5-й окремий батальйон — український добровольчий батальйон, початково сформований у складі Добровольчого українського корпусу, а від грудня 2015 року діє у складі Української добровольчої армії.
Історія Редагувати
Командир — Владислав «Чорний», заступник — «Хорват», начальник штабу — … (до 12 березня 2015 року — «Сокіл»; до 26 серпня 2015 року — «Подолянин»), т.в.о. начальника ВПЖ — «Варяг». Чисельність — 450 осіб. Дислокується у районі Донецького аеропорту, селища Піски та на позиції «Шахта».
Створений 17 липня 2014 року на базі діючого підрозділу силового блоку «Правого сектора» у фронтовій зоні Донецької області.
26 листопада 2014 року при батальйоні було створено відділ Служби Безпеки: керівник — подруга «Катерина»; також призначений начальник контррозвідки батальйону — «Гонта». Підпорядковуються безпосередньо керівнику Служби Безпеки «Правого сектора».
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Знайомство з Браконьєрами // «ДУК-інфо. Правий сектор», 11 листопада 2015. |
12 липня 2015 року, батальйон на чолі з комбатом «Чорним» був виведений із зони АТО у знак підтримки акцій протесту щодо Мукачівського інциденту.
28 грудня 2015 року, командир «Чорний» вивів 5-й батальйон зі структури ДУК, а 14 лютого 2016 року батальйон був розформований, з виключенням «Чорного» з «Правого сектора». Надалі, за заявою Командувача УДА Дмитра Яроша, формування перебуває у резерві в складі УДА.
Структура Редагувати
1-ша штурмова рота. Командир — «Да Вінчі». 26 серпня 2015 року виведена зі складу батальйону та переформатована в 1-шу окрему штурмову роту.- 2-га штурмова рота «Чорні поплавки». Командир — Валерій Краснян «Барс» (до 2016).
- 3-тя окрема стрілецька рота ДУК ПС Дата створення: 24.12.2016 р. Командир: друг «Гонта»
- підрозділ снайперів «Браконьєри».
- артилерійський підрозділ. На початок грудня 2014 року головний артилерист — «Гато», артилеристи — «Рудий», «Ворон», «Мартин», «Спалах», «Яр», «Шахматист», «Сивий», «Мухомор», «Поляк», «Ботан», «Трітон», «Аякс». Озброєння — три 100-мм протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра», кожна з яких має власні імена на честь дівчат-бійців ДУК: «Арійка», «Марго», «Рута»; два автоматичні міномети калібру 82 мм «Васильок». У складі обслуги однієї гармати, зазвичай, чотири бійці, хоча за писаними правилами одна обслуга вимагає 6-7 людей. Двоє бійців підносять снаряди, заряджають і відкидають гільзи, а інші двоє виконують функції навідників, один з яких є командиром «Рапіри».
- підрозділ аеророзвідки.
- авторота.
Командування Редагувати
- Владислав Литвин «Чорний»
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . banderivets.org.ua. «Бандерівець». 27 березня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 27 березня 2020 року.
- ↑ . Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . banderivets.org.ua. «Бандерівець». 29 березня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 27 березня 2020 року.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . banderivets.org.ua. «Бандерівець». 17 липня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 27 березня 2020 року.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- . pravyysektor.info. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 25 квітня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- «Узяв на руки дітей і заплакав від щастя», — чернівецький кіборг пройшов найгарячіші точки [ 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] // «Молодий буковинець», 27 січня 2018
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
- . Офіційний сайт НВР "Правий сектор (uk-UA). 20 червня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- Легенди, написані війною: віртуози правого «оркестру» // «Добровольчий український корпус», 4 грудня 2014
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 12 вересня 2019.
Посилання Редагувати
- . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 12 вересня 2019. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |