? Neurospora crassa | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Neurospora crassa Shear & B.O. Dodge, 1927 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
Neurospora crassa — вид міцеліальних аскоміцетових грибів родини Sordariaceae. Один з популярних об'єктів генетики.
Опис Редагувати
Відноситься до групи піреноміцетів. Міцелій густий, рясно розгалужений. Клітинна стінка в молодих гіфах завтовшки трохи більше 100 нм, тришарова (β-1,3 → 1,6-глюкановий, білково-хітиновий, білковий шари). Клітини гіф завжди одноядерні.
Життєвий цикл гаплофазний. Переважає конідіальне («безстатеве») спороношення. На гіфах розвиваються мікроконідії і артроконідіі, скупчення яскраво забарвлених (рожевих або помаранчевих) конідій.
Плодові тіла — перитеціії, світло забарвлені; іноді недорозвинені (склероції). У сумках аскоспори розташовуються лінійно по 8: після мейозу зазвичай відбувається ще один (мітотичний) поділ (у Neurospora tetraspora його немає).
N. crassa зустрічається головним чином в тропіках і субтропіках. Відрізняється термостійкістю, в зв'язку з чим їх можна виявити на обгорілих рослинах після пожеж, а також в погано пропеченому хлібі.
Генетичні дослідження Редагувати
Neurospora crassa відома як модельний організм генетичних досліджень, так як вона швидко росте на мінімальному середовищі і має гаплоїдний життєвий цикл. Генетичний аналіз в цьому випадку виявляється простим, так як рецесивні риси проявляються в першому ж поколінні. Геном нейроспори — сім хромосом (груп зчеплення).
На N. crassa вперше було безпосередньо доведено, що менделівське розщеплювання ознак — закономірний результат мейозу, а не статистична закономірність. Лінійне розташування мейоспори в аску дозволяє визначити результати кросинговеру безпосередньо за гаплоїдними продуктами.
Нейроспори використовувалася в експериментах Е. Тейтума і Дж. Бідла з вивчення генетичного контролю процесів метаболізму. Викликані рентгенівським опроміненням мутації приводили до зміни структури генів і легко виявлялися за порушеннями окремих біохімічних реакцій. Це привело дослідників до гіпотези «Один ген — один фермент» і уявленню про те, що кожен ген кодує певний білок. У 1958 році Бідл і Тейтум отримали Нобелівську премію з фізіології і медицині .
У складі ДНК частка пар Г+Ц — 52-55 %. Частка кодуючих (неповторюваних) послідовностей — 90 % генома. До 2003 року геном N. crassa був повністю секвенований. Він становить 43 млн пар основ і містить близько 10 000 генів.
Посилання Редагувати
- Home Page Image Competition (Dec 2006) [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.] — конфокальне зображення міцелію Neurospora crassa з артроконідією
- — розкритий перітецій з дозріваючими сумками
- — Життєвий цикл Neurospora crassa і схема експериментів Бідла і Тейтум
- Neurospora crassa Database [ 12 березня 2008 у Wayback Machine.] — Геном Neurospora crassa
- Neurospora genome projects [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Проєкт «Геном нейроспори»
- Neurospora strains at the FGSC [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] — Каталог штамів нейроспори
- — сайт групи клітинної біології грибів Единбурзького університету
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |