Пінон білочеревий Білочеревий пінон Зоопарк Сан Дієго Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація

?

Пінон білочеревий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Пінон (Ducula)
Вид:	Пінон білочеревий

Біноміальна назва

Ducula forsteni
(Bonaparte, 1854)

Синоніми

Hemiphaga forsteni
Columba forstenii

Посилання

Вікісховище:	Ducula forsteni
Віківиди:	Ducula forsteni
ITIS:	177372
МСОП:	22691617
NCBI:	1965262

Пі́нон білочеревий (Ducula forsteni) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Індонезії.

Опис ред.

Білочеревий пінон

Довжина птаха становить 42,5-51,5 см, вага 510 г. Довжина хвоста становить 16,5-16,7 см. У самців лоб і горло білі або білувато-сірі, решта голови світло-сиза. Груди темно--бронзово-зелені. Живіт білий з рожевуватим відтінком. Нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Верхня частина тіла золотисто-зелена. Задня частина шиї має мідний відблиск, верхні покривні пера крил мають блакитнуватий відблиск. Стернові пера бронзово-зелені з широкими попелясто-сірими краями, окаймленими вузькими чорними смужками. Нижні покривні пера хвоста темно-бордові. Райдужки жовті або оранжеві з темними червоними або оранжевими кільцями. Дзьоб чорний, лапи пурпурові. Самиці мають подібне забарвлення, однак сірі частини оперення у них є більш темними.

Поширення і екологія ред.

Білочереві пінони мешкають на Сулавесі та на сусідніх островах Бутон, Таліабу, Тогіан^[en] і Пеленг. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, іноді невеликими зграями, на висоті від 220 до 2000 м над рівнем моря, переважно на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Ducula forsteni.
Académie des sciences; Bonaparte, Charles Lucien (1854). Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. 39. Paris: Centre national de la recherche scientifique. с. 1077.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.
Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2001). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Pica Press. с. 526, 528–529. ISBN 978-1-8734-0360-0. OCLC 701718514.

Джерела ред.

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Ducula forsteni.

[2] Académie des sciences; Bonaparte, Charles Lucien (1854). Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. 39. Paris: Centre national de la recherche scientifique. с. 1077.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.

[:1-5] Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2001). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Pica Press. с. 526, 528–529. ISBN 978-1-8734-0360-0. OCLC 701718514.