? Яструб-крикун світлий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| Melierax canorus (Thunberg, 1799) | ||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Яструб-крикун світлий (Melierax canorus) — хижий птах роду яструбів-крикунів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає на півдні Африки.
Опис ред.
Довжина птаха становить 46-60 см, розмах крил 102-123 см. Виду притаманний статевий диморфізм, самки важать 700-1300 г, самці 493-750 г. Голова, груди і верхня частина тіла світло-сірого кольору, решта тіла темно-сіраго або білого кольору. Живіт і стегні білі, окреслені сірою смугою. Крила білі. Хвіст чорнуватий, однак пера на хвості мають білі края, що контрастують з рештою хвоста. Молоди птахи мають коричнувате забарвлення і чорні смуги на хвості. У дорослих птахів очі карі, а у молодих жовті. Дзьоб червоний, з темно-сірим кінчиком.
Поширення і екологія ред.
Світлий яструб-крикун мешкає на півдні Африки, від південної Анголи, північної Намібії і Ботсвани, південного Зімбабве до півдня ПАР (за винятком провінцій Квазулу-Натал і Мпумаланга). Він населяє сухі савани і напівпустелі, порслих колючим чагарником і поодинокими деревами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Також цей вид птахів мешкає в пустелях. В місцевостях, де відсутні дерева, світлого яструба-крикуна часто спостерігали сидячим на телефонних стовпах вздовж дороги.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди M. canorus:
- M. m. argentior – поширений на півночі ареалу світлого яструба-крикуна.
- M. m. canorus – ендемік півдня ПАР, мешкає від Західнокапської провінції до південного сходу провінції Фрі-Стейт і центральної частини Східнокапської провінції, в минулому мешкав на півдні провінції Квазулу-Наталь.
Раціон ред.
Здебільшого здобиччю світлого яструба-крикуна стають ящірки і гризуни, а також змії, комахи, птахи і інші невелиекі ссавці. Також важливою частиною раціону є падло. За спостереженням, раціон світлих яструбів-крикунів з Намібії складався на 24% з птахів, 24% зі змій, 16% з падла, 15% з ящірок, 15% ссавців і 7% з комах.
Розмноження ред.
Сезон розмноження триває з червня по березень, з піком в липні-січні. В ПАР гніздування починається в липні-серпні і активно йде в жовтні-листопаді. В кладці 1-2 яйця білого кольору. Інкубація триває 37 днів. Пташенята залишаються в гнізді від 44 до 56 днів. Зазвичай виживає лише одне пташеня. Спостерігались випадки поліандрії..
Збереження ред.
Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.
Примітки ред.
- BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pale Chanting-goshawk (Melierax canorus).
- Hockey, P.A.R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. Roberts Birds of Southern Africa (7th ed.). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. ISBN 0620340533.
- Sinclair, Ian; Hockley, Phil; Tarboton, Warwick; Ryan, Peter (2011). SASOL birds of Southern Africa. Struik Nature. ISBN 978-1-77007-925-0.
- . journals.uct.ac.za (амер.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 21 травня 2018.
- Malan, Gerard (1 жовтня 2005). Reproductive partitioning among polyandrous alpha and beta pale chanting-goshawk males. African Zoology 40 (2): 213–222. doi:10.1080/15627020.2005.11407320.
- Jenkins, A.R. Malan, G. & (1 жовтня 1996). . African Zoology (англ.) 31 (4). ISSN 1562-7020. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 12 червня 2021.
Посилання ред.
- Pale Chanting Goshawk - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Pale Chanting Goshawk [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.], The Hawk Conservancy
- Melierax canorus [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.], Biodiversity Explorer
- Southern Pale Chanting Goshawk [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.], Oiseaux