovtnya 1954 roku uryad Armasa zazhadav vid p yati latinoamerikanskih derzhav vidati v poryadku ekstradiciyi H Arbensa i 15 chleniv jogo uryadu 58 v chervni 1955 roku po rishennyu sudu buli rozstrilyani dva policiyantiv 59 Naslidki perevorotu red Prezident Armas praktichno povnistyu likviduvav socialno ekonomichni peretvorennya zdijsneni v period 1944 1954 rr 8 60 bulo skasovano Konstituciyu 1945 roku 60 61 zamist neyi buv vvedenij t zv Politichnij statut 62 8 buv pereglyanutij Trudovij kodeks 1947 prava robitnikiv i profspilok buli istotno skorocheni 7 bula likvidovana agrarna reforma buv skasovanij zakon pro provedennya agrarnoyi reformi kompaniyi Yunajted frut buli povernuti nacionalizovani zemli vidnovleni kolishni kontrakti j nadani dodatkovi koncesiyi 61 buv skasovanij zakon pro zahist prav orendariv buli vidnovleni chinni do 1944 roku privileyi dlya amerikanskih kompanij 63 buv prijnyatij zakon pro naftu sho peredavav vinyatkovi prava na rozrobku naftovih rodovish amerikanskim naftovim kompaniyam 61 Nova vlada usunula nepismennih vid uchasti u viborah blizko 70 naselennya krayini majzhe vsi indianci buli pozbavleni viborchih prav 7 Posolstvo SShA peredalo Armasu spiski na 62 tis neblagonadijnih zhiteliv Gvatemali a takozh zazhadalo viluchiti z bibliotek krayini marksistsku literaturu 64 Dovgostrokovim rezultatom cih dij stala gromadyanska vijna u Gvatemali yaka trivala 36 rokiv zabrala 200 000 zhittiv mirnogo naselennya 65 i poshirilasya na susidni krayini Propagandistska kampaniya v SShA red Pislya perevorotu v amerikanskih zasobah masovoyi informaciyi bula rozgornuta informacijno propagandistska kampaniya spryamovana na obgruntuvannya i vipravdannya podij sho vidbulisya u vipusku Nyu Jork Tajms vid 11 lipnya 1954 roku vidomosti pro otrimannya K Armasom dopomogi z SShA ogoloshuvalisya bezdokazovimi tverdzhennyami a podiyi u Gvatemali proponuvali vvazhati naslidkom vnutrishnih problem komunizmu 66 Nyusuyik pisav pro te sho SShA diyali vidpovidno do bukvi zakonu i uryad Arbensa skinuli gvatemalci 67 U miru rozsekrechennya arhiviv CRU stalo zrozumilo sho tverdzhennya SShA pro vpliv SRSR na Arbensa ne mali pid soboyu niyakih pidstav kampaniya ne mala velikogo uspihu i v 1960 h rokah dumka pro vidsutnist u Gvatemali ruki Moskvi bula shiroko poshirena u sviti do i pislya perevorotu ne divlyachis na zusillya SShA 68 Operaciya PBHISTORY en CRU nastilki pragnulo pokazati sho podiyi u Gvatemali keruvalisya z Moskvi sho pislya perevorotu organizuvalo specialnu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Operaciya PBHISTORY en zi zboru u Gvatemali dokumentiv yaki povinni buli dovesti svitovi sho socialni peretvorennya u Gvatemali buli inspirovani SRSR i prodemonstruvati zv yazok gvatemalskih komunistiv z Moskvoyu Rezultati buli vkraj nevtishnimi pislya pereglyadu 500 000 dokumentiv i vidboru 150 000 ne tilki ne vdalosya nabrati materialu dlya zaplanovanogo do vidannya tomu ale j opublikovana broshura ne zacikavila presu cherez vidsutnist sensacij Grupa yaka vidpovidala za operaciyu zaproponuvala dlya zaluchennya uvagi do publikaciyi inscenuvati napad komunistiv na shtab kvartiru PBHISTORY u Gvatemali inscenuvannya bulo skasovano oskilki bulo viznano sho neminuche zaluchennya do neyi velikogo chisla gvatemalciv bulo zanadto rizikovanim Kontakti ta zv yazku Yunajted frut i uryadu SShA red Richard Bissel kolishnij specialnij pomichnik direktora Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya zayaviv sho nemaye niyakih pidstav vvazhati sho bazhannya dopomogti Yunajted frut gralo yakus istotnu rol v uhvalenni rishennya 69 70 Odin z kerivnikiv operaciyi agent CRU Govard Hant vvazhav sho lobiyuvannya interesiv Yunajted frut bulo odnim z klyuchovih faktoriv poryad z mirkuvannyami bezpeki 71 derzhsekretar SShA Dzhon Foster Dalles buv odnim z kompanjoniv nyu jorkskoyi yuridichnoyi kontori Salliven i Kromvell yaka trivalij chas vela spravi kompaniyi Yunajted frut pri comu v 1930 i roki Dzh F Dalles buv avtorom kilkoh proyektiv nerivnopravnih ugod z uryadom Gvatemali dlya kompaniyi Yunajted frut pomichnik derzhsekretarya SShA Dzhon M Kebot odin z poslidovnih prihilnikiv provedennya operaciyi buv predstavnikom sim yi velikih akcioneriv kompaniyi Yunajted frut predstavnik SShA v OON Genri Kebot Lodzh odin z poslidovnih prihilnikiv provedennya operaciyi buv predstavnikom sim yi velikih akcioneriv kompaniyi Yunajted frut ministr torgivli SShA Sinkler Uiks odin z prihilnikiv vvedennya torgovo ekonomichnih sankcij proti Gvatemali buv pov yazanij z kompaniyeyu Yunajted frut dilovimi interesami kilka senatoriv yaki vistupali za vvedennya sankcij vidnosno Gvatemali buli velikimi akcionerami kompaniyi Yunajted frut najbilsh poslidovnimi pribichnikami zaprovadzhennya sankcij proti Gvatemali buli senatori vid shtatu Florida i vid shtatu Massachusets na teritoriyi yakih roztashovuvalisya pidpriyemstva kompaniyi Yunajted frut 72 Kolishnij direktor CRU zastupnik derzhavnogo sekretarya SShA Volter Bedell Smit v 1954 roci zvilnivsya z derzhsluzhbi j zajnyav post chlena radi direktoriv Yunajted frut kompani 73 Podalshi podiyi red U 1997 roci CRU SShA rozsekretilo chastinu dokumentiv prisvyachenih provedennyu operaciyi u Gvatemali 1400 storinok tekstu i 300 zapisiv z propagandistskimi peredachami 74 U 2011 roci prezident Gvatemali viznav sho pidgotovlenij za uchastyu CRU 57 rokiv tomu vijskovij perevorot buv aktom agresiyi proti uryadu krayini j najbilshim zlochinom proti yiyi naselennya 75 Bulo takozh viznano sho prezident Hakobo Arbensa ne buv stavlenikom Moskvi i tayemnim komunistom 76 U kulturi j mistectvi red Dzhoanna Alarika povist Yuriya Slepuhina Wolfgang Schreyer Das grune Ungeheuer Berlin Ost 1959 politichnij triler beletrizovanij opis podij perevorotu u Gvatemali Karl Heinz Poppe Bananenkrieg Reinbek 1960 zahidnonimeckij roman beletrizovanij opis podij perevorotu u Gvatemali Das grune Ungeheuer NDR DEFA 1962 p yatiserijnij film prisvyachenij perevorotu v Gvatemali 77 Slavna peremoga 1954 kartina Diyego Riv yeri Div takozh red Gromadyanska vijna u GvatemaliPrimitki red According to the recollections of several U S officials Nicaraguan President Somoza approached Colonel Neil Mara Assistant Military Aide to President Truman in early July 1952 with a plan to overthrow Arbenz Mara s report convinced Truman who immediately authorized CIA action without informing the Department of State Foreign relations of the United States 1952 1954 Retrospective Volume Guatemala document 11 Arhivovano 20 sichnya 2021 u Wayback Machine a b v Gilermo Torielo Garrido Gvatemala revolyuciya i kontrrevolyuciya M Progress 1983 str 38 39 a b v g d e zh i k l m n p r M Zhirohov Gvatemalskij uspeh CRU Krylya Rodiny 3 4 2012 str 120 128 a b R Ernest Dyupyui Trevor N Dyupyui Vsemirnaya istoriya vojn v 4 h tt Kniga 4 1925 1997 SPb M Poligon AST 1998 str 701 Max Hilaire International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere Martinus Nijhoff Publishers 1997 p 36 a b Konstantin Sapozhnikov Bananovyj zanaves vokrug Gvatemaly pripodnimaetsya Arhivovano 17 veresnya 2011 u Wayback Machine Latinskaya Amerika 10 2007 a b v g d Uajz D Ross T Nevidimoe pravitelstvo Arhivovano 25 bereznya 2009 u Wayback Machine M Voenizdat 1965 David Wise amp Thomas B Ross The Invisible Government Random House New York 1964 a b v g Guatemala The New Encyclopedia Britannica 15th edition Macropaedia Vol 15 Chicago 1994 pp 680 685 a b v g Reforma ne zatragivala interesov chastnoj sobstvennosti a nacionalizaciya zemli proizvodilas za vykup Tem ne menee rukovodstvo United Fruit i pravitelstvo SShA negativno otreagirovali na sam fakt nacionalizacii amerikanskoj sobstvennosti i potrebovali v ultimativnoj forme vyplaty kompensacii Gvatemalskaya revolyuciya 1944 1954 Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya redkoll gl red Yu S Osipov t 6 M 2006 str 455 456 a b v F M Sergeev Esli sorvat masku Centralnoe razvedyvatelnoe upravlenie SShA kak ono est M Politizdat 1983 str 71 E M Borisov Vulkany gneva ocherki o Gvatemale M Mysl 1988 str 104 Ley de Reforma Agraria Decreto numero 900 Guatemala 1952 Gilermo Torielo Garrido Gvatemala revolyuciya i kontrrevolyuciya M Progress 1983 str 19 29 Max Hilaire International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere Martinus Nijhoff Publishers 1997 p 26 Max Hilaire International Law and the United States Military Intervention in the Western Hemisphere Martinus Nijhoff Publishers 1997 p 26 Gilermo Torielo Garrido Gvatemala revolyuciya i kontrrevolyuciya M Progress 1983 str 23 24 Square Deal Wanted Arhivovano 7 chervnya 2013 u Wayback Machine Time May 03 1954 a b Vsemirnaya istoriya v 12 tt red R F Ivanov tom 12 M Mysl 1979 str 471 472 Walter La Feber Inevitable Revolutions The United States in Central America Norton Press 1993 pp 116 117 Vchera Vetnam Laos Kampuchiya Segodnya Grenada Livan Zavtra Prestupleniya amerikanskogo imperializma prodolzhayutsya sost D M Pogorzhelskij M Politizdat 1985 str 300 301 S S Sergeev Totalnyj shpionazh M Voenizdat 1984 str 137 L Kamynin Pod znakom obostryayushihsya protivorechij K itogam X panamerikanskoj konferencii Izvestiya 81 11460 ot 6 aprelya 1954 str 3 John G Dreier The Organisation of American States and the Hemisphere Crisis New York 1962 page 52 The New York Times ot 17 marta 1954 a b F M Sergeev Esli sorvat masku Centralnoe razvedyvatelnoe upravlenie SShA kak ono est M Politizdat 1983 str 88 L Kamynin Vooruzhyonnaya agressiya protiv Gvatemaly Izvestiya 146 11525 ot 22 iyunya 1954 str 4 SShA sryvayut obsuzhdenie zhaloby Gvatemaly Izvestiya 151 11530 ot 27 iyunya 1954 str 6 a b S A Gonionskij Ocherki novejshej istorii stran Latinskoj Ameriki M Prosveshenie 1964 str 146 Congressional Record vol 121 Part 24 94th Congress 1st session 30 October 1975 page 31024 S S Sergeev Totalnyj shpionazh M Voenizdat 1984 str 138 Amerikanskaya vooruzhyonnaya agressiya v Gvatemale Izvestiya 147 11526 ot 23 iyunya 1954 str 4 a b Dwight E Eisenhower The White House Years Mandate for Change 1953 1956 London Heinemann 1963 page 424 Guatemala Battle of the Backyard Time ot 28 iyunya 1954 goda Arhiv originalu za 7 chervnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2020 D Phillips The Night Watch New York 1977 pp 34 35 La Democracia Amenzanada El Caso de Guatemala Guatemala Febrero de 1954 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 310 a b v S A Gonionskij Ocherki novejshej istorii stran Latinskoj Ameriki M Prosveshenie 1964 str 149 U S ex officer join Guatemalan in flight The New York Times ot 8 iyunya 1954 str 1 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 310 311 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 326 327 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 327 Novoe obrashenie Gvatemaly v Sovet Bezopasnosti Izvestiya 148 11527 ot 24 iyunya 1954 str 4 a b Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 340 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 332 a b Interventy bombyat mirnoe naselenie Izvestiya 151 11530 ot 27 iyunya 1954 str 6 Gvatemala daet otpor interventam Izvestiya 148 11527 ot 24 iyunya 1954 str 4 Kommyunike komandovaniya gvatemalskoj armiej Izvestiya 152 11531 ot 29 iyunya 1954 str 4 Piero Gleijeses Shattered Hope The Guatemalan Revolution and the United States 1944 1954 Princeton University Press 1992 str 333 334 Norman A Bayley Latin America in World Politics New Jersey 1967 page 97 K sobytiyam v Gvatemale Izvestiya 153 11532 ot 30 iyunya 1954 str 4 Vsemirnaya istoriya v 12 tt red R F Ivanov tom 12 M Mysl 1979 str 471 472 K sobytiyam v Gvatemale Izvestiya 154 11533 ot 1 iyulya 1954 str 4 Protiv krovavogo terrora v Gvatemale Izvestiya 181 11560 ot 1 avgusta 1954 str 4 Uajz D Ross T Nevidimoe pravitelstvo Arhivovano 25 bereznya 2009 u Wayback Machine M Voenizdat 1965 David Wise amp Thomas B Ross The Invisible Government Random House New York 1964 The Hemisphere Insane Asylum Arhivovano 8 chervnya 2013 u Wayback Machine Time ot 19 iyulya 1954 goda Guatemala Midnight Exile Arhivovano 8 chervnya 2013 u Wayback Machine Time ot 20 sentyabrya 1954 goda Ex aids of Arbenz flock to Costarica The New York Times ot 18 dekabrya 1955 goda Guatemala accuses 16 extradition of exiles in five countries is requested The New York Times ot 9 oktyabrya 1954 Guatemala crime amp punishment Time ot 19 avgusta 1955 Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2020 a b Latinskaya Amerika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red V V Volskij tom 1 M Sovetskaya enciklopediya 1979 str 444 453 a b v Uberto Alvarado Arelyano Razdumya Izbrannye stati i materialy M Progress 1979 str 66 67 Pravitelstvennaya hunta beret na sebya osushestvlenie ispolnitelnoj i zakonodatelnoj vlasti i budet ustanavlivat redaktirovat provozglashat annulirovat i tolkovat zakony B M Merin Revolyuciya i kontrrevolyuciya v Latinskoj Amerike M Politizdat 1977 str 64 Latinskaya Amerika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red V V Volskij tom 1 M Sovetskaya enciklopediya 1979 str 444 453 E M Borisov Vulkany gneva ocherki o Gvatemale M Mysl 1988 str 122 Daniel S Margolies A Companion to Harry S Truman Arhivovano 18 chervnya 2016 u Wayback Machine John Wiley amp Sons 2012 S 461 angl Milton Brackersan The Lessons of the Guatemalan Struggle The overturn meets only part of the problem of communism We must convince the Latin Americans that our way of life is superior to that of the Communists Lessons of the Guatemalan Struggle Arhivovano 4 grudnya 2013 u Wayback Machine The New York Times ot 11 iyulya 1954 The Price of Prestige Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Newsweek 1954 Sjoerd de Vries Lentsch Cold War Blinders How the CIA s Cold War Tunnel Vision clouded American Judgment on Guatemala in 1954 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine History Master Thesis Amsterdamskij universitet 2014 Crisis in Central America on PBS Frontline Nyu Jork Tajms ot 9 aprelya 1985 goda 1952 1954 Guatemala angl CNN Cold War Interviews Howard Hunt Arhivovano 2007 11 06 u Wayback Machine angl V Kudryavcev SShA gotovyat intervenciyu protiv Gvatemaly Izvestiya 126 11505 ot 29 maya 1954 str 4 Zalesskij K A Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M 2004 Brian Latell director of the C I A s Center for the Study of Intelligence said in an interview today that some although not all of the Guatemala files would shortly be made public at the National Archives Some 1 400 pages of C I A operational records the first concerning a covert operation that the agency has ever voluntarily made public are to be made available along with 300 tapes of propaganda broadcasts Tim Weiner C I A s openness derided as a Snow Job Arhivovano 30 grudnya 2017 u Wayback Machine The New York Times ot 20 maya 1997 p A16 Prezident Gvatemaly izvinilsya za perevorot 1954 goda Arhivovano 23 zhovtnya 2011 u Wayback Machine LENTA RU ot 21 oktyabrya 2011 Elisabeth Malkin An apology for a Guatemalan coup 57 years later The New York Times ot 20 oktyabrya 2011 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 1 grudnya 2020 Das grune Ungeheuer DDR 1962 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Literatura red OON Generalna Asambleya Dev yata sesiya Dopovid Radi Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij za period z 16 lipnya 1953 po 15 chervnya 1954 Narod Gvatemali j Yunajted frut kompani M 1954 Arevalo JJ Guatemala la democracia y el imperio Mexico 1954 Cardoza y Aragon L La revolucion guatemalteca Mexico 1955 Gilyermo Torielo Garrido Bitva za Gvatemalu per Z isp M 1956 H Dias Rossotto Harakter gvatemalskoyi revolyuciyi M 1962 Cesar Augusto Silva Giron La Batalla de Gualan junio de 1 954 Ciudad Guatemala 1977 163 stor Guillermo Torriello Garrido Tras la cortina de banana Mexico 1976 A I Kubishkin Gvatemalska revolyuciya 1944 1954 rokiv Saratov vid vo Saratovskogo derzhavnogo universitetu 1987 144 stor Max Holland Operation PBHISTORY The Aftermath of SUCCESS International Journal of Intelligence and CounterIntelligence Vol 17 Iss 2 2004 M Zhirohov Bananovi vijni sajt Art of War bananovij perevorot CIA gov rozsekrecheni dokumenti CRU US State Dept site Arhivovano 17 veresnya 2020 u Wayback Machine Foreign Relations 1952 1954 Guatemala American Accountability Project Arhivovano 30 zhovtnya 2005 u Wayback Machine The Guatemala Genocide Guatemala Documentation Project Arhivovano 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Provided by the National Security Archive Video Devils Do not Dream Analysis of the CIA sponsored 1954 coup in Guatemala The Guatemala 1954 Documents Arhivovano 17 chervnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title PBSUCCESS amp oldid 40541302