Добаш антильський Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

?

Добаш антильський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Дятлові (Picidae)
Підродина:	Nesoctitinae
Рід:	*Антильський добаш (Nesoctites)* Hargitt, 1890
Вид:	Добаш антильський

Біноміальна назва

Nesoctites micromegas
(Sundevall, 1866)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Nesoctites micromegas
Віківиди:	Nesoctites micromegas
EOL:	45509721
ITIS:	553979
МСОП:	22680795
NCBI:	381877
Fossilworks:	372053

Доба́ш антильський (Nesoctites micromegas) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Гаїті і Домініканській Республіці. Це єдиний представник монотипового роду Антильський добаш (Nesoctites). Антильські добаші генетично відділені від інших дятлів, через що науковці виділяють їх до окремої підродини Nesoctitinae. В бурштині, знайденому у Домініканській Республіці, науковці знайшли перо дятла з роду Nesoctites, що свідчить про те, що антильські дятли мешкають ізьольовано на Еспаньйолі принаймні 25 мільйонів років.

Опис ред.

Антильські добаші — відносно невеликі дятли, хоча і вдвічі більші за інших добашів. Їхня середня довжина становить 14-16 см, а вага 30 г. У самців тім'я жовте з червоною плямою посередині. Спина, шия і крила оливково-зелені, нижня частина тіла білувата, поцяткована темними смужками. Самиці мають дещо більші розміри, ніж самці, червоні плямі на передній частині тімені у них відсутні. Забарвлення молодих птахів є дещо тьмянішим. На відміну від дятлів з підродини Picinae, антильські добаші не барабанять по деревах, а гучно і швидко свистять.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

N. m. micromegas (Sundevall, 1866) — острів Еспаньйола;
N. m. abbotti Wetmore, 1928 — острів Гонав (на захід від Гаїті).

Поширення і екологія ред.

Антильські добаші живуть в сухих і вологих тропічних лісах, зокрема в лісах Pinus occidentalis з густим підліском, а також в сухих чагарникових заростях, мангрових лісах, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, в соснових лісах переважно на висоті до 300 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Антильські добаші зустрічаються поодинці і парами. Живляться комахами, переважно мурахами і жуками, а також плодами. Шукають їжу в нижніх ярусах лісу, серед гілок і ліан, рідше на стовбурах дерев. Сезон розмноження триває з березня по липень. Антильські добаші є моногамними і територіальними, гніздять в дуплах. В кладці від 2 до 4 яєць.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Benz, Brett W.; Robbins, Mark B.; Peterson, A. Townsend (2006). Evolutionary history of woodpeckers and allies (Aves: Picidae): Placing key taxa on the phylogenetic tree. Molecular Phylogenetics and Evolution 40 (2): 389–399. PMID 16635580. doi:10.1016/j.ympev.2006.02.021.
Grimaldi, David A.; Case, Gerard Ramon (1995). . American Museum Novitates 3126: 1–6. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 29 березня 2022.
Laybourne, R.C.; Deedrick, D.W.; Hueber, F.M. (1994). Feather in amber is earliest New World fossil of Picidae. Wilson Bulletin 106 (1): 18–25.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Benz, Brett W.; Robbins, Mark B.; Peterson, A. Townsend (2006). Evolutionary history of woodpeckers and allies (Aves: Picidae): Placing key taxa on the phylogenetic tree. Molecular Phylogenetics and Evolution 40 (2): 389–399. PMID 16635580. doi:10.1016/j.ympev.2006.02.021.

[4] Grimaldi, David A.; Case, Gerard Ramon (1995). . American Museum Novitates 3126: 1–6. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 29 березня 2022.

[5] Laybourne, R.C.; Deedrick, D.W.; Hueber, F.M. (1994). Feather in amber is earliest New World fossil of Picidae. Wilson Bulletin 106 (1): 18–25.

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.