Helter Skelter (Розгардіяш) — пісня The Beatles з подвійного альбому The Beatles. Це одна з небагатьох пісень групи в жанрі хард-рок, і вважається одним з перших зразків прото-метала.
| «Helter Skelter» | |
|---|---|
| Пісня The Beatles | |
| з альбому The Beatles | |
| Випущено | 22 листопада 1968 |
| Записано | 9-10 вересня 1968 |
| Жанр | Хардрок, хевіметал, прото-панк |
| Мова | англійська |
| Тривалість | 4:29 (стерео LP) 3:40 (моно LP) |
| Лейбл | Apple Records |
| Автор слів | Леннон — Маккартні |
| Продюсер | Джордж Мартін |
| Композитор | Леннон — Маккартні |
| | |
| Музичне відео | |
| «Helter Skelter» на YouTube |
Історія створення ред.
До 1968 році ще недавно безтурботні настрої всередині The Beatles стали змінюватися. Успіх альбому Sgt.Pepper's Lonely Hearts Club Band був затьмарений смертю менеджера групи Браяна Епштейна від передозування снодійного в серпні 1967 року. Пол Маккартні став поступово віддалятися від інших учасників групи, які все більше (за словами Леннона) відчували себе його «акомпануючою групою». У надії скинути напругу Маккартні ранньою весною 1968 року вирушив на свою ферму в віддаленому куточку Шотландії. Саме тут на очі йому попалося інтерв'ю Піта Таунсенда, в якому той називав щойно записану (і випущену синглом) пісню «I Can See For Miles» «найгучнішою, грубою, брудною і безкомпромісною» у творчості The Who.
| Одного-єдиного абзацу виявилося досить, щоб підштовхнути мене до цього кроку. Я сів і за один присід написав «Helter Skelter», вирішивши, що вона буде найгучнішою, найгрубшою і найбруднішою в історії The Beatles ... Мені захотілося створити щось антисоціальне; щось таке, чого ми ніколи раніше не робили. «Карусель» в тексті я використовував як метафору для опису групи, що розпадається. When I get to the bottom I get to the top of the slide / Where I stop and I turn and I go for a ride ... На думці в мене була історія падіння Римської імперії. Це була пісня про розпад і розкладання. | ||
— Пол Маккартні. |
Запис і випуск ред.
Перша спроба запису була зроблена 18 липня 1968 року, і результатом її виявився 27-хвилинний трек, який втілив у собі всі крайнощі психоделії. «Ми попросили інженерів зробити барабани максимально гучними. Прослухали і вирішили: ні, звучить прісно — потрібно ще гучніше, ще брудніше. Потім прослухали все на тверезу голову і вирішили відправити плівки в кошик», — згадував Пол Маккартні.
Повторно за «Helter Skelter» The Beatles взялися два місяці потому, під керівництвом вже не Джорджа Мартіна, а його 21-річного асистента Кріса Томаса. Протягом 12 годин група записала в цілому 21 версію композиції. «Helter Skelter» записувалася в атмосфері істерики, що межувала з повним божевіллям", — згадував Рінго Старр. За словами Кріса Томаса, Пол верещав і трусився біля мікрофона, а Джордж став бігати з палаючою попільничкою над головою. Крик Старра після вісімнадцятого дубля «У мене на пальцях мозолі!» увійшов у відібрану для альбому (тільки стереомікс) версію пісні. Джон Леннон доповнив какофонію дикою партією тенор-сакса. Колишній гастрольний менеджер Мел Еванс зіграв на трубі. Сесія завершилася о 2 годині ночі. «Helter Skelter» потрапила на першу сторону другого диска «Білого альбому». Інша версія пісні (відредагований другий дубль) була випущена в третій частині «Антології Бітлз» в 1996 році. Другий дубль (тривалістю 12 хвилин) увійшов в ювілейне перевидання «Білого альбому» 2018 року.
Скандальна популярність ред.
9 серпня 1969 року про пісню раптово заговорив увесь світ: з'ясувалося, що назва пісні (з помилкою: Healter Skelter) вбивці кров'ю написали на стінах особняка на Беверлі-Хіллз. Чарльз Менсон заявив на суді про те, що саме вона надихнула його на вбивство п'ятьох мешканців особняка на Беверлі-Хіллз, серед яких була актриса Шерон Тейт і стиліст Джей Себрінг. Прокурор Вінсент Бульйосі запозичив її назву для заголовка своєї книги-бестселера 1974 року, що розповідала про історію злочинів банди Менсона. Згодом Маккартні не раз намагався «відмити» репутацію Helter Skelter. Він виконав її і в 2005 році на концерті Live 8.
Кавер-версії ред.
- У 1988 році U2 записали свою версію пісні для концертного відеоальбому «Rattle and Hum». Боно попередив про виконання такими словами: «Цю пісню Чарльз Менсон вкрав у The Beatles; ми крадемо її назад».
У записі брали участь ред.
- Пол Маккартні — ведучий вокал, ритм — і лідер-гітара, піаніно
- Джон Леннон — бек-вокал, шестиструнний Fender Bass VI, електрична гітара, звукові ефекти (мідні духові інструменти)
- Джордж Гаррісон — бек-вокал, лідер-гітара, слайд-гітара, звукові ефекти
- Рінго Старр — ударні, крики
- Мел Еванс — труба
Примітки ред.
- Erlewine, Stephen Thomas. White Album review. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 березня 2010.
- Miles, Barry (1998). (вид. 1st Owl books ed). New York: H. Holt. ISBN 0-8050-5249-6. OCLC 40284619. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
- Q, March 2006. Rewind. The Story Behind the Song. The Beatles. Helter Skelter. Стр. 46-47.
- ↑ McCartney, Paul (2013). The complete Beatles recording sessions : the official story of the Abbey Road years 1962-1970. London. ISBN 978-0-7537-2545-0. OCLC 857877592.
- ↑ Winn, John C. (2008-2009). The Beatles' recorded legacy (вид. 1st ed). New York: Three Rivers Press. ISBN 978-0-307-45157-6. OCLC 212855798.
- Doggett, Peter (2007). There's a riot going on : revolutionaries, rock stars and the rise and fall of '60s counter-culture. Edinburgh: Canongate. ISBN 978-1-84195-940-5. OCLC 165410759.
- . web.archive.org. 21 грудня 2002. Архів оригіналу за 21 грудня 2002. Процитовано 7 січня 2022.
- Lachman, Gary (2001). Turn off your mind : the mystic sixties and the dark side of the age of Aquarius. New York: Disinformation. ISBN 0-9713942-3-7. OCLC 52384670.
- . U2songs.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- . Mother Jones Magazine. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.