Сова голконіг східна Охоронний статусПід загрозою зникнення МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota

?

Сова-голконіг східна

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сова-голконіг (Ninox)
Вид:	Сова-голконіг східна

Біноміальна назва

Ninox spilonotus
Bourns & Worcester, 1894

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Ninox philippensis spilonota
Ninox philippensis spilonotus
Ninox spilonota

Посилання

Вікісховище:	Ninox spilonotus
Віківиди:	Ninox spilonotus
ITIS:	1063266
МСОП:	22725493
NCBI:	2802619

Сова́-голконі́г східна (Ninox spilonotus) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався підвидом філіпінської сови-голконога, однак був визнаний окремим видом.

Опис ред.

Довжина птаха становить 25 см. Голова, верхня частина тіла і груди темно-коричневі, поцятковані нечіткими охристими смугами. Нижня частина тіла переважно рудувато-коричнева. Лоб темно-коричневий, на потилиці і шиї охристі плямки. Хвіст темний, поцяткований вузькими охристими смугами. Біла пляма на горлі і світлі «брови» відсутні. Очі яскраво-жовті, дзьоб світло-оливково-жовтий.

Голос — нисхідна серія з трьох звуків «wik weu-weu».

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

N. s. spilonotus Bourns & Worcester, 1894 — острів Сібуян;
N. s. fisheri Rasmussen, Allen, D, Collar, Hutchinson, Jakosalem, Kennedy, RS, Lambert & Paguntalan, 2012 — острів Таблас.

Поширення і екологія ред.

Східні сови-голконоги мешкають на островах Сібуян і Таблас у центральній частині Філіппінського архіпелагу, можливо, також на острові Ромблон^[de]. Вони живуть у вологих тропічних лісах, зокрема на схилах гори Гуйтінг-Гуйтінг, на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція східних сов-голконогів становить від 250 до 1000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Джерела ред.

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Kennedy, R.S., Gonzales P.C., Dickinson E.C., Miranda, Jr, H.C., Fisher T.H. (2000) A Guide to the Birds of the Philippines, Oxford University Press, Oxford.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Ninox spilonotus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
Ninox spilonotus у базі Avibase.
P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Ninox spilonotus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022

[2] Ninox spilonotus у базі Avibase.

[Rasmussen&inni-3] P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.