Жорж Леопо́льд Кюв'є́ (фр. George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier; (23 серпня 1769 — 13 травня 1832) — французький натураліст, вважається засновником порівняльної анатомії та палеонтології. Відомий науковими працями в області систематики тварин, старший брат Фредеріка Кюв'є.
Систематик живої природи | |||
---|---|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Georges Cuvier». Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Georges Cuvier».
|
Життєпис
Народився в місті Монбельяр, яке належало тоді до Ельзасу в протестантській родині колишнього офіцера французької армії. У дитинстві Жорж був хворобливою дитиною, тому мати повністю присвятила себе турботою про нього. Мати навчила його малювати, а в чотири роки він уже вмів читати. Його улюбленою книгою була «Природна історія» Бюффона.
У школі відмінно вчився, та збирався стати пастором, але через конфлікт із директором гімназії був змушений продовжити освіту у Каролінській гімназії в Штутгарті, де став стипендіатом герцога Карла.
1788 року став домашнім вчителем у графа д'Ерісі в Нормандії. Тут займався вивченням морських тварин. Залишився в Нормандії до 1795 року, а тоді вирушив до Парижа на запрошення Етьєна Жоффруа Сент-Ілера. Спочатку посів посаду професора в центральній школі Пантеона, пізніше став помічником викладача Мертрю в Паризькому ботанічному саду (фр. Jardin des Plantes), який належить Національному музею природознавства. У 1796 році — член Національного інституту, 1800 року очолив кафедру природничої історії в Collège de France. 1802 року, після смерті Мертрю, очолив кафедру порівняльної анатомії в Jardin der Plantes. Був членом Французької академії (1795), пером при Луї-Філіппі I. Був одним із наукових гігантів XVIII століття. Він вважав, що палеонтологічні розриви відбувались у раптових і широкомасштабних катастрофах, тобто, що масові вимирання можуть статися раптово.Також прославився тим, що йому вдалося залишатися на верхніх щаблях уряду, постійним секретарем Академії наук, при трьох режимах, у тому числі Наполеона. Серед іншого, він увів термін Птеродактиль для роду доісторичних летючих рептилій.
Праці
Кюв'є відмовився від запрошення стати натуралістом в експедиції Наполеона до Єгипту в 1798–1801 роках, вважаючи за краще залишитися в музеї, щоб продовжити свої дослідження в порівняльній анатомії. Його першим результатом у 1797 році став Tableau élémentaire de l'histoire naturelle des animaux («Елементарний огляд природної історії тварин»), популярна робота, заснована на його лекціях. У 1800–05 видав свою Leçons d'anatomie comparée («Уроки порівняльної анатомії»). У цій роботі, також на основі його лекцій у музеї, він висунув свій принцип «кореляції частин», згідно з яким анатомічна будова кожного органу функціонально пов'язана з усіма іншими органами в тілі тварини, і функціональні та структурні характеристики органів є результатом їхньої взаємодії з навколишнім середовищем. Щобільше, згідно з Кюв'є, функції та звички тварини визначають її анатомічну форму, на відміну від Жоффруа, який дотримувався зворотної теорії — анатомічна будова передувала і зробила необхідним певний спосіб життя.
Кюв'є також стверджував, що анатомічні характеристики, які відрізняють групи тварин, є доказом того, що види не змінилися з моменту створення. Кожен вид настільки добре скоординований, функціонально та структурно, що не витримає істотних змін. Далі він стверджував, що кожен вид був створений для власної спеціальної мети, а кожен орган — для своєї особливої функції. У запереченні еволюції, Кюв'є не погодився з поглядами свого колеги Жана Батиста Ламарка, який опублікував свою теорію еволюції в 1809 році, а також з Жоффруа, який у 1825 році опублікував докази еволюції крокодилів.
Кюв'є швидко просувався вперед. Продовжуючи свою зоологічну роботу в музеї, він здійснив великі реформи в освіті. Служив імператорським інспектором державного навчання та допомагав у створенні французьких провінційних університетів. За ці заслуги йому було присвоєно титул шевальє в 1811 році. Він також написав Rapport historique sur les progrès des sciences naturelles depuis 1789, et sur leur état actuel («Історичний звіт про прогрес наук…»), опублікований у 1810 році. Його публікації є яскравими викладами європейської науки свого часу.
Тим часом Кюв'є також поширив свої погляди на співвідношення частин до систематичного вивчення скам'янілостей, які він розкопав. Він реконструював повні скелети невідомих викопних чотириногих. Це стало новим дивовижним доказом того, що цілі види тварин вимерли. Крім того, він помітив дивовижну послідовність в істот, яких викопував. Глибші віддаленіші шари містили рештки тварин — гігантських саламандр, летючих рептилій та вимерлих слонів — які були значно менш схожі на тварин, які зараз живуть, ніж ті, що були знайдені в більш пізніх шарах. Узагальнив свої висновки, вперше в 1812 році в його Recherches sur les ossements fossiles de quadrupèdes («Дослідження кісток викопних хребетних»), до якого увійшов нарис «Discours preliminaire» («Попередній дискурс»), а також у розширенні цього нарису у вигляді книги у 1825 році Discours sur les révolutions de la surface du глобус («Дискурс про оберти земної кулі»).
Кюв'є припускав відносно короткий проміжок часу для Землі, але був вражений величезними змінами, які, безсумнівно, відбулися в її геологічному минулому. Його творчість надала новий престиж старій концепції катастрофізм, згідно з яким низка «революцій», або катастроф — раптових земних потрясінь і повені — знищила цілі види організмів і вирізала сучасні риси Землі. Він вважав, що територія, спустошена тими разючими пароксизмами, з яких Ноїв потоп був найновішим і драматичним, іноді знову заселялася міграцією тварин з області, яку позбавили. Катастрофізм залишався головною геологічною доктриною, поки не було показано, що повільні зміни протягом тривалого часу можуть пояснити особливості Землі.
Незадовго до того, як Наполеон зрікся престолу, в 1814 році, Кюв'є було обрано до Державної ради, а в 1817 році він став віцепрезидентом міністерства внутрішніх справ. У 1817 році також опублікував Le Règne animal distribué d'après son (“«Царство тварин, розподілене згідно з його організацією»), яке з його численними наступними виданнями стало значним прогресом у порівнянні з системами класифікації, встановленими Ліннеєм.
Кюв'є показав, що тварини володіють такою кількістю різноманітних анатомічних ознак, що їх неможливо об'єднати в єдину лінійну систему. Замість цього він розділив тварин на чотири великі групи — хребетних, молюсків, членистих і променевих — кожна з яких мала особливий тип анатомічної організації. Усіх тварин в одній групі класифікували разом, оскільки вважав, що всі вони є модифікаціями одного конкретного анатомічного типу. Хоча його класифікація більше не використовується, Кюв'є відійшов від ідеї XVIII-го століття, що все живе влаштовано в безперервний ряд від найпростішого до людини.
Зростання теоретичних розбіжностей між Жоффруа і Кюв'є завершилося в 1830 році в публічній дискусії в Академії наук про ступінь, в якій царство тварин поділяло єдиний тип анатомічної організації — зокрема, чи належали хребетні та молюски до одного типу. Жоффруа вважав, що так, і що всі тварини, по суті, є представниками лише одного типу, тоді як Кюв'є наполягав, що його чотири типи абсолютно різні. У їхній суперечці йшлося про те, як пояснити схожість і різноманітність тварин. Доктрина еволюції Дарвіна врешті-решт прояснила це питання, показавши, що подібні тварини походять від спільних предків і що різноманітність означала, що відбулися спадкові зміни.
- (фр.)Tableau élémentaire de l'histoire naturelle des animaux (1798)
- (фр.)Memoires sur les especes d'elephants vivants el fossils (1800)
- (фр.)Lecons d'anatomie comparee (1801—1805)
- (фр.)Recherches sur les ossements fossiles des quadrupeds (1812)
- (фр.)Le regne animal destribue d'apres son organisation (1817)
Закони та закономірності, встановлені Ж. Кюв'є
Пам'ять
На честь Кюв'є названо види тварин:
Також на честь науковця названий астероїд 9614 Кюв'є.
Див. також
Примітки
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 118.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- www.accademiadellescienze.it
- Rookmaaker K. Mauled by a rhinoceros: the final years of Alfred Duvaucel (1793-1824) in India // Zoosystema / J. Justine — Paris: Éditions scientifiques du Muséum, 2019. — Vol. 41, Iss. 1. — P. 259–267. — ISSN 1280-9551; 1638-9387 — doi:10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14
- Ивахненко М. Ф., Корабельников В. А. Живое прошлое Земли: книга для учащихся (рос.) — М. : Просвещение, 1987. — 255 с. : іл.
- Большая советская энциклопедия (рос.) — М., «Большая советская энциклопедия», 1950 (2-е издание) — том 24 — стр. 175
- Самин Д. К. Сто великих ученых. (рос.) — М.: Вече, 2000.– 592 с. —
- Энгельгардт М. А. Ж. Кювье: Его жизнь и научная деятельность. 1891. — 96 с. — 8100 экз.
- . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 9 грудня 2021.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- (англ.)Lee, «Memoires of Baron Cuvier», Лондон, 1833
- (фр.)Pasquier. «Eloge de Cuvier», Париж, 1833
- (фр.)Ducrotay de Blainville, «Cuvier et Geoffroy St.-Hilaire» (в «Biographies Scientifiques», Париж, 1890)
- (рос.)Енгельгард, «Жорж Кювье» (в «Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека», 1893)
- (англ.)Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, pp. 94,95
Посилання
- Про вченого [ 5 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhorzh Leopo ld Kyuv ye fr George Leopold Chretien Frederic Dagobert Cuvier 23 serpnya 1769 13 travnya 1832 francuzkij naturalist vvazhayetsya zasnovnikom porivnyalnoyi anatomiyi ta paleontologiyi Vidomij naukovimi pracyami v oblasti sistematiki tvarin starshij brat Frederika Kyuv ye Zhorzh Leopold Kyuv yeGeorge Leopold Chretien Frederic Dagobert CuvierIm ya pri narodzhenni fr Jean Leopold Nicolas Frederic CuvierNarodivsya 23 serpnya 1769 1769 08 23 Pomer 13 travnya 1832 1832 05 13 62 roki Parizh holeraPohovannya Per Lashez 1 Krayina FranciyaNacionalnist FrancuzDiyalnist geolog paleontolog politik zoolog ornitolog vikladach universitetu profesor biolog malakolog ihtiolog botanik arheolog filosof antropolog pismennik naturalistAlma mater Shtutgartskij universitetGaluz Porivnyalna anatomiya paleontologiyaZaklad Kolezh de Frans Jardin der PlantesPosada d d i dNaukovij kerivnikVchiteli dVidomi uchni Luyi Agassiz Rudolf Vagner Richard Ouen Jogan Fisher Fridrih TidemanAspiranti doktoranti Anri Mari BlenvilChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo d Francuzka akademiya d Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1832 2 Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Turinska akademiya nauk 3 dVidomij zavdyaki Zasnovnik porivnyalnoyi anatomiyi ta paleontologiyiBrati sestri Frederik Kyuv yeU shlyubi z dDiti dRodichi d i dNagorodi Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 17 kvitnya 1806 Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Zhorzh Leopold Kyuv ye u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiAvtor najmenuvan nizki botanichnih taksoniv U botanichnij binarnij nomenklaturi ci nazvi dopovnyuyutsya skorochennyam Georges Cuvier Doslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Georges Cuvier Storinka na Vikividah Zobrazhennya na VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Monbelyar yake nalezhalo todi do Elzasu v protestantskij rodini kolishnogo oficera francuzkoyi armiyi U ditinstvi Zhorzh buv hvoroblivoyu ditinoyu tomu mati povnistyu prisvyatila sebe turbotoyu pro nogo Mati navchila jogo malyuvati a v chotiri roki vin uzhe vmiv chitati Jogo ulyublenoyu knigoyu bula Prirodna istoriya Byuffona U shkoli vidminno vchivsya ta zbiravsya stati pastorom ale cherez konflikt iz direktorom gimnaziyi buv zmushenij prodovzhiti osvitu u Karolinskij gimnaziyi v Shtutgarti de stav stipendiatom gercoga Karla 1788 roku stav domashnim vchitelem u grafa d Erisi v Normandiyi Tut zajmavsya vivchennyam morskih tvarin Zalishivsya v Normandiyi do 1795 roku a todi virushiv do Parizha na zaproshennya Etyena Zhoffrua Sent Ilera Spochatku posiv posadu profesora v centralnij shkoli Panteona piznishe stav pomichnikom vikladacha Mertryu v Parizkomu botanichnomu sadu fr Jardin des Plantes yakij nalezhit Nacionalnomu muzeyu prirodoznavstva U 1796 roci chlen Nacionalnogo institutu 1800 roku ocholiv kafedru prirodnichoyi istoriyi v College de France 1802 roku pislya smerti Mertryu ocholiv kafedru porivnyalnoyi anatomiyi v Jardin der Plantes Buv chlenom Francuzkoyi akademiyi 1795 perom pri Luyi Filippi I Buv odnim iz naukovih gigantiv XVIII stolittya Vin vvazhav sho paleontologichni rozrivi vidbuvalis u raptovih i shirokomasshtabnih katastrofah tobto sho masovi vimirannya mozhut statisya raptovo Takozh proslavivsya tim sho jomu vdalosya zalishatisya na verhnih shablyah uryadu postijnim sekretarem Akademiyi nauk pri troh rezhimah u tomu chisli Napoleona Sered inshogo vin uviv termin Pterodaktil dlya rodu doistorichnih letyuchih reptilij PraciKyuv ye vidmovivsya vid zaproshennya stati naturalistom v ekspediciyi Napoleona do Yegiptu v 1798 1801 rokah vvazhayuchi za krashe zalishitisya v muzeyi shob prodovzhiti svoyi doslidzhennya v porivnyalnij anatomiyi Jogo pershim rezultatom u 1797 roci stav Tableau elementaire de l histoire naturelle des animaux Elementarnij oglyad prirodnoyi istoriyi tvarin populyarna robota zasnovana na jogo lekciyah U 1800 05 vidav svoyu Lecons d anatomie comparee Uroki porivnyalnoyi anatomiyi U cij roboti takozh na osnovi jogo lekcij u muzeyi vin visunuv svij princip korelyaciyi chastin zgidno z yakim anatomichna budova kozhnogo organu funkcionalno pov yazana z usima inshimi organami v tili tvarini i funkcionalni ta strukturni harakteristiki organiv ye rezultatom yihnoyi vzayemodiyi z navkolishnim seredovishem Shobilshe zgidno z Kyuv ye funkciyi ta zvichki tvarini viznachayut yiyi anatomichnu formu na vidminu vid Zhoffrua yakij dotrimuvavsya zvorotnoyi teoriyi anatomichna budova pereduvala i zrobila neobhidnim pevnij sposib zhittya Kyuv ye takozh stverdzhuvav sho anatomichni harakteristiki yaki vidriznyayut grupi tvarin ye dokazom togo sho vidi ne zminilisya z momentu stvorennya Kozhen vid nastilki dobre skoordinovanij funkcionalno ta strukturno sho ne vitrimaye istotnih zmin Dali vin stverdzhuvav sho kozhen vid buv stvorenij dlya vlasnoyi specialnoyi meti a kozhen organ dlya svoyeyi osoblivoyi funkciyi U zaperechenni evolyuciyi Kyuv ye ne pogodivsya z poglyadami svogo kolegi Zhana Batista Lamarka yakij opublikuvav svoyu teoriyu evolyuciyi v 1809 roci a takozh z Zhoffrua yakij u 1825 roci opublikuvav dokazi evolyuciyi krokodiliv Kyuv ye shvidko prosuvavsya vpered Prodovzhuyuchi svoyu zoologichnu robotu v muzeyi vin zdijsniv veliki reformi v osviti Sluzhiv imperatorskim inspektorom derzhavnogo navchannya ta dopomagav u stvorenni francuzkih provincijnih universitetiv Za ci zaslugi jomu bulo prisvoyeno titul shevalye v 1811 roci Vin takozh napisav Rapport historique sur les progres des sciences naturelles depuis 1789 et sur leur etat actuel Istorichnij zvit pro progres nauk opublikovanij u 1810 roci Jogo publikaciyi ye yaskravimi vikladami yevropejskoyi nauki svogo chasu Tim chasom Kyuv ye takozh poshiriv svoyi poglyadi na spivvidnoshennya chastin do sistematichnogo vivchennya skam yanilostej yaki vin rozkopav Vin rekonstruyuvav povni skeleti nevidomih vikopnih chotirinogih Ce stalo novim divovizhnim dokazom togo sho cili vidi tvarin vimerli Krim togo vin pomitiv divovizhnu poslidovnist v istot yakih vikopuvav Glibshi viddalenishi shari mistili reshtki tvarin gigantskih salamandr letyuchih reptilij ta vimerlih sloniv yaki buli znachno mensh shozhi na tvarin yaki zaraz zhivut nizh ti sho buli znajdeni v bilsh piznih sharah Uzagalniv svoyi visnovki vpershe v 1812 roci v jogo Recherches sur les ossements fossiles de quadrupedes Doslidzhennya kistok vikopnih hrebetnih do yakogo uvijshov naris Discours preliminaire Poperednij diskurs a takozh u rozshirenni cogo narisu u viglyadi knigi u 1825 roci Discours sur les revolutions de la surface du globus Diskurs pro oberti zemnoyi kuli Kyuv ye pripuskav vidnosno korotkij promizhok chasu dlya Zemli ale buv vrazhenij velicheznimi zminami yaki bezsumnivno vidbulisya v yiyi geologichnomu minulomu Jogo tvorchist nadala novij prestizh starij koncepciyi katastrofizm zgidno z yakim nizka revolyucij abo katastrof raptovih zemnih potryasin i poveni znishila cili vidi organizmiv i virizala suchasni risi Zemli Vin vvazhav sho teritoriya spustoshena timi razyuchimi paroksizmami z yakih Noyiv potop buv najnovishim i dramatichnim inodi znovu zaselyalasya migraciyeyu tvarin z oblasti yaku pozbavili Katastrofizm zalishavsya golovnoyu geologichnoyu doktrinoyu poki ne bulo pokazano sho povilni zmini protyagom trivalogo chasu mozhut poyasniti osoblivosti Zemli Nezadovgo do togo yak Napoleon zriksya prestolu v 1814 roci Kyuv ye bulo obrano do Derzhavnoyi radi a v 1817 roci vin stav viceprezidentom ministerstva vnutrishnih sprav U 1817 roci takozh opublikuvav Le Regne animal distribue d apres son Carstvo tvarin rozpodilene zgidno z jogo organizaciyeyu yake z jogo chislennimi nastupnimi vidannyami stalo znachnim progresom u porivnyanni z sistemami klasifikaciyi vstanovlenimi Linneyem Kyuv ye pokazav sho tvarini volodiyut takoyu kilkistyu riznomanitnih anatomichnih oznak sho yih nemozhlivo ob yednati v yedinu linijnu sistemu Zamist cogo vin rozdiliv tvarin na chotiri veliki grupi hrebetnih molyuskiv chlenistih i promenevih kozhna z yakih mala osoblivij tip anatomichnoyi organizaciyi Usih tvarin v odnij grupi klasifikuvali razom oskilki vvazhav sho vsi voni ye modifikaciyami odnogo konkretnogo anatomichnogo tipu Hocha jogo klasifikaciya bilshe ne vikoristovuyetsya Kyuv ye vidijshov vid ideyi XVIII go stolittya sho vse zhive vlashtovano v bezperervnij ryad vid najprostishogo do lyudini Zrostannya teoretichnih rozbizhnostej mizh Zhoffrua i Kyuv ye zavershilosya v 1830 roci v publichnij diskusiyi v Akademiyi nauk pro stupin v yakij carstvo tvarin podilyalo yedinij tip anatomichnoyi organizaciyi zokrema chi nalezhali hrebetni ta molyuski do odnogo tipu Zhoffrua vvazhav sho tak i sho vsi tvarini po suti ye predstavnikami lishe odnogo tipu todi yak Kyuv ye napolyagav sho jogo chotiri tipi absolyutno rizni U yihnij superechci jshlosya pro te yak poyasniti shozhist i riznomanitnist tvarin Doktrina evolyuciyi Darvina vreshti resht proyasnila ce pitannya pokazavshi sho podibni tvarini pohodyat vid spilnih predkiv i sho riznomanitnist oznachala sho vidbulisya spadkovi zmini fr Tableau elementaire de l histoire naturelle des animaux 1798 fr Memoires sur les especes d elephants vivants el fossils 1800 fr Lecons d anatomie comparee 1801 1805 fr Recherches sur les ossements fossiles des quadrupeds 1812 fr Le regne animal destribue d apres son organisation 1817 Zakoni ta zakonomirnosti vstanovleni Zh Kyuv yeZakon umov isnuvannya Kyuv ye Zakon anatomichnoyi korelyaciyiPam yatNa chest Kyuv ye nazvano vidi tvarin Falco cuvierii Protopelicanus cuvierii Takozh na chest naukovcya nazvanij asteroyid 9614 Kyuv ye Div takozhKyuv yerovi organiPrimitkiMoiroux J Le cimetiere du Pere Lachaise Paris 1908 P 118 d Track Q13413655d Track Q13413705d Track Q90 https aibl fr academiciens depuis 1663 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Rookmaaker K Mauled by a rhinoceros the final years of Alfred Duvaucel 1793 1824 in India Zoosystema J Justine Paris Editions scientifiques du Museum 2019 Vol 41 Iss 1 P 259 267 ISSN 1280 9551 1638 9387 doi 10 5252 ZOOSYSTEMA2019V41A14 d Track Q15751589d Track Q21390503d Track Q66823519 Ivahnenko M F Korabelnikov V A Zhivoe proshloe Zemli kniga dlya uchashihsya ros M Prosveshenie 1987 255 s il Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros M Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1950 2 e izdanie tom 24 str 175 Samin D K Sto velikih uchenyh ros M Veche 2000 592 s ISBN 5783806498 Engelgardt M A Zh Kyuve Ego zhizn i nauchnaya deyatelnost 1891 96 s 8100 ekz www britannica com angl Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 9 grudnya 2021 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela angl Lee Memoires of Baron Cuvier London 1833 fr Pasquier Eloge de Cuvier Parizh 1833 fr Ducrotay de Blainville Cuvier et Geoffroy St Hilaire v Biographies Scientifiques Parizh 1890 ros Engelgard Zhorzh Kyuve v Zhizn zamechatelnyh lyudej Biograficheskaya biblioteka 1893 angl Bo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 pp 94 95PosilannyaPro vchenogo 5 lyutogo 2009 u Wayback Machine