www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людина уміла Homo habilisОхоронний статусВимерлий МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяТип Хордові Chordata Підтип Хребетні V

Людина уміла

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Людина (значення).

Люди́на уміла (Homo habilis) — високорозвинений австралопітек або перший представник роду Homo, який з'явився у Східній Африці близько 2,4 млн років тому. Саме Людина уміла чи один із її різновидів вважаються наразі найімовірнішими предками всіх пізніших представників роду Homo.

Знайдений археологами Лікі (Мері та Луїсом) 1960 року та описаний 1964 року за сенсаційною знахідкою з печери ущелини Олдувай у Танзанії. Там вони разом із кістками вимерлого шаблезубого тигра смілодона знайшли стопу, п'яткову кістку, ключицю та рештки черепу нового гомініда. Можливо, він був вбитий хижаком. Череп, як потім виявилося, належав дитині 11—12 років. Виходячи з будови ступні новий гомінід був прямоходячим.

Нового гомініда спочатку назвали презинджантроп (Prezinjanthropus), а потім у 1964 році за пропозицією Луїса Лікі перейменували в Homo habilis (Людина уміла). Пізніше аналогічні знахідки були зроблені в Кообі-Фора, Сварткрансі та інших місцях Східної Африки та Південної Африки.

Людина уміла, першою із предків сучасної людини, почала регулярно виготовляти кам'яні знаряддя праці і перейшла на всеїдність. З неї також починається бурхливий розвиток розміру головного мозку. Вона є творцем ранньої галькової культури, яка за місцем перших знахідок була названа олдувайською культурою.

Опис Редагувати

Людина уміла, судячи зі знайдених залишків, які датуються 2,6—2,5 млн років тому, проіснувала більше ніж півмільйона років. Маса головного мозку цього гомініда була 650 граммів, що було набагато більше, ніж у типових австралопітеків. Вона також відрізнялась від австралопітеків будовою тазу, що забезпечувало більш досконалу біпедальність та народження дітей з головою більшого розміру. Ендокрана округла і точок росту не має. Однак у Людини умілої відбувався перерозподіл частин мозку — більш примітивна потилична частина мозку зменшується на користь збільшення більш прогресивних частин — лобової, тім'яної, скороневої з асоціативними частинами. Відрізнялась вона від австралопітекових і будовою черепа — він розширений у підочній та тім'яно-потиличній областях. Розмір зубів зменшується, зубна емаль стає менш товстою. Структура кисті Homo habilis мозаїчна та поєднує в собі як прогресивні риси, так і сліди адаптації до лазання по деревах. Розширення нігтьових фаланг — прогресивна риса, яка свідчить про формування пальцевих подушечок як дотичного кінетичного апарату. Формувався силовий хват, за допомогою якого можна було виготовляти знаряддя праці. Від ноги habilis'а залишилось п'ять фаланг пальців, п'ять кісток ступні, п'яткова кістка та кісточка. Це була примітивна нога за поєднанням кісток, але все ж — нога людини. У Людини умілої перший палець ступні не був відведений в сторону, а також, як і в нас, розташовувався разом з іншими пальцями. Це означало, що нога її була повністю пристосована тільки до двоногого переміщення.

Об'єм мозку Людини умілої — 650—1100 см³. Зріст становив 1,0—1,5 м, вага — приблизно 30—50 кг. Її обличчя мало архаїчну форму з надочними валиками, пласким носом та виступаючою вперед щелепою. Голова Людини умілої стала більш кулястої форми, ніж у австралопітеків; мозок також став більшим, хоч становив ще лише половину мозку сучасної людини. Опуклість всередині тонкостінного черепа каже про наявність в них центру Брока — центру мови, але гортань, можливо, не була здатна виробляти стільки ж звуків, скільки гортань сучасних людей. Щелепи були менш масивні, ніж у австралопітека; кістки рук и стегон здаються більш сучасними, а ноги мали цілком «сучасну» форму. В особин Людини умілої був помітний статевий диморфізм — самиці мали ширші стегна у порівнянні з самцями. Раціон харчування був в основному вегетаріанський, але також входило в нього і м'ясо, інколи деяких видів австралопітеків.

Людина уміла, мабуть, перша істота, яка свідомо виготовляла знаряддя праці та мисливства: перші ще грубо оброблені кам'яні гальки (знаряддя олдувайської культури) неодноразово знаходили разом із залишками цієї істоти. Саме Людина уміла перейшла межу, яка відокремила рід Homo від усіх інших біологічних істот — вона зробила перший крок на шляху підкорення собі навколишньої природи. Знаряддя, котрі створила Людина уміла, майже усі були кварцові, а кварцу в місцях стоянок цих людей не було. Вони приносили його з відстані від 3 до 15 км. Це доводило, що Людина уміла дійсно була людиною. Вона заздалегідь підбирала камінь для своїх знарядь. Жодна з тварин не тільки не підбирає сировину для своїх знарядь, але і взагалі не додумується розколювати камінь, щоб зробити його гострим, перетворити на знаряддя. Однак на відміну від пізніших видів Homo, недбайливо ставились до виготовлених собою знарядь праці, і після використання викидали їх. Науковці провели серію досліджень та дійшли висновку, що кисть Людини умілої була здібна до праці. Вона володіла силовим хватом більшої потужності. У жодної мавпи таких здібностей немає.

Полеміка з приводу видової приналежності Редагувати

Виділення Homo habilis у самостійний вид роду Homo викликало багато заперечень. Проблема класифікації Людини умілої полягала в тому, що багато рис в її будові були архаїчними та зближували її з австралопітеками. Лікі, Нейп'є і Тобаєс були впевнені у приналежності нового гомініда до роду Homo. Вони вказували на наступні риси: мозок у гомініда набагато більший за розміром, ніж у австралопітеків; зуби — ближчі до людських, так само як і форма черепа; решта кістяка дуже схожа на скелет сучасної людини. На думку численних опонентів вирахуваний Тобаєсом об'єм мозку (642 см³) вельми сумнівний, бо знахідки погано збереглись. Вони критикували висновки відносно зубної системи та вказували на те, що відомостей про решту скелету Homo habilis недостатньо для будь-якого розв'язання дилеми.

Полеміка залишилась незакінченою, тому що проблема Homo habilis стосувалась не тільки кількісних ознак. Вона зачіпала набагато більш глибокі та принципові питання: як виділяти види, які критерії слід застосовувати, які допустимі межі внутрішньовидової мінливості? Візьмімо хоча б один приклад. На сьогодні величина мозку сама по собі вважається сумнівним критерієм для ідентифікації видів. Вона дуже непостійна. У сучасної людини об'єм мозку варіює в межах від 1000 до 1800 см³, перекриваючись у своїх нижніх значеннях з верхньою областю відповідного діапазону для виду Homo erectus (700—1250 см³). Якщо поставити поряд «найголовастішого» Homo erectus та сучасного Homo sapiens з найменшим мозком, то, ігноруючи всі інші ознаки, їхні видові назви доведеться поміняти місцями. Точно так само діапазон розмірів мозку Homo habilis від 500 до 800 см³ — перекриває відповідні величини для Homo erectus.

Очевидно, що розгляд самого тільки об'єму мозку черепа може призвести до неправильних висновків. Тим більше, що відмінності в розмірі мозку в межах нашого власного виду ніяк не пов'язані з рівнем інтелекту, а скоріш залежать від розмірів тіла. У великих людей мозок більший, але вони від цього не стають розумнішими ніж їхні низькорослі побратими. Оскільки в гомінідів завжди був сильно виражений статевий диморфізм, їхні викопні черепи також повинні бути різними. Якщо додати до цього можливі відмінності у швидкості еволюції різних частин тіла, то складність виділення видів стане ще більш очевидною.

Знахідки Редагувати

ОН 7 датується близько 1.75 млн.років тому, була знайдена Луїсом Лікі 4 листопада 1960 році в Олдувайській ущелині (Танзанія). Це була щелепа з повними зубами. Через маленький розмір зубів, дослідники вважають, що об'єм мозку був 363 cm³. Також були знайдені 20 фрагментів лівої руки.

  • ОН 62

ОН 62 знайшов Дональд Джохансон в Олдувайській ущелині в 1986 році. Знайдені нижні та верхні кінцівки, зокрема плечова кістка та стегна. Завдяки цьому відкриті було проведено декілька повторних розкопок.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Вишняцкий Л. Б. История одной случайности. Фрязино, Издательство «Век 2», 2005 г., 240 с.

Джерела Редагувати

  • Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти, Міфи, Коментарі. Харків, ВД «ШКОЛА», 2007, стор 8. ISBN 966-8182-62-6
  • Вишняцкий Л. Б. История одной случайности. Фрязино, Издательство «Век 2», 2005 г., 240 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyudina umilaHomo habilisOhoronnij statusVimerlij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaTip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Infraryad Lyudinopodibni Hominoidea Rodina Gominidi Hominidae Rid Lyudina Homo Vid Homo habilisBinomialna nazvaHomo habilis Leakey et al 1964 PosilannyaVikishovishe Homo habilisVikividi Homo habilisEOL 42410196Fossilworks 83082U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Lyudi na umila Homo habilis visokorozvinenij avstralopitek abo pershij predstavnik rodu Homo yakij z yavivsya u Shidnij Africi blizko 2 4 mln rokiv tomu Same Lyudina umila chi odin iz yiyi riznovidiv vvazhayutsya narazi najimovirnishimi predkami vsih piznishih predstavnikiv rodu Homo Znajdenij arheologami Liki Meri ta Luyisom 1960 roku ta opisanij 1964 roku za sensacijnoyu znahidkoyu z pecheri ushelini Olduvaj u Tanzaniyi Tam voni razom iz kistkami vimerlogo shablezubogo tigra smilodona znajshli stopu p yatkovu kistku klyuchicyu ta reshtki cherepu novogo gominida Mozhlivo vin buv vbitij hizhakom Cherep yak potim viyavilosya nalezhav ditini 11 12 rokiv Vihodyachi z budovi stupni novij gominid buv pryamohodyachim Novogo gominida spochatku nazvali prezindzhantrop Prezinjanthropus a potim u 1964 roci za propoziciyeyu Luyisa Liki perejmenuvali v Homo habilis Lyudina umila Piznishe analogichni znahidki buli zrobleni v Koobi Fora Svartkransi ta inshih miscyah Shidnoyi Afriki ta Pivdennoyi Afriki Lyudina umila pershoyu iz predkiv suchasnoyi lyudini pochala regulyarno vigotovlyati kam yani znaryaddya praci i perejshla na vseyidnist Z neyi takozh pochinayetsya burhlivij rozvitok rozmiru golovnogo mozku Vona ye tvorcem rannoyi galkovoyi kulturi yaka za miscem pershih znahidok bula nazvana olduvajskoyu kulturoyu 1 Zmist 1 Opis 2 Polemika z privodu vidovoyi prinalezhnosti 3 Znahidki 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaOpis RedaguvatiLyudina umila sudyachi zi znajdenih zalishkiv yaki datuyutsya 2 6 2 5 mln rokiv tomu proisnuvala bilshe nizh pivmiljona rokiv Masa golovnogo mozku cogo gominida bula 650 grammiv sho bulo nabagato bilshe nizh u tipovih avstralopitekiv Vona takozh vidriznyalas vid avstralopitekiv budovoyu tazu sho zabezpechuvalo bilsh doskonalu bipedalnist ta narodzhennya ditej z golovoyu bilshogo rozmiru Endokrana okrugla i tochok rostu ne maye Odnak u Lyudini umiloyi vidbuvavsya pererozpodil chastin mozku bilsh primitivna potilichna chastina mozku zmenshuyetsya na korist zbilshennya bilsh progresivnih chastin lobovoyi tim yanoyi skoronevoyi z asociativnimi chastinami Vidriznyalas vona vid avstralopitekovih i budovoyu cherepa vin rozshirenij u pidochnij ta tim yano potilichnij oblastyah Rozmir zubiv zmenshuyetsya zubna emal staye mensh tovstoyu Struktura kisti Homo habilis mozayichna ta poyednuye v sobi yak progresivni risi tak i slidi adaptaciyi do lazannya po derevah Rozshirennya nigtovih falang progresivna risa yaka svidchit pro formuvannya palcevih podushechok yak dotichnogo kinetichnogo aparatu Formuvavsya silovij hvat za dopomogoyu yakogo mozhna bulo vigotovlyati znaryaddya praci Vid nogi habilis a zalishilos p yat falang palciv p yat kistok stupni p yatkova kistka ta kistochka Ce bula primitivna noga za poyednannyam kistok ale vse zh noga lyudini U Lyudini umiloyi pershij palec stupni ne buv vidvedenij v storonu a takozh yak i v nas roztashovuvavsya razom z inshimi palcyami Ce oznachalo sho noga yiyi bula povnistyu pristosovana tilki do dvonogogo peremishennya Ob yem mozku Lyudini umiloyi 650 1100 sm Zrist stanoviv 1 0 1 5 m vaga priblizno 30 50 kg Yiyi oblichchya malo arhayichnu formu z nadochnimi valikami plaskim nosom ta vistupayuchoyu vpered shelepoyu Golova Lyudini umiloyi stala bilsh kulyastoyi formi nizh u avstralopitekiv mozok takozh stav bilshim hoch stanoviv she lishe polovinu mozku suchasnoyi lyudini Opuklist vseredini tonkostinnogo cherepa kazhe pro nayavnist v nih centru Broka centru movi ale gortan mozhlivo ne bula zdatna viroblyati stilki zh zvukiv skilki gortan suchasnih lyudej Shelepi buli mensh masivni nizh u avstralopiteka kistki ruk i stegon zdayutsya bilsh suchasnimi a nogi mali cilkom suchasnu formu V osobin Lyudini umiloyi buv pomitnij statevij dimorfizm samici mali shirshi stegna u porivnyanni z samcyami Racion harchuvannya buv v osnovnomu vegetarianskij ale takozh vhodilo v nogo i m yaso inkoli deyakih vidiv avstralopitekiv Lyudina umila mabut persha istota yaka svidomo vigotovlyala znaryaddya praci ta mislivstva pershi she grubo obrobleni kam yani galki znaryaddya olduvajskoyi kulturi neodnorazovo znahodili razom iz zalishkami ciyeyi istoti Same Lyudina umila perejshla mezhu yaka vidokremila rid Homo vid usih inshih biologichnih istot vona zrobila pershij krok na shlyahu pidkorennya sobi navkolishnoyi prirodi Znaryaddya kotri stvorila Lyudina umila majzhe usi buli kvarcovi a kvarcu v miscyah stoyanok cih lyudej ne bulo Voni prinosili jogo z vidstani vid 3 do 15 km Ce dovodilo sho Lyudina umila dijsno bula lyudinoyu Vona zazdalegid pidbirala kamin dlya svoyih znaryad Zhodna z tvarin ne tilki ne pidbiraye sirovinu dlya svoyih znaryad ale i vzagali ne dodumuyetsya rozkolyuvati kamin shob zrobiti jogo gostrim peretvoriti na znaryaddya Odnak na vidminu vid piznishih vidiv Homo nedbajlivo stavilis do vigotovlenih soboyu znaryad praci i pislya vikoristannya vikidali yih Naukovci proveli seriyu doslidzhen ta dijshli visnovku sho kist Lyudini umiloyi bula zdibna do praci Vona volodila silovim hvatom bilshoyi potuzhnosti U zhodnoyi mavpi takih zdibnostej nemaye Polemika z privodu vidovoyi prinalezhnosti RedaguvatiVidilennya Homo habilis u samostijnij vid rodu Homo viklikalo bagato zaperechen Problema klasifikaciyi Lyudini umiloyi polyagala v tomu sho bagato ris v yiyi budovi buli arhayichnimi ta zblizhuvali yiyi z avstralopitekami Liki Nejp ye i Tobayes buli vpevneni u prinalezhnosti novogo gominida do rodu Homo Voni vkazuvali na nastupni risi mozok u gominida nabagato bilshij za rozmirom nizh u avstralopitekiv zubi blizhchi do lyudskih tak samo yak i forma cherepa reshta kistyaka duzhe shozha na skelet suchasnoyi lyudini Na dumku chislennih oponentiv virahuvanij Tobayesom ob yem mozku 642 sm velmi sumnivnij bo znahidki pogano zbereglis Voni kritikuvali visnovki vidnosno zubnoyi sistemi ta vkazuvali na te sho vidomostej pro reshtu skeletu Homo habilis nedostatno dlya bud yakogo rozv yazannya dilemi Polemika zalishilas nezakinchenoyu tomu sho problema Homo habilis stosuvalas ne tilki kilkisnih oznak Vona zachipala nabagato bilsh gliboki ta principovi pitannya yak vidilyati vidi yaki kriteriyi slid zastosovuvati yaki dopustimi mezhi vnutrishnovidovoyi minlivosti Vizmimo hocha b odin priklad Na sogodni velichina mozku sama po sobi vvazhayetsya sumnivnim kriteriyem dlya identifikaciyi vidiv Vona duzhe nepostijna U suchasnoyi lyudini ob yem mozku variyuye v mezhah vid 1000 do 1800 sm perekrivayuchis u svoyih nizhnih znachennyah z verhnoyu oblastyu vidpovidnogo diapazonu dlya vidu Homo erectus 700 1250 sm Yaksho postaviti poryad najgolovastishogo Homo erectus ta suchasnogo Homo sapiens z najmenshim mozkom to ignoruyuchi vsi inshi oznaki yihni vidovi nazvi dovedetsya pominyati miscyami Tochno tak samo diapazon rozmiriv mozku Homo habilis vid 500 do 800 sm perekrivaye vidpovidni velichini dlya Homo erectus Ochevidno sho rozglyad samogo tilki ob yemu mozku cherepa mozhe prizvesti do nepravilnih visnovkiv Tim bilshe sho vidminnosti v rozmiri mozku v mezhah nashogo vlasnogo vidu niyak ne pov yazani z rivnem intelektu a skorish zalezhat vid rozmiriv tila U velikih lyudej mozok bilshij ale voni vid cogo ne stayut rozumnishimi nizh yihni nizkorosli pobratimi Oskilki v gominidiv zavzhdi buv silno virazhenij statevij dimorfizm yihni vikopni cherepi takozh povinni buti riznimi Yaksho dodati do cogo mozhlivi vidminnosti u shvidkosti evolyuciyi riznih chastin tila to skladnist vidilennya vidiv stane she bilsh ochevidnoyu Znahidki RedaguvatiKNM ER 1813 KNM ER 1805 OH 24 ON 7ON 7 datuyetsya blizko 1 75 mln rokiv tomu bula znajdena Luyisom Liki 4 listopada 1960 roci v Olduvajskij ushelini Tanzaniya Ce bula shelepa z povnimi zubami Cherez malenkij rozmir zubiv doslidniki vvazhayut sho ob yem mozku buv 363 cm Takozh buli znajdeni 20 fragmentiv livoyi ruki ON 62ON 62 znajshov Donald Dzhohanson v Olduvajskij ushelini v 1986 roci Znajdeni nizhni ta verhni kincivki zokrema plechova kistka ta stegna Zavdyaki comu vidkriti bulo provedeno dekilka povtornih rozkopok Div takozh RedaguvatiOlduvajska kultura Kam yani znaryaddyaPrimitki Redaguvati Vishnyackij L B Istoriya odnoj sluchajnosti Fryazino Izdatelstvo Vek 2 2005 g 240 s Dzherela RedaguvatiPetrovskij V V Radchenko L O Semenenko V I Istoriya Ukrayini Neuperedzhenij poglyad Fakti Mifi Komentari Harkiv VD ShKOLA 2007 stor 8 ISBN 966 8182 62 6 Vishnyackij L B Istoriya odnoj sluchajnosti Fryazino Izdatelstvo Vek 2 2005 g 240 s Posilannya Redaguvati ros Uchenye predlozhili novuyu teoriyu evolyucii cheloveka ros Chelovek umelyj na sajte Sergeya Kondulukova Arhivovano 27 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Chelovek umelyj na sajte Biologiya i medicina Arhivovano 14 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Chelovek umelyj Arhivovano 14 grudnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyudina umila amp oldid 40386541