Ґреґорі Корсо (англ. Gregory Corso; 26 березня 1930, Мангеттен, Нью-Йорк — 17 січня 2001, Міннеаполіс) — американський поет і прозаїк, один з чотирьох «канонічних» представників покоління бітників (поряд з Алленом Ґінзберґом, Джеком Керуаком і Вільямом Берроузом).
| Ґреґорі Корсо | |
|---|---|
| Народився | 26 березня 1930 Мангеттен, Нью-Йорк |
| Помер | 17 січня 2001 (70 років) Міннеаполіс ·рак простати |
| Поховання | Римський протестантський цвинтар |
| Країна | США |
| Діяльність | Поет, прозаїк |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Naropa Universityd |
| Роки активності | з 1955 |
| Напрямок | Біт-покоління |
| IMDb | ID 0181141 |
|
Біографія Редагувати
Ґреґорі Корсо народився у Ґринвіч-Вілледжі, кварталі на заході Нижнього Мангеттена. Його батьки були італійцями. Коли Ґреґорі народився, його батькові було сімнадцять років, а мамі — шістнадцять. За рік після народження батьки розлучилися, Ґреґорі змінив кілька прийомних сімей. Коли йому виповнилося одинадцять років, батько одружився знову і забрав Ґреґорі до себе, але за два роки Ґреґорі втік з дому. Його спіймали і відправили до інтернату. Там він пробув два роки, і додому так більше й не повернувся. У сімнадцять років Ґреґорі вкотре потрапив до тюрми, але цього разу на серйозний термін — три роки. Там він познайомився з одним засудженим, який давав Ґреґорі читати світову класичну літературу. У тюрмі Ґреґорі зрозумів, що хоче стати поетом.
Однієї ночі 1950 року Ґреґорі Корсо сидів у темному порожньому барі. У нього були при собі його тюремні вірші. До бару зайшов Аллен Ґінзберґ, вони познайомилися, Аллен прочитав кілька віршів Ґреґорі і був вражений їхньою свіжістю та ориґінальністю.
Ґреґорі Корсо працював різноробом, страждав від божевілля, їздив автостопом Америкою і світом, і був активний до останніх своїх днів.
Помер Ґреґорі Корсо у Міннеаполісі, штат Міннесота, від раку. Похований у Римі на Римському протестантському цвинтарі поряд із кумирами своєї юності Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом.
Творчість Редагувати
Ґреґорі Корсо яскравий представник покоління бітників у поезії, автор семи поетичних збірок, у яких виразно простежується захоплення «вічно молодими» (тобто рано померлими або рано замовклими) поетами — Персі Біші Шеллі, Томасом Чаттертоном, Артюром Рембо, і намагання доповнити їхній міф власними життям і творчістю. Подібно до інших бітників, величезного значення надавав публічному виконанню своїх віршів, майстерно перетворюючи звичайне читання в унікальне словесно-жестикуляційне дійство.
Бібліографія Редагувати
- Весталка з вулиці Бреттл (1955)
- Бензин (1958)
- День народження смерті (1960)
- Хай живе людина! (1962)
- Американські елегійні почуття (1970)
- Провісник автохтонного духу (1981)
- Поле свідомості (1989)
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання Редагувати
- Сторінка, присвячена життю і творчості Ґреґорі Корсо [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)