Авро 652A Енсон (англ. Avro 652A Anson) — британський двомоторний багатоцільовий літак виробництва компанії Avro. Anson успішно продемонстрував себе в багатьох ролях, здебільшого як навчальний літак, і в різних модифікаціях виготовлявся до, під час і після Другої світової війни. Літак створено на основі авіалайнера , як морський патрульний літак.
Avro Anson | |
---|---|
Призначення: | навчально-тренувальний літак, патрульний літак |
Перший політ: | 24 березня 1935 |
Прийнятий на озброєння: | 1936 |
Знятий з озброєння: | червень 1968 |
Розробник: | Avro |
Виробник: | Avro |
Всього збудовано: | 11 020 |
Конструктор: | Avro |
Екіпаж: | 3-5 особи |
Крейсерська швидкість: | 254 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 303 км/год |
Дальність польоту: | 1270 км |
Практична стеля: | 5790 м |
Довжина: | 12,88 м |
Висота: | 3,99 м |
Розмах крила: | 17,20 м |
Площа крила: | 38,09 м² |
Порожній: | 2438 кг |
Максимальна злітна: | 3629 кг |
Двигуни: | 2 × IX |
Тяга (потужність): | 2 × 350 к.с. (261 кВт) |
Підвісне озброєння: | до 163 кг. |
Кулеметне озброєння: | 2 × 7,7-мм кулемети |
Avro Anson у Вікісховищі |
Після прийняття на озброєння отримав військову назву Енсон на честь адмірала [en].
Історія створення
Патрульна модифікація
В квітні 1933 року авіакомпанія [en] надіслала компанії Avro специфікації на новий пасажирський літак. Від літака вимагалось перевозити чотирьох пасажирів на відстань 675 км з середньою швидкістю 210 км/год. Додатковими вимогами була швидкість звалювання в 97 км/год і можливість летіти на висоті 600 м тільки з одним двигуном. В серпні 1933 року команда інженерів під керівництвом [en] підготувала літак під позначенням Avro 652 з двигунами V. Після певних доопрацювань лайнер був готовий і разом з ще одним літаком включений в склад авіапарку Imperial Airways.
7 травня 1934 року Міністерство авіації надало Avro вимоги для нового берегового патрульного літака для вивчення можливості використання вже наявного проєкту. Було вирішено використати Avro 652 і новий проєкт під позначенням Avro 652A був готовий вже через місяць і, разом з модифікованим de Havilland Dragon Rapide, виставлений на оцінювання. В результаті в березні 1935 року було укладено контракт на створення військового прототипа. Серед помітних змін була заміна вікон з круглих на прямокутні, а також встановлення верхньої турелі з одним 7,7-мм кулеметом.
Прототип піднявся в повітря 24 березня 1935 року і наступного місяця почались військові випробування на базі [en]. Після незначних змін літак було відправлено на порівняльні випробування берегової авіації з D.H.89M, і через значно кращу дальність польоту виграв ці випробування.
Для серійного виробництва 652A була створена специфікація 18/35 і присвоєно військову назву Anson GR Mk.I. Перший серійний екземпляр був готовий 31 грудня 1935 року, а вже наступного року вони почали надходити в військові частини. Патрульна модифікація оснащувалась одним курсовим 7,7-мм кулеметом Vickers K в носі з лівої сторони, а також 7,7-мм кулемет Lewis в верхній турелі. Бомбардир розміщувався в скляному носі, і мав в арсеналі дві 45 кг бомби під фюзеляжем і дев'ять 8 кг бомб під крилами.
Окрім замовлень для ВПС Великої Британії, патрульні «Енсони» також виготовлялись на експорт для Австралії, Єгипту, Естонії, Фінляндії, Греції і Ірландії, і до початку Другої світової було виготовлено майже 1000 літаків.
Навчальна модифікація
Ще в 1936 році була висловлена пропозиція створити на базі «Енсона» навчальний літак, але командування вважало наявні навчальні літаки достатніми для льотних шкіл, і першими використовувати «Енсони» як навчальні почали за кордоном. Пізніше навчальна модифікація «Енсона» з подвійним керуванням і зміненими закрилками почала надходити і в Британські частини, але в невеликих кількостях. Ситуація змінилась з початком війни, коли 18 грудня 1939 році було видано [en], в якому «Енсон» був вибраний як один з стандартних навчальних літаків.
Фюзеляж навчального варіанта «Енсона» мав виготовлятись в Британії, після чого мав доправлятись в Канаду, де б оснащувався двигунами або . Перший варіант отримав позначення Anson Mk.III, а другий — Mk.IV. Mk.III також оснащувався гідравлічними закрилками і шасі, частина фюзеляжів з поставлених з Британії також мали верхню турель.
Після виготовлення 223 фюзеляжів, через погіршення ситуації в Британії, виробництво перевели в Канаду, де компоненти літака виготовлялись на різних заводах. Перший повністю канадський літак отримав позначення Anson Mk.II, оснащувався двигунами Jacobs L-6MB, виготовлений з пресованої фанери ніс і гідравлічні закрилки і шасі і вперше піднявся в повітря 21 серпня 1941 року. Згодом було вирішено використовувати фанеру для всього фюзеляжу. Так виникла модифікація Mk.V, яка також мала сферичні ілюмінатори.
Транспортна модифікація
В Британії натомість почалось виробництво Anson Mk.X — транспортного варіанту Mk.I з зміцненим фюзеляжем для перевезення пасажирів чи вантажів. Він оснащувався IX потужністю 350 к.с. і шасі з ручним керуванням і відрізнявся тільки гладкими капотами двигунів. Наступні модифікації Mk.XI і Mk.XII мали збільшену висоту кабіни, а також гідравлічні шасі і три великі вікна з кожної сторони фюзеляжу, і відрізнялись тільки двигунами. З 1944 року також виготовлялись спеціальні медичні варіанти.
На початку 1945 року стало зрозуміло, що війна швидко закінчиться, і Avro розробили Anson Mk.XVII — цивільний варіант з п'ятьма овальними ілюмінаторами і зручними сидіннями за специфікацією 19 від [en]. Літак отримав позначення Avro 19 і був запущений в серійне виробництво для внутрішніх перельотів. Окрім цивільних операторів деякі Avro 19 були взяті на озброєння повітряних сил під позначенням Anson C.19.
Модифікації
- Mk I — оснащувався двигунами [en] IX потужністю 350 к.с. (261 кВт.) або XIX потужністю 395 к.с. (295 кВт.). Побудовано 6688 літаків.
- Mk II — канадська модифікація з двигунами [en] потужністю 330 к.с. (246 кВт.) і гідравлічними шасі. Побудовано 1401 літак.
- Mk III — Mk I з двигунами Jacobs L-6MB. Загалом 432 Mk I були конвертовані в Канаді.
- Mk IV — Mk I з двигунами [en]. Один Mk I конвертований в Канаді.
- Mk V — канадська модифікація для навчання навігаторів, оснащувалась двигунами [en] і новим дерев'яним фюзеляжем. Побудовано 1069 літаків.
- Mk VI — проєкт літака для навчання бомбардирів і стрільців з двигуном Pratt & Whitney R-985. В Канаді побудовано один літак.
- Mk X — транспортний варіант з двигунами Armstrong Siddeley Cheetah IX. Побудовано 103 літаки.
- Mk XI — транспортний варіант з двигунами Armstrong Siddeley Cheetah XIX і пропелерами сталого кроку. Побудовано 91 літак.
- Mk XII — транспортний варіант з двигунами Armstrong Siddeley Cheetah XV потужністю 420 к.с. (313 кВт.) і пропелерами змінного кроку. Побудовано 254 літаки.
- Mk XIII/Mk XIV — проєкти літаків для навчання стрільців, не будувались.
- Mk XVI — проєкт літака для навчання навігаторів, не будувався.
- Mk XV — проєкт літака для навчання бомбардирів, не будувався.
- C.19 — транспортні і зв'язкові літаки. Побудовано 264.
- T.20 — літак для навчання навігаторів створений за специфікацією T.24/46 для колоній. Екіпаж складався з пілота, двох радистів (інструктора і учня) і п'яти місць для навігаторів. Використовувався в Південній Родезії. Побудовано 60 літаків.
- T.21 — літак для навчання навігаторів створений за специфікацією T.25/46 для Британії. Прототип був готовий в травні 1948 року, загалом побудовано 252 літаки.
- C.21 — транспортна модифікація T.21.
- T.22 — літак для навчання радистів створений за специфікацією T.26/46. Прототип був завершений в червні 1948 року, загалом побудовано 54 літаки.
- Anson 18 — 12 літаків на озброєнні . Використовувались для патрулювання, зв'язку і перевезень.
- Anson 18C — 13 літаків для Індії, використовувались для навчання цивільних пілотів і команди.
- Avro 19 (Anson XIX) — цивільний транспортний варіант. Побудовано 56 літаків.
- AT-20 — 50 Mk II побудованих для армії США.
Історія використання
Перші Anson GR Mk.I надійшли на озброєння [en] базовної в [en] вже 6 березня 1936 року. Ця ж ескадрилья стала останньою, яка використовувала «Енсони» як бойові літаки першої лінії. Тільки в січні 1942 року вони були замінені на Lockheed Hudson. Загалом, як патрульний літак, «Енсон» стояв на озброєнні 21 ескадрильї.
«Енсони» 500-ї ескадрилії також оснащувались додатковим 7,7-мм кулеметом, який міг кріпитись на шарнірі з будь-якої сторони кабіни для збільшення ефективності. Пізніше, для підвищення ефективності проти німецьких [en], було додано 20-мм гармату, яка могла стріляти через діру в підлозі між крилами. Хоча таке захисне озброєння було не значним, 1 червня 1940 року один такий «Енсон» був атакований трьома Bf-109, в результаті зіткнення один Bf-109 був збитий, а інший пошкоджений.
Останній політ «Енсонів» на озброєнні Повітряних сил відбувся 28 червня 1968, коли шість літаків Південної зв'язкої ескадрильї здійснили оглядовий політ на їхній базі в [en].
Тактико-технічні характеристики (Mk.I)
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II
Технічні характеристики
- Екіпаж: 3-5 осіб
- Довжина: 12,88 м
- Висота: 3,99 м
- Розмах крила: 17,20 м
- Площа крила: 38,09 м²
- Маса порожнього: 2438 кг
- Максимальна злітна маса: 3629 кг
- Двигун: 2 ×
- Потужність: 2 × 350 к. с. (261 кВт.)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 303 км/год (на висоті 2135 м.)
- Крейсерська швидкість: 254 км/год
- Практична стеля: 5790 м
- Дальність польоту: 1270 км
Озброєння
- Кулеметне:
- 1 × 7,7-мм курсовий кулемет
- 1 × 7,7-мм кулемет в верхній турелі
- Бомбове:
- до 163 кг бомб
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Avro Anson
Джерела
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — . (англ.)
Примітки
- Monday, 1984, с. 24.
- Monday, 1984, с. 25.
- Monday, 1984, с. 26.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avro 652A Enson angl Avro 652A Anson britanskij dvomotornij bagatocilovij litak virobnictva kompaniyi Avro Anson uspishno prodemonstruvav sebe v bagatoh rolyah zdebilshogo yak navchalnij litak i v riznih modifikaciyah vigotovlyavsya do pid chas i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Litak stvoreno na osnovi avialajnera yak morskij patrulnij litak Avro AnsonPriznachennya navchalno trenuvalnij litak patrulnij litakPershij polit 24 bereznya 1935Prijnyatij na ozbroyennya 1936Znyatij z ozbroyennya cherven 1968Rozrobnik AvroVirobnik AvroVsogo zbudovano 11 020Konstruktor AvroEkipazh 3 5 osobiKrejserska shvidkist 254 km godMaksimalna shvidkist MSh 303 km godDalnist polotu 1270 kmPraktichna stelya 5790 mDovzhina 12 88 mVisota 3 99 mRozmah krila 17 20 mPlosha krila 38 09 m Porozhnij 2438 kgMaksimalna zlitna 3629 kgDviguni 2 IXTyaga potuzhnist 2 350 k s 261 kVt Pidvisne ozbroyennya do 163 kg Kulemetne ozbroyennya 2 7 7 mm kulemetiAvro Anson u Vikishovishi Pislya prijnyattya na ozbroyennya otrimav vijskovu nazvu Enson na chest admirala en Istoriya stvorennyaPatrulna modifikaciya Anson Mk I V kvitni 1933 roku aviakompaniya en nadislala kompaniyi Avro specifikaciyi na novij pasazhirskij litak Vid litaka vimagalos perevoziti chotiroh pasazhiriv na vidstan 675 km z serednoyu shvidkistyu 210 km god Dodatkovimi vimogami bula shvidkist zvalyuvannya v 97 km god i mozhlivist letiti na visoti 600 m tilki z odnim dvigunom V serpni 1933 roku komanda inzheneriv pid kerivnictvom en pidgotuvala litak pid poznachennyam Avro 652 z dvigunami V Pislya pevnih doopracyuvan lajner buv gotovij i razom z she odnim litakom vklyuchenij v sklad aviaparku Imperial Airways 7 travnya 1934 roku Ministerstvo aviaciyi nadalo Avro vimogi dlya novogo beregovogo patrulnogo litaka dlya vivchennya mozhlivosti vikoristannya vzhe nayavnogo proyektu Bulo virisheno vikoristati Avro 652 i novij proyekt pid poznachennyam Avro 652A buv gotovij vzhe cherez misyac i razom z modifikovanim de Havilland Dragon Rapide vistavlenij na ocinyuvannya V rezultati v berezni 1935 roku bulo ukladeno kontrakt na stvorennya vijskovogo prototipa Sered pomitnih zmin bula zamina vikon z kruglih na pryamokutni a takozh vstanovlennya verhnoyi tureli z odnim 7 7 mm kulemetom Prototip pidnyavsya v povitrya 24 bereznya 1935 roku i nastupnogo misyacya pochalis vijskovi viprobuvannya na bazi en Pislya neznachnih zmin litak bulo vidpravleno na porivnyalni viprobuvannya beregovoyi aviaciyi z D H 89M i cherez znachno krashu dalnist polotu vigrav ci viprobuvannya Dlya serijnogo virobnictva 652A bula stvorena specifikaciya 18 35 i prisvoyeno vijskovu nazvu Anson GR Mk I Pershij serijnij ekzemplyar buv gotovij 31 grudnya 1935 roku a vzhe nastupnogo roku voni pochali nadhoditi v vijskovi chastini Patrulna modifikaciya osnashuvalas odnim kursovim 7 7 mm kulemetom Vickers K v nosi z livoyi storoni a takozh 7 7 mm kulemet Lewis v verhnij tureli Bombardir rozmishuvavsya v sklyanomu nosi i mav v arsenali dvi 45 kg bombi pid fyuzelyazhem i dev yat 8 kg bomb pid krilami Okrim zamovlen dlya VPS Velikoyi Britaniyi patrulni Ensoni takozh vigotovlyalis na eksport dlya Avstraliyi Yegiptu Estoniyi Finlyandiyi Greciyi i Irlandiyi i do pochatku Drugoyi svitovoyi bulo vigotovleno majzhe 1000 litakiv Navchalna modifikaciya She v 1936 roci bula vislovlena propoziciya stvoriti na bazi Ensona navchalnij litak ale komanduvannya vvazhalo nayavni navchalni litaki dostatnimi dlya lotnih shkil i pershimi vikoristovuvati Ensoni yak navchalni pochali za kordonom Piznishe navchalna modifikaciya Ensona z podvijnim keruvannyam i zminenimi zakrilkami pochala nadhoditi i v Britanski chastini ale v nevelikih kilkostyah Situaciya zminilas z pochatkom vijni koli 18 grudnya 1939 roci bulo vidano en v yakomu Enson buv vibranij yak odin z standartnih navchalnih litakiv Fyuzelyazh navchalnogo varianta Ensona mav vigotovlyatis v Britaniyi pislya chogo mav dopravlyatis v Kanadu de b osnashuvavsya dvigunami abo Pershij variant otrimav poznachennya Anson Mk III a drugij Mk IV Mk III takozh osnashuvavsya gidravlichnimi zakrilkami i shasi chastina fyuzelyazhiv z postavlenih z Britaniyi takozh mali verhnyu turel Pislya vigotovlennya 223 fyuzelyazhiv cherez pogirshennya situaciyi v Britaniyi virobnictvo pereveli v Kanadu de komponenti litaka vigotovlyalis na riznih zavodah Pershij povnistyu kanadskij litak otrimav poznachennya Anson Mk II osnashuvavsya dvigunami Jacobs L 6MB vigotovlenij z presovanoyi faneri nis i gidravlichni zakrilki i shasi i vpershe pidnyavsya v povitrya 21 serpnya 1941 roku Zgodom bulo virisheno vikoristovuvati faneru dlya vsogo fyuzelyazhu Tak vinikla modifikaciya Mk V yaka takozh mala sferichni ilyuminatori Transportna modifikaciya V Britaniyi natomist pochalos virobnictvo Anson Mk X transportnogo variantu Mk I z zmicnenim fyuzelyazhem dlya perevezennya pasazhiriv chi vantazhiv Vin osnashuvavsya IX potuzhnistyu 350 k s i shasi z ruchnim keruvannyam i vidriznyavsya tilki gladkimi kapotami dviguniv Nastupni modifikaciyi Mk XI i Mk XII mali zbilshenu visotu kabini a takozh gidravlichni shasi i tri veliki vikna z kozhnoyi storoni fyuzelyazhu i vidriznyalis tilki dvigunami Z 1944 roku takozh vigotovlyalis specialni medichni varianti Na pochatku 1945 roku stalo zrozumilo sho vijna shvidko zakinchitsya i Avro rozrobili Anson Mk XVII civilnij variant z p yatma ovalnimi ilyuminatorami i zruchnimi sidinnyami za specifikaciyeyu 19 vid en Litak otrimav poznachennya Avro 19 i buv zapushenij v serijne virobnictvo dlya vnutrishnih perelotiv Okrim civilnih operatoriv deyaki Avro 19 buli vzyati na ozbroyennya povitryanih sil pid poznachennyam Anson C 19 ModifikaciyiAnson C 19 v Manchesteri 1955 rik Mk I osnashuvavsya dvigunami en IX potuzhnistyu 350 k s 261 kVt abo XIX potuzhnistyu 395 k s 295 kVt Pobudovano 6688 litakiv Mk II kanadska modifikaciya z dvigunami en potuzhnistyu 330 k s 246 kVt i gidravlichnimi shasi Pobudovano 1401 litak Mk III Mk I z dvigunami Jacobs L 6MB Zagalom 432 Mk I buli konvertovani v Kanadi Mk IV Mk I z dvigunami en Odin Mk I konvertovanij v Kanadi Mk V kanadska modifikaciya dlya navchannya navigatoriv osnashuvalas dvigunami en i novim derev yanim fyuzelyazhem Pobudovano 1069 litakiv Mk VI proyekt litaka dlya navchannya bombardiriv i strilciv z dvigunom Pratt amp Whitney R 985 V Kanadi pobudovano odin litak Mk X transportnij variant z dvigunami Armstrong Siddeley Cheetah IX Pobudovano 103 litaki Mk XI transportnij variant z dvigunami Armstrong Siddeley Cheetah XIX i propelerami stalogo kroku Pobudovano 91 litak Mk XII transportnij variant z dvigunami Armstrong Siddeley Cheetah XV potuzhnistyu 420 k s 313 kVt i propelerami zminnogo kroku Pobudovano 254 litaki Mk XIII Mk XIV proyekti litakiv dlya navchannya strilciv ne buduvalis Mk XVI proyekt litaka dlya navchannya navigatoriv ne buduvavsya Mk XV proyekt litaka dlya navchannya bombardiriv ne buduvavsya C 19 transportni i zv yazkovi litaki Pobudovano 264 T 20 litak dlya navchannya navigatoriv stvorenij za specifikaciyeyu T 24 46 dlya kolonij Ekipazh skladavsya z pilota dvoh radistiv instruktora i uchnya i p yati misc dlya navigatoriv Vikoristovuvavsya v Pivdennij Rodeziyi Pobudovano 60 litakiv T 21 litak dlya navchannya navigatoriv stvorenij za specifikaciyeyu T 25 46 dlya Britaniyi Prototip buv gotovij v travni 1948 roku zagalom pobudovano 252 litaki C 21 transportna modifikaciya T 21 T 22 litak dlya navchannya radistiv stvorenij za specifikaciyeyu T 26 46 Prototip buv zavershenij v chervni 1948 roku zagalom pobudovano 54 litaki Anson 18 12 litakiv na ozbroyenni Vikoristovuvalis dlya patrulyuvannya zv yazku i perevezen Anson 18C 13 litakiv dlya Indiyi vikoristovuvalis dlya navchannya civilnih pilotiv i komandi Avro 19 Anson XIX civilnij transportnij variant Pobudovano 56 litakiv AT 20 50 Mk II pobudovanih dlya armiyi SShA Istoriya vikoristannyaAnson Mk I K8785 217 yi eskadrilyi Beregovogo komanduvannya 1937 rik Pershi Anson GR Mk I nadijshli na ozbroyennya en bazovnoyi v en vzhe 6 bereznya 1936 roku Cya zh eskadrilya stala ostannoyu yaka vikoristovuvala Ensoni yak bojovi litaki pershoyi liniyi Tilki v sichni 1942 roku voni buli zamineni na Lockheed Hudson Zagalom yak patrulnij litak Enson stoyav na ozbroyenni 21 eskadrilyi Ensoni 500 yi eskadriliyi takozh osnashuvalis dodatkovim 7 7 mm kulemetom yakij mig kripitis na sharniri z bud yakoyi storoni kabini dlya zbilshennya efektivnosti Piznishe dlya pidvishennya efektivnosti proti nimeckih en bulo dodano 20 mm garmatu yaka mogla strilyati cherez diru v pidlozi mizh krilami Hocha take zahisne ozbroyennya bulo ne znachnim 1 chervnya 1940 roku odin takij Enson buv atakovanij troma Bf 109 v rezultati zitknennya odin Bf 109 buv zbitij a inshij poshkodzhenij Ostannij polit Ensoniv na ozbroyenni Povitryanih sil vidbuvsya 28 chervnya 1968 koli shist litakiv Pivdennoyi zv yazkoyi eskadrilyi zdijsnili oglyadovij polit na yihnij bazi v en Taktiko tehnichni harakteristiki Mk I Dani z Consice Guide to British Aircraft of World War II Tehnichni harakteristiki Ekipazh 3 5 osib Dovzhina 12 88 m Visota 3 99 m Rozmah krila 17 20 m Plosha krila 38 09 m Masa porozhnogo 2438 kg Maksimalna zlitna masa 3629 kg Dvigun 2 Potuzhnist 2 350 k s 261 kVt Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 303 km god na visoti 2135 m Krejserska shvidkist 254 km god Praktichna stelya 5790 m Dalnist polotu 1270 kmOzbroyennya Kulemetne 1 7 7 mm kursovij kulemet 1 7 7 mm kulemet v verhnij tureli Bombove do 163 kg bombPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avro AnsonDzherelaMonday Devid Consice Guide to British Aircraft of World War II London Airspace Publishing Ltd 1984 240 s ISBN 0600349675 angl PrimitkiMonday 1984 s 24 Monday 1984 s 25 Monday 1984 s 26