Герман Мюллер (нім. Hermann Müller; 21 жовтня 1850 — 18 січня 1927) — швейцарський ботанік, фізіолог рослин, енолог та виробник вина. Він називав себе Мюллер-Тургау, прийнявши ім'я свого рідного кантону.
| Герман Мюллер | |
|---|---|
| нім. Hermann Müller | |
| | |
| Народився | 21 жовтня 1850 Тегервилен, Тургау, Швейцарія |
| Помер | 18 січня 1927 (76 років) Веденсвіль, Цюрих, Швейцарія |
| Місце проживання | Швейцарія |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | ботанік, міколог, натураліст |
| Alma mater | Федеральна вища технічна школа Цюриха (1872) JMU (1874) |
| Галузь | ботаніка |
| Науковий ступінь | докторський ступінь (1874) |
| Нагороди | |
Герман Мюллер у Вікісховищі |
Біографія ред.
Мюллер навчався на вчительському семінарі у місті Кройцлінген, Тургау та працював учителем у Штайн-на-Рейні у 1869—1870 роках. У 1870 році він вступив до технічного університету у Цюриху та закінчив його з дипломом у 1872 році. Згодом він поступив у Вюрцбурзький університет у аспірантуру до Юліуса фон Сакса, у 1874 році здобув докторський ступінь і працював деякий час помічником Сакса. Протягом 1876—1890 років він працював у Пруському інституті садівництва та виноградарства (Königlich Preussische Lehranstalt für Obst- und Weinbau) у Гайзенгаймі, земля Гессен, де він створив експериментальну станцію фізіології рослин.
У 1891 році він був відкликаний у Швейцарію на пост директора новоствореної дослідної станції та школи садівництва і виноградарства (Versuchsstation und Schule für Obst-, Wein- und Gartenbau) у Ваденсвілі, де він працював аж до своєї відставки у 1924 році. З 1902 року він працював на посаді професора ботаніки технічного університету у Цюриху.
У 1890 році він став почесним членом Німецької асоціації виноградарства та у 1920 році він здобув почесний докторський ступінь Бернського університету.
Мюллер вивчав та публікував наукові праці з питань виноградарства та виноробства, у тому числі біології цвітіння винограду, хвороб винограду, спиртового бродіння вина, розведення штамів дріжджів з певними властивостями, способів отримання безалкогольного виноградного соку.
Під час свого перебування у Гайзенгаймі він створив сорт винограду Мюллер-Тургау шляхом схрещування сортів Рислінг та Madeleine Royale.
Наукові праці ред.
- Über Zuckeranhäufung an Pflanzenteilen in Folge niederer Temperatur (1882)
- Edelfäule der Trauben (1887)
- Über das Gefrieren und Erfrieren der Pflanzen (1879)
- Die Herstellung unvergorener und alkoholfreier Obst- und Traubenweine (1896)
- Abhängigkeit der Entwicklung der Traubenbeeren von der Entwicklung der Samen (1897)
- Der Rote Brenner des Weinstockes (1903)
- Bakterienblasen (Bacteriocysten) (1908)
- Bakterien im Wein (1913)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/031541/2008-09-18/
- Deutsche Nationalbibliothek Record #122508114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- IPNI. Müll.-Thurg..
- [[https://web.archive.org/web/20150216123617/http://www.hls-dhs-dss.ch/textes/d/D31541.php Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] Historisches Lexikon der Schweiz: Müller [Müller-Thurgau], Hermann] (нім.)
- Gesellschaft für Geschichte des Weines: Müller-Thurgau, Hermann (1850—1927) [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Wein-Plus Glossar: Müller-Thurgau [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.], accessed on January 23, 2013
- 125 Jahre Müller-Thurgau [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.], accessed on October 14, 2009 (нім.)
Джерела ред.
- Lebenslauf in Genera Muscorum Frondosorum, 1901
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
| Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |