www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плішивий шершень Dolichovespula maculataГолова оси з характерним білим маркуваннямБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eu

Плішивий шершень

?
Dolichovespula maculata

Голова оси з характерним білим маркуванням
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Dolichovespula maculata
Посилання
Вікісховище: Dolichovespula maculata
EOL: 239818
ITIS: 154260
NCBI: 7441

Dolichovespula maculata – це еусоціальна оса космополітичної сім'ї Справжні оси. В народі[якому?] її також називають плішивий шершень, білолиций шершень, білохвостий шершень, чорний кожух або бичий шершень. Колонії включають від 400 до 700 робочих ос, найбільше зареєстроване число колонії в роді Dolichovespula. Представники будують характерні висячі паперові гнізда. Робочі особини агресивно їх охороняють, повторно жалючи загарбників.

Рід D. maculata поширений по всій північній Америці та південній Канаді, але найчастіше зустрічається на південному сході Сполучених Штатів. Самці виду гаплоїдні, а самки диплоїдні. Тож робочі самки можуть відкладати яйця, які пізніше розвиваються в самців. Через певний час, після вирощення впливової кількості робочих особин та відкладення яєць з майбутніми матками, може бути спровоковане матеревбивство з метою збільшення репродукції робочих представників.

Таксономія та філогенетика Редагувати

Плішивий шершень отримав свою назву від особливого розміщення знаків на своїй морді. Вид був вперше описаний  Карлом Ліннеєм у 1763. D. maculata  є частиною космополітичної сім'ї Справжні оси. Належить до роду Dolichovespula. Його чорні та білі кольори дозволяють відрізнити представників від інших, в більшості, чорних та жовтих особин роду.

Опис Редагувати

Плішиві шершні відрізняються від інших жовтих видів своїм чорно-білим забарвленням. Вони мають білу або «плішиву» голову, яка є основою їх народної назви. Ці оси мають також три білі смужки в кінці їхнього тіла. Вони порівняно більші за інших представників роду Dolichovespula (дорослі особини в середньому 19 міліметрів у довжину). Матки та робочі оси мають подібну морфологію. Однак, робітники вкрилі маленькими ворсинками, в той час як матка залишається голою. Королеви завжди більші, ніж робітники у їхній колонії, хоча поширені розміри варіюють в різних гіздах, тому робочі оси в одній колонії можуть бути завбільшки з королеву в іншій колонії. 

D. maculata формують яйцеподібне гніздо, що може бути 360 міліметрів у діаметрі та 580 міліметрів у довжину. Гнізда являють собою шаруваті шестикутні стільники, вкриті сірою паперовою оболонкою. Плішива оса створює таке покриття збираючи та пережовуючи природні волокна. Деревне волокно змішується з їх слиною та стає масою, яку вони можуть одразу використовувати.

Поширення Редагувати

Плішивий шершень спить під час зимівлі в корі дерева

Плішивий шершень живе в Північній Америці, включаючи південну Канаду, Скелясті гори, західне узбережння США та більшу частину сходу. Вид є найпоширенішим на території південного сходу Америки.

D. maculata зустрічається в лісистих зонах та урабністичних зонах з рослинністю. Гнізда зазвичай розміщені в деревах та кущах, проте також можуть бути знайдені висячими під горами та будинками. Вертикальне поширення гнізд зареєстроване висотою від 1.1 до 20 метрів над рівнем землі.

Життєвий цикл Редагувати

Кожної весни, матки, що були народжені та запліднені в кінці попереднього сезону, дають початок новим колоніям. Королева вибирає локацію нового гнізда, починає його будувати, відкладає першу партію яєць та годує цю першу групу личинок. Вони стають працівниками та беруть на себе обов'язки розширення гнізда. Робочі особини жують деревину, що змішується з крохмалем у їхній слині. Вони мажуться нею вздовж щелеп та ніг, тому вона скоро набуває паперової структури. Працівники охороняють своє гніздо та харчуються нектаром, соком дерев та м'якоттю фруктів (в основному, яблук). Вони також полюють на комах та інших членистоногих, розжовуючи їх та згодовуючи личинкам. Також було помічено, що представники можуть їсти сире м'ясо. В кінці літа та восени, королева починає відкладати яйця, які стануть трутнями та новими матками. Після вилуплення, запліднені самки та самці летять в пошуках пари та з метою будівництва нових колоній.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Foster, Kevin R.; Francis L.
  2. Foster, Steven; Caras, Roger; Peterson, Roger Tory (1998). . Houghton Mifflin Harcourt. с. 48. ISBN 0-395-93608-X. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 3 березня 2010. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 30 вересня 2014. 
  4. ↑ . Entomology (Penn State University). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014. 
  5. Archer, Michael E.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dolichovespula maculataGolova osi z harakternim bilim markuvannyamBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina VespoideaRodina Spravzhni osi Vespidae Rid DolichovespulaVid D maculataBinomialna nazvaDolichovespula maculataPosilannyaVikishovishe Dolichovespula maculataEOL 239818ITIS 154260NCBI 7441Dolichovespula maculata ce eusocialna osa kosmopolitichnoyi sim yi Spravzhni osi V narodi yakomu yiyi takozh nazivayut plishivij shershen bilolicij shershen bilohvostij shershen chornij kozhuh abo bichij shershen Koloniyi vklyuchayut vid 400 do 700 robochih os najbilshe zareyestrovane chislo koloniyi v rodi Dolichovespula 1 Predstavniki buduyut harakterni visyachi paperovi gnizda Robochi osobini agresivno yih ohoronyayut povtorno zhalyuchi zagarbnikiv 2 Rid D maculata poshirenij po vsij pivnichnij Americi ta pivdennij Kanadi ale najchastishe zustrichayetsya na pivdennomu shodi Spoluchenih Shtativ Samci vidu gaployidni a samki diployidni Tozh robochi samki mozhut vidkladati yajcya yaki piznishe rozvivayutsya v samciv Cherez pevnij chas pislya viroshennya vplivovoyi kilkosti robochih osobin ta vidkladennya yayec z majbutnimi matkami mozhe buti sprovokovane materevbivstvo z metoyu zbilshennya reprodukciyi robochih predstavnikiv 3 Zmist 1 Taksonomiya ta filogenetika 2 Opis 3 Poshirennya 4 Zhittyevij cikl 5 PrimitkiTaksonomiya ta filogenetika RedaguvatiPlishivij shershen otrimav svoyu nazvu vid osoblivogo rozmishennya znakiv na svoyij mordi 4 Vid buv vpershe opisanij Karlom Linneyem u 1763 D maculata ye chastinoyu kosmopolitichnoyi sim yi Spravzhni osi Nalezhit do rodu Dolichovespula Jogo chorni ta bili kolori dozvolyayut vidrizniti predstavnikiv vid inshih v bilshosti chornih ta zhovtih osobin rodu 1 Opis RedaguvatiPlishivi shershni vidriznyayutsya vid inshih zhovtih vidiv svoyim chorno bilim zabarvlennyam Voni mayut bilu abo plishivu golovu yaka ye osnovoyu yih narodnoyi nazvi Ci osi mayut takozh tri bili smuzhki v kinci yihnogo tila Voni porivnyano bilshi za inshih predstavnikiv rodu Dolichovespula dorosli osobini v serednomu 19 milimetriv u dovzhinu 3 Matki ta robochi osi mayut podibnu morfologiyu Odnak robitniki vkrili malenkimi vorsinkami v toj chas yak matka zalishayetsya goloyu Korolevi zavzhdi bilshi nizh robitniki u yihnij koloniyi hocha poshireni rozmiri variyuyut v riznih gizdah tomu robochi osi v odnij koloniyi mozhut buti zavbilshki z korolevu v inshij koloniyi 1 D maculata formuyut yajcepodibne gnizdo sho mozhe buti 360 milimetriv u diametri ta 580 milimetriv u dovzhinu Gnizda yavlyayut soboyu sharuvati shestikutni stilniki vkriti siroyu paperovoyu obolonkoyu Plishiva osa stvoryuye take pokrittya zbirayuchi ta perezhovuyuchi prirodni volokna Derevne volokno zmishuyetsya z yih slinoyu ta staye masoyu yaku voni mozhut odrazu vikoristovuvati 3 nbsp Gnizdo nbsp Vseredini paperovogo pokrittya gnizda ye dekilka viddilenih stilnikiv sho mistyat kameri dlya lichinok nbsp Poperove pokrittya gnizda mistit stilniki dlya lichinok Cej rakurs pokazuye kincevij malenkij stilnik sho visit vnizu Poshirennya Redaguvati nbsp Plishivij shershen spit pid chas zimivli v kori derevaPlishivij shershen zhive v Pivnichnij Americi vklyuchayuchi pivdennu Kanadu Skelyasti gori zahidne uzberezhnnya SShA ta bilshu chastinu shodu Vid ye najposhirenishim na teritoriyi pivdennogo shodu Ameriki 4 D maculata zustrichayetsya v lisistih zonah ta urabnistichnih zonah z roslinnistyu Gnizda zazvichaj rozmisheni v derevah ta kushah prote takozh mozhut buti znajdeni visyachimi pid gorami ta budinkami Vertikalne poshirennya gnizd zareyestrovane visotoyu vid 1 1 do 20 metriv nad rivnem zemli 5 Zhittyevij cikl RedaguvatiKozhnoyi vesni matki sho buli narodzheni ta zaplidneni v kinci poperednogo sezonu dayut pochatok novim koloniyam Koroleva vibiraye lokaciyu novogo gnizda pochinaye jogo buduvati vidkladaye pershu partiyu yayec ta goduye cyu pershu grupu lichinok Voni stayut pracivnikami ta berut na sebe obov yazki rozshirennya gnizda Robochi osobini zhuyut derevinu sho zmishuyetsya z krohmalem u yihnij slini Voni mazhutsya neyu vzdovzh shelep ta nig tomu vona skoro nabuvaye paperovoyi strukturi Pracivniki ohoronyayut svoye gnizdo ta harchuyutsya nektarom sokom derev ta m yakottyu fruktiv v osnovnomu yabluk Voni takozh polyuyut na komah ta inshih chlenistonogih rozzhovuyuchi yih ta zgodovuyuchi lichinkam Takozh bulo pomicheno sho predstavniki mozhut yisti sire m yaso V kinci lita ta voseni koroleva pochinaye vidkladati yajcya yaki stanut trutnyami ta novimi matkami Pislya viluplennya zaplidneni samki ta samci letyat v poshukah pari ta z metoyu budivnictva novih kolonij Primitki Redaguvati a b v Foster Kevin R Francis L Foster Steven Caras Roger Peterson Roger Tory 1998 A Field Guide to Venomous Animals and Poisonous Plants North America North of Mexico Houghton Mifflin Harcourt s 48 ISBN 0 395 93608 X Arhiv originalu za 1 listopada 2013 Procitovano 3 bereznya 2010 a b v Baldfaced Hornets Arhiv originalu za 16 grudnya 2014 Procitovano 30 veresnya 2014 a b Baldfaced Hornet Entomology Penn State University Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 30 veresnya 2014 Archer Michael E Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska skoristajtesya pidkazkoyu ta rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Plishivij shershen amp oldid 35166472