? Сичик-горобець мозамбіцький |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Glaucidium capense (Smith, 1834) |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Noctua capensis A. Smith, 1834 Taenioglaux capense |
Посилання |
Си́чик-горобе́ць мозамбіцький (Glaucidium capense) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17—20 см, розмах крил 40 см. Самиці дещо більші за самців. У представників номінативного підвиду верхня частина тіла сіро-коричнева, поцяткована тонкими охристими смужками, над очима вузькі білі «брови». Верхні покривні пера крил білі з темно-коричневими кінчиками, формують на плечах і крилах білу смугу. Груди коричневі, поцятковані вузькими охристими смугами, груди і боки білі, поцятковані коричневими плямами. Гузка і стегна білі, хвіст коричневий, поцяткований рудими смугами. Дзьоб і восковиця тьмяно-зеленувато-жовті, очі і лапи жовті.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:
- G. c. etchecopari Érard & Roux, F, 1983 — Ліберія і Кот-д'Івуар, спостерігалися також в Гані, Того і Беніні;
- G. c. castaneum Reichenow, 1893 — північний схід ДР Конго (долина Семлікі) і південний захід Уганди (ліс Бвамба);
- G. c. scheffleri Neumann, 1911 — від крайнього півдня Сомалі і східної Кенії до північно-східної Танзанії;
- G. c. ngamiense (Roberts, 1932) — від південного сходу ДР Конго і західної Танзанії до Анголи, Ботсвани і Мозамбіку, острів Мафія;
- G. c. capense (Smith, A, 1834) — від Південного Мозамбіку до ПАР.
Деякі дослідники виділяють підвид G. c. castaneum у окремий вид сичик-горобець лісовий (Glaucidium castaneum), іноді також підвид G. c. scheffleri у окремий вид сичик-горобець плямистий (Glaucidium scheffleri). Рифтовий сичик-горобець раніше вважався підвидом мозамбіцького сичика-горобця.
Поширення і екологія ред.
Мозамбіцькі сичики-горобці мешкають у Ліберії, Кот-д'Івуарі, Сомалі, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці і Есватіні. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, саванах міомбо і в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря. Ведуть переважно денний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, жабками, дрібними плазунами, ссавцями і птахами. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 3 до 6 м над землею. В кладці 2—3 яйця. Пташенята покидають гніздо через 30—33 дні після вилуплення, вони стають повністю самостійними у віці 7—12 місяців.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Glaucidium capense.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- König, Claus; Weick, Friedhelm; Becking, Jan-Hendrick (1999). Owls A Guide to the Owls of the World. Pica Press. с. 379–380. ISBN 1-873403-74-7.
- Kemp, Alan; Kemp, Meg (1998). SASOL Birds of Prey of Africa and its Islands. New Holland. с. 296–297. ISBN 1-85974-100-2.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання ред.
- African barred owlet (formerly called barred owl in southern Africa) — Species text in The Atlas of Southern African Birds
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |