Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Газа значення Га за також Ґáза араб غزة івр עזה місто в Секторі Газ

Ґаза

Ґаза
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Газа (значення).

Га́за (також Ґáза; араб. غزة‎, івр. עזה‎‎) — місто в Секторі Гази, Столиця Сектора Гази. Населення — 410 тисяч мешканців.

Газа
غزة
араб. غزة‎
image
image
image
Основні дані
31°30′ пн. ш. 34°27′ сх. д. / 31.500° пн. ш. 34.450° сх. д. / 31.500; 34.450
Країна image Палестина
Регіон Сектор Газа
Столиця для d, сектор Гази і d
Засновано XV століття до н. е.
Площа 151 км²
Населення 409 680 осіб (2006)
Висота НРМ 30 м
Назва мешканців кат. gazià[1], кат. gazianes[1], кат. gazians[1] і кат. gaziana[1]
Міста-побратими Турин (1997)[2], Дюнкерк (1996)[3], Тель-Авів-Яфо (1998)[4], Тебриз, Тромсе (2001)[5], Кашкайш (31 березня 2000)[6][7], Барселона (1998)[8], Касерес (2010)[9], Сен-Дені, d, d (7 лютого 2011)[10]
Часовий пояс
GeoNames 281133
OSM ↑3935814 ·R (мугафаза Газа)
Поштові індекси 860
Міська влада
Мер міста Маджід Абу Рамадан
Вебсайт mogaza.org
Мапа
image Газа
غزة у Вікісховищі
image
Новий прапор Гази, перші фотографії. / العلم في غزة ، أول من الصور. / Gazze Bayrağı ilk Görüntüleri / עזה הדגל, תצלומים ראשונים.

Історія

Засноване в стародавні часи. (близько 3000 року до н. е.), одне з найдревніших міст світу. Одне з міст Філістимського п'ятиграддя. Згадується в Біблії 22 рази.

В часи ассирійських завоювань Газа піддавалась частим нашестям. Її цар, , згадується в ассирійських клинописних написах. Інший цар, Цилібел, під час війни Сінаххеріба з Єзекією не приймав участі в коаліції сирійських царів і одержав від Сінаххеріба частину відібраних у Єзекії земель. Під час падіння Ассирії фараон Нехао короткочасно заволодів Газою (608 рік до н. е.), але Навуходоносор II підкорив всю Сирію, і під вавилонським володарюванням Газа була ще в часи Набоніда. Після падіння Вавилону Газа стала самостійною і навіть осмілилась чинити опір Камбізу на його шляху в Єгипет. В цей час (525 рік до н. е) Газа була населена семітськими племенами набатейців, які згадуються древніми істориками Діодор Сицилійський та Геродот. При Дарії і вона користувалась внутрішнім самоуправлінням. В цей час помічається посилення контактів з греками; однак, філістимлянська самобутність та винятковість довго ще не поступались еллінізму.

В листопаді 333 року до н. е. Олександр Великий зустрів тут майже такий же опір, як і в Тирі; на осаду Гази йому довелося витратити біля 2 місяців, причому він зруйнував її стіни та знищив значну частину міського населення. В епоху діадохів Газа піддавалась частим спустошенням. У 312 році до н. е. вона була місцем поразки Птоломеєм Димитрія Поліоркета. Тоді Птоломей не зміг втримати її за собою, але знову зайняв її після битви при Іпсі. Під єгипетським володарюванням вона залишалась до кінця III століття до н. е., коли нею заволодів (203 рік до н. е.) Антіох III. Під владою Селевкідів відбулась еллінізація Гази, що перетворило місто в оплот еллінізму на противагу відродженому при Маккавеях юдейства. В 104 році до н. е. вона звернулась за допомогою проти юдеїв до Птоломея VIII Латуру, однак він не встиг її врятувати, і вона опинилась в руках Олександра Янная.

Гней Помпей (63 рік до н. е.) звільнив Газу, але при Іроді вона знову опинилась у васальних відношеннях до Юдеї та стала вільною лише після смерті Ірода. До початку н. е. основним населенням Гази стали вже греки. В 66 році н. е. її спалили юдейські повстанці. Збереглось багато міських монет з II та III століть, частково автономних (з легендою Γάήα δήμον Γαζαίων), частково імператорських. Існування перших вказує на привілейоване положення Гази.

Внаслідок реформ Діоклетіана та Костянтина Газа була включена в склад провінції . Всі письменники цього часу називають Газу значним та багатим містом. Християнство з'явилось тут дуже рано, внаслідок проповіді апостола Пилипа (Діяння. VIII, 39). Апостол Филимон був першим єпископом Гази. Однак християнство довго не пускало тут глубоких коренів. Костянтин відокремив від напівязичницької Гази , де було багато християн, та назвав її Констанцією; але при Юліані вона знову була підпорядкована Газі. Подальші успіхи християнства пов'язані з поширенням чернецтва в околицях Гази, що почалось з святого Іларіона Великого, а також діяльністю святого Порфирія, єпископа гаазького, який виклопотав у імператора Аркадія едикт на руйнування язичницьких храмів, що спричинило язичницький бунт та втечу єпископа . Пізніше Газа стала центром інтелектуального розвитку та літературної діяльності; тут стали процвітати риторика, філософія та поезія християнського напрямку. Газька школа представлена чималою кількістю риторів (Еней Газький, , , ), філософів, що намагались наблизити вчення Платона з християнством, та поетів, що наслідували Анакреонта, трагедії та монодії (Тимофій, , Георгій). Також в Газі процвітали й інші мистецтва; вона була пограничним пунктом та оплотом культурного світу. Однак це пограничне розташування біля самої пустелі стало для неї фатальним. Араби не раз намагались заволодіти нею; персам при Хосрові II це тимчасово вдалося, а в 634 році вона остаточно опинилась в руках арабів.

У VII—IX ст. входило до Арабського халіфату, у IX—XI ст. перебувало під владою єгипетських династій Тулунідів, Іхшидів, Фатімідів.

Наприкінці XI ст. місто захоплене хрестоносцями, але після перемоги над ними єгипетського правителя Салах ед Діна (1187) повернулося до складу єгипетських держав.

В цей період Газа мала третє по величині єврейське населення в Палестині після Єрусалима і Цфату аж до середини османського правління. На початку XVII століття головним равином Гази був ребе , поет та знавець Тори. В багатьох містах Ізраїлю сьогодні є вулиці, що носять його ім'я. Перу ребе Наджари належить гімн «Йа рібон» — його співають за суботньою трапезою у всіх громадах Ізраїлю. Помер Ісраель бен Моше Наджара в 1625 році та похований у Газі. Наступником на посту головного раввина Гази став його син. Один з представників єврейської громади Гази був відомий як прихильник та «пророк» Саббатая Цеві. Руїни єврейської синагоги існують в Газі до цього часу.

В 1516 році завойоване турками-османами і до 1917 перебувало у складі Османської імперії (у 1831—1840 роках під владою єгипетського паші Мухаммеда Алі). У 1920—1947 роках у складі англійського мандату Палестина.

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН 29 листопада 1947 року включене в територію арабської держави. Після арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років опинилося під управлінням Єгипту. Окуповане ізраїльськими військами в червні 1967 року. Перебуває під управлінням Палестинської автономії внаслідок укладення «Угоди в Осло» між Ізраїлем і ПНА в 1993 році.

У місті є декілька університетів, у яких навчаються 28 500 студентів.

Ввечері 13 листопада 2023 року в рамках операції «Залізні Мечі» з'явилися повідомлення про втрату силами ХАМАС на користь ЦАХАЛ контролю над містом Газа.

Персоналії

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ésAdir > gazià | gaziana
  4. http://www.haaretz.com/news/tel-aviv-decides-to-retain-contract-with-gaza-city-as-twin-city-1.238958
  7. https://www.cascais.pt/sub-area/gaza
  10. https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
  11. Gaza [ 2022-01-11 у Wayback Machine.] globalsecurity.org
  12. Газа // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
  13. Gaza [ 2010-05-06 у Wayback Machine.] nabataea.net
  14. Юдейські старожитності, кн. 17, гл. 11:4
  15. Ведешкин М. A. Языческая оппозиция христианизации восточноримского города (на примере Газы Палестинской) [ 2022-04-10 у Wayback Machine.] // Научные ведомости Белгородского государственного университета. 1. 2013. — С. 11-18.
  16. Population and revenue in the Towns of Palestine in the sixteenth century, 1978, Princeton: Princeton University Press
image Це незавершена стаття з географії Палестини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gaza znachennya Ga za takozh Gaza arab غزة ivr עזה misto v Sektori Gazi Stolicya Sektora Gazi Naselennya 410 tisyach meshkanciv Gaza غزة arab غزة Osnovni dani31 30 pn sh 34 27 sh d 31 500 pn sh 34 450 sh d 31 500 34 450 Krayina PalestinaRegion Sektor GazaStolicya dlya d sektor Gazi i dZasnovano XV stolittya do n e Plosha 151 km Naselennya 409 680 osib 2006 Visota NRM 30 mNazva meshkanciv kat gazia 1 kat gazianes 1 kat gazians 1 i kat gaziana 1 Mista pobratimi Turin 1997 2 Dyunkerk 1996 3 Tel Aviv Yafo 1998 4 Tebriz Tromse 2001 5 Kashkajsh 31 bereznya 2000 6 7 Barselona 1998 8 Kaseres 2010 9 Sen Deni d d 7 lyutogo 2011 10 Chasovij poyas UTC 2GeoNames 281133OSM 3935814 R mugafaza Gaza Poshtovi indeksi 860 Miska vlada Mer mista Madzhid Abu RamadanVebsajt mogaza org Mapa Gaza غزة u Vikishovishi Novij prapor Gazi pershi fotografiyi العلم في غزة أول من الصور Gazze Bayragi ilk Goruntuleri עזה הדגל תצלומים ראשונים IstoriyaZasnovane v starodavni chasi blizko 3000 roku do n e odne z najdrevnishih mist svitu Odne z mist Filistimskogo p yatigraddya Zgaduyetsya v Bibliyi 22 razi V chasi assirijskih zavoyuvan Gaza piddavalas chastim nashestyam Yiyi car zgaduyetsya v assirijskih klinopisnih napisah Inshij car Cilibel pid chas vijni Sinahheriba z Yezekiyeyu ne prijmav uchasti v koaliciyi sirijskih cariv i oderzhav vid Sinahheriba chastinu vidibranih u Yezekiyi zemel Pid chas padinnya Assiriyi faraon Nehao korotkochasno zavolodiv Gazoyu 608 rik do n e ale Navuhodonosor II pidkoriv vsyu Siriyu i pid vavilonskim volodaryuvannyam Gaza bula she v chasi Nabonida Pislya padinnya Vavilonu Gaza stala samostijnoyu i navit osmililas chiniti opir Kambizu na jogo shlyahu v Yegipet V cej chas 525 rik do n e Gaza bula naselena semitskimi plemenami nabatejciv yaki zgaduyutsya drevnimi istorikami Diodor Sicilijskij ta Gerodot Pri Dariyi i vona koristuvalas vnutrishnim samoupravlinnyam V cej chas pomichayetsya posilennya kontaktiv z grekami odnak filistimlyanska samobutnist ta vinyatkovist dovgo she ne postupalis ellinizmu V listopadi 333 roku do n e Oleksandr Velikij zustriv tut majzhe takij zhe opir yak i v Tiri na osadu Gazi jomu dovelosya vitratiti bilya 2 misyaciv prichomu vin zrujnuvav yiyi stini ta znishiv znachnu chastinu miskogo naselennya V epohu diadohiv Gaza piddavalas chastim spustoshennyam U 312 roci do n e vona bula miscem porazki Ptolomeyem Dimitriya Poliorketa Todi Ptolomej ne zmig vtrimati yiyi za soboyu ale znovu zajnyav yiyi pislya bitvi pri Ipsi Pid yegipetskim volodaryuvannyam vona zalishalas do kincya III stolittya do n e koli neyu zavolodiv 203 rik do n e Antioh III Pid vladoyu Selevkidiv vidbulas ellinizaciya Gazi sho peretvorilo misto v oplot ellinizmu na protivagu vidrodzhenomu pri Makkaveyah yudejstva V 104 roci do n e vona zvernulas za dopomogoyu proti yudeyiv do Ptolomeya VIII Laturu odnak vin ne vstig yiyi vryatuvati i vona opinilas v rukah Oleksandra Yannaya Gnej Pompej 63 rik do n e zvilniv Gazu ale pri Irodi vona znovu opinilas u vasalnih vidnoshennyah do Yudeyi ta stala vilnoyu lishe pislya smerti Iroda Do pochatku n e osnovnim naselennyam Gazi stali vzhe greki V 66 roci n e yiyi spalili yudejski povstanci Zbereglos bagato miskih monet z II ta III stolit chastkovo avtonomnih z legendoyu Gaha dhmon Gazaiwn chastkovo imperatorskih Isnuvannya pershih vkazuye na privilejovane polozhennya Gazi Vnaslidok reform Diokletiana ta Kostyantina Gaza bula vklyuchena v sklad provinciyi Vsi pismenniki cogo chasu nazivayut Gazu znachnim ta bagatim mistom Hristiyanstvo z yavilos tut duzhe rano vnaslidok propovidi apostola Pilipa Diyannya VIII 39 Apostol Filimon buv pershim yepiskopom Gazi Odnak hristiyanstvo dovgo ne puskalo tut glubokih koreniv Kostyantin vidokremiv vid napivyazichnickoyi Gazi de bulo bagato hristiyan ta nazvav yiyi Konstanciyeyu ale pri Yuliani vona znovu bula pidporyadkovana Gazi Podalshi uspihi hristiyanstva pov yazani z poshirennyam chernectva v okolicyah Gazi sho pochalos z svyatogo Ilariona Velikogo a takozh diyalnistyu svyatogo Porfiriya yepiskopa gaazkogo yakij viklopotav u imperatora Arkadiya edikt na rujnuvannya yazichnickih hramiv sho sprichinilo yazichnickij bunt ta vtechu yepiskopa Piznishe Gaza stala centrom intelektualnogo rozvitku ta literaturnoyi diyalnosti tut stali procvitati ritorika filosofiya ta poeziya hristiyanskogo napryamku Gazka shkola predstavlena chimaloyu kilkistyu ritoriv Enej Gazkij filosofiv sho namagalis nabliziti vchennya Platona z hristiyanstvom ta poetiv sho nasliduvali Anakreonta tragediyi ta monodiyi Timofij Georgij Takozh v Gazi procvitali j inshi mistectva vona bula pogranichnim punktom ta oplotom kulturnogo svitu Odnak ce pogranichne roztashuvannya bilya samoyi pusteli stalo dlya neyi fatalnim Arabi ne raz namagalis zavoloditi neyu persam pri Hosrovi II ce timchasovo vdalosya a v 634 roci vona ostatochno opinilas v rukah arabiv U VII IX st vhodilo do Arabskogo halifatu u IX XI st perebuvalo pid vladoyu yegipetskih dinastij Tulunidiv Ihshidiv Fatimidiv Naprikinci XI st misto zahoplene hrestonoscyami ale pislya peremogi nad nimi yegipetskogo pravitelya Salah ed Dina 1187 povernulosya do skladu yegipetskih derzhav V cej period Gaza mala tretye po velichini yevrejske naselennya v Palestini pislya Yerusalima i Cfatu azh do seredini osmanskogo pravlinnya Na pochatku XVII stolittya golovnim ravinom Gazi buv rebe poet ta znavec Tori V bagatoh mistah Izrayilyu sogodni ye vulici sho nosyat jogo im ya Peru rebe Nadzhari nalezhit gimn Ja ribon jogo spivayut za subotnoyu trapezoyu u vsih gromadah Izrayilyu Pomer Israel ben Moshe Nadzhara v 1625 roci ta pohovanij u Gazi Nastupnikom na postu golovnogo ravvina Gazi stav jogo sin Odin z predstavnikiv yevrejskoyi gromadi Gazi buv vidomij yak prihilnik ta prorok Sabbataya Cevi Ruyini yevrejskoyi sinagogi isnuyut v Gazi do cogo chasu V 1516 roci zavojovane turkami osmanami i do 1917 perebuvalo u skladi Osmanskoyi imperiyi u 1831 1840 rokah pid vladoyu yegipetskogo pashi Muhammeda Ali U 1920 1947 rokah u skladi anglijskogo mandatu Palestina Za rishennyam Generalnoyi Asambleyi OON 29 listopada 1947 roku vklyuchene v teritoriyu arabskoyi derzhavi Pislya arabo izrayilskoyi vijni 1948 1949 rokiv opinilosya pid upravlinnyam Yegiptu Okupovane izrayilskimi vijskami v chervni 1967 roku Perebuvaye pid upravlinnyam Palestinskoyi avtonomiyi vnaslidok ukladennya Ugodi v Oslo mizh Izrayilem i PNA v 1993 roci U misti ye dekilka universitetiv u yakih navchayutsya 28 500 studentiv Vvecheri 13 listopada 2023 roku v ramkah operaciyi Zalizni Mechi z yavilisya povidomlennya pro vtratu silami HAMAS na korist CAHAL kontrolyu nad mistom Gaza PersonaliyiIlarion Velikij 291 371 vidlyudnik anahoret rannohristiyanskij svyatij ta chudotvorec Magomet ibn Idris ash Shafi yi 767 820 islamskij bogoslov pravo ta hadisoznavec Div takozhIzrayilsko palestinskij konflikt v Gazi 2008 2009 PosilannyaGaza 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 290 1000 ekz Gaza Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiesAdir gt gazia gaziana http www haaretz com news tel aviv decides to retain contract with gaza city as twin city 1 238958 https www cascais pt sub area gaza https www osmangazi bel tr tr osmangazi kardes sehirler Gaza 2022 01 11 u Wayback Machine globalsecurity org Gaza Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Gaza 2010 05 06 u Wayback Machine nabataea net Yudejski starozhitnosti kn 17 gl 11 4 Vedeshkin M A Yazycheskaya oppoziciya hristianizacii vostochnorimskogo goroda na primere Gazy Palestinskoj 2022 04 10 u Wayback Machine Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta 1 2013 S 11 18 Population and revenue in the Towns of Palestine in the sixteenth century 1978 Princeton Princeton University Press Ce nezavershena stattya z geografiyi Palestini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ