Henschel Hs 123 — німецький одномоторний суцільнометалевий біплан періоду Другої світової війни, що використовувався в ролі пікіруючого бомбардувальника і штурмовика.
| Henschel Hs 123 | |
|---|---|
| | |
| Призначення: | пікіруючий бомбардувальник |
| Перший політ: | 1 квітня 1935 |
| Прийнятий на озброєння: | листопад 1936 |
| На озброєнні у: | Третій Рейх |
| Розробник: | Henschel-Werke і AGO Flugzeugwerked |
| Всього збудовано: | 225 |
| Конструктор: | Henschel-Werke |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 341 км/год |
| Дальність польоту: | 480 км |
| Дальність польоту з ППБ: | 860 км |
| Бойова стеля: | 9000 м |
| Швидкопідйомність: | 15 м/с |
| Довжина: | 8,33 м |
| Висота: | 3,2 м |
| Розмах крила: | 10,5 м |
| Площа крила: | 24,85 м² |
| Споряджений: | 2215 кг |
| Двигуни: | BMW 132D |
| Тяга (потужність): | 880 к.с. |
| Підвісне озброєння: | 250-кг бомба |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 7,92-мм MG 17 |
Історія створення Редагувати
Створений під керівництвом Ф. Ніколауса в конструкторському бюро фірми «Геншель флюґцойґверке». Спочатку проектувався як винищувач — пікіруючий бомбардувальник за зразком біплана Кертіс «Гок» III[en] ВПС США. Літак мав використовувати 9-циліндровий двигун повітряного охолодження BMW 132A-2 потужністю 650 к.с. і мав переносити 200 кг бомб.
Дослідний екземпляр з позначенням Hs 123V1 вперше піднявся в небо 1 квітня 1935, а 8 травня був продемонстрований офіційним особам рейху. Два прототипи були розбиті — літаки руйнувалися в повітрі при спробі виведення з пікірування, пілоти загинули. Проведене розслідування показало, що причиною аварій стала недостатня міцність центроплана. У серпні 1935 року на четвертому прототипі Hs 123V4 цей вузол був посилений, і машина легко виходила з пікірування під кутом більше 80°. У серпні 1935 року цей прототип успішно пройшов випробування на полігоні в Рехліні, і незабаром після невеликих доопрацювань літак був запущений в серійне виробництво влітку 1936 року. Прийнятий на озброєння німецьких Люфтваффе в листопаді 1936 року.
Опис Редагувати
Hs 123 являв собою одностієчний півтораплан. Двохлонжеронне верхнє крило кріпилося до фюзеляжу N-подібними стійками. Нижнє крило було однолонжеронне. Обшивка крил була змішаною: металевою (дюралевою) і тканинною. Фюзеляж типу напівмонокок, суцільнометалевий, овального перетину. Шасі триопорне, що не прибирається, з хвостовим вільноорієнтованим колесом. Основні стійки шасі закриті обтічниками.
Тактико-технічні характеристики Редагувати
Технічні характеристики Редагувати
- Екіпаж: 1 особа
- Довжина: 8,33 м
- Висота: 3,2 м
- Розмах крила: 10,5 м
- Площа крила: 24,85 м²
- Маса порожнього: 1500 кг
- Маса спорядженого: 2215 кг
- Двигун: BMW 132Dc
- Потужність: 880 к. с.
Льотні характеристики Редагувати
- Максимальна швидкість: 341 км/г
- Дальність польоту:
- з 200 кг бомб — 480 км
- з підвісними паливними баками — 860 км
- Практична стеля: 9000 м
- Швидкопідйомність: 15 м/c
Озброєння Редагувати
Історія використання Редагувати
Був прийнятий на озброєння як пікіруючий бомбардувальник, але невдовзі після прийняття на озброєння Ju 87A літак був перекваліфікований на штурмовик, ставши при цьому першим літаком-штурмовиком Люфтваффе. Бойове хрещення прийняв у часи Громадянської війни в Іспанії на боці іспанських націоналістів. В грудні 1936 року перші 5 Hs 123, а згодом ще 11.
В серпні 1938 року Hs 123 стояли на озброєнні двох штурмових авіагруп, але до початку Другої світової їх було розформовано, і залишено тільки інструкторську авіагрупу II(Shcl.)/LG 2 з 40 Hs 123. Під час польської кампанії ця група підтримувала наступ 16-го моторизованого корпусу.
З 10 травня 1940 року авіагрупа II(Shcl.)/LG 2 підтримувала 6-ту танкову армію, що наступала на Бельгію. Також брала участь в боях біля Седану, а з 21 травня почала підпорядковуватись 19-му армійському корпусу. Після завершення французької кампанії, авіагрупу переозброїли на винищувачі-бомбардувальники Bf 109E, а вцілілі Hs 123 було передано загону 10.(Shcl.)/LG 2. Останній брав участь в наступі на Балканах.
22 червня в Люфтваффе ще було 22 Hs 123 в групі LG 2. На початку війни вони діяли на північному напрямі, брали участь в наступі на Москву, зокрема в вяземській операції. В січні 1942 останні Hs 123 були зібрані в авіазагоні 7./SchlG 1, який брав участь в боях в Криму і біля Харкова. Останні Hs 123 використовувались на фронті аж до середини 1944 року.
Окрім Люфтваффе, Hs 123 знаходились на озброєнні ВПС Іспанії і Китаю. Іспанія отримала декілька Hs 123 після завершення громадської війни, і вони використовувались до 1945 року. Китай купив 12 Hs 123 в 1938 році, і використовувала їх в боях проти Японії.
Джерела Редагувати
- Харук А. И. Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Henschel Hs 123
Примітки Редагувати
- Харук, 2012, с. 102-103.