www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lymantriinae Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекл

Lymantriinae

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.
?
Lymantriinae

Лимантріїна Olapa sp. Ліс Мабіра, Уганда
Біологічна класифікація
Синоніми
Lymantriidae Hampson, 1893
Посилання
Вікісховище: Lymantriinae
EOL: 47608433
ITIS: 936936
NCBI: 27548
Fossilworks: 245057

Lymantriínae (лімантріїни) — підродина лускокрилих родини еребід; застаріла вернакулярна (побутова) назва — хвилянки. Вони поширені на усіх континентах, за виключенням Антарктиди. Деякі види завдають економічно відчутної шкоди сільському та лісовому господарству.

Зовнішній вигляд ред.

Парування щіткохвоста античного (Orgya antiqua). Разючий приклад статевого диморфізму: з-за своїх майже непомітних рудиментарних крил самка (вона праворуч) схожа на якийсь сірий мішечок

Дорослі метелики (імаго) мають середні, інколи досить великі розміри, розмах крил досягає 80 мм. Тіло звичайно вкрите густими коротесенькими волосками і забарвлене у брунатно-сірі кольори, інколи із візерунком. Хоботок недорозвинений. У підродини яскраво виражений статевий диморфізм: самиці відрізняються від самців тим, що мають на вершині черевця жмуток волосків, у деяких видів крила часто-густо недорозвинені і комахи не можуть літати. Самці дрібніші, мають ширші вусики та інше забарвлення й візерунок крил. личинки лімантріїн також вкриті густими волосками, які часто утворюють пучки; серед звичайних м'яких волосків трапляються жорсткі досить пекучі (див «Галерею» нижче).

Спосіб життя ред.

Всі лімантріїни активні у сутінках та вночі, хоча фахівці припускають, що деякі мають цілодобову активність. Дорослі метелики не харчуються, використовуючи запаси їжі, накопичені на стадії личинки. Останні ж рослиноїдні і здебільшого прожерливі поліфаги. Більшість видів живиться на деревах та кущах, деякі — на травах, ліанах та лишайниках. Гусениці з однієї кладки на початкових стадіях розвитку тримаються скупченнями, оплітаючи навколо себе шовковистими нитками пагони з листям. Дорослі гусениці живуть поодинці.

Самиця непарного шовкопряда (Lymantria dispar) відклала яйця на стовбур дерева і вкрила їх шаром м'яких волосків із власного черевця

Згадані волоски відіграють помітну роль у житті лімантріїн. У гусениць вони легко обламуються і застрягають у поверхневому шарі шкіри хребетних, викликаючи болючі подразнення. Волоски гусениці лишаються у коконі й самиці нового покоління збирають їх вершиною черевця. Відклавши згодом яйця, вони вкривають кладку волосками з черевця і тими, які забрали з кокона. Це маскує кладку, захищає її від холоду та ворогів.

Мешканці північних теренів виявляють неабияку стійкість до суворих умов існування. Зокрема, арктична хвилівка (Cynaephora groenlandica) активна лише в першій половині короткого арктичного літа. Потім поживність її корму — листків верби — знижується, ріст гусені припиняється, вона ховається в морозобійних шпаринах дерев і впадає у діапаузу до весни. Внаслідок таких природних умов її життєвий цикл затягується на 7-14 років (ймовірний рекорд серед метеликів). На острові Врангеля гусениці хвилівки Dicallomera kuznezovi теж розвиваються лише в першій половині літа. Північноамериканська Cynaerphora rosii, маючи темне тіло і вдало обираючи місце мешкання, підвищує температуру свого тіла на 10° порівняно з оточуючим середовищем. Це дозволяє їм зберігати активність при від'ємних температурах.

У помірних широтах лимантріїни дають на рік одне-два покоління, зимують яйця або личинки.

Серед природних ворогів підродини відзначені віруси, що викликають поліедроз, паразитичні перетинчастокрилі та мухи-тахіни.

Географічне поширення ред.

Лялечка Lymantriinae під корою берези

Лимантріїни заселили майже всі біоми суходолу, від арктичної тундри до степів, напівпустель та океанічних островів. Найбільшого різноманіття досягають у вологих тропічних та субтропічних лісах Африки (на південь від Сахари та у Південно-Східній Азії. На самому лише Мадагаскарі мешкає 258 видів цієї підродини. У Палеарктиці відомо близько 500 видів Lymantriinae.

Класифікація ред.

Самець Calliteara pudibundа великим планом

Описано близько 350 родів і до 3000 видів цієї підродини. До початку 2000-х років цей таксон вважали самостійною родиною Lymantriidae. Згодом поглиблені молекулярно-генетичні дослідження виявили його близькість до совок. Тож ранг групи понизили до підродинного, і вона зайняла сучасне таксономічне положення. Більшість видів підродини згруповані у сім триб:

  • Arctornithini[en]
  • Daplasini[en]
  • Leucomini[en]
  • Locharnini[en]
  • Lymantriini[en]
  • Orgyiini[en]
  • Nygmiini[en]

Крім того, є види, таксономічний статус яких лишається неясним.

Значення у природі та житті людини ред.

Ураження шкіри після контакту з кущами, де мешкала гусінь золотогуза

Подібно до будь-яких інших видів, лимантріїни є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослини і лишайники й стаючи здобиччю тварин та мікроорганізмів — хижаків та паразитів. Деякі види, які здатні до масових розмножень, можуть завдавати неабиякої шкоди, головним чином — листяним та хвойним деревам і чагарникам. Наприклад, в забайкальській тайзі у 1976 році, під час спалахів розмноження білозубчастої хвилівки (Callitera albodentata) її чисельність сягала 3800 гусениць на одне дерево. Осередок розмноження охоплював понад 38 тисяч гектарів. В Україні господарства найчастіше потерпають від непарного шовкопряда, античного щіткохвоста, золотогуза (Euproctis chrysorrhoea), вербової хвилянки (Leucoma salicis), шовкопряду чорниці (Lymantria monacha).

В періоди масових розмножень у людей та свійських тварин фіксуються хворобливі подразнення шкіри та слизових оболонок очей, травних та верхніх дихальних шляхів від волосків гусені. Особливо небезпечні гусениці на останніх стадіях розвитку.

Галерея ред.

Гусениці лімантріїн дивовижно різноманітні:

Примітки ред.

  1. Кожанчиков И. В. Волнянки (Orgyidae). — Москва ; Ленинград: Акад. наук СССР, 1950. — 581 с. (Новая серия / Зоол. ин-т Акад. наук СССР; № 42) (Фауна СССР. Насекомые чешуекрылые
  2. ↑ Schaefer, P. 1989. Diversity in form, function, behavior, and ecology", In: USDA Forest Service (ed.): Proceedings, Lymantriidae: A Comparison of Features of New and Old World Tussock Moths: 1-19. Broomall, PA. URL: http://216.48.37.142/pubs/4170[недоступне посилання] offline
  3. Арктическая энциклопедия, т. 1, c. 202. — М.: Паулсен, 2017. — 688 с.
  4. ↑ Гниненко Ю. И., Леонов Д. С., Леонова Г. С. Белозубчатая волнянка (Callitera albodentata) в лесах Сибири. В.: Энтомологические исследования в Сибири. Вып. 2. — Красноярск, 2002, с. 140—146
  5. Мирзоян С. А. О паразитах ивовой волнянки (Leucoma salicis L. Lepidoptera, Orgyidae) в Армении // Биологический журнал Армении, 1970, 23(3): 66-74. URL: arar.sci.am › leucoma-salicis-l-lepidoptera-orgyidae
  6. Маркова Т. О., Манжела К. А. Тахины (Diptera, Tachinidae) — паразиты чешуекрылых семейства волнянки (Lepidoptera, Lymantriidae) на территории Приморского края // Вестник Оренбургского гос. университета, 2013, 6: 155—158
  7. Коломиец Н. Г. Естественные враги ивовой волнянки в Западно-Сибирской низменности // Изв. Сиб. отд-ния АН СССР. Сер. биол. наук. 1971. № 10, вып. 2. С. 102—109.
  8. Lafontaine J. D., Fibiger M.. Revised higher classification of the Noctuoidea (Lepidoptera). — The Canadian Entomologist, 2006, 138: 610—635
  9. Zahiri R., Kitching I. J., Lafontaine J. D., Mutanen M., Kaila L., Holloway J.D., Wahlberg N. . A new molecular phylogeny offers hope for a stable family-level classification of the Noctuoidea (Insecta: Lepidoptera). — Zoologica Scripta, 2011,40: 158—173
  10. Zahiri R., Holloway J. D., Kitching I. J., Lafontaine J.D., Mutanen M., Wahlberg N. Molecular phylogenetics of Erebidae (Lepidoptera, Noctuoidea)//Systematic Entomology 2012? 37: 102—124
  11. Lafontaine D.J. , Schmidt, B. Ch. Comments on differences in classification of the superfamily Noctuoidea (Insecta, Lepidoptera) between Eurasia and North America // ZooKeys, 2013, 264: 209—217
  12. Wang, H. et al.Molecular phylogeny of Lymantriinae (Lepidoptera, Noctuoidea, Erebidae) inferred from eight gene regions. Cladistics, 2015, 31(6):579-592
  13. Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad LymantriinaeLimantriyina Olapa sp Lis Mabira UgandaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Luskokrili Lepidoptera Nadrodina Sovkopodibni Noctuoidea Rodina Erebidi Erebidae Pidrodina LimantriinaeSinonimiLymantriidae Hampson 1893PosilannyaVikishovishe LymantriinaeEOL 47608433ITIS 936936NCBI 27548Fossilworks 245057Lymantriinae limantriyini pidrodina luskokrilih rodini erebid zastarila vernakulyarna pobutova nazva hvilyanki Voni poshireni na usih kontinentah za viklyuchennyam Antarktidi Deyaki vidi zavdayut ekonomichno vidchutnoyi shkodi silskomu ta lisovomu gospodarstvu Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Sposib zhittya 3 Geografichne poshirennya 4 Klasifikaciya 5 Znachennya u prirodi ta zhitti lyudini 6 Galereya 7 PrimitkiZovnishnij viglyad red nbsp Paruvannya shitkohvosta antichnogo Orgya antiqua Razyuchij priklad statevogo dimorfizmu z za svoyih majzhe nepomitnih rudimentarnih kril samka vona pravoruch shozha na yakijs sirij mishechokDorosli meteliki imago mayut seredni inkoli dosit veliki rozmiri rozmah kril dosyagaye 80 mm Tilo zvichajno vkrite gustimi korotesenkimi voloskami i zabarvlene u brunatno siri kolori inkoli iz vizerunkom Hobotok nedorozvinenij U pidrodini yaskravo virazhenij statevij dimorfizm samici vidriznyayutsya vid samciv tim sho mayut na vershini cherevcya zhmutok voloskiv u deyakih vidiv krila chasto gusto nedorozvineni i komahi ne mozhut litati Samci dribnishi mayut shirshi vusiki ta inshe zabarvlennya j vizerunok kril lichinki limantriyin takozh vkriti gustimi voloskami yaki chasto utvoryuyut puchki sered zvichajnih m yakih voloskiv traplyayutsya zhorstki dosit pekuchi 1 div Galereyu nizhche Sposib zhittya red Vsi limantriyini aktivni u sutinkah ta vnochi hocha fahivci pripuskayut sho deyaki mayut cilodobovu aktivnist 2 Dorosli meteliki ne harchuyutsya vikoristovuyuchi zapasi yizhi nakopicheni na stadiyi lichinki Ostanni zh roslinoyidni i zdebilshogo prozherlivi polifagi Bilshist vidiv zhivitsya na derevah ta kushah deyaki na travah lianah ta lishajnikah Gusenici z odniyeyi kladki na pochatkovih stadiyah rozvitku trimayutsya skupchennyami oplitayuchi navkolo sebe shovkovistimi nitkami pagoni z listyam Dorosli gusenici zhivut poodinci nbsp Samicya neparnogo shovkopryada Lymantria dispar vidklala yajcya na stovbur dereva i vkrila yih sharom m yakih voloskiv iz vlasnogo cherevcyaZgadani voloski vidigrayut pomitnu rol u zhitti limantriyin U gusenic voni legko oblamuyutsya i zastryagayut u poverhnevomu shari shkiri hrebetnih viklikayuchi bolyuchi podraznennya Voloski gusenici lishayutsya u kokoni j samici novogo pokolinnya zbirayut yih vershinoyu cherevcya Vidklavshi zgodom yajcya voni vkrivayut kladku voloskami z cherevcya i timi yaki zabrali z kokona Ce maskuye kladku zahishaye yiyi vid holodu ta vorogiv 2 Meshkanci pivnichnih tereniv viyavlyayut neabiyaku stijkist do suvorih umov isnuvannya Zokrema arktichna hvilivka Cynaephora groenlandica aktivna lishe v pershij polovini korotkogo arktichnogo lita Potim pozhivnist yiyi kormu listkiv verbi znizhuyetsya rist guseni pripinyayetsya vona hovayetsya v morozobijnih shparinah derev i vpadaye u diapauzu do vesni Vnaslidok takih prirodnih umov yiyi zhittyevij cikl zatyaguyetsya na 7 14 rokiv jmovirnij rekord sered metelikiv Na ostrovi Vrangelya gusenici hvilivki Dicallomera kuznezovi tezh rozvivayutsya lishe v pershij polovini lita Pivnichnoamerikanska Cynaerphora rosii mayuchi temne tilo i vdalo obirayuchi misce meshkannya pidvishuye temperaturu svogo tila na 10 porivnyano z otochuyuchim seredovishem Ce dozvolyaye yim zberigati aktivnist pri vid yemnih temperaturah 3 U pomirnih shirotah limantriyini dayut na rik odne dva pokolinnya zimuyut yajcya abo lichinki Sered prirodnih vorogiv pidrodini vidznacheni virusi sho viklikayut poliedroz 4 parazitichni peretinchastokrili 5 ta muhi tahini 6 7 Geografichne poshirennya red nbsp Lyalechka Lymantriinae pid koroyu bereziLimantriyini zaselili majzhe vsi biomi suhodolu vid arktichnoyi tundri do stepiv napivpustel ta okeanichnih ostroviv Najbilshogo riznomanittya dosyagayut u vologih tropichnih ta subtropichnih lisah Afriki na pivden vid Sahari ta u Pivdenno Shidnij Aziyi Na samomu lishe Madagaskari meshkaye 258 vidiv ciyeyi pidrodini 2 U Palearktici vidomo blizko 500 vidiv Lymantriinae Klasifikaciya red nbsp Samec Calliteara pudibunda velikim planomOpisano blizko 350 rodiv i do 3000 vidiv ciyeyi pidrodini Do pochatku 2000 h rokiv cej takson vvazhali samostijnoyu rodinoyu Lymantriidae Zgodom poglibleni molekulyarno genetichni doslidzhennya viyavili jogo blizkist do sovok 8 9 10 11 Tozh rang grupi ponizili do pidrodinnogo i vona zajnyala suchasne taksonomichne polozhennya Bilshist vidiv pidrodini zgrupovani u sim trib 12 Arctornithini en Daplasini en Leucomini en Locharnini en Lymantriini en Orgyiini en Nygmiini en Krim togo ye vidi taksonomichnij status yakih lishayetsya neyasnim Znachennya u prirodi ta zhitti lyudini red nbsp Urazhennya shkiri pislya kontaktu z kushami de meshkala gusin zolotoguzaPodibno do bud yakih inshih vidiv limantriyini ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslini i lishajniki j stayuchi zdobichchyu tvarin ta mikroorganizmiv hizhakiv ta parazitiv Deyaki vidi yaki zdatni do masovih rozmnozhen mozhut zavdavati neabiyakoyi shkodi golovnim chinom listyanim ta hvojnim derevam i chagarnikam Napriklad v zabajkalskij tajzi u 1976 roci pid chas spalahiv rozmnozhennya bilozubchastoyi hvilivki Callitera albodentata yiyi chiselnist syagala 3800 gusenic na odne derevo Oseredok rozmnozhennya ohoplyuvav ponad 38 tisyach gektariv 4 V Ukrayini gospodarstva najchastishe poterpayut vid neparnogo shovkopryada antichnogo shitkohvosta zolotoguza Euproctis chrysorrhoea verbovoyi hvilyanki Leucoma salicis shovkopryadu chornici Lymantria monacha 13 V periodi masovih rozmnozhen u lyudej ta svijskih tvarin fiksuyutsya hvoroblivi podraznennya shkiri ta slizovih obolonok ochej travnih ta verhnih dihalnih shlyahiv vid voloskiv guseni Osoblivo nebezpechni gusenici na ostannih stadiyah rozvitku Galereya red Gusenici limantriyin divovizhno riznomanitni nbsp Calliteara fortunata nbsp Ilema nachiensis nbsp LymantriinaePrimitki red Kozhanchikov I V Volnyanki Orgyidae Moskva Leningrad Akad nauk SSSR 1950 581 s Novaya seriya Zool in t Akad nauk SSSR 42 Fauna SSSR Nasekomye cheshuekrylye a b v Schaefer P 1989 Diversity in form function behavior and ecology In USDA Forest Service ed Proceedings Lymantriidae A Comparison of Features of New and Old World Tussock Moths 1 19 Broomall PA URL http 216 48 37 142 pubs 4170 nedostupne posilannya offline Arkticheskaya enciklopediya t 1 c 202 M Paulsen 2017 688 s a b Gninenko Yu I Leonov D S Leonova G S Belozubchataya volnyanka Callitera albodentata v lesah Sibiri V Entomologicheskie issledovaniya v Sibiri Vyp 2 Krasnoyarsk 2002 s 140 146 Mirzoyan S A O parazitah ivovoj volnyanki Leucoma salicis L Lepidoptera Orgyidae v Armenii Biologicheskij zhurnal Armenii 1970 23 3 66 74 URL arar sci am leucoma salicis l lepidoptera orgyidae Markova T O Manzhela K A Tahiny Diptera Tachinidae parazity cheshuekrylyh semejstva volnyanki Lepidoptera Lymantriidae na territorii Primorskogo kraya Vestnik Orenburgskogo gos universiteta 2013 6 155 158 Kolomiec N G Estestvennye vragi ivovoj volnyanki v Zapadno Sibirskoj nizmennosti Izv Sib otd niya AN SSSR Ser biol nauk 1971 10 vyp 2 S 102 109 Lafontaine J D Fibiger M Revised higher classification of the Noctuoidea Lepidoptera The Canadian Entomologist 2006 138 610 635 Zahiri R Kitching I J Lafontaine J D Mutanen M Kaila L Holloway J D Wahlberg N A new molecular phylogeny offers hope for a stable family level classification of the Noctuoidea Insecta Lepidoptera Zoologica Scripta 2011 40 158 173 Zahiri R Holloway J D Kitching I J Lafontaine J D Mutanen M Wahlberg N Molecular phylogenetics of Erebidae Lepidoptera Noctuoidea Systematic Entomology 2012 37 102 124 Lafontaine D J Schmidt B Ch Comments on differences in classification of the superfamily Noctuoidea Insecta Lepidoptera between Eurasia and North America ZooKeys 2013 264 209 217 Wang H et al Molecular phylogeny of Lymantriinae Lepidoptera Noctuoidea Erebidae inferred from eight gene regions Cladistics 2015 31 6 579 592 Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lymantriinae amp oldid 39122763