15-й батальйон територіальної оборони «СССР Брянка» — незаконне збройне формування, входить до складу 2-го армійського корпусу Російської Федерації. Формально знаходиться у підпорядкуванні маріонеткової ЛНР. Дислокується на території міста Брянка на Луганщині.
| 15-й батальйон територіальної оборони «СССР Брянка» | |
|---|---|
| рос. 15-й батальон территориальной обороны «СССР Брянка» | |
| Країна | Росія |
| Належність | ЛНР |
| У складі | 2-й армійський корпус |
Формування було створене у 2014 році як батальйон «СССР Брянка».
Командиром батальйону у 2014—2015 роках був Дмитро Пендюрін на прізвисько Лютий.
Історія ред.
У червні 2014 року Вадим зі Стаханова, член батальйону, який до війни був начальником ДАІ Перевальського району, їхав з трьома поплічниками вносити заставу у розмірі 300 тис. грн за свого друга, якого тримали на підвалі у Перевальську члени батальйону «Сокол». Командир батальйону Дмитро Пендюрін разом з Бєсом, Дмитром і Кольою-рижим розстріляв Вадима з поплічниками і привласнив заставу. Сам Вадим вижив, і через деякий час втік до Росії.
Члени батальйону розбирали на чорний та кольоровий метал заводи і шахти міста. Зокрема, під керівництвом заступника комбата Євгена з позивним Арбат розбирали шахту «Краснополіївська» — за день від здачі металу отримували 50—150 тисяч грн.
У липні 2015 року було виявлено і ідентифіковано 17 тіл — жертв батальйону «СССР Брянка». Інформація стала відомою через розкол у батальйоні — Євген Арбат втік до Росії з дружиною Мариною, також членом батальйону, після замаху на його життя і разом розповіли російському виданню про злочини батальйону на чолі з Дмитром Пендюріним. За словами Марини, члени батальйону знущалися й катували і власних поплічників, а полонених піддавали взагалі нелюдським тортурам.
На нас сейчас вешают все: всех наших ребят, которых убили при мне, на моих глазах и которых до сих пор ищут родители. Если я начну рассказывать все в красках, у вас зубы вспотеют. Как заставляли парней плавать и стреляли по ним, чтобы они быстрей плыли. Как потом вырезались пули, как отрезались головы. Все те люди из нашего города, которые на моих глазах погибли и которые закопаны у нас на базе, как собаки, за загоном для страусов — там целое кладбище. Родители их ищут и не знают, где они. Я же не выйду и не скажу им: «Ой, а я знаю, где ваш сын закопан».
Меня всегда возмущало, что творится на базе, я даже тырила в санчасти обезболивающие таблетки и давала пленным: они же все больные, простреленные, у кого ухо отрезано, у кого нога.
[Пленные] это гражданские, кто нарушил комендантский час, кого задержали пьяным. Или вот жена позвонила: «Муж меня бьет». Его забрали, убили, закопали, а на следующий день она приходит: «Отдайте мужа, скотины, проклинаю вас». Ей говорят: «А чего ж ты вчера пришла и написала на него заявление Востоку?» Восток у нас исполняет всю черную работу: убийства, насилие.
Після оприлюднення матеріалів, двох заступників командира батальйону було арештовано, а сам Пендюрін втік з Брянки до Москви, що дало змогу знайти тіла жертв.
У листопаді 2017 року прокуратура маріонеткової ЛНР повідомила, що прийняла заяву місцевої жительки Оксани Шалашної про зґвалтування. Злочин вчинили ще у 2014 році учасники батальйону «СССР Брянка» Дмитро Антонов, Віталій Морозов, а також ще група осіб, коли Шалашну затримали і доправили до комендатури. Віталій Морозов згодом став депутатом Народної ради маріонеткової ЛНР. Морозов підтримав Плотницького у листопадовому путчі 2017 року, і за словами журналіста Дениса Казанського, оприлюднення раніше вчинених злочинів є помстою Корнета.
Участь у бойових діях ред.
23 липня 2016 року у бою під Новозванівкою на Луганщині українські військові знищили двох військових РФ батальйону та захопили арсенал зброї російського походження. Було встановлено особу диверсантів: Ломов Олександр Олександрович «Лом», командир розвідувального підрозділу батальйону, і Колосовський Олексій Григорович «Тихий».
Командування ред.
За даними 2015 року:
- Дмитро Пендюрін (Лютий)
Заступники:
- Михайло (Крим) — з бойових дій
- Сергій (Сєня Восток) — з безпеки
- Євген (Арбат) — з матеріально-технічного забезпечення
Див. також ред.
Матеріали ред.
- Андрей Гусельников, «Расстреливали, закапывали, насиловали, ставили опыты» [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // ura.news, 31 липня 2015
Примітки ред.
- . gur.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ . Геноцид. суббота, 15 августа 2015 г. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ . Четвертая власть (ru-RU). 13 серпня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ . Блог Дениса Казанского (ru-RU). Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 25 квітня 2017.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.