Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Ві́льям Мо́клі (англ. John William Mauchly; 30 серпня 1907 — 8 січня 1980) — американський фізик та інженер, один з творців першого у світі електронного комп'ютера ENIAC (1946). Працював викладачем електротехніки в Пенсільванському університеті у Філадельфії (США).
| Джон Вільям Моклі | |
|---|---|
| англ. John William Mauchly | |
 | |
| Народився | 30 серпня 1907[1][2][…] Цинциннаті, Огайо, США |
| Помер | 8 січня 1980[1][2][…] (72 роки) Амблер, Монтґомері, Пенсільванія, США[1] |
| Поховання | d[4] |
| Місце проживання | Сполучені Штати Америки |
| Країна |  США |
| Національність | американець |
| Діяльність | фізик, винахідник, статистик, інформатик |
| Alma mater | Університет Джонса Гопкінса (1932)[1] d |
| Галузь | Фізика та інформатика |
| Заклад | d[5] Університет Джонса Гопкінса[5] d[5] d[5] Remington Rand[5] d[5] |
| Посада | голова[6] і голова |
| Науковий керівник | d[7] |
| Відомий завдяки: | ENIAC UNIVAC BINAC |
| У шлюбі з | Кетлін Антонеллі[5] |
| Нагороди | |
Основні біографічні дані та освіта
Моклі народився 30 серпня 1907 року в Цинциннаті, штат Огайо. Дитинство пройшло у Чеві Чейз, штат Меріленд. До школи він пішов у Вашингтоні, де його батько працював фізиком у Департаменті земного магнетизму Інституту Карнегі. У 1925 році Джон отримав стипендію від штату Меріленд, яка дозволити йому навчатися в Університеті Джона Хопкінса в Балтиморі, штат Меріленд, закінчивши його в 1925 році. У 1927 році він вступив до докторантури, отримав докторський ступінь в 1932 році. Потім він викладав фізику в ряді різних коледжів і провів деякий час в Інституті Карнегі у Вашингтоні, де проводив дослідження з аналізу погоди. Незабаром він зрозумів, що для розрахунку прогнозів погоди необхідно дуже швидко опрацьовувати велику кількість даних, і почав шукати пристрої, які б допомогли у проведенні таких розрахунків. До 1941 року Моклі викладав фізику в коледжі Ursinus поблизу Філадельфії. У цей час він цікавиться розвитком електронних обчислювальних машин, який поєднує у собі досягнення в галузі фізики і техніки.
Електронний цифровий інтегратор і комп'ютер (ENIAC)
У 1942 році Моклі запропонував створити ЕОМ, підкресливши величезну перевагу в швидкості, що може бути досягнуто за допомогою цифрової електроніки без рухомих частин. Лейтенант запропонував Моклі написати офіційну пропозицію. У квітні 1943 року Міністерство оборони США та університет домовилися про будівництво ENIAC. Моклі спланував будову пристрою, а Екерт виконав створення та налагодження ENIAC. Через здатність для швидкого обчислення, ENIAC міг вирішити проблеми, які раніше були нерозв'язними — він був приблизно в 1000 разів швидшим, ніж існуючі технології того часу. Він міг би додати 5000 чисел за одну секунду. Був перероблений в 1948 році для того, щоб бути в змозі використати збережені програми, з деякою втратою швидкості.
Отриманий при розробці машин досвід Моклі узагальнив у вигляді основних принципів побудови ЕОМ. Вони були викладені у звіті, складеному спільно з Г. Голдстайном і А. Беркс в 1946 році і покладені в основу ЕОМ, керівником розробки якої став Джон фон Нейман. Матеріали звіту не публікувалися у відкритій пресі до кінця 1950-х років, але були передані деяким фірмам США і Великої Британії. Популярність фон Неймана як великого вченого відіграла свою роль — викладені ним принципи і структура ЕОМ стали називатися фоннейманівськими, хоча їх співавторами були також Моклі і Джон Преспер Екерт.
У 1948 Моклі і Екерт заснували компанію [en]» для виробництва комп'ютерів, і через рік представили обчислювальну машину BINAC, яка для введення інформації замість перфокарт вперше використовувала магнітну стрічку. У 1950 році їхня фірма була придбана компанією Remington Rand (пізніше ).
У 1949 році в Філадельфії під керівництвом Моклі створено Short Code — один з перших примітивних інтерпретаторів мови програмування.
У період з 1946 по 1951 року спільно з Еккертом працював над комп'ютером UNIVAC I, який став першим комерційно доступним комп'ютером. У цей час у Моклі виникла ідея навчити комп'ютер сприймати алгебраїчні рівняння в їх традиційному вигляді. Проте повною мірою реалізувати її не вдалося, тому що знаки математичних дій, як і раніше доводилося замінювати на їх чисельні коди.
У 1952 р. вони завершили роботу над комп'ютером EDVAC.
Результати діяльності Моклі і Еккерта вплинули на появу в 1953 році першого електронного комп'ютера IBM.
Надалі Моклі займав керівні пости в цілому ряді проектів і компаній. У 1959—1965 займав пост президента Mauchly Associates, Inc., в 1965—1969 — голова правління цієї компанії, В 1968—1980 — президент Dynatrend Inc., У 1970—1980 — президент Marketrend Inc.
За досягнення на комп'ютерному терені Моклі був удостоєний багатьох нагород.
Дружиною Моклі була Кетлін Макналті, яка свого часу працювала однією з програмісток ENIAC.
Варто звернути увагу, що у багатьох джерелах прізвище Моклі (Mauchly) неправильно перекладено як «Мочлі».
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- SNAC — 2010.
- Ceruzzi P. E. Mauchly, John William (30 August 1907–08 January 1980), physicist and inventor // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1302216
- Find a Grave — 1996.
- https://history.computer.org/pioneers/mauchly.html
- https://www.acm.org/about-acm/past-presidents
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 6 березня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Айзексон Волтер. Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. — Наш Формат, 2017. — 488 с. — .
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Vi lyam Mo kli angl John William Mauchly 30 serpnya 1907 8 sichnya 1980 amerikanskij fizik ta inzhener odin z tvorciv pershogo u sviti elektronnogo komp yutera ENIAC 1946 Pracyuvav vikladachem elektrotehniki v Pensilvanskomu universiteti u Filadelfiyi SShA Dzhon Vilyam Mokliangl John William MauchlyDzhon Mokli p yatij zliva Dzhon Mokli p yatij zliva Narodivsya30 serpnya 1907 1907 08 30 1 2 Cincinnati Ogajo SShAPomer8 sichnya 1980 1980 01 08 1 2 72 roki Ambler Montgomeri Pensilvaniya SShA 1 PohovannyaRose Hill Cemeteryd 4 Misce prozhivannyaSpolucheni Shtati AmerikiKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistfizik vinahidnik statistik informatikAlma materUniversitet Dzhonsa Gopkinsa 1932 1 McKinley Technology High SchooldGaluzFizika ta informatikaZakladUrsinus Colleged 5 Universitet Dzhonsa Gopkinsa 5 Inzhenerna shkola Murad 5 EMCCd 5 Remington Rand 5 Sperry Randd 5 Posadagolova 6 i golovaNaukovij kerivnikGerhard Heinrich Dieked 7 Vidomij zavdyaki ENIAC UNIVAC BINACU shlyubi zKetlin Antonelli 5 Nagorodipremiya Garolda Pendera 1973 Premiya Emanuelya Piora 1978 medal Govarda Pottsa 1949 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2002 memorialna premiya Garri Guda 1966 medal Dzhona Skotta 1961 Zmist 1 Osnovni biografichni dani ta osvita 2 Elektronnij cifrovij integrator i komp yuter ENIAC 3 Primitki 4 LiteraturaOsnovni biografichni dani ta osvitared Mokli narodivsya 30 serpnya 1907 roku v Cincinnati shtat Ogajo Ditinstvo projshlo u Chevi Chejz shtat Merilend Do shkoli vin pishov u Vashingtoni de jogo batko pracyuvav fizikom u Departamenti zemnogo magnetizmu Institutu Karnegi U 1925 roci Dzhon otrimav stipendiyu vid shtatu Merilend yaka dozvoliti jomu navchatisya v Universiteti Dzhona Hopkinsa v Baltimori shtat Merilend zakinchivshi jogo v 1925 roci U 1927 roci vin vstupiv do doktoranturi otrimav doktorskij stupin v 1932 roci Potim vin vikladav fiziku v ryadi riznih koledzhiv i proviv deyakij chas v Instituti Karnegi u Vashingtoni de provodiv doslidzhennya z analizu pogodi Nezabarom vin zrozumiv sho dlya rozrahunku prognoziv pogodi neobhidno duzhe shvidko opracovuvati veliku kilkist danih i pochav shukati pristroyi yaki b dopomogli u provedenni takih rozrahunkiv Do 1941 roku Mokli vikladav fiziku v koledzhi Ursinus poblizu Filadelfiyi U cej chas vin cikavitsya rozvitkom elektronnih obchislyuvalnih mashin yakij poyednuye u sobi dosyagnennya v galuzi fiziki i tehniki Elektronnij cifrovij integrator i komp yuter ENIAC red U 1942 roci Mokli zaproponuvav stvoriti EOM pidkreslivshi velicheznu perevagu v shvidkosti sho mozhe buti dosyagnuto za dopomogoyu cifrovoyi elektroniki bez ruhomih chastin Lejtenant German Goldstajn zaproponuvav Mokli napisati oficijnu propoziciyu U kvitni 1943 roku Ministerstvo oboroni SShA ta universitet domovilisya pro budivnictvo ENIAC Mokli splanuvav budovu pristroyu a Ekert vikonav stvorennya ta nalagodzhennya ENIAC Cherez zdatnist dlya shvidkogo obchislennya ENIAC mig virishiti problemi yaki ranishe buli nerozv yaznimi vin buv priblizno v 1000 raziv shvidshim nizh isnuyuchi tehnologiyi togo chasu Vin mig bi dodati 5000 chisel za odnu sekundu Buv pereroblenij v 1948 roci dlya togo shob buti v zmozi vikoristati zberezheni programi z deyakoyu vtratoyu shvidkosti Otrimanij pri rozrobci mashin dosvid Mokli uzagalniv u viglyadi osnovnih principiv pobudovi EOM Voni buli vikladeni u zviti skladenomu spilno z G Goldstajnom i A Berks v 1946 roci i pokladeni v osnovu EOM kerivnikom rozrobki yakoyi stav Dzhon fon Nejman Materiali zvitu ne publikuvalisya u vidkritij presi do kincya 1950 h rokiv ale buli peredani deyakim firmam SShA i Velikoyi Britaniyi Populyarnist fon Nejmana yak velikogo vchenogo vidigrala svoyu rol vikladeni nim principi i struktura EOM stali nazivatisya fonnejmanivskimi hocha yih spivavtorami buli takozh Mokli i Dzhon Presper Ekert U 1948 Mokli i Ekert zasnuvali kompaniyu Eckert Mauchly Computer Corporation en dlya virobnictva komp yuteriv i cherez rik predstavili obchislyuvalnu mashinu BINAC yaka dlya vvedennya informaciyi zamist perfokart vpershe vikoristovuvala magnitnu strichku U 1950 roci yihnya firma bula pridbana kompaniyeyu Remington Rand piznishe Sperry Rand U 1949 roci v Filadelfiyi pid kerivnictvom Mokli stvoreno Short Code odin z pershih primitivnih interpretatoriv movi programuvannya U period z 1946 po 1951 roku spilno z Ekkertom pracyuvav nad komp yuterom UNIVAC I yakij stav pershim komercijno dostupnim komp yuterom U cej chas u Mokli vinikla ideya navchiti komp yuter sprijmati algebrayichni rivnyannya v yih tradicijnomu viglyadi Prote povnoyu miroyu realizuvati yiyi ne vdalosya tomu sho znaki matematichnih dij yak i ranishe dovodilosya zaminyuvati na yih chiselni kodi U 1952 r voni zavershili robotu nad komp yuterom EDVAC Rezultati diyalnosti Mokli i Ekkerta vplinuli na poyavu v 1953 roci pershogo elektronnogo komp yutera IBM Nadali Mokli zajmav kerivni posti v cilomu ryadi proektiv i kompanij U 1959 1965 zajmav post prezidenta Mauchly Associates Inc v 1965 1969 golova pravlinnya ciyeyi kompaniyi V 1968 1980 prezident Dynatrend Inc U 1970 1980 prezident Marketrend Inc Za dosyagnennya na komp yuternomu tereni Mokli buv udostoyenij bagatoh nagorod Druzhinoyu Mokli bula Ketlin Maknalti yaka svogo chasu pracyuvala odniyeyu z programistok ENIAC Varto zvernuti uvagu sho u bagatoh dzherelah prizvishe Mokli Mauchly nepravilno perekladeno yak Mochli 8 Primitkired a b v g Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Ceruzzi P E Mauchly John William 30 August 1907 08 January 1980 physicist and inventor American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1302216 d Track Q103869672d Track Q20824348d Track Q16983137 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v g d e zh https history computer org pioneers mauchly html https www acm org about acm past presidents Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Literaturared Ajzekson Volter Innovatori Yak grupa hakeriv geniyiv ta gikiv zdijsnila cifrovu revolyuciyu Nash Format 2017 488 s ISBN 978 617 7279 81 4 nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhon Mokli amp oldid 42616446