www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мохуватка гребінчаста Біологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Підцарство EumetazoaТип Мохуватки Bryozoa Клас Пок

Мохуватка гребінчаста

?
Мохуватка гребінчаста

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Eumetazoa
Тип: Мохуватки (Bryozoa)
Клас: Покритороті (Phylactolaemata)
Ряд: Плюматели (Plumatellida)
Родина: Кристателіди (Cristatellidae)
Рід: Cristatella
Вид: Мохуватка гребінчаста
Біноміальна назва
Cristatella mucedo
Cuvier, 1798
Синоніми
див. розд. Таксономія
Посилання
Вікісховище: Cristatella mucedo
Віківиди: Cristatella mucedo
EOL: 601026
ITIS: 156710
NCBI: 67896

Мохува́тка гребінча́ста (Cristatella mucedo) — вид мохуваток з родини Кристателіди.

Таксономія ред.

Cristatella mucedo — єдиний вид роду Cristatella.

Синоніми:

  • Cristatella idae Leydy, 1858
  • Cristatella lacustris Potts, 1884
  • Cristatella mirabilis Dalyell, 1834
  • Cristatella mucedo var. genuina Kraepelin, 1887
  • Cristatella mucedo var. idae Leydy, 1858
  • Cristatella ophidioidea Hyatt, 1866
  • Cristatella vagans Lamarck, 1816

Підвиди:

  • Cristatella mucedo mucedo Cuvier, 1798
  • Cristatella mucedo idae (Leidy, 1858)

Поширення та чисельність ред.

Ареал охоплює Європу, Західний Сибір, озеро Байкал, Північну Америку.

В Україні зустрічаються поодинокі колонії та їхні скупчення в середній течії Дніпра, включаючи річку Ворскла, у верхній течії Сіверського Дінця та в Оскільськім водосховищі.

Морфологічні ознаки ред.

Колонія Cristatella mucedo повзе по стеблу водної рослини:
a — окремі особини з короною щупалець у формі підкови;
b — статобласти;
c — м'язова підошва, за допомогою якої колонія повзає;
d — стебло водної рослини.

Мохуватки гребінчасті утворюють видовжену, драглисту, прозору колонію, яка нагадує дуже волохату гусінь. Середня довжина колонії становить 3-5 см, але колонії можуть сягати 30 см завдовжки та 1 см завширшки. Всередині колонії утворюються статобласти — внутрішні бруньки. Статобласти круглі, темнозабарвлені, з плавальним кільцем по обидва боки та з гачкуватими шипами. М'язова підошва колонії дозволяє їй повзати зі швидкістю від 0,1-1,5 до 10 см на день. Невеликі колонії (менш ніж 10 особин), які не мають статобластів, важко відрізнити від Lophophodella carteri.

Одна мохуватка має до 100 щупалець, які утворюють корону (лофофор). Діаметр лофофора — приблизно 1 мм.

Особливості біології ред.

Статобласти

Прісноводний вид. Місцем перебування є стариці річок або озера зі стоячими або слабко проточними водами. Віддає перевагу холодній воді. Вид приурочений до зарослих макрофітами ділянок на глибині від 1 до 34 м. Колонії зростають на листі водних рослин, на куширі Ceratophyllum demersum. Зустрічаються як на природних, так і штучних субстратах. Колонія росте з початку літа і вироджується восени.

Харчується мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит).

Розмноження відбувається безстатевим способом — брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, переносячи холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку. Статеве розмноження відбувається на початку літа, але не є необхідним для виживання виду. У великій кількості мохуватки можуть з'являтись у другій половині літа.

Мохуватка гребінчаста є одною з не багатьох прісноводних мохуваток, які не уникають світла.

Заходи охорони ред.

Причинами зміни чисельності виду є погіршення стану біотопів унаслідок руйнування річкових долин, евтрофікації водойм.

Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий». Чисельність і область поширення виду суттєво скоротилась.

Примітки ред.

  1. Cristatella mucedo Cuvier 1798. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 12.08.2015. 
  2. . BioLib. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 12.08.2015. 
  3. . Integrated Taxonomic Information System (ITIS). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 12.08.2015. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mohuvatka grebinchastaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo EumetazoaTip Mohuvatki Bryozoa Klas Pokritoroti Phylactolaemata Ryad Plyumateli Plumatellida Rodina Kristatelidi Cristatellidae Rid CristatellaVid Mohuvatka grebinchastaBinomialna nazvaCristatella mucedoCuvier 1798 1 Sinonimidiv rozd TaksonomiyaPosilannyaVikishovishe Cristatella mucedoVikividi Cristatella mucedoEOL 601026ITIS 156710NCBI 67896Mohuva tka grebincha sta Cristatella mucedo vid mohuvatok z rodini Kristatelidi Zmist 1 Taksonomiya 2 Poshirennya ta chiselnist 3 Morfologichni oznaki 4 Osoblivosti biologiyi 5 Zahodi ohoroni 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaTaksonomiya red Cristatella mucedo yedinij vid rodu Cristatella Sinonimi 2 Cristatella idae Leydy 1858 Cristatella lacustris Potts 1884 Cristatella mirabilis Dalyell 1834 Cristatella mucedo var genuina Kraepelin 1887 Cristatella mucedo var idae Leydy 1858 Cristatella ophidioidea Hyatt 1866 Cristatella vagans Lamarck 1816Pidvidi 3 Cristatella mucedo mucedo Cuvier 1798 Cristatella mucedo idae Leidy 1858 Poshirennya ta chiselnist red Areal ohoplyuye Yevropu Zahidnij Sibir ozero Bajkal Pivnichnu Ameriku V Ukrayini zustrichayutsya poodinoki koloniyi ta yihni skupchennya v serednij techiyi Dnipra vklyuchayuchi richku Vorskla u verhnij techiyi Siverskogo Dincya ta v Oskilskim vodoshovishi Morfologichni oznaki red nbsp Koloniya Cristatella mucedo povze po steblu vodnoyi roslini a okremi osobini z koronoyu shupalec u formi pidkovi b statoblasti c m yazova pidoshva za dopomogoyu yakoyi koloniya povzaye d steblo vodnoyi roslini Mohuvatki grebinchasti utvoryuyut vidovzhenu draglistu prozoru koloniyu yaka nagaduye duzhe volohatu gusin Serednya dovzhina koloniyi stanovit 3 5 sm ale koloniyi mozhut syagati 30 sm zavdovzhki ta 1 sm zavshirshki Vseredini koloniyi utvoryuyutsya statoblasti vnutrishni brunki Statoblasti krugli temnozabarvleni z plavalnim kilcem po obidva boki ta z gachkuvatimi shipami M yazova pidoshva koloniyi dozvolyaye yij povzati zi shvidkistyu vid 0 1 1 5 do 10 sm na den Neveliki koloniyi mensh nizh 10 osobin yaki ne mayut statoblastiv vazhko vidrizniti vid Lophophodella carteri Odna mohuvatka maye do 100 shupalec yaki utvoryuyut koronu lofofor Diametr lofofora priblizno 1 mm Osoblivosti biologiyi red nbsp StatoblastiPrisnovodnij vid Miscem perebuvannya ye starici richok abo ozera zi stoyachimi abo slabko protochnimi vodami Viddaye perevagu holodnij vodi Vid priurochenij do zaroslih makrofitami dilyanok na glibini vid 1 do 34 m Koloniyi zrostayut na listi vodnih roslin na kushiri Ceratophyllum demersum Zustrichayutsya yak na prirodnih tak i shtuchnih substratah Koloniya roste z pochatku lita i virodzhuyetsya voseni Harchuyetsya mohuvatka za dopomogoyu shupalec yaki stvoryuyut ruh vodi v napryamku do rota tvarini Pri comu z vodi filtruyutsya rizni mikroorganizmi ta reshtki organichnih rechovin detrit Rozmnozhennya vidbuvayetsya bezstatevim sposobom brunkuvannyam Pri spriyatlivih umovah osobina vidokremlyuyetsya vid koloniyi j brunkuvannyam zapochatkovuye novu koloniyu Takozh mohuvatki mozhut rozmnozhuvatis statoblastami Voseni pri nastanni nespriyatlivih umov batkivskij organizm vidmiraye i statoblasti vipadayut z jogo tila Zavdyaki povitryanim kameram statoblasti plavayut u vodi perenosyachi holod i visihannya Navesni v statoblasti rozvivayetsya zarodok sho peretvoryuyetsya na mohuvatku Stateve rozmnozhennya vidbuvayetsya na pochatku lita ale ne ye neobhidnim dlya vizhivannya vidu U velikij kilkosti mohuvatki mozhut z yavlyatis u drugij polovini lita Mohuvatka grebinchasta ye odnoyu z ne bagatoh prisnovodnih mohuvatok yaki ne unikayut svitla Zahodi ohoroni red Prichinami zmini chiselnosti vidu ye pogirshennya stanu biotopiv unaslidok rujnuvannya richkovih dolin evtrofikaciyi vodojm Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Harkivskoyi oblasti zi statusom vrazlivij Chiselnist i oblast poshirennya vidu suttyevo skorotilas Primitki red Cristatella mucedo Cuvier 1798 Fauna Europaea http www faunaeur org Procitovano 12 08 2015 Cristatella mucedo Cuvier 1798 BioLib Arhiv originalu za 15 chervnya 2022 Procitovano 12 08 2015 Cristatella mucedo Cuvier 1798 Integrated Taxonomic Information System ITIS Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 12 08 2015 Dzherela red Chervona kniga Harkivskoyi oblasti Tvarinnij svit za red G O Shandikova T A Atemasovoyi gol red V A Tokarskij Harkiv HNU imeni V N Karazina 2013 472 s Cristatella mucedo A Freshwater Bryozoan Encyclopedia of Life EoL WoRMS Cristatella mucedo Cuvier 1798 World Register of Marine Species Cristatella mucedo Cuvier 1798 Fauna Europaea http www faunaeur org Posilannya red Fauna Ukrayini V 40 a t T 24 Vip 1 Mohuvatki Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Brajko V D K Naukova dumka 1983 120s Bibliography for Cristatella mucedo BHL Biodiversity Heritage Library Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2015 Cristatella mucedo Cuvier 1798 http www bryozoans nl Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 12 serpnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mohuvatka grebinchasta amp oldid 36374267