Медолюб великий Meliphaga lewinii Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові

?

Медолюб

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae)
Рід:	*Медолюб (Meliphaga)* Lewin, 1808

Види

Синоніми

Ptilotis Swainson, 1837
Dorothina Mathews, 1914

Посилання

Вікісховище:	Meliphaga
Віківиди:	Meliphaga
ITIS:	557887
NCBI:	108831
Fossilworks:	372601

Медолюб (Meliphaga) — рід горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Представники цього роду мешкають в Австралії, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.

Види ред.

Виділяють три види:

Медолюб аруанський (Meliphaga aruensis)
Медолюб малий (Meliphaga notata)
Медолюб великий (Meliphaga lewinii)

За результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого в 2019 році, низку видів, яких раніше відносили до роду Meliphaga було переведено до відновленого роду Microptilotis.

Етимологія ред.

Наукова назва роду Meliphaga походить від сполучення слів дав.-гр. μελι — мед і φαγος — той, хто їсть.

Примітки ред.

Lewin, John William. . 1 (of one). London: Printed for the author and published by J. White and S. Bagster. с. 7. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1986). 12. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 364. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Gray, George Robert (1840). (вид. 1st). London: R. and J.E. Taylor. с. 15. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 326, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
G.M. Mathews. New genera. „Austral Avian Record”. 2, s. 111, 1914.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Peter Higgins, Les Christidis, Hugh Ford: Family Meliphagidae (Honeyeaters). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008, ss. 688–690. ISBN 84-96553-45-0. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.
Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Friedman, N.R.; Peterson, A.T.; Moyle, R.G.; Joseph, L.; Nyári, A.S. (2019). Ultraconserved elements resolve genus-level relationships in a major Australasian bird radiation (Aves: Meliphagidae). Emu 119 (3): 218–232. doi:10.1080/01584197.2019.1595662.
McCullough, J.M.; Joseph, L.; Moyle, R.G.; Andersen, M.J. (2019). Ultraconserved elements put the final nail in the coffin of traditional use of the genus Meliphaga (Aves: Meliphagidae). Zoologica Scripta 48: 411–418. doi:10.1111/zsc.12350.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 249. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Lewin, John William. . 1 (of one). London: Printed for the author and published by J. White and S. Bagster. с. 7. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

[2] Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1986). 12. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 364. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

[3] Gray, George Robert (1840). (вид. 1st). London: R. and J.E. Taylor. с. 15. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

[Swainson-4] W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 326, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.

[Mathews3-5] G.M. Mathews. New genera. „Austral Avian Record”. 2, s. 111, 1914.

[6] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[hbw13-7] Peter Higgins, Les Christidis, Hugh Ford: Family Meliphagidae (Honeyeaters). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008, ss. 688–690. ISBN 84-96553-45-0. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)

[ioc-8] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.

[9] Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Friedman, N.R.; Peterson, A.T.; Moyle, R.G.; Joseph, L.; Nyári, A.S. (2019). Ultraconserved elements resolve genus-level relationships in a major Australasian bird radiation (Aves: Meliphagidae). Emu 119 (3): 218–232. doi:10.1080/01584197.2019.1595662.

[10] McCullough, J.M.; Joseph, L.; Moyle, R.G.; Andersen, M.J. (2019). Ultraconserved elements put the final nail in the coffin of traditional use of the genus Meliphaga (Aves: Meliphagidae). Zoologica Scripta 48: 411–418. doi:10.1111/zsc.12350.

[11] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 249. ISBN 978-1-4081-2501-4.