44-та винищувальна ескадра (нім. Jagdverband 44 (JV 44) — спеціалізований підрозділ реактивної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Винищувальну частину JV 44 часто називали «підрозділом асів», тому що більшість пілотів, які були в ній протягом чотирьох місяців її існування, становили еліту Люфтваффе. Три чверті льотного складу були кавалерами Лицарського хреста Залізного хреста, серед її асів були Баркхорн, Бер, Лютцов та Штайнгофф.
| 44-та винищувальна ескадра Jagdverband 44 | |
|---|---|
| Емблема 44-ї винищувальної ескадри | |
| На службі | 10 січня — 8 травня 1945 |
| Країна | Третій Рейх |
| Належність | Вермахт |
| Вид | Люфтваффе |
| Тип | винищувальна авіація |
| Роль | винищувачі бомбардувальників |
| Чисельність | ескадра |
| Гарнізон/Штаб | Бранденбург-на-Гафелі |
| Прізвиська | «Група експертів» (нім. Verband der Experten) |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-лейтенант Адольф Галланд оберст-лейтенант Гейнц Бер |
| Авіація | |
| Бомбард. | Me 262, Fw 190 |
Історія ред.
JV 44 розпочала формування за ініціативою генерал-інспектора винищувальної авіації генерал-лейтенанта Адольфа Галланда з середини січня 1945 року, хоча офіційний наказ про створення частини вийшов тільки 24 лютого. Базою для підрозділу став аеродром Бранденбург-Бріст. До нової частини пропонувалося перейти багатьом німецьким асам з різних ескадр, більшість з яких прийняли запрошення. До кінця березня проходили ознайомлення з новим типом літака Me 262 і тренувальні польоти, хоча вже 22 лютого Йоганнес Штайнгофф здобув першу перемогу у складі JV 44. В ході навчального польоту лейтенант Бломерт і Штайнгофф наткнулися на групу радянських літаків, з яких один — штурмовик Іл-2 — був збитий. 25 березня, також під час «тренінгу», один з німецьких пілотів збив над Пенемюнде «Москіто» 544-ї британської ескадрильї.
На початку квітня частину перевели на новий аеродром Мюнхен-Рієм. Вже 3 квітня над Мюнхеном унтер-офіцер Едуард Шалльмозер таранив «Лайтнінг». Через два дні кілька Me 262 атакувало з'єднання британських бомбардувальників і збили п'ять з них — три «Ліберейтори» і дві «Фортеці».
До кінця війни JV 44 продовжувало битися, досягши співвідношення втрат 4:1 на свою користь. Загалом у підрозділі служило 50 пілотів та було 25 літаків.
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- . на ww2.dk. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 15 липня 2019.(англ.)
- . на allaces.ru. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 15 липня 2019.(рос.)
- Jagdverband 44 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Forsyth, Robert (2008). Jagdverband 44 : Squadron of Experten. Aviation Elite Units. 28. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-294-3.
- Cajus Bekker: Angriffshöhe 4000. Ein Kriegstagebuch der deutschen Luftwaffe. Buch und Welt, Klagenfurt 1964 (21. Auflage (Für die Taschenbuchausgabe vom Autor neu durchgesehen und bearbeitet). (= Heyne-Bücher 1, Heyne allgemeine Reihe. Bd. 975). Heyne, München 1995, ISBN 3-453-00296-2).