Ferrari 250 GTO — автомобіль класу гран-туризмо, який вироблявся Ferrari з 1962 по 1964 роки для участі в перегонах FIA категорії GT3.
| Ferrari 250 GTO | |
|---|---|
| Виробник | Ferrari |
| Батьківська компанія | Fiat |
| Роки виробництва | 1962–1964 (39 виготовлено) |
| Місце виробництва | Маранелло, Італія |
| Попередник(и) | Ferrari 250 GT SWB |
| Наступник(и) | Ferrari 288 GTO |
| Клас | Гран-турізмо Спорткар |
| Стиль кузова | купе |
| Двигун(и) | 3.0 L V12 |
| Коробка передач | 5-х швидкісна механічна. |
| Колісна база | 2400 мм |
| Довжина | 4325 мм |
| Ширина | 1600 мм |
| Висота | 1210 мм |
| Маса | 880 кг |
| Найвища швидкість | 280 км/год |
| Місткість бака | 120 л |
| Споріднені | Ferrari 250 |
| Подібні | Jaguar E-Type |
| Дизайнер | з Пінінфаріна |
Історія ред.
Число 250 в назві автомобіля показує об'єм кожного циліндра двигуна в кубічних сантиметрах, а друга частина назви — абревіатура від італійського «Gran Turismo Omologata», перекладається як «автомобіль, що допущений до перегонів».
Новий GTO коштував $18,000 (в США), а покупця повинен був схвалити особисто Енцо Феррарі та його представник в Північній Америці Луїджі Чинетті. В період з 1962 по 1963 рік було виготовлено 36 автомобілів. 1964 року було представлено на ринок так звану другу серію, зовнішність якої була дещо змінена. Товариство виготовило всього три таких автомобілі, а чотирьом «старим» моделям поставили новий кузов. Таким чином загальне число випуску автомобілів цієї моделі становило 39 штук.
У 2004 році журнал Sports Car International поставив 250 GTO на восьме місце в рейтингу «Найкращі автомобілі 60-х років», а журнал Motor Trend Classic назвав її «найкращою Феррарі із коли-небудь випущених». У 2012 році за повідомленням порталу autocentre.ua, автомобіль був проданий за майже 260 мільйонів гривень, що є другим найдорожчим автомобілем в історії.
У серпні 2014 року Ferrari 250 GTO, на якому в 1962 році в Монлері розбився Анрі Орейє, був проданий за 38,1 мільйона доларів.
У серпні 2018 року раритетний Ferrari 250 GTO червоного кольору був проданий за 48,4 мільйона доларів на аукціоні Sotheby's. Транспортний засіб для продажу виставлений вищим співробітником корпорацій Microsoft Грегом Віттеном.
Версія для перегонів Le Mans ред.
Модифікації Ferrari 330 LMB «Le Mans Berlinettas» у 1963 році були створені всього чотири. Ці більш потужні версії серійного Ferrari 250 GTO, оснащені 4-літровим двигуном потужністю 330 к.с. Один з автомобілів «вийшов на пенсію» в тому ж 63-му. Три інших продовжили створювати славу Ferrari на треку. Тепер кожен із цих раритетних спортсменів коштує не менше 15 мільйонів доларів. Один з автомобілів оснащений одразу трьома карбюраторами. У 1974 році цей автомобіль придбав американець Інвар Блюменау. Він віддав його на реставрацію та подальше зберігання в гаражі знаменитого в середовищі фанатів Ferrari механіка Дональда Фонга. 18 березня 1977 року спорткар був викрадений. З того часу, як він неодноразово з'явився на підпільних аукціонах, але кожен раз, коли автомобіль успішно їхав з молотка, раніше ніж законний власник вийшов на продавців. У результаті раритет виявився в колекції голови ради директорів Samsung Electronics Лі Кун-Хі. Тепер Інвар Блюменау планує через суд повернути спортсмена у свою колекцію.
Двигун ред.
- 2,953 л Tipo 168 Comp/62 60º V12 SOHC 24v 300 к.с. при 7500 об/хв, 294 Нм при 5500 об/хв
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ferrari 250 GTO |
| Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |