www.wikidata.uk-ua.nina.az

Aichi E16A Zuiun яп 瑞雲 Розвідувальний морський гідролітак Цуюн Сприятлива хмара Модель 11 серійний розвідувальний поплав

Aichi E16A

Aichi E16A «Zuiun» (яп. 瑞雲, Розвідувальний морський гідролітак «Цуюн» («Сприятлива хмара») Модель 11) — серійний розвідувальний поплавковий гідролітак Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Aichi E16A
Призначення: поплавковий гідролітак
Перший політ: 22 травня 1942
Прийнятий на озброєння: 1944
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1944-1945
На озброєнні у: Імперський флот Японії
Розробник: Aichid
Всього збудовано: 256
Конструктор: Aichid
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 330 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 439 км/год
Дальність польоту: 2 420 км
Практична стеля: 10 000 м
Довжина: 10,83 м
Висота: 4,79 м
Розмах крила: 12,81 м
Площа крила: 28,00 м²
Споряджений: 4 553 кг
Двигуни: 1 х Mitsubishi Kinsei 54, 1 300 к.с.
Гарматне озброєння: 2 x 20-мм гармати «Тип 99»
Внутрішнє бомбове навантаження: бомби до 250 кг
Кулеметне озброєння: 1 х 12,7-мм кулемет «Тип 2»

Кодова назва союзників — «Пол» (англ. Paul).

Історія створення ред.

Командування Імперського флоту Японії при розробці літаків притримувалось цілком раціональної стратегії: коли літак запускався у виробництво, одразу ж починалась розробка його наступника. Тому у 1939 році, ще до початку серійного випуску літака Aichi E13A командування флоту розробило технічні вимоги «14-Shi» і на їх базі доручило фірмі Aichi розробити його наступника. Літак з фабричним номером AM-22 почав розроблятись під керівництвом інженерів Кішіро Мацуо і Ясушіро Озава. Вимоги технічного завдання декілька разів мінялись, і врешті у 1941 році були сформовані остаточні вимоги «14-Shi» на розробку літака, який отримав назву E16A.

Перший прототип був готовий у травні 1942 року. Це був суцільнометалевий низькоплан, лише кінцівки крила були дерев'яними, а елерони, рулі напряму і висоти були обшиті полотняною обшивкою. Літак був оснащений радіальним двигуном Mitsubishi Kinsei 51 потужністю 1300 к.с. Озброєння складалось з трьох 7,7-мм кулеметів — двох в крилі та одного ззаду в кабіні стрільця. Для зручності зберігання на кораблі крила літака складались назад. Два металеві поплавки кріпились до крил через N-подібні опори, а також до фюзеляжу. Оскільки планувалось використовувати літак також як пікірувальник, він був оснащений аеродинамічними гальмами на передній стійці поплавків.

Ці гальма стали джерелом проблем — при пікіруванні літак сильно вібрував. Щоб вирішити цю проблему, гальма зробили не суцільними, а перфорованими. Крім того, у ході випробувань виявили інші недоліки — погану роботу закрилків Фаулера, слабке дно поплавків, недостатню поздовжню стійкість. Ці недоліки були усунуті у другому та третьому прототипах, на яких був збільшений розмах крила та посилене озброєння — дві 20-мм гармати, розміщені в крилах, та 12,7-мм кулемет у задній кабіні. Також літак мав можливість нести одну 250 кг бомбу під фюзеляжем. В такому вигляді літак був прийнятий на озброєння під назвою «Розвідувальний морський гідролітак „Цуюн“ („Сприятлива хмара“) Модель 11» (або E16A1) і у серпні 1943 році він був запущений в серійне виробництво.

Серійне виробництво здійснювалось на заводі фірми Aichi в Ейтоку, пізніше було розгорнуте також на заводі фірми «Ніппон Хікоку КК» в місті Томіока. На серійних машинах використовувався двигун Mitsubishi Kinsei 54, тому літак отримав назву «E16A1 Модель 12». Незадовго до кінця війни був розроблений варіант літака E16A2 з двигуном Mitsubishi Kinsei 62 потужністю 1560 к.с., але запустити літак в серійне виробництво не встигли. Всього було виготовлено 256 літаків.

Тактико-технічні характеристики ред.

Технічні характеристики ред.

  • Екіпаж: 2 чоловік
  • Довжина: 10,83 м
  • Висота: 4,79 м
  • Розмах крила: 12,81 м
  • Площа крила: 28,00 м²
  • Маса пустого: 2 945 кг
  • Маса спорядженого: 3 900 кг
  • Максимальна злітна маса: 4 553 кг
  • Навантаження на крило: 139.3 кг/м²
  • Двигун: 1 х Mitsubishi Kinsei 54
  • Потужність: 1 300 к. с.
  • Питома потужність: 3 кг/к.с.

Льотні характеристики ред.

  • Максимальна швидкість: 439 км/г
  • Крейсерська швидкість: 330 км/г
  • Практична дальність: 1176 км.
  • Масимальна дальність: 2 420 км
  • Практична стеля: 10 000 м
  • Швидкість підйому: на 3 000 м за 4 хв. 40 с.

Озброєння ред.

  • Гарматне: 2 x 20-мм гармати «Тип 99»
  • Кулеметне: 1 × 13 мм кулемет «Тип 2»
  • Бомбове навантаження: до 250 кг бомб

Модифікації ред.

  • E16A1 Type 1 — прототип з трьома 7,7-мм кулеметами (3 екз.)
  • E16A1 — серійний варіант (252 екз.)
  • E16A2 — прототип літака з двигуном Mitsubishi Kinsei 62 потужністю 1560 к.с.

Історія використання ред.

Захоплений США E16A

Літаки E16A планувалось використовувати на переобладнаних лінкорах «Ісе» та «Хюга». Але оскільки підготовка екіпажів не була завершена, а становище Японії погіршувалось, то у 1944 році літаки були задіяні у боях за Філіппіни, де в основному завдавали бомбових ударів по десантах та транспортних кораблях американців. Оскільки в той час авіація союзників мала значну перевагу у повітрі, E16A зазнали значних втрат і надалі брали участь переважно в нічних атаках противника.

Під час битви за Окінаву літаки E16A базувались на Кюсю, звідки завдавали ударів по десантах американців. На завершальному етапі війни частина літаків E16A планувалось використовувати для атак камікадзе, але даних про таке їх використання не збереглось.

Після завершення бойових дій вціліло декілька літаків E16A, один з яких був перевезений у США для випробувань. Але до теперішнього моменту не збереглось жодного екземпляра E16A.

Оператори ред.

Джерела ред.

  • Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
  • О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
  • Авиационно-исторический журнал «Мир авиации» / Aviation World Magazine. Вып.10. «Поплавковые самолеты Второй мировой войны 1939—1945»
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.  (англ.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi E16A

Примітки ред.

  1. ↑ Francillon, 1970, с. 284-287.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aichi E16A Zuiun yap 瑞雲 Rozviduvalnij morskij gidrolitak Cuyun Spriyatliva hmara Model 11 serijnij rozviduvalnij poplavkovij gidrolitak Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Aichi E16APriznachennya poplavkovij gidrolitakPershij polit 22 travnya 1942Prijnyatij na ozbroyennya 1944Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1944 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik AichidVsogo zbudovano 256Konstruktor AichidEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 330 km godMaksimalna shvidkist MSh 439 km godDalnist polotu 2 420 kmPraktichna stelya 10 000 mDovzhina 10 83 mVisota 4 79 mRozmah krila 12 81 mPlosha krila 28 00 m Sporyadzhenij 4 553 kgDviguni 1 h Mitsubishi Kinsei 54 1 300 k s Garmatne ozbroyennya 2 x 20 mm garmati Tip 99 Vnutrishnye bombove navantazhennya bombi do 250 kgKulemetne ozbroyennya 1 h 12 7 mm kulemet Tip 2 Kodova nazva soyuznikiv Pol angl Paul Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Taktiko tehnichni harakteristiki 2 1 Tehnichni harakteristiki 2 2 Lotni harakteristiki 2 3 Ozbroyennya 3 Modifikaciyi 4 Istoriya vikoristannya 5 Operatori 6 Dzherela 7 Posilannya 8 PrimitkiIstoriya stvorennya red Komanduvannya Imperskogo flotu Yaponiyi pri rozrobci litakiv pritrimuvalos cilkom racionalnoyi strategiyi koli litak zapuskavsya u virobnictvo odrazu zh pochinalas rozrobka jogo nastupnika Tomu u 1939 roci she do pochatku serijnogo vipusku litaka Aichi E13A komanduvannya flotu rozrobilo tehnichni vimogi 14 Shi i na yih bazi doruchilo firmi Aichi rozrobiti jogo nastupnika Litak z fabrichnim nomerom AM 22 pochav rozroblyatis pid kerivnictvom inzheneriv Kishiro Macuo i Yasushiro Ozava Vimogi tehnichnogo zavdannya dekilka raziv minyalis i vreshti u 1941 roci buli sformovani ostatochni vimogi 14 Shi na rozrobku litaka yakij otrimav nazvu E16A Pershij prototip buv gotovij u travni 1942 roku Ce buv sucilnometalevij nizkoplan lishe kincivki krila buli derev yanimi a eleroni ruli napryamu i visoti buli obshiti polotnyanoyu obshivkoyu Litak buv osnashenij radialnim dvigunom Mitsubishi Kinsei 51 potuzhnistyu 1300 k s Ozbroyennya skladalos z troh 7 7 mm kulemetiv dvoh v krili ta odnogo zzadu v kabini strilcya Dlya zruchnosti zberigannya na korabli krila litaka skladalis nazad Dva metalevi poplavki kripilis do kril cherez N podibni opori a takozh do fyuzelyazhu Oskilki planuvalos vikoristovuvati litak takozh yak pikiruvalnik vin buv osnashenij aerodinamichnimi galmami na perednij stijci poplavkiv Ci galma stali dzherelom problem pri pikiruvanni litak silno vibruvav Shob virishiti cyu problemu galma zrobili ne sucilnimi a perforovanimi Krim togo u hodi viprobuvan viyavili inshi nedoliki poganu robotu zakrilkiv Faulera slabke dno poplavkiv nedostatnyu pozdovzhnyu stijkist Ci nedoliki buli usunuti u drugomu ta tretomu prototipah na yakih buv zbilshenij rozmah krila ta posilene ozbroyennya dvi 20 mm garmati rozmisheni v krilah ta 12 7 mm kulemet u zadnij kabini Takozh litak mav mozhlivist nesti odnu 250 kg bombu pid fyuzelyazhem V takomu viglyadi litak buv prijnyatij na ozbroyennya pid nazvoyu Rozviduvalnij morskij gidrolitak Cuyun Spriyatliva hmara Model 11 abo E16A1 i u serpni 1943 roci vin buv zapushenij v serijne virobnictvo Serijne virobnictvo zdijsnyuvalos na zavodi firmi Aichi v Ejtoku piznishe bulo rozgornute takozh na zavodi firmi Nippon Hikoku KK v misti Tomioka Na serijnih mashinah vikoristovuvavsya dvigun Mitsubishi Kinsei 54 tomu litak otrimav nazvu E16A1 Model 12 Nezadovgo do kincya vijni buv rozroblenij variant litaka E16A2 z dvigunom Mitsubishi Kinsei 62 potuzhnistyu 1560 k s ale zapustiti litak v serijne virobnictvo ne vstigli Vsogo bulo vigotovleno 256 litakiv 1 Taktiko tehnichni harakteristiki red Tehnichni harakteristiki red Ekipazh 2 cholovik Dovzhina 10 83 m Visota 4 79 m Rozmah krila 12 81 m Plosha krila 28 00 m Masa pustogo 2 945 kg Masa sporyadzhenogo 3 900 kg Maksimalna zlitna masa 4 553 kg Navantazhennya na krilo 139 3 kg m Dvigun 1 h Mitsubishi Kinsei 54 Potuzhnist 1 300 k s Pitoma potuzhnist 3 kg k s Lotni harakteristiki red Maksimalna shvidkist 439 km g Krejserska shvidkist 330 km g Praktichna dalnist 1176 km Masimalna dalnist 2 420 km Praktichna stelya 10 000 m Shvidkist pidjomu na 3 000 m za 4 hv 40 s Ozbroyennya red Garmatne 2 x 20 mm garmati Tip 99 Kulemetne 1 13 mm kulemet Tip 2 Bombove navantazhennya do 250 kg bombModifikaciyi red E16A1 Type 1 prototip z troma 7 7 mm kulemetami 3 ekz E16A1 serijnij variant 252 ekz E16A2 prototip litaka z dvigunom Mitsubishi Kinsei 62 potuzhnistyu 1560 k s Istoriya vikoristannya red nbsp Zahoplenij SShA E16ALitaki E16A planuvalos vikoristovuvati na pereobladnanih linkorah Ise ta Hyuga Ale oskilki pidgotovka ekipazhiv ne bula zavershena a stanovishe Yaponiyi pogirshuvalos to u 1944 roci litaki buli zadiyani u boyah za Filippini de v osnovnomu zavdavali bombovih udariv po desantah ta transportnih korablyah amerikanciv Oskilki v toj chas aviaciya soyuznikiv mala znachnu perevagu u povitri E16A zaznali znachnih vtrat i nadali brali uchast perevazhno v nichnih atakah protivnika 1 Pid chas bitvi za Okinavu litaki E16A bazuvalis na Kyusyu zvidki zavdavali udariv po desantah amerikanciv Na zavershalnomu etapi vijni chastina litakiv E16A planuvalos vikoristovuvati dlya atak kamikadze ale danih pro take yih vikoristannya ne zbereglos Pislya zavershennya bojovih dij vcililo dekilka litakiv E16A odin z yakih buv perevezenij u SShA dlya viprobuvan Ale do teperishnogo momentu ne zbereglos zhodnogo ekzemplyara E16A Operatori red nbsp Yaponska imperiya 1 Aviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 301 ij aviazagin Jokosuka 634 ij aviazagin JokosukaDzherela red Obuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 O Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 Kozyrev M Kozyrev V Aviaciya stran Osi vo Vtoroj mirovoj vojne M ZAO Centrpoligraf 2010 431 s ISBN 978 5 9524 4896 4 Seriya Istoriya aviacionnoj tehniki Aviaciya Yaponii vo Vtoroj mirovoj vojne Chast pervaya Ajchi Jokosuka Kavasaki Izdatelskij otdel CAGI 1996 Aviacionno istoricheskij zhurnal Mir aviacii Aviation World Magazine Vyp 10 Poplavkovye samolety Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aichi E16APrimitki red a b v Francillon 1970 s 284 287 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aichi E16A amp oldid 40588113